Ухвала суду № 138765055, 05.08.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3099/26

Провадження № 1-кс/307/440/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

05 серпня 2026 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Тячів, Закарпатської області, Україна, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючому, раніше не судимому, у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, за скоєння кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071160000386 від 03.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 2015 до липня місяця 2025 (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , у приміщенні квартирного будинку за місцем свого проживання, що на четвертому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 та в підсобному приміщенні, що на п`ятому поверсі вказаного квартирного будинку, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, матеріально залежною, з використанням безпорадного стану потерпілої особи, яка перебуваючи в особливо вразливій ситуації, зокрема з причин розумової та фізичної неспроможності в силу свого малолітства та залежного становища як дитини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання умисно, протиправно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, застосовуючи психологічний тиск у вигляді неодноразово вчинення стосовно неї дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням власних геніталій всупереч її волі, чим спричинив своїми діями їй моральні та фізичні страждання, порушив її статеву недоторканість, нормальний психічний та соціальний розвиток.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтуванні), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Крім цього, у період часу з 2019 року до 13.02.2026 (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , у приміщенні квартирного будинку за місцем свого проживання, що на четвертому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 та в підсобному приміщенні, що на п`ятому поверсі вказаного квартирного будинку, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, матеріально залежною, з використанням безпорадного стану потерпілої особи, яка перебуваючи в особливо вразливій ситуації, зокрема з причин розумової та фізичної неспроможності в силу свого малолітства та залежного становища як дитини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання умисно, протиправно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, застосовуючи психологічний тиск у вигляді неодноразово вчинення стосовно неї дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням власних геніталій всупереч її волі, чим спричинив своїми діями їй моральні та фізичні страждання, порушив її статеву недоторканість, нормальний психічний та соціальний розвиток.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтуванні), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець міста Тячів, Закарпатської області, Україна, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1 , одружений, з повною загальною се редньою освітою, не працюючий, раніше не судимий.

Вина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ,допитами потерпілих малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_8 проведених Тячівським районним судом в порядку ст. 225 КПК України в режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення - з приміщення Кімнати, дружньої до дитини, розташованої у центрі захисту прав дитини за моделлю «Барнахус», при центрі надання соціальних-послуг Оноківської сільської ради, що знаходиться за адресою: вул. Ужанська, 36, село Кам`яниця, Ужгородського району, Закарпатської області, допитами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

03.08.2026 о 20 год. 55 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст.208 КПК України, було затримано.

04.08.2026, о 20 год. 20 хв. повідомлення про підозру було вручено особисто громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.

Відповідно до вимог ч.4 ст.176 КК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора.

Згідно ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Сторона обвинувачення вважає, що оскільки громадянин ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, віднесеного до категорії особливо тяжких, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

-громадянин ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання;

-громадянин ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілих, свідків,з метою зміни ними показань на його користь, а оскільки такі допитуються судом безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадження;

-громадянин ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_4 неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення відносно потерпілих.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 178 КПК України.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.

Тому слідчий просить до ОСОБА_4 застосувати запобіжний у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою не визнав та показав, що потерпілі називали його батьком, він неодноразово ставав на їх захист від їх батька, який не одноразово наносив їм тілесні ушкодження із-за чого попав у не милість їх матері, яка обожнює свого чоловіка. Вважає, що саме мама потерпілих намовила їх щоб незаконно звинуватили його у вчиненні насильницького злочину. Стверджує, що не вчиняв інкримінованого йому злочину, при цьому звертає увагу суду, що він похилого віку має сім`ю, має житло, роботу, хворіє, мав два інфаркти, а тому разом із захисником просять обрати йому запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як встановлено ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин, так як усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, може незаконно впливати на потерпілих, свідків з метою зміни ними показань на його користь.

Зазначені ризики підтверджуються характером підозри, обставинами кримінального правопорушення та сукупністю матеріалів кримінального провадження.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід із зазначенням розміру застави.

Питання про визначення застави вирішується судом з урахування конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, ступеню існуючих ризиків та принципу пропорційності втручання у право свободи.

Підозрюваному 65 років, одружений, має постійне місце проживання, відомостей про наявність не знятих чи не погашених судимостей матеріали провадження не містять, хворіє сердечною недостатністю, мав два інфаркти.

З огляду на наведене суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та пропорційним, однак визначення застави разом із покладенням передбачених законом процесуальних обов`язків забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 у разі її внесення.

Визначаючи розмір застави, суд враховує тяжкість інкримінованого кримінального провадження, характер встановлених ризиків, дані про особу підозрюваного, його вік, відомості про майновий стан та сімейний стан, а також вимоги ч.4 ст.182 КПК України, а тому вважає, що застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення поведінки обвинуваченого та запобігання встановлених ризиків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя.

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Тячів, Закарпатської області, Україна, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючому, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - строком до 60 днів, тобто до 01 жовтня 2026 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 год. 55 хв. 03 серпня 2026 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 332 800 ( триста тридцять дві тисячі вісімсот ) грн., встановленого станом на 01 січня поточного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3328 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , здати на зберігання документи для виїзду за кордон до Тячівського відділу ДМС України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського УВП №9.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського УВП №9 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово начальника Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської окружної прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошений о 16.40 год. 05.08.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1