Ухвала суду № 138764851, 03.08.2026, Харківський районний суд Харківської області

03.08.26

Справа №635/8095/25

Провадження № 1-кп/635/482/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретарь судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000959 від 23 вересня 2025 року за підозрою

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Коротич Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на підставі ч. 3 ст. 111 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що з 19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.

Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.

Надалі, 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діяв зокрема в період з 06 вересня 2025 року по 23 вересня 2025 року.

Відповідно до Стратегії воєнної безпеки України (рішення РНБО України від 25 березня 2021 року), затвердженої Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021, Російська Федерація залишається воєнним противником України, який здійснює збройну агресію проти України, системно застосовує воєнні, політичні, економічні, інформаційно-психологічні, космічні, кібер- та інші засоби, що загрожують незалежності, державному суверенітету і територіальній цілісності України, а розв`язана Російською Федерацією гібридна війна проти України ведеться у формі комбінації різноманітних дій щодо прихованого застосування регулярних військ (сил), незаконних збройних формувань і терористичних організацій, використання пропаганди, саботажу, терору, вчинення диверсій, навмисного завдавання шкоди громадянам, юридичним особам та об`єктам державної власності в Україні.

Встановлено, що 06 вересня 2025 року громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , з використанням свого мобільного телефону Infinix X6831 з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та облікового запису у додатку для спілкування «Telegram», прив`язаного до номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , здійснював пошук у Telegram-каналах та спільнотах засобів заробітку.

За вказаних обставин, 06 вересня 2025 року Telegram-спільноті «ІНФОРМАЦІЯ_4» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5) ОСОБА_6 побачив повідомлення з пропозицією роботи з наступним змістом «УКРАИНА НЕ ОФИСЫ НЕ ПodЖЕГИ ВОЗРАСТ НЕ ВАЖЕН ЗП КАЖДЫЙ ДЕНЬ ЗП ДО 10.000ГРН В ДЕНЬ» та контактом для зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Користувач у додатку для спілкування «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 » має назву облікового запису « ОСОБА_9 ».

Так, 06 вересня 2025 року ОСОБА_6 , використовуючи вищевказаний власний мобільний телефон та обліковий запис у додатку «Telegram», прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , добровільно розпочав листування з користувачем з назвою облікового запису « ОСОБА_9 », ім`ям користувача « ОСОБА_8 », з приводу можливості виконання робіт за вказівками за грошову винагороду, яке продовжував до 11 вересня 2025 року.

Крім того, під час спілкування з вказаного приводу, ОСОБА_6 , за вказівкою користувача « ОСОБА_9 », також контактував з користувачем додатку «Telegram» з назвою облікового запису « ОСОБА_10 » (інших відомостей не встановлено).

11 вересня 2025 року ОСОБА_6 за встановленим каналом зв`язку у додатку «Telegram» повідомив з користувачу з назвою облікового запису « ОСОБА_9 », що він не бажає продовжувати спілкування з ним та користувачем « ОСОБА_10 », а також виконувати їх завдання.

У відповідь на вказане, 11 вересня 2025 року користувач «ОСОБА_9» повідомив ОСОБА_6 за встановленим каналом зв`язку, що таке його рішення призводить до конфлікту і для його врегулювання ОСОБА_6 необхідно за грошову винагороду здійснити підпали релейних шаф залізниці, автомобілів, що використовуються українськими військовослужбовцями.

На вказану пропозицію ОСОБА_6 відповів згодою, після чого отримав вказівку продовжити спілкування з вказаної теми з користувачем « ОСОБА_10 » у додатку «Telegram».

Того ж дня, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою свого проживання, використовуючи вищевказаний власний мобільний телефон та обліковий запис у додатку «Telegram», прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , добровільно ініціював листування з користувачем « ОСОБА_10 ».

Далі, 11 вересня 2025 року у період 12 год. 14 хв. по 12 год. 28 хв. в ході вищевказаного листування, користувач « ОСОБА_10 » повідомив ОСОБА_6 про приналежність до представників Федеральної служби безпеки Російської Федерації, і поставив виконати вищевказане завдання в інтересах держави-агресора.

Так, 11 вересня 2025 року громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , в ході вказаного листування, розуміючи та усвідомлюючи, що з боку Російської Федерації здійснюється збройна та гібридна агресія проти України, а військовослужбовці Сил оборони України здійснюють функції із захисту суверененітету, територіальної цілісності і недоторканості України, відсічі збройної агресії Російської Федерації, для чого, в тому числі, використовують відповідні автомобілі, розуміючи, що релейні шафи залізниці є частиною об`єкту критичної інфраструктури держави, а завдання з їх підпалу надходять саме від представника іноземної держави - держави-агресора Російської Федерації, сформував у себе кримінальний протиправний умисел, направлений на надання допомоги представникам іноземної держави - Російської Федерації, в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду її суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці, та надав свою згоду на підпал релейних шаф залізниці та автомобілів, що використовуються українськими військовослужбовцями.

Згідно отриманих відомостей, обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ID-користувача НОМЕР_4 , ім`я користувача, « ОСОБА_8 », та обліковий запис з назвою « ОСОБА_10 », спеціально створені та використовуються співробітниками Федеральної служби безпеки Російської Федерації для здійснення вербувальних заходів на території України, організації диверсійно-підривної діяльності, збору відомостей про місця тимчасової і постійної дислокації особового складу та військової техніки Сил оборони України, маршрутів їх переміщення, відомостей про наслідки ракетних та авіаційних обстрілів, а також інших відомостей, які необхідні для ведення бойових дій в ході збройної агресії РФ проти України, з території яка підконтрольна Україні з використанням агентурних мереж.

Водночас встановлено, що ОСОБА_6 отримавши 11 вересня 2025 року завдання представників держави-агресора РФ, що використовують облікові записи «ОСОБА_9» (з ім`ям користувача « ОСОБА_8 ») та « ОСОБА_10 » у додатку для спілкування «Telegram», жодних дій направлених на його реалізацію не вчинив і припинив спілкування з останніми.

Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану.

18 вересня 2025 року ОСОБА_6 особисто звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6, в якій добровільно повідомив про свій зв`язок з представником іноземної держави - Російської Федерації, та про отримане ним злочинне завдання, не вчинивши будь-яких дій на його виконання.

29 вересня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме: державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Підозрюваний ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину. Крім того, його вина повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: письмовим повідомленням ОСОБА_6 до правоохоронного органу про вчинені ним злочинні діяння від 18 вересня 2025 року, в якому останній виклав обставини, за яких він погодився на виконання злочинного завдання від представника РФ; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 19 вересня 2025 року, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 23 вересня 2025 року, інформацією, отриманою на виконання доручення слідчого від 24 вересня 2025 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 29 вересня 2025 року.

Разом з тим, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , оцінивши реальну ситуацію, усвідомлюючи, що він дав згоду на виконання завдання на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вирішив прийняти рішення про повідомлення щодо своєї незаконної діяльності до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Вказане свідчить про припинення ОСОБА_6 своєї незаконної злочинної діяльності, а саме: діяння, направленому на вчинення громадянином України, в умовах воєнного стану, шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом виконання злочинного завдання, наданого представником РФ, у проведенні підривної діяльності проти України.

Відтак, у сторони обвинувачення є достатньо об`єктивних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 ніяких дій на виконання злочинного завдання представників РФ не вчиняв, добровільно повідомив ІНФОРМАЦІЯ_6 про злочинність своїх дій та отримане завдання, повністю визнав свою вину та сприяв здійсненню досудового розслідування, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 111 КК України, може бути звільнений від кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст.111 КК України та закриття кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на підставі ч. 3 ст. 111 КК України та закрити кримінального провадження відносно нього на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Частиною 1 ст.285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.111 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв`язок з ними та про отримане завдання.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у кримінальній справі за наявності підстав, передбачених ч.2 ст.284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 18 вересня 2025 року ОСОБА_6 особисто звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6, в якій добровільно повідомив про свій зв`язок з представником іноземної держави - Російської Федерації, та про отримане ним злочинне завдання, не вчинивши будь-яких дій на його виконання.

Враховуючи, що ОСОБА_6 на виконання злочинного завдання іноземної держави та її представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв`язок з ними та про отримане завдання, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_6 на підставі ч. 3 ст. 111 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 КК України.

При цьому колегією суддів з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_6 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 3 ст. 111 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.

Арешт у даному кримінальному провадженні не накладався.

Запобіжний захід стосовно підозрюваної ОСОБА_6 не обирався, так само, як не застосовувались і інші заходи забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-286, 288, 369-372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 111 КК України, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 111 КК України.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025220000000959 від 23 вересня 2025 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та підписаний 05 серпня 2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3