Ухвала суду № 138764841, 05.08.2026, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.08.2026

Справа №635/8079/26

Провадження №2/635/7511/2026

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовом у якому просить суд визнати те, що ОСОБА_2 власноручно, вписуючи напроти прізвища ОСОБА_3 у відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 слово «відмовився» внесла до цієї відомості недостовірну інформацію про відмову ОСОБА_3 від отримання пакету, який потім виявився, зі слів ОСОБА_4 , пакетом продуктів харчування, які ОСОБА_3 мав право отримати на підставі постанови Кабінету міністрів України №328 від 20.03.2022, в обсягах встановлених в Додатку до цієї постанови. Визнати незаконною дію ОСОБА_2 стосовно щодо власноручного вписання напроти прізвища ОСОБА_3 у відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 слова «відмовився». Визнати дію ОСОБА_2 стосовно передачі до Височанської селищної ради відомості на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022, де навпроти прізвища ОСОБА_3 вписано слово «відмовився» такою, що порушила права ОСОБА_3 гарантовані ст.32 Конституції України та такою, що є розповсюдженням стосовно ОСОБА_3 недостовірної інформації. Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_3 недостовірну інформацію шляхом повідомлення Височанську селищну раду про те, що вона( ОСОБА_2 ) внесла у відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року проти прізвища ОСОБА_3 недостовірну інформацію, а саме: вписала слово «відмовився».

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до статей 269, 277, 297, 299 ЦК України право на повагу до честі, гідності, ділової репутації та право на спростування недостовірної інформації є особистими немайновими правами фізичної особи. Вони належать саме тій особі, щодо якої поширена інформація.

Стаття 4 ЦПК України допускає звернення до суду в інтересах іншої особи лише у випадках, прямо передбачених законом.

Із змісту позовної заяви вбачається, що усі заявлені позовні вимоги стосуються захисту прав та інтересів саме її чоловіка ОСОБА_3 . Разом з тим, позивачкою не наведено обставин, які свідчили б про порушення саме її прав чи охоронюваних законом інтересів, а також не обґрунтовано наявність у неї права на звернення до суду від власного імені на захист особистих немайнових прав чоловіка.

У постанові Велика Палата Верховного Суду(від 19.06.2024, справа №344/7399/22, провадження №61-131св24) виснувала, що "ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).

Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

У позовній заяві об`єднано чотири вимоги немайнового характеру. Позивачем не був сплачений судовий збір за жодну з вимог, посилаючись на п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Посилання на п.7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованим, оскільки зазначена норма застосовується лише у випадках, коли законом прямо передбачено право громадянина звернутися до суду в інтересах іншої особи. Таких норм позивачкою не наведено, а судом на цій стадії не встановлено.

Посилання позивачки на ч.4 ст.32 Конституції України не є достатньою підставою для застосування п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки наведена конституційна норма не визначає випадків звернення громадянина до суду в інтересах іншої особи у розумінні зазначеної норми Закону та не звільняє такого позивача від сплати судового збору автоматично.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», передбачено, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про судовий збір»(стаття 4) передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою у такому розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність надати позивачем суду документ, що підтверджує сплату судового збору за чотири вимоги немайнового характеру у розмірі 1311,20 гривень за кожну вимогу або копії документів, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: ГУК Харківська обл/Харкiв Р/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998 , рахунок отримувача: UA898999980313121206000020429 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до частини 1, 3 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позивної заяви у строки встановлені судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, відповідно до статті 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.О. КАРАСАВА