Рішення № 138764681, 29.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3840/26

Провадження № 2/645/2864/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача, відповідач ОСОБА_1 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5397676 від 20.03.2025 року у розмірі 83499,86 грн..

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5397676 в електронній формі, шляхом акцепту оферти із застосуванням одноразового ідентифікатора. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 20 000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів та комісії, який був перерахований на її банківську картку. Позивач вказує, що позичальник належним чином зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти та нараховані платежі у встановлений строк не повернула, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір відступлення права вимоги № 28-11/25/Л, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 5397676. Станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 83499,86 грн, з яких: 18065,93 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 37241,54 грн. - проценти на дату відступленням прав вимоги, 18192,39 проценти з моменту відступлення прав вимоги та 10000,00 грн - пеня/штрафи. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів.

10.06.2026 року на адресу суду від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що позивач не надав належних і допустимих доказів переходу до нього права вимоги за кредитним договором, оскільки до матеріалів справи не долучено нову редакцію Реєстру боржників, на яку посилається додаткова угода до договору факторингу, що, на думку відповідача, унеможливлює підтвердження набуття позивачем статусу нового кредитора. Крім того, відповідач зазначає, що вимога про стягнення пені суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання. Також відповідач вважає заявлений до стягнення розмір процентів непропорційним, таким, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, а тому просить суд у разі задоволення позову зменшити їх розмір. Окрім цього, відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх необґрунтованість та завищений розмір, а також на те, що позовну заяву підписано і подано директором ТОВ «Факторинг Партнерс» Я.Сердійчук, а не адвокатом. Також, просила про відшкодувати понесених судових витрат на правничу допомогу.

11.06.2026 року на адресу суду надійшла Відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що кредитний договір укладено сторонами в електронній формі, його умови, зокрема щодо суми кредиту, строку, розміру процентної ставки, порядку її нарахування та застосування зниженої ставки, були погоджені відповідачем. Проценти є платою за користування кредитом і не підпадають під законодавчі обмеження, встановлені для неустойки. Нарахування процентів і штрафу здійснено відповідно до умов договору та вимог Закону України «Про споживче кредитування», при цьому розмір штрафу не перевищує встановлених законом обмежень. Позивач також зазначив, що після відступлення права вимоги за договором факторингу до нього перейшли всі права первісного кредитора, а надані до справи документи підтверджують перехід права вимоги. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх документальне підтвердження, та заперечував проти заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, вважаючи їх недоведеними та необґрунтованими.

19.06.2026 року на адресу суду від представника відповідача - Лисенко А.О. надійшли письмові заперечення на Відповідь на відзив, відповідно до яких представник вказує, що саме по собі погодження з умовами кредитного договору не виключає права суду перевірити їх на відповідність принципам добросовісності, розумності та справедливості. Вказує, що його заперечення стосуються не законодавчих обмежень щодо неустойки, а неспівмірності нарахованих процентів, які є надмірними, порушують баланс інтересів сторін та покладають на споживача непропорційний майновий тягар. Крім того, відповідач вказував, що положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо можливості нарахування штрафних санкцій не виключають застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який звільняє позичальника від сплати неустойки під час дії воєнного стану. Також, заперечував проти доведеності переходу до позивача права вимоги, посилаючись на відсутність у матеріалах справи актуальної редакції реєстру боржників після внесення змін до договору факторингу, та просив відмовити у стягненні витрат позивача на правничу допомогу як необґрунтованих, натомість просив стягнути на свою користь понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили. Представник відповідача просив про розгляд справи у відсутності відповідача та представника відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 20.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5397676, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у сумі 20000,00 грн., строком на 360 днів, дата надання кредиту 20.03.2025 або 21.03.2025, періодичність платежів - кожні 10 днів. (п.п. 1.2, 1.3, 2.2 Договору). Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 29.03.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 0,9239% (п.п. 1.4.1, 1.4.2 Договору)

Відповідно до п. 2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф.

Кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до пункту 7.1 договору. Згідно з його умовами, договір надсилається клієнту через Особистий кабінет/мобільний застосунок «Credit7», підписаний з боку Товариства електронним підписом. Договір вважається укладеним з моменту його підписання клієнтом шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який автоматично формується Товариством та надсилається на номер мобільного телефону клієнта. Введення одноразового ідентифікатора підтверджує прийняття клієнтом усіх умов договору. Після підписання сторонами на договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. З матеріалів справи вбачається, що договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 40640 20.03.2025 о 12:39:29 ( ОСОБА_2 ).

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту від 21.03.2025 р., сума кредитування складає 20000,00 грн., строк кредитування 360 днів, тип процентної ставки - фіксований,Процентна ставка, відсотків річних: стандартна процентна ставка: 346,75 % річних (або 0,9500 % в день). знижена процентна ставка: 3,6500 % річних (або 0,0100 % в день). Знижена процентна ставка застосовується протягом першого розрахункового періоду як результат отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку відповідно до Програми лояльності кредитодавця, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки (здійснена своєчасна оплата за договором чи здійснено дострокове повернення кредиту). База для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом (сума непогашеного кредиту) станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування.

На підтвердження укладення договору, отримання кредитних коштів та їх використання відповідачем, позивачем також надано копію паспорта споживчого кредиту, підписаного електронним підписом відповідача, а також повідомлення ТОВ «УПР» від 01.12.2025 про успішне перерахування кредитних коштів на платіжну картку клієнта: 20.03.2025 о 12:40:11 у сумі 20 000 грн. на картку № НОМЕР_2 (повний номер: НОМЕР_5), номер транзакції в системі iPay.ua - 685836118, призначення платежу - «зарахування 20 000 грн. на картку НОМЕР_2 ».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» до Договору №5397676 від 20.03.2025 року, станом на 28.11.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 65307,47 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту -18065,93 грн.; заборгованість за відсотками - 37241,54 грн.; заборгованість за штрафами/пені -10000.00 грн.

28.11.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №28-11/25/Л.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОМ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5397676 від 20.03.2025 року, на загальну суму заборгованості 65307.47 грн.

Згідно наданої позивачем Реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 р., вбачається, що ОСОБА_1 має перед ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №5397676 від 20.03.2025 року, станом на дату відступлення права вимоги - 28.11.2024 року в розмірі 65307,47 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту -18065,93 грн.; заборгованість за відсотками - 37241,54 грн.; заборгованість за штрафами/пені -10000.00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №58248001 ТОВ «Факторинг Партнерс» 28.11.2025 року на рахунок ТОМ «Лінеура Україна» здійснив оплату згідно Договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 року на загальну суму 2985965,68 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» до Договору №5397676 від 20.03.2025 р., станом на 06.04.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 83499,86 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту -18065,93 грн.; заборгованість за відсотками - 55433,93 грн.; заборгованість за штрафами/пені -10000.00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст.639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України - розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача 73499,86 грн. - суму заборгованості за Кредитним договором №5397676 від 20.03.2025 року, яка складається: з заборгованості за тілом Кредиту у розмірі 18065,93 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 55433,93 грн. (37241,54 грн.+18192,39 грн.), які були розраховані в період дії кредитного договору.

Щодо клопотання відповідача та її представника про зменьшення розміру процентів через їх неспівмірність, які, на погляд відповідача, є надмірними, порушують баланс інтересів сторін та покладають на споживача непропорційний майновий тягар, то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 626-628 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умови щодо нарахування відсотків, у розмірі зазначеному в договорі, , були узгоджені сторонами. Відповідач зазначені умови договору не оспорювала, договір уклала добровільно, умови договору є обов`язковими для виконання сторонами, не подавала зустрічних позовних вимог щодо визнання будь-яких положень договору недійсним, з відповідним обгрунтуванням, умови договору виконувала не належним чином, тому у суда не має підстав зменьшувати розмір відсотків за користування кредитом.

Щодо стягнення із відповідача пені у розмірі 10000.00 грн. за Кредитним договором №5397676 від 20.03.2025 року, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення пені, нарахованої після 24 лютого 2022 року, відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 10000,00 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, в повному обсязі не виконала, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, та стягненню з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № 5397676 від 20.03.2025 року у розмірі 73499,86 грн., яка складається із заборгованості за тілом Кредиту у розмірі 18065,93 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 55433,93 грн.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд при визначенні суми відшкодування витрат повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд, дослідивши надані, в підтвердження отриманої професійної правничої допомоги, докази, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховуючи характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг (який складається в основному із підготовки, складання та подання позовної заяви), складність справи, враховує те, що справа про стягнення заборгованості є малозначною справою, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, доходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача до 3 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено майнові вимоги на загальну суму 83499,86 грн. Судом задоволені позовні вимоги частково на загальну суму 73499,86 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно до розміру вимог, які задоволені судом, а саме судовий збір у розмірі 2343,55 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором №5397676 від 20.03.2025 року, у загальному розмірі 73499 гривень 86 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18065,93 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 55433,93 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2343 грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 Код ЄДРПОУ: 42640371 Тел. 80442331128 E-mail: office@factoringp.ua Компанія зареєстрована в електронному суді;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_4 , Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

Повний текст судового рішення складено 04.08.2026 року.

Головуючий - суддя: І.В.Ульяніч