Рішення № 138764675, 05.08.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГЕЦКО Ю. Ю., за участю секретаря судового засідань Ісак О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 до виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На випадок своєї смерті батько ІНФОРМАЦІЯ_3 залишив заповіт, в якому все своє майно заповів позивачці. Вважаючи, що оскільки все майно згаданим заповітом передано у спадщину позивачці, остання вважаючи що вона не повинна вчиняти якихось додаткових дій, звернулась до приватного нотаріуса для оформлення спадщини тільки у квітні 2026 року, однак отримала відмову в формі листа №40/02-14 від 14.04.2026, оскільки на день смерті із батьком я не була зареєстрована та вчасно до 11 січня 2025 року не подала відповідну заяву про прийняття спадщини. При цьому вчасно не подала згадану заяву, оскільки вважала, що при існуванні заповіту майно автоматично перейде мені у власність. З моменту смерті батька позивачка фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки одноособово доглядає за спадковим майном та утримує будинок.

Позивачка надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі.

Представник відповідача виконавчого комітету Великобийганської сільської ради вважав позовні вимоги підставними та не заперечив щодо їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На випадок своєї смерті батько ІНФОРМАЦІЯ_3 залишив заповіт, в якому все своє майно заповів позивачці. Вважаючи, що оскільки все майно згаданим заповітом передано у спадщину позивачці, остання вважаючи що вона не повинна вчиняти якихось додаткових дій, звернулась до приватного нотаріуса для оформлення спадщини тільки у квітні 2026 року, однак отримала відмову в формі листа №40/02-14 від 14.04.2026, оскільки на день смерті із батьком я не була зареєстрована та вчасно до 11 січня 2025 року не подала відповідну заяву про прийняття спадщини. При цьому вчасно не подала згадану заяву, оскільки вважала, що при існуванні заповіту майно автоматично перейде мені у власність. З моменту смерті батька позивачка фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки одноособово доглядає за спадковим майном та утримує будинок.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд виходить з того, що через ситуацію, яка у позивача, він не мав змоги своєчасно звернутися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати поважною причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини і вважає за необхідно встановити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визначити додатковий додатковий строк ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Юрій ГЕЦКО