Рішення № 138764626, 04.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/1762/26

Провадження № 2/644/2653/26

04.08.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Книшенко А.С.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бєжанової К.І.,

неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 ,

одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 2а приміщення Індустріального районного суду м. Харкова у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа Служба у справах дітей Дергачівської міської ради (62303, Харківська обл., м. Дергачі, пл. Перемоги, б. 1, ЄДРПОУ 43948178) про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1. позиції позивача

23 лютого 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 /позивачка), в особі представника - адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни, яка діє на підставі ордеру серії АХ № 1325739 від 20.02.2026, через систему «Електронний суд» звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі за текстом - ОСОБА_3 /відповідач) предметом якої є: позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що під час перебування у шлюбі з відповідачем, у них народилася спільна дитина - син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 21.07.2015. Починаючи з березня 2020 року сторони перестали проживати однією сім`єю, підтримувати шлюбно-сімейні стосунки, вести спільне господарство, що підтверджується рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.04.2021 у справі № 644/3126/21, яким розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем. Після фактичного припинення шлюбних відносин дитина залишилась проживати з позивачкою, знаходиться на її утриманні, вихованні та піклуванні, відповідач же ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, не спілкується із своїм сином ОСОБА_4 та не намагається встановити з ним контакт, не приймає участі у вихованні та утриманні сина, не здійснює піклування про здоров`я сина, його фізичний, духовний і моральний розвиток, не бере участі в забезпеченні здобутті сином повної загальної середньої освіти, не цікавиться освітніми успіхами дитини, а також не приймає участі в підготовці сина до самостійного життя.

На виконання судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 02.05.2025 у справі № 619/2315/25 Індустріальним відділом державної виконавчої служби у міста Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження НОМЕР_5, де згідно з розрахунку заборгованості по аліментам вих. № 26471 від 18.02.2026 визначено заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 станом на 01.02.2026 у сумі 122 841,63 грн за період з квітня 2025 року по січень 2026 року.

Зважаючи на відсутність участі відповідача в здійсненні додаткових витратах на дитину, як і будь-яких інших витрат на дитину, позивачка змушена була звернутись до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_2 у сумі 218 286,00 грн, за результатами якої відкрито провадження у справі № 619/35/26.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач не бере участі та зацікавленості у розвитку інтересів та здібностей ОСОБА_2 , його вихованні, навчанні, утриманні, підготовкою дитини до самостійного життя в майбутньому, заразом позивач та вітчим дитини ОСОБА_5 допомагають ОСОБА_2 у підготовці до школи, в навчанні, виконанні домашніх завдань, займаються придбанням одягу, підручників та шкільного приладдя необхідних для здобуття дитиною освіти, повністю матеріально забезпечують ОСОБА_2 , а також займаються його духовним та освітнім розвитком.

З огляду на вказане вище, враховуючи інтереси дитини, керуючись положеннями Конвенції про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», ст. 141, 150, 155, 164, Сімейного кодексу України, а також тим, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_5 становлять для ОСОБА_2 сім`ю, з яким він ідентифікує себе як член сім`ї, тоді як відповідач (біологічний батько) самоусунувся від участі у житті сина, звернулась о суду із цим позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.2. заперечень відповідача

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропозицію Індустріального районного суду м. Харкова, викладену в ухвалі Індустріального районного суду м. Харкова від 24.02.2026 про відкриття провадження у справі № 644/1762/26 щодо подання відзиву на позов не використав, не скористався процесуальним правом спростувати наведені позивачем аргументи та доводи у позовній заяві.

2. заяви, клопотання

24.02.2026 через систему «Електронний суд» на адресу Індустріального районного суду м. Харкова від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла заява про визнання позову ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 з ЕЦП. На обгрунтування вказаного, відповідачем вказано, що він дійсно протягом останніх шести років не бере участі у житті, вихованні та утриманні ОСОБА_4 , а також не маю наміру та бажання в подальшому виконувати свої батьківські обов`язки щодо нього, оскільки наразі він проживає в іншій сім`ї, де виховує власну дитину, та не маю можливості приймати фінансову і будь-яку іншу участь у житті ОСОБА_4 . Оскільки ОСОБА_4 не бажає з відповідачем спілкуватися, зростає і виховується в іншій сім`ї, яка піклується про його інтереси, відповідач вважає, що позбавлення його батьківських прав буде в інтересах дитини. З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 погоджуюється з викладеними ОСОБА_1 у позовній заяві вимогами та їх обґрунтуванням, у зв`язку з чим заявив про повне визнання позову та заявлених ОСОБА_1 у ньому позовних вимог. Розгляд справи № 644/1762/26 просив провести без його участі.

24.02.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни, яка діє на підставі ордеру серії АХ № 1325739 від 20.02.2026 (далі за текстом - представник позивачки/адвокат Бєжанова К.І.), надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема: копію опису вкладення та накладної (трек-номер відправлення 1640002738646) про направлення відповідачу за адресою останнього відомого його зареєстрованого місця проживання копії позовної заяви та документів, що до неї додаються, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» у паперовій формі листом.

17.03.2026 через систему «Електронний суд» на адресу Індустріального районного суду м. Харкова від представника Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Харківської області - Гостіщевої Інни Вячеславівни, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 18.10.2023 та витягу з ЄДРПОУ, надійшли пояснення третьої особи щодо позову, за змістом яких представник третьої особи повідомила суд про неможливість у судове засідання призначене на 19.03.2026 надати висновок органу опіки та піклування щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як вказане питання заплановано винести на розгляд Комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради, яка відбудеться 25.03.2026.

18.03.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні на 19.03.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

01.04.2026 через систему «Електронний суд» на адресу Індустріального районного суду м. Харкова від представника Служби у справах дітей Дергачівської міської ради - Гостіщевої Інни Вячеславівни надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи та підтримання позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням долученого висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

03.04.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про проведення судового засідання 06.04.2026 без участі представника позивача та позивача, за результатами якого просили закрите підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

06.04.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема: заочне рішення, яким ухвалено позов ОСОБА_1 задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , додаткові витрати на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 241 276,00 (двісті сорок одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень.

11.05.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні 13.05.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11.05.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема: довідку №2010/20975489 від 05.05.2026 про набрання заочним рішенням Дергачівським районним судом Харківської області від 02.04.2026 у справі №619/35/26 законної сили.

22.05.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про проведення судового засідання 25.05.2026 без участі представника позивача та позивача, зазначивши, що не заперечують проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

22.06.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні 01.07.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.07.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні 28.07.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28.07.2026 через систему «Електронний суд» на адресу Індустріального районного суду м. Харкова від представника позивачки - адвоката Бєжанової К.І. надійшла заява про відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення по справі № 644/1762/26 та проведення судового засідання 04.08.2026 з оголошення рішення за результатами розгляду вказаної справи без участі представника позивача.

28.07.2026 через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 про ухвалення заочного рішення у справі № 644/1762/26 та проведення судового засідання 04.08.2026 з оголошення рішення за результатами розгляду вказаної справи без участі позивачки.

Інших заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи, від учасників справи до суду не надходило.

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 23.02.2026 справа № 644/1762/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 24.02.2026 судом сформовано довідку з Реєстру територіальної громади м. Харкова, згідної з якою місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , що відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 24 лютого 2026 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 644/1762/26 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 19.03.2026 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни про проведення судового засідання 19.03.2026 за її участі у режимі відеоконференції поза межами суду з власних технічних засобів.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 25.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Служба у справах дітей Дергачівської міської ради про позбавлення батьківських прав до судового розгляду по суті.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 28.07.2026 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни про проведення судового засідання 28.07.2026 за її участі у режимі відеоконференції поза межами суду з власних технічних засобів.

У судовому засіданні позивачка та її представник у повному обсязі підтримали надану до суду позовну заяву, та пояснили, що дійсно починаючи з березня 2020 року спільна дитина позивачки та відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишився проживати з позивачкою та проживає і нині. З того часу ОСОБА_2 знаходиться на утриманні, вихованні, матеріальному забезпеченні, піклуванні та догляді саме позивачки та її нинішнього чоловіка ОСОБА_5 . Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання ОСОБА_2 , а також забезпечення здобуття дитиною освіти, не бере участі у його житті починаючи з 4 річного віку сина, що також підтверджує заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 станом на 01.02.2026, що становить 122 841,63 грн, а також надані до суду довідки з освітніх та медичних установ, з яких вбачається, що у житті дитини, його утриманні, забезпеченні освіти та медичного супроводу беруть участь його матір ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 .

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що відповідач жодної участі не приймає у житті ОСОБА_2 , не проявляє жодного інтересу до того як навчається дитини, які у сина потреби, здібності, бажання, не знає та не цікавиться дитиною, просили позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , із врахуванням наданого до суду висновку Служби у справах дітей Дергачівської міської ради.

Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні розповів суду, що спільно проживає з матір`ю ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_7 , з якими постійно проводять спільний час та дозвілля. ОСОБА_4 розповів суду, що мати та батько постійно з ним займаються, відвідують почергово додаткові секції, гуртки, додаткові заняття, за необхідності один з батьків супроводжує до лікарів. Але найулюбленішим заняттям ОСОБА_4 спільно з батьком ОСОБА_8 є гра « Літачок », де ОСОБА_4 є літачком, а батько піднявши його у повітря обертає його навколо себе, та виходить так ніби ОСОБА_4 літає. На питання суду хто є батьком ОСОБА_2 , останній відповів ОСОБА_7 , про ОСОБА_11 дитина не згадувала під час своєї розповіді.

Представник Служби у справах дітей Дергачівської міської ради у судове засідання не з`являвся, про час та дачу призначення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заразом 01.04.2026 через систему «Електронний суд» на адресу Індустріального районного суду м. Харкова надіслали висновок № 01-17/819 від 31.03.2026 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просили суд провести розгляд справи без участі представника третьої особи, підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд врахувати долучений висновок № 01-17/819 від 31.03.2026.

ОСОБА_3 у судові засідання не з`являвся, про час та дачу призначення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заразом 24.02.2026 через систему «Електронний суд» на адресу Індустріального районного суду м. Харкова від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла заява з ЕЦП про розгляд справи № 644/1762/26 без його участі, додатково повідомивши суд про визнання позову ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_2 .

З огляду на те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою позивачки та її представника, розглядає справу за відсутності відповідача та, згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З урахуванням зазначеного, протокольною ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 28.07.2026 зі згоди позивачки та її представника, прийнято рішення про заочний розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29.08.2008 в відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції, за актовим записом № 1188.

Судом установлено, що ОСОБА_2 народився як спільна дитина позивачки та відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 21.07.2015, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.04.2021 у справі № 644/3126/21 шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розірвано.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/35/26 задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткові витрати на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 241 276,00 (двісті сорок одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень.

Судом установлено, що з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.04.2025 і до повноліття дитини, що підтверджується судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області від 02.05.2025 у справі № 619/2315/25.

На виконання судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 02.05.2025 у справі № 619/2315/25 у Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_6, в межах якого надано розрахунку заборгованості по аліментам за вих. № 26471 від 18.02.2026, з якого судом вбачається заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 станом на 01.02.2026 становить 122 841,63 грн, за період з квітня 2025 року по січень 2026 року,

З огляду на Витяг з реєстру Дергачівської територіальної громади від 03.05.2025, ОСОБА_1 з 02.05.2024 зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .

З огляду на Витяг з реєстру Дергачівської територіальної громади від 15.04.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07.05.2024 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .

З огляду на Витяг з реєстру Дергачівської територіальної громади від 15.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.06.1991 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .

Судом установлено, що 30.08.2023 ОСОБА_1 укладеного договір на освіту в Харківській приватній спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів «Харківський колегіум» Харківської області, предметом якого є організація та здійснення «Колегіумом» за рахунок коштів «Батьків» навчання та виховання ОСОБА_12 протягом 2023-2024 року, вартість якого становить 72 000,00 грн.

Судом враховано, що ОСОБА_2 дотепер на платній основі навчається у Приватному ліцеї «Харківський колегіум» Харківської області (до перейменування Харківська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Харківський колегіум» Харківської області), що підтверджується наданими до суду Договорами про навчання дитини у Приватному ліцеї «Харківський колегіум» Харківської області від 01.09.2025 та 01.09.2025, що укладені позивачкою в інтересах ОСОБА_2 , а також копією відповіді наданою Приватним ліцеєм «Харківський колегіум» Харківської області за вих. 71 від 12.02.2026, згідно з якою вбачається, що ОСОБА_2 навчається у цьому ліцеї з другого курсу, за період навчання у ліцеї участь у шкільному житті бере участь його матір ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 . Матір та вітчим дитини постійно привозять та забирають ОСОБА_4 з ліцею. На заняття дитина приходить охайною і доглянутою, завжди має з собою їжу. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 завжди відвідують батьківські збори, заходи ліцею в яких ОСОБА_4 приймає участь. Матір ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , завжди на зв`язку з класним керівником, допомагає у вирішенні будь-яких питань ліцею, пов`язаних з навчанням ОСОБА_4 та його позанавчальною діяльністю, цікавиться його потребами, успішністю в навчанні та поведінкою в ліцеї. За весь період навчання ОСОБА_2 у Приватному ліцеї «Харківський колегіум» Харківської області ОСОБА_3 жодного разу не відвідував дитину. На батьківських зборах ОСОБА_3 жодного разу не був присутнім, як і жодного разу не зустрічався з вчителями ліцею, класним керівником ОСОБА_4 . За період навчання ОСОБА_2 у Приватному ліцеї «Харківський колегіум» Харківської області ОСОБА_3 не приймав участі у житті класу дитини чи ліцею, в тому числі у батьківських комітеті, організації свят, екскурсій. Жодного разу ОСОБА_3 не звертався до представників ліцею, його педагогічних працівників, вчителів для з`ясування академічної успішності та потреб ОСОБА_2 , пов`язаних з навчанням дитини у ліцеї, як і з будь-яких інших питань щодо навчання дитини. Всі зазначені питання з`ясовує та вирішує ОСОБА_1 . Будь-яким чином ОСОБА_3 зв`язку з представниками та вчителями Приватного ліцею «Харківський колегіум» Харківської області для вирішення питань щодо навчання ОСОБА_2 в ліцеї або з інших питань, пов`язаних з навчанням дитини не підтримує. Від імені ОСОБА_3 не надходило оплат за навчання ОСОБА_2 у Приватному ліцеї «Харківський колегіум» Харківської області. Оплату за навчання ОСОБА_2 у ліцеї здійснює його матір ОСОБА_1 . Під час навчального процесу, на перервах для відпочинку, під час позакласної діяльності у присутності вчителів, класного керівника або директора ОСОБА_2 жодного разу не згадував про свого біологічного батька ОСОБА_3 . Натомість «батьком» завжди називає свого вітчима, ОСОБА_5 .

Згідно з наданою довідкою ТОВ "ІКС КАПІТАЛ" від 11.02.2026 вбачається, що ОСОБА_2 отримує послуги з навчання в області програмування з використанням веб платформи «Logika» з квітня по цей час. Участь у навчальному процесі ОСОБА_2 приймають мама ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 . Вони активно цікавляться програмою уроків, успішністю ОСОБА_4 , а також приймають участь у відкритих уроках та батьківських зборах. Від імені ОСОБА_3 не надходило запитів щодо навчального процесу ОСОБА_4 . У відкритих уроках та батьківських зборах ОСОБА_3 , участі не приймав. За весь час навчання оплата проводилася своєчасно і в повному обсязі ОСОБА_1 . Від ОСОБА_3 оплат за навчання не надходило.

Судом установлено, що дитина ОСОБА_2 з вересня 2023 року по цей час відвідує та отримує платні освітні послуги з вивчення іноземної мови у ФОП ОСОБА_15 за авторською методикою ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується довідкою за вих. № 04.2026 від 11.02.2026, виданою ФОП ОСОБА_15 . З вказаної довідки вбачається, що допомогу у організації проведення навчального процесу з вивчення іноземної мови піклуються його мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 .

Судом вбачається, що ОСОБА_2 з березня 2025 року по цей час відвідує та отримує платні послуги з вивчення основ шахів у шаховому клубі ІНФОРМАЦІЯ_6, приймає активну участь в турнірах та інших активностях клубу ІНФОРМАЦІЯ_6, показує високі результати, про що піклується його матір ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 . Оплати за послуги навчання від ОСОБА_3 не надходило. ОСОБА_3 не зв`язувався з представниками шахового клубу ІНФОРМАЦІЯ_6, навчальним процесом не цікавився, не супроводжував ОСОБА_2 на шахові турніри, що підтверджується довідкою, виданою ФОП ОСОБА_17 від 10.02.2026.

Дитина ОСОБА_2 постійно спостерігається лікарями медичного центру «Your-baby, Your-family», що підтверджується наданою до суду довідкою Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАША ФАМІЛІЯ» від 14.02.2026 № б/н, з якої установлено, що за період отримання послуг у медичному центрі здоров`я про ОСОБА_2 піклується його матір ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 , які ОСОБА_4 привозять та забирають з медичного центру, здійснюють оплату послуг медичного центру «Your-baby, Your-family», проте ОСОБА_3 з лікарями не зустрічався, здоров`ям дитини не цікавився, оплат від імені ОСОБА_3 не надхдило.

Також, судом установлено, що ОСОБА_2 систематично з 2023 року та по цей час отримує медичні послуги у приватному медичному центрі «ІНФОРМАЦІЯ_7», де знаходиться на ортодонтичному лікуванні та періодично проходить терапевтичне лікування, куди його супроводжують, знаходяться разом з ним та оплачують послуги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_18 . З цієї довідки вбачається, також, що ОСОБА_3 жодного разу не супроводжував ОСОБА_4 до медичного центру «ІНФОРМАЦІЯ_7», оплати за послуги з лікування не надходили.

Згідно з психологічним висновком №1 від 10.02.2026, складеним ФОП ОСОБА_19 встановлено, що у ОСОБА_2 стосовно біологічного батька байдужа емоційна реакція, відсутні емоційно значущі спогади про біологічного батька, майже повністю відсутній сформований образ батьківської фігури. Дитина не бажає встановлювати та налагоджувати контакт з біологічним батьком. Розлучення матері з біологічним батьком не мало травматичного впливу на дитину. З психологічної точки зору, дитина повністю сприймає вітчима як свого батька, сформований стабільний емоційний зв`язок з вітчимом. Сформована стабільна сімейна система, що складається з матері, вітчима та дитини, яка сприймається дитиною як повна сім`я та безпечне середовище. Потенційне відновлення емоційного зв`язку з біологічним батьком може мати дестабілізуючий та психологічно шкідливий вплив на дитину, з огляду на відсутність сформованої прихильності та стабільну ідентифікацію вітчима як батьківської фігури.

Судом враховано, що між позивачкою з ОСОБА_5 , 24 липня 2021 року у Новобаварському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зареєстровано шлюб, актовий запис 259.

Згідно з актом від 12.02.2026, складеним депутатом Дергачівської міської ради К. Бондаренко, за адресою АДРЕСА_4 , зареєстровано три особи, з яких родина у складі: чоловік ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_1 , дитина неповнолітня ОСОБА_2 , що проживають разом, разом ведуть господарство, разом виховують неповнолітнього ОСОБА_4 , 2015 р.н. Умови проживання належні, мають добрі сусідські відносини, сім`я характеризується з позитивної сторони. Акт підписано сусідами ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

З висновку Служби у справах дітей Дергачівської міської ради № 01-17/819 від 31.03.2026 вбачається, що члени комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради установили, що ОСОБА_3 свідомо протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, з 2020 року не цікавиться життям сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, не проявляє до сина жодного інтересу, тому є усі підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, для позбавлення його батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов переконання про відсутність необхідності досліджувати кожен доказ наданий сторонами, а також у надання відповіді на кожен аргумент сторін, що узгоджується з правовою позицією висвітленою у параграфі 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» № 63566/00 від 18 липня 2006 року, оскільки судом досліджені усі основні обставини та докази, які є важливими для прийняття обгрунтованого судового рішення по суті цієї справи, що не зобов`язує суд надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Частиною 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

За приписами абз. 9 п. 8 Постанови «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» № 866 від 24.09.2028 якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України).

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, яка є частиною національного законодавства України, у рішенні по справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Статтею 141 СК України передбачено, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 166 ЦПК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 цієї статті).

Частинами 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5 ст. 150 СК України).

Обов`язок по захисту прав й інтересів дитини також покладається законом на патронатного вихователя, який вправі без спеціальних на те повноважень висунути відповідні вимоги до батьків (ч. 1 п. 3 ст. 255 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

За приписами ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1, 2, 3 ст.89 ЦПК України).

6.Висновки суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Вирішуючи цей спір, суд бере до уваги, що слід насамперед виходити із інтересів дитини, при цьому, суд звертає увагу, що позбавлення батьківських прав має тимчасовий характер. У випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх поновити лише в судовому порядку (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , починаючи з 2024 року і донині проживають однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади а також відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 12.02.2026 за вих. 13-20/104 Дергачівської міської ради, а також актом від 12.02.2026, складеним депутатом Дергачівської міської ради К. Бондаренко.

Окрім цього, судом враховано, що з 24 липня 2021 року позивачка перебуває з ОСОБА_5 у шлюбі, тривалий час проживають однією сім`єю, а також, що останній сприймає малолітнього ОСОБА_4 як свого сина, за яким піклується, водить до школи, гуртків, на заняття спортом, за потреби - до лікарів, про що повідомив суду у своїй заяві від 12.02.2026.

Суд бере до уваги, що у малолітнього ОСОБА_2 стосовно біологічного батька байдужа емоційна реакція, відсутні емоційно значущі спогади про біологічного батька, майже повністю відсутній сформований образ батьківської фігури. Дитина не бажає встановлювати та налагоджувати контакт з біологічним батьком. Розлучення матері з біологічним батьком не мало травматичного впливу на дитину. Потенційне відновлення емоційного зв`язку з біологічним батьком може мати дестабілізуючий та психологічно шкідливий вплив на дитину, з огляду на відсутність сформованої прихильності та стабільну ідентифікацію вітчима як батьківської фігури, що підтверджується психологічним висновком №1 від 10.02.2026, складеним ФОП ОСОБА_19 , а також поясненнями наданими під час судового засідання безпосередньо неповнолітнім ОСОБА_2 .

Заразом, судом ураховано заяву відповідача від 24.02.2026, у якій останній підтвердив, що протягом останніх шести років не бере участі у житті, вихованні та утриманні ОСОБА_4 , а також висловив своє не бажання та відсутність намірів у подальшому виконувати свої батьківські обов`язки щодо нього, оскільки наразі він проживає в іншій сім`ї, де виховує власну дитину, та не маю можливості приймати фінансову і будь-яку іншу участь у житті ОСОБА_4 .

Суд бере до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких даних про наявність поважних причин, з яких відповідач не має можливості виконувати свої батьківські обов`язки, у зв`язку з чим не сплачує аліменти, чи не бере участі у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_2 , що на переконання суду свідчить про ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків як батька, оскільки має місце несплата аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості у сумі 122 841,63 грн, відсутність батьківського піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, що підтверджується відповіддю Приватного ліцею Харківський колегіум Харківської області на адвокатський запит вих.№71 від 12.02.2026; довідкою ТОВ ІКС КАПІТАЛ вих. б/н від 11.02.2026; довідкою ФОП ОСОБА_15 за вих. № 04.2026 від 11.02.2026; довідкою ФОП ОСОБА_17 від 10.02.2026; довідкою ТОВ ВАША ФАМІЛІЯ вих. б/н від 14.02.2026; довідкою ФОП ОСОБА_18 тощо, а також висновком про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 стосовно малолітнього ОСОБА_2 , наданого Службою у справах дітей Дергачівської міської ради № 01-17/819 від 31.03.2026, з якого вбачається за доцільне позбавлення відповідача батьківських прав, який суд бере до уваги.

Окрім іншого, судом враховано, що ОСОБА_3 не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування дитини, що також підтверджується обставинами установленими заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/35/26, яке набрало законної сили 05.05.2026, що в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначене вище, на переконання суду, свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, з огляду на його свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього ОСОБА_2 , оскільки відповідач байдужий до життя, здоров`я та розвитку свого сина, не зустрічається з ним, не цікавиться його життям, матеріальної допомоги не надає, тривалий час без поважних причин ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що підтвердив, власноручно надавши до суду відповідну заяву про визнання позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки дії ОСОБА_3 підтверджують відсутність намірів та бажання брати участь у житті дитини та у її вихованні, що свідчить про ухиляння відповідача від виконання своїх обов`язків по належному вихованню та утриманню сина, що відповідатиме насамперед інтересам дитини, яка не отримує будь-якої допомоги від батька і фактично позбавлена його батьківського піклування.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 з 2021 року фактично проживає у сім`ї, де функцію батька виконує ОСОБА_5 , якого дитина сприймає як свого батька, має з ним сформований стабільний емоційний зв`язок, на відміну від біологічного батька, оскільки вітчим піклується про нього, забезпечує необхідні умови для проживання, зокрема приділяє належну увагу вихованню сина, постійно підтримує зв`язок з вчителями, цікавиться успіхами сина у навчанні, має на нього дуже хороший вплив, що підтверджується матеріалами справи. Сформована стабільна сімейна система, що складається з матері, вітчима та дитини, яка сприймається дитиною як повна сім`я та безпечне середовище. Потенційне відновлення емоційного зв`язку з біологічним батьком може мати дестабілізуючий та психологічно шкідливий вплив на дитину, з огляду на відсутність сформованої прихильності та стабільну ідентифікацію вітчима як батьківської фігури, що підтверджується психологічним висновком №1 від 10.02.2026, складеним ФОП ОСОБА_19 , а також поясненнями наданими під час судового засідання безпосередньо неповнолітнім ОСОБА_2 .

З урахуванням фактичних обставин життя дитини, його постійного місця проживання, сформованих родинних зв`язків та щоденної взаємодії, ОСОБА_2 сприймає своєю сім`єю позивачку та ОСОБА_5 , з якими проживає однією сім`єю та перебуває у сталих сімейних відносинах, оскільки саме позивачка та ОСОБА_5 забезпечують дитині стабільне, безпечне та сприятливе для розвитку середовище, здійснюють повсякденний догляд, піклуються про стан здоров`я ОСОБА_2 , його навчання, фізичний, моральний та емоційний розвиток, отримує постійну увагу, турботу, підтримку та виховання, що сприяє розвитку та укріплення у ОСОБА_2 тісного емоційного контакту з вітчимом та матір`ю, а також формує у нього відчуття захищеності та довіри.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд розглянув правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано ст. 8 Конвенції. З іншої сторони, судом також досліджено питання щодо забезпечення прав дитини, зокрема й щодо не розлучення її з батьком і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (ст. 1, 9 Конвенції).

Беручи до уваги пояснення малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов переконання, що дитина не виявила жодного бажання мати будь-яке спілкування та стосунки з біологічним батьком, у свою чергу будь-яких ініціатив від рідного батька стосовно сина не було, тому наразі ОСОБА_2 розповів суду, що його батьком є ОСОБА_5 .

Суд, аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, зважив на те, що не позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 матиме негативний вплив на свідомість дитини, оскільки виникнуть протиріччя між обставинами життя та рішенням суду, за яких фактично функцію батька виконує ОСОБА_5 , а не ОСОБА_3 , який і має формальний статус батька, заразом не виконуючи жодного обов`язку стосовно сина передбаченого чинним законодавством України, що протирічитиме захисту прав дитини, її праву на піклування та свободі вибору своїх батьків.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Під час розгляд справи, суд дійшов висновку, про наявність підстав для того, щоб попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення його належного фізичного, духовного та морального розвитку.

Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23.10.2024 в справі № 464/2040/23, від 06.03.2024 в справі № 317/2256/22, від 09.06.20236 в справі № 591/6037/21, від 22.01.2025 в справі № 333/8983/23).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зауважував, коли є рішення судів, що набрало законної сили, за первинним зверненням про відмову у позбавленні батьківських прав одного чи обох батьків з тих міркувань, що це є крайнім заходом впливу на нього, тоді в разі повторного звернення з таким позовом під час його розгляду інакшим є розподіл тягаря доведення між сторонами. Тож саме батьки дитини під час розгляду повторно поданого до нього позову про позбавлення його батьківських прав мають доводити зміну свого ставлення до участі у вихованні своєї дитини, заперечити і спростувати відповідними доказами факт нехтування ним своїми батьківськими обов`язками (постанова Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 149/2510/21, від 28.02.2024 у справі № 303/4697/22, від 07.06.2024 у справі № 740/3478/23, від 26.12.2024 у справі № 137/1411/23, від 15.01.2025 у справі № 760/16255/23, від 05.02.2025 у справі № 144/924/24, від 05.03.2025 у справі № 336/1230/23).

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов переконання, що за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, ухвалюючи судове рішення, суд керується ст. 265 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

7. Розподіл судових витрат

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З позову ОСОБА_1 вбачається, що станом на дату подання позову ОСОБА_1 зазначає про попередньо понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн, що підтверджується рахунком № 10 від 10.02.2026 та квитанцією № 2895322186 від 11.02.2026.

Заразом у позові ОСОБА_1 також повідомляє суд, що очікує понести додаткові витрати на професійну правничу допомогу, тому попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які Позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 53 000,00 грн (п`ятдесят три тисячі гривень 00 коп.) та може змінюватися залежно від зміни обсягу професійної правничої допомоги, який необхідно буде надати під час розгляду справи в суді.

Беручи до уваги вказане, зважаючи на те, що за договором про надання правничої допомоги, укладеним між Адвокатським об`єднання «Неофеліс Ло Груп» та позивачкою, останній надається правнича допомога на умовах попередньої оплати, після надання всіх сплачених позивачкою та погоджених сторонами договору послуг сторона позивача в установленому ЦПК України порядку з метою подальшого розподілу витрат на професійну правничу допомогу надасть суду детальний опис робіт (наданих послуг), а також документи на підтвердження надання відповідних послуг позивачці, відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, у зв`язку з цим, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, буде повідомлено та надано суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та документи на підтвердження здійснення позивачкою відповідних витрат.

За таких обставин, керуючись ч. 2 ст. 264 ЦПК України, яка регламентує, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а також, на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, суд дійшов переконання не здійснювати розподілу витрат на правничу допомогу на дату ухвалення рішення у справі задля забезпечення реалізації своїх прав сторонами та дотримання меж судового розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1, 2 ст.141 ЦПК).

Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 гривень.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд бере до уваги, що під час звернення до суду позивачкою сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджено квитанцією № 2911095109 від 21.02.2026.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача розміру судового збору у сумі 1331,20 грн.

Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 206, 244, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Дергачівської міської ради, про позбавлення батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Попередити ОСОБА_3 про необхідність зміни ставлення до виховання його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повний текст заочного рішення Індустріального районного суду м. Харкова складений 04.08.2026.

Повне ім`я/найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 17.09.2008 Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей Дергачівської міської ради, юридична адреса: 62303, Харківська обл., м. Дергачі, пл. Перемоги, б. 1, ЄДРПОУ 43948178, ел. пошта ssd@di.gov.ua, тел. НОМЕР_7.

Суддя Д.Г. Паляничко