Ухвала суду № 138764004, 04.08.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/267/25

Провадження № 2-з/399/43/2026

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2026 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду заяву про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення,

встановив:

На розгляді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення.

Представник відповідача ОСОБА_5 до суду звернуся їз заявою про зустрічне забезпечення позову, яку обґрунтував тим, що наявні усі підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення у справі, враховуючи постановлення судом ухвали від 10.07.2026 року про забезпечення позову шляхом: 1) заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі й нотаріусам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 1,0437 га з кадастровим номером 3524655400:50:014:0009, а також земельної ділянки площею 0,7374 га із кадастровим номером 3524655400:50:014:0014, зокрема, щодо реєстрації будь-яких речових прав (набуття, зміни, припинення), обтяжень, змін до зареєстрованих прав на вказані земельні ділянки, переходу зареєстрованих прав на вказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) заборони ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим третім особам блокувати, зокрема огорожею, парканом, воротами, будь-якими іншими обмежувальними або огороджувальними засобами, можливість заїзду (виїзду) автомобільного транспорту, зокрема автомобілів пожежної служби (служби надзвичайних ситуацій), швидкої медичної (екстреної) допомоги, поліції, охорони, із земель загального користування вулиці Вокзальної до належної ОСОБА_1 , на праві власності нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , через земельною ділянку площею 0,7374 га з кадастровим номером 3524655400:50:014:0014; 4) заборони ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим третім особам виконувати на земельній ділянці площею 0, 7374 га з кадастровим номером 3524655400:50:014:0014, яка розташована по АДРЕСА_1 , будівельні роботи, а також роботи зі спорудження тимчасових споруд, роботи з видалення (знесення) зелених насаджень (дерев), роботи зі зняття ґрунтового покриву земельної ділянки.

Зазначає, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову, судом фактично заборонено будь-яку діяльність орендаря ОСОБА_2 на вказаній земельній ділянці та тим самим завдаються збитки у зв`язку із таким забезпеченням. Окрім того, судом допущено втручання у діяльність органів місцевого самоврядування з питання встановлення проїзду, влаштування доріг.

Також постановляючи вище наведену ухвалу суд не врахував, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України. Згідно з імперативними приписами ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Разом з тим, заява про забезпечення позову взагалі не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, як це передбачене п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Враховуючи, що ухвала суду від 10.07.2026 року надійшла на виконання до Онуфріївського ВДВС і виконавцем розпочато її виконання, виникла необхідність просити суд про зустрічне забезпечення.

Відповідач ОСОБА_2 у якості зустрічного забезпечення просить суд зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області грошові кошти в сумі 1 627 264,24 грн. у десятиденний строк з дня постановлення ухвали; заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на обмеження прав ОСОБА_2 щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524655400:50:014:0014.

У відповідності до Договору оренди земельної ділянки укладеного 16 липня 2024 року, номер запису про інше речове право 55970209 від 23.07.2024 року, та Додаткової угоди від 01.06.2026 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524655400:50:014:0014 - ОСОБА_2 є орендарем цієї земельної ділянки. Право оренди здобуто за результатами проведених земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки у відповідності до Рішення сесії Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 24 травня 2024 року № 4831 ОСОБА_1 не приймав участі у земельних торгах та з надуманих підстав вважає, що саме він має якісь "міфічні" права на цю земельну ділянку.

У відповідності до умов договору ОСОБА_2 сплачено орендну плату за землю у сумі 8441, 62 грн. (платіжна інструкція №8417-3393-4873-1487 від 05.06.2026 року).

Крім того, згідно умов укладеного договору №01/10062026 від 10.06.2026 року на встановлення комплекту гібридної системи електропостачання на базі фотоелектричних модулів потужністю 50 кВт з відповідною наземною конструкцією за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3524655400:50:014:0014: вартість робіт по договору становить 650 381, 04 грн. Строк виконання робіт по договору - 45 календарних днів від отримання платежу (тобто до 31.07.2026 року, оплата здійснена 16.06.2026). Вартість договору у сумі 650 381, 04 грн. сплачено у відповідності до платіжної інструкції № 731 від 16.06.2026.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом заборон, суд фактично позбавив ОСОБА_2 права на розпорядження земельною ділянкою, позбавив можливості на виконання умов договору № 01/10062026 від 10.06.2026 року на встановлення комплекту гібридної системи електропостачання на базі фотоелектричних модулів потужністю 50 кВт з відповідною наземною конструкцією та позбавив його на отримання вигоди від її використання.

Таким чином, забезпеченням позову, відповідачу завдаються збитки у розмірі вартості договору № 01/10062026 від 10.06.2026 року та фактичною забороною користування орендованою земельною ділянкою, за яку сплачено орендну сплату. Крім того, у зв`язку із неможливістю встановлення комплекту гібридної системи електропостачання на базі фотоелектричних модулів потужністю 50 кВт ОСОБА_2 матиме негативні наслідки у вигляді упущеної вигоди від неможливості користування електричною енергією, виробленою за допомогою фотоелектричних модулів. Орієнтовна сума упущеної вигоди становить 80 000.00 грн. на місяць із розрахунку використання електричної енергії близько 7 МВт на місяць у літній період часу, а у зимовий набагато більше.

Представник відповідача вважає, що застосовані судом обмеження щодо діяльності на земельній ділянці з кадастровим номером 3524655400:50:014:0014 триватимуть тривалий час, мусять брати до розрахунку упущеної вигоди період у 12 місяців. Звідси = 80000.00*12=960 000.00 грн.

Щодо заборони проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 1,0437 га з кадастровим номером 3524655400:50:014:0009 - позбавляє права ОСОБА_2 на реєстрацію права власності на будівлю складу, питання про яке знаходиться на вирішенні суду у справі № 399/517/25, що обмежуватиме права приватної власності на нерухоме майно та матиме негативні наслідки для ОСОБА_2 . Суд втрутився у право приватної власності не маючи на це жодного права.

Розмір збитків, яких уже зазнає відповідач та матиме упущено вигоду та нестиме збитки у зв`язку із забезпеченням позову становлять 650 381 + 960 000.00 + 8441.62*2 = 1 627 264,24 грн. та несуть негативні наслідки для ОСОБА_2 у майбутньому. Адже позивач неодноразово вчиняє дії на затягування розгляду справи. З моменту подання позову та до цього часу підготовче провадження у справі не закрито та справа не призначена до судового розгляду.

На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити заяву про зустрічне забезпечення повністю.

04.08.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшло заперечення проти заяви про зустрічне забезпечення позову в якій він з позицією представника відповідача не погодився та зазначив, що доводи представника відповідача не можуть бути перевіреними в межах процедури розгляду місцевим судом клопотання про зустрічне забезпечення, поданого після застосування судом заходів забезпечення позову. Місцевий суд під виглядом розгляду такого клопотання не може ревізувати власну ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову. Крім того адвокат відповідача не надав суду докази того, що майновий стан ОСОБА_1 або дії з його сторони щодо майна можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Станом на 10.06.2026 року відповідач ОСОБА_2 достовірно знав про наявність даного судового спору про вимоги ОСОБА_1 щодо спірних земельних ділянок, діючи свідомо, розсудливо та добросовісно, користуючись правничою допомогою адвоката, цілком міг передбачати вжиття судом заходів забезпечення позову в даній справі. У відносинах щодо укладання договору від 10.06.20226 року на встановлення комплекту гібридної системи електропостачання його сторони, в тому числі й відповідач ОСОБА_2 , діяли на власний розсуд та на власний ризик, тим більше, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3524655400:50:014:0014 за своїм цільовим призначенням не належить до земель енергетики. Та зазначив, що за обставин, зазначених вище збитків зазнає саме він ОСОБА_1 . Внаслідок діянь ОСОБА_6 та його процесуального правонаступника ОСОБА_2 , рішень та бездіяльності органу місцевого самоврядування він як приватний власник вже тривалий час не може користуватись належним йому об`єктом нерухомого майна, це завдає йому збитки. В належній йому нежитловій будівлі ( АДРЕСА_2 ) знаходиться автомобільний транспорт, який в силу діянь, рішень та бездіяльності відповідачів також не може використовуватись (відсутня можливість проїзду із місця його зберігання до земель загального користування вулиця Вокзальна селища Павлиш). Це також завдає йому збитки.

Щодо доводів представника відповідача «про улаштування дороги», то законодавство не містить конкретних вимог до змісту та форми таких звернень. До органу місцевого самоврядування позивач неодноразово письмово звертався, вказуючи на створену проблему. Жодного реагування, спрямованого на дійсне врегулювання ситуації, зі сторони органу місцевого самоврядування не послідувало, лише формальні відписки. При цьому питання проїзду до належної йому будівлі із земель загального користування вулиці Вокзальна селища Павлиш як органом місцевого самоврядування, так і ОСОБА_6 мало бути вирішено ще на етапі формування спірних земельних ділянок як об`єктів прав. ОСОБА_6 , беручи участь у торгах, укладаючи договір оренди, а також ОСОБА_2 , приймаючи спадщину, укладаючи додаткові угоди до договору оренди, вочевидь не могли не розуміти, що йому «штучно» створено перешкоди у реалізації прав на будівлю.

Підсумовуючи вищевикладене зазначив, що в порядку забезпечення позову не приймалось судове рішення про фактичну заборону будь-якої діяльності орендаря ОСОБА_2 на спірній земельній ділянці. Ухвала про забезпечення позову містить виключний перелік того, що саме заборонено. ОСОБА_6 на даний час має можливості використовувати спірні земельні ділянки за цільовим призначенням (землі сільськогосподарського призначення). На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову.

Судове засідання призначене на 15 годину 00 хвилин 04.08.2026 року без виклику учасників по справі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про зустрічне забезпечення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 6 ст.154 ЦПК України якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2026 року судом вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення.

При постановленні вказаної ухвали суд виходив із заявлених позовних вимог, зокрема наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також того, що невжиття таких заходів може реально істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки між сторонами виник спір з приводу земельних ділянок кадастровий номер 3524655400:50:014:0009, площею 1,0437 га, кадастровий номер 3524655400:50:014:0014, площею 0,7374 га.

Відповідно до частин першої та третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Таким чином ст. 154 ЦПК України, розмежовано випадки за яких застосування зустрічного забезпечення є: правом суду (частина перша статті 154 ЦПК України); обов`язком суду (частина третя статті 154 ЦПК України).

Частиною п`ятою статті 154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Водночас, вирішуючи питання щодо наявності підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, суд констатує, що даних про те, що позивач не має зареєстрованого місця проживання в Україні у суду немає.

Доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові суду також не надано.

Отже, з огляду на викладене, суд доходить переконання про відсутність імперативних (обов`язкових) підстав, визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне зобов`язання, та наявність у суду саме права на застосування цього зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 19.09.2022 року у справі № 757/36870/20 (провадження № 61-2976св21) зазначив, що метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.

Суд самостійно оцінює необхідність зустрічного забезпечення. За загальним правилом, вирішення цього питання має диспозитивний характер. Тобто реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком. На цій особливості застосування інституту зустрічного забезпечення у цивільному процесі Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 19.12.2018 року в справі № 331/5517/17 (провадження № 61-9474св18), від 10.04.2019 року в справі № 753/2380/18-ц (провадження № 61-38399св18), від 30.05 2019 року в справі № 456/2438/17 (провадження № 61-473св19), від 28.10.2020 року в справі № 761/3222/17 (провадження № 61-1856св19).

Оцінюючи аргументи представника відповідача щодо наявності підстав для застосування зустрічного забезпечення, суд зауважує, що на їх підтвердження не надано жодного належного та допустимого доказу.

А тому оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм процесуального права, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що заява про зустрічне забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 154, 353-355 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 про зустрічне забезпечення позову або доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування та про відновлення становища, яке існувало до порушення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Лях