Рішення № 138762627, 05.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/7707/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Виноградової Д.О.,

за участі секретаря Годун Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Анастасії Балабай від 26.06.2026 року про закриття виконавчого провадження № 80807829 та № 80807151;

зобов`язати виконавця відновити виконавче провадження № 80807829 та №80807151 та вжити заходів, передбачених законом, для повного виконання рішення суду, зокрема щодо повного погашення заборгованості та фактичного відновлення щомісячних виплат по догляду (постійному сторонньому догляду) та побутовому обслуговуванню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.06.2026 по виконавчому провадженні № 80807829 та № 80807151 про закриття виконавчого провадження підлягає скасуванню. На переконання позивача, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, фактично не виконано.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду під головуванням судді Виноградової Д.О. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судових засідань № 9 на 05 серпня 2026 року о 10:30 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 відзив відповідача повернуто без розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 пояснення третьої особи щодо позову або відзиву повернуто без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 80807829 з примусового виконання виконавчого листа № 620/4237/25, виданого 10.04.2026 Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.11.2023 поновити виплату по побутовому обслуговуванню та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум.

20.04.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80807829.

Також судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 80807151 з примусового виконання виконавчого листа № 620/4237/25, виданого 10.04.2026 Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.03.2025 поновити виплату щомісячної грошової компенсації на догляд (постійний сторонній догляд) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум.

20.04.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80807151.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 18.06.2026 № 2500-0307-5/45628 повідомило, що ОСОБА_1 17.06.2026 виплачено грошову компенсацію за надання соціальної послуги догляду вдома (постійний сторонній догляд) за період з 01.03.2025 по 31.03.2026 у сумі 52970,50 грн та побутового обслуговування за період з 01.11.2023 по 31.03.2026 у сумі 57160,25 грн, додатковими списками через банківську установу.

26.06.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 80807829 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

26.06.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 80807151 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з оскаржуваними постановами головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі також Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 1404-VIII Закону встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Приписами частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII обумовлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Приписами частини 6 статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 18.06.2019 у справі № 826/14580/16 Верховний Суд дійшов висновку, що розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що, Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Крім того, за наслідками прийняття оскаржуваних постанов державного виконавця рішення суду не лише залишилось невиконаними, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07.08.2019 року у справі №378/1033/17, від 04.09.2019 року у справі №286/1810/17, від 07.10.2020 року у справі №461/6978/19, від 25.11.2020 року у справі №554/10283/18, від 13.12.2021 року у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 року у справі 457/359/21.

Згідно вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 2 статті 39 Закону № 1404-VIII, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що умовою закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону є фактичне виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до пункту 2, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У зазначеному переліку прав відсутнє право державного виконавця на розширене, власне тлумачення рішення суду, яке він виконує.

З наведеного у сукупності слід дійти висновку, що державний виконавець при здійсненні заходів примусового виконання рішень обмежений вимогами виконавчого документа та його змістом, органи державної виконавчої служби не є правозахисними або контролюючими органами.

Обов`язком органів державної виконавчої служби є виконання чинних виконавчих документів.

Так, судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 620/4237/25, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.03.2025 поновити ОСОБА_1 виплату щомісячної грошової компенсації на догляд (постійний сторонній догляд) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130837693).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 620/4237/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року скасовано в частині відмовлених позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призупинення з 01.11.2023 виплати ОСОБА_1 виплати по побутовому обслуговуванню та зобов`язання з 01.11.2023 поновити виплату по побутовому обслуговуванню. Ухвалено нове рішення в цій частині позовних вимог про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призупинення з 01.11.2023 виплати ОСОБА_1 виплати по побутовому обслуговуванню. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.11.2023 поновити ОСОБА_1 виплату по побутовому обслуговуванню та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/134905013).

Так, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 80807829 з примусового виконання виконавчого листа № 620/4237/25, виданого 10.04.2026 Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.11.2023 поновити виплату по побутовому обслуговуванню та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум.

У подальшому, 20.04.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80807829.

Також судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 80807151 з примусового виконання виконавчого листа № 620/4237/25, виданого 10.04.2026 Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.03.2025 поновити виплату щомісячної грошової компенсації на догляд (постійний сторонній догляд) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум.

У подальшому, 20.04.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80807151.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 18.06.2026 № 2500-0307-5/45628 повідомило, що ОСОБА_1 17.06.2026 виплачено грошову компенсацію за надання соціальної послуги догляду вдома (постійний сторонній догляд) за період з 01.03.2025 по 31.03.2026 у сумі 52970,50 грн та побутового обслуговування за період з 01.11.2023 по 31.03.2026 у сумі 57160,25 грн, додатковими списками через банківську установу.

26.06.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 80807829 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

26.06.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 80807151 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином за наявності доказів виконання судового рішення боржником, державним виконавцем правомірно були прийняті постанови та закінчено виконавче провадження.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 25.06.2026 № 2500-0902-8/47177 про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 620/4237/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії, компенсацію моральної шкоди.

Зі змісту вказаної ухвали суду вбачається, що на адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 25.06.2026 № 2500-0902-8/47177 про виконання судового рішення, в якому вказано, що 17.06.2026 позивачу виплачено грошову компенсацію за надання соціальної послуги догляду вдома (постійний сторонній догляд) за період з 01.03.2025 по 31.03.2026 в розмірі 52970,50 грн. та побутового обслуговування за період з 01.11.2023 по 31.03.2026 в розмірі 57160,25 грн додатковими відомостями через банківську установу.

Суд зазначає, що позивач, у разі, якщо вважає, що сума коштів (пенсії) не була в повному обсязі сплачена, не позбавлений можливості окремого звернення до суду із позовом щодо стягнення суми, яку позивач вважає такою, що не в повному обсязі отримана позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржені постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2026 по ВП № 80807151 та ВП № 80807829 винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», відтак підстави для її скасування відсутні.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

За змістом частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-78, 139, 229, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, просп. Миру, 43, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14002, код ЄДРПОУ 43316700.

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА