Рішення № 138761377, 05.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3980/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати пункт 36 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 23.10.2025 року № 542/975.

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 дружині, ОСОБА_2 сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 грн. у рівних частки кожному згідно абзацом 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та здійснити виплату такої одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_3 матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у розмірі належної їй частини від 15000000 грн. згідно абзацом 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та здійснити виплату такої одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_4 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та беручи безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України в районі ведення бойових дій, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок гострої коронарної смерті, при цьому захворювання, яке призвело до його смерті, визнано пов`язаним із захистом Батьківщини. Позивачі вважають, що Міністерство оборони України протиправно визначило одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 у розмірі 2271000 грн, оскільки смерть військовослужбовця настала під час дії воєнного стану та виконання ним обов`язків військової служби, а тому допомога членам його сім`ї має бути призначена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 15000000 грн та виплачена кожному з отримувачів у належній частці.

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 24.04.2026 об`єднано в одне провадження справи для спільного розгляду справи №560/3980/26 та №560/6644/26 присвоївши об`єднаній справі №560/3980/26. Змінено процесуальний статус ОСОБА_3 у справі №560/3980/26 з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на позивача.

Міністерство оборони України подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок гострої коронарної смерті, а матеріали справи не містять доказів отримання ним поранення, контузії, травми чи каліцтва під час безпосередньої участі в бойових діях та причинного зв`язку такого ушкодження зі смертю, що виключає застосування постанови Кабінету Міністрів України № 168 і призначення допомоги в розмірі 15000000 грн. Вказує, що позивачі звернулися за призначенням допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975, на підставі якої їм та матері померлого правомірно призначено 2271000 грн у рівних частках, тоді як процедуру отримання допомоги за постановою № 168 вони не ініціювали та необхідного пакета документів не подавали.

Представник позивачів подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що позивачі належним чином ініціювали процедуру призначення одноразової грошової допомоги, подавши заяви та документи відповідно до Порядку № 45, а відсутність окремого висновку ТЦК та СП не може покладатися на членів сім`ї померлого військовослужбовця, оскільки саме уповноважені органи зобов`язані сформувати належний пакет документів або повернути його на доопрацювання. Наголосила, що смерть ОСОБА_4 настала під час дії воєнного стану, а захворювання, яке призвело до смерті, пов`язане із захистом Батьківщини, тому одноразова грошова допомога має бути призначена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 у розмірі 15000000 грн, тоді як наведена відповідачем практика Верховного Суду стосується інших фактичних обставин та не є релевантною до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

05 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 . У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_4 від 20.04.2023 №798 солдат ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 з 24 лютого 2023 року.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_4 від 03.04.2025 №7/1490 ОСОБА_4 у період із 24.01.2024 до 23.05.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Приморське Степногірської селищної громади Василівського району Запорізької області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 30.05.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до висновку експерта №2913 причиною смерті ОСОБА_4 є гостра коронарна смерть. В акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку зазначено, що випадок смерті солдата ОСОБА_4 комісією зі спеціального розслідування визнано таким, що пов`язаний із виконанням обов`язків військової служби та підлягає обліку.

Згідно з витягом із протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії «11 Регіональна ВЛК (м. Вінниця)» від 27.06.2025 №2025-0627-1145-3380-0 захворювання «гостра коронарна смерть» стало причиною смерті ОСОБА_4 . У протоколі зазначено, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 .

За результатами розгляду поданих документів Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, пунктом 36 рішення, оформленого протоколом від 23.10.2025 №542/975, призначила матері, дружині та сину померлого солдата ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2024 року, у загальній сумі 2 271 000 грн, у рівних частках кожному.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Пунктом 3 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з пунктом 1 статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (пункт 6 статті 16-3 Закону №2011-XII).

Відповідно до пунктів 8, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

У пункті 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, зазначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Підпунктом 1 пункту 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Таким чином, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України членам сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У такому випадку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з матеріалами справи, солдат ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 з 24.02.2023. У період з 24.01.2024 по 23.05.2024 він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Приморське Степногірської селищної громади Василівського району Запорізької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відповідно до висновку експерта №2913 причиною його смерті є гостра коронарна смерть.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Конституційний Суд України ухвалив рішення від 06.04.2022 №1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.

Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України (абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 №1-р(II)/2019).

Конституційний Суд України у рішенні від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин 1, 2, 5 статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною 1 статті 46, частиною 1 статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

Відповідно до пункту 4 Указу №64/2022 Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

В свою чергу, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28.06.2023 №3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", тут і надалі в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_2 , (далі - Постанова №168), положеннями якої врегулював деякі особливості окремих виплат (в тому числі ОГД), зокрема для військовослужбовців, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань.

Абзацом 1 пункту 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Суд зазначає, що Законом України від 29.07.2022 №2489-IX "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» (далі - Закон №2489-IX) статтю 16-2 доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №2489-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24.02.2022.

Отже, норма частини 3 статті 16-2 Закону №2011-XII, яка передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає застосуванню з 24.02.2022.

У цьому випадку, суд зазначає, що зворотна дія в часі цієї норми права фактично розширює право особи, адже її застосування призведе до отримання сім`ями загиблих військовослужбовців більшого розміру одноразової грошової допомоги. При цьому, за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

З огляду на наведене, суд підсумовує, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, Постановою №168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж це визначено Порядком №975.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №380/9868/23.

Пунктом 1.1 розділу І Порядку №45 визначено, що цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку №45 ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд зазначає, що смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час дії воєнного стану, у період проходження ним військової служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час перебування у населеному пункті Приморське Степногірської селищної громади Василівського району Запорізької області.

Актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку випадок смерті солдата ОСОБА_4 визнано таким, що повязаний із виконанням обовязків військової служби та підлягає обліку. Матеріали справи не містять відомостей про те, що смерть військовослужбовця була повязана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, діями у стані алкогольного, наркотичного або токсичного спяніння чи навмисним спричиненням собі тілесного ушкодження.

На противагу доводам відповідача суд зазначає, що належним чином уповноваженою штатною військово-лікарською комісією 11 Регіональною військово-лікарською комісією (м. Вінниця) у витягу з протоколу засідання від 27.06.2025 №2025-0627-1145-3380-0 визначено, що захворювання «гостра коронарна смерть», яке стало причиною смерті ОСОБА_4 , який брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та причина його смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

За наведених обставин посилання відповідача виключно на те, що безпосередньою медичною причиною смерті ОСОБА_4 було захворювання, а не поранення, саме по собі не спростовує встановленого компетентною військово-лікарською комісією причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті, та причини смерті із захистом Батьківщини.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право лише на отримання одноразової грошової допомоги у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у загальній сумі 2271000 грн.

З огляду на викладене суд вважає помилковим застосування до позивачів положень Порядку №975 під час вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 .

Отже, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування пункту 36 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 23.10.2025 №542/975, яким матері, дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_4 призначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть, у загальній сумі 2 271 000 грн у рівних частках кожному.

Оскільки призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачів є зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 та за результатами їх розгляду прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 36 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 23.10.2025 №542/975, яким матері, дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_4 призначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть, у загальній сумі 2 271 000 грн у рівних частках кожному.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 та за результатами їх розгляду прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 ) Відповідач:Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049 , код ЄДРПОУ - 00034022)

Головуючий суддя П.І. Салюк