Ухвала суду № 138761094, 05.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2026 р. № 520/15698/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріли позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 11.08.2025 року №1268/26-15-24-01-21-13/3771904615 щодо переведення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальну систему оподаткування з 01.01.2025 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Харківській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи з 01.01.2025 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

Ухвалою суду від 10.07.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому також податковим органом зазначено про обставини порушення позивачем процесуального строку на звернення до суду.

Так, Головне управління ДПС у м. Києві зазначило, що позивач пропустив установлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. На обґрунтування цієї позиції зазначає, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.08.2025 № 1268/26-15-24-01-21-13/3771904615 про виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку було направлено рекомендованим листом за його податковою адресою ( АДРЕСА_1 ). Поштове відправлення № 0601179580253 було повернуто контролюючому органу 28.08.2025 у зв`язку із закінченням строку зберігання. Відповідач посилається на пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, відповідно до якого документи вважаються належним чином врученими, якщо їх надіслано рекомендованим листом за податковою адресою платника, незалежно від фактичного отримання. Відтак, на думку відповідача, позивач повинен був дізнатися про оскаржуване рішення не пізніше серпня 2025 року, а тому шестимісячний строк звернення до суду сплив до моменту подання позову. З огляду на це відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку звернення до суду.

Відповідно до положень частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до положень ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду за оскарженням рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 11.08.2025 року №1268/26-15-24-01-21-13/3771904615 щодо переведення його на загальну систему оподаткування з 01.01.2025 року. Позивач зазначив, що рішення від податкового органу не отримував та мав змогу з ним ознайомитись після отримання відповіді на адвокатський запит його представника - 04.06.2026 року.

Разом з тим, з наданих з відзивом ГУ ДПС у місті Києві доказів відправлення поштової кореспонденції позивачу судом вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 24.01.2025 отримав акт перевірки, та у подальшому оскаржуване рішення позивачем направлено позивачу на його податкову адресу 08.08.2025 та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

У розумінні пункту 58.3 статті 58 ПК України зазначене рішення вважається врученими позивачу.

Разом з цим, позивач звернувся до суду 09.06.2026, тобто з пропуском процесуального строку.

Заяви про поновлення пропущеного процесуального строку до суду з позовом позивачем не подано. Доказів на підтвердження поважності пропуску процесуальних строків матеріали справи не містять.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку.

Суд наголошує, що відповідно до змісту положень частин 14-15 статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Разом з тим, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.