Постанова № 138760473, 05.08.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/993/26

Номер провадження 3/749/435/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Хоминської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновську матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

10.07.2026 р. о 00 год. 26 хв. в м. Сновськ по вул.. Шевченка, 28, ОСОБА_1 керувала мопедом SOK MOTO WOLF з електродвигуном потужністю 2кВт, без д.н.з., з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння кінцівок пальців рук. Від огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи в медичному закладі Сновська ЦРЛ відмовилася під відеофіксацію на б/к 968440, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, 04.08.2026 року надіслала до суду заперечення, в яких просить провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У запереченнях ОСОБА_1 зазначає, що 10 липня 2026 року вона керувала електровелосипедом SOK MOTO WOLF з електродвигуном потужністю 2 кВт (2000 Вт), який, на її думку, не є механічним транспортним засобом. Посилається на те, що для керування таким транспортним засобом не передбачено необхідності отримання посвідчення водія та його державної реєстрації.

Вважає, що обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є керування саме транспортним засобом, а суб`єктом цього правопорушення є водій механічного транспортного засобу. Зазначає, що відповідно до пункту 1.10 ПДР механічним є транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, у тому числі транспортний засіб з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Оскільки потужність електродвигуна керованого нею електровелосипеда становить 2 кВт, вважає, що такий транспортний засіб не є механічним.

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, а також на постанови Чернігівського апеляційного суду від 6 грудня 2023 року у справі № 734/3389/24 та від 10 червня 2025 року у справі № 749/610/25, в яких, за її твердженням, зроблено висновок про те, що водії електровелосипедів не є суб`єктами правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на положення Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», Закону України «Про автомобільний транспорт» та Закону України «Про дорожній рух», зазначаючи, що електровелосипед є електричним колісним транспортним засобом, а не механічним транспортним засобом.

Також у запереченнях зазначено, що поняття «водій», визначене пунктом 1.10 ПДР, пов`язане з наявністю посвідчення водія, тоді як для керування електровелосипедом отримання посвідчення водія не вимагається. У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважає, що вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Окремо ОСОБА_1 зазначає про неправильну, на її думку, кваліфікацію її дій та вказує, що положення частини першої статті 130 КУпАП щодо «інших осіб» стосуються виключно осіб, які передають керування транспортним засобом особі, що перебуває у стані сп`яніння, а не осіб, які безпосередньо керують електровелосипедом.

На підтвердження своїх доводів до заперечень долучила копію талона від 9 вересня 2024 року та копію товарного чека від 9 вересня 2024 року на електровелосипед ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Хоминська, підтримала подані ОСОБА_1 письмові заперечення, просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Надала пояснення, аналогічні за змістом доводам, викладеним у письмових запереченнях, та зазначила, що електровелосипед SOK MOTO WOLF, яким керувала ОСОБА_1 , з огляду на потужність його електродвигуна 2 кВт не є механічним транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 не може вважатися суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Представник також посилалася на положення чинного законодавства та судову практику на підтвердження наведеної позиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення їх в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, а саме адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото та кіно зйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 10 липня 2026 року о 00 годині 26 хвилин керувала електровелосипедом SOK MOTO WOLF, який приводиться в рух електродвигуном потужністю 2 кВт, а після виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння та на законну вимогу працівника поліції відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Вказані обставини підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, письмовими матеріалами справи, а також відеозаписом, які є належними, допустимими, взаємоузгодженими між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Водночас, заперечуючи наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 та її представник Хоминська посилаються, зокрема, на те, що електровелосипед SOK MOTO WOLF з електродвигуном потужністю 2 кВт не є механічним транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Оцінюючи доводи про те, що електровелосипед SOK MOTO WOLF з електродвигуном потужністю 2 кВт не є механічним транспортним засобом, а тому вона не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорті суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття транспортних засобів, зокрема положення статті 121 КУпАП та пункту 1.10 ПДР.

Відповідно до примітки до статті 121 КУпАП під транспортними засобами у частинах першій - четвертій статті 130 КУпАП слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Згідно з пунктом 1.10 ПДР транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

При цьому пунктом 1.10 ПДР окремо визначено поняття «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. До таких, зокрема, віднесено транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» за своїм змістом не є тотожними. Поняття «транспортний засіб» є ширшим, тоді як поняття «механічний транспортний засіб» є його окремим видом, для якого ПДР встановлюють додаткові ознаки, зокрема щодо способу приведення в рух та, для електротранспортних засобів, потужності електродвигуна.

Так, відповідно до примітки до статті 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121126, 127?128?, частинах першій і другій статті 129, частинах першій четвертій статті 130, статтях 132?, 133?, 133?, 139 і 140 цього Кодексу слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Таким чином, примітка до статті 121 КУпАП, визначаючи поняття транспортних засобів для цілей, зокрема, частин першої - четвертої статті 130 КУпАП, не містить положення про те, що такими є виключно механічні транспортні засоби або транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Отже, встановлений пунктом 1.10 ПДР критерій потужності електродвигуна понад 3 кВт стосується визначення саме механічного транспортного засобу та не може автоматично поширюватися на загальне поняття транспортного засобу, яке застосовується у статті 130 КУпАП.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, відповідно до якої використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; при цьому для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика такого засобу як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності встановленого на ньому електродвигуна значення не має.

Вказаний підхід узгоджується і з положеннями Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким передбачено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу як колісного транспортного засобу, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами.

Так, абзацом десятим частини першої статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначено легкий персональний електричний транспортний засіб як колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю в діапазоні до 1000 Вт, має систему акумулювання електричної енергії, яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, від одного до чотирьох коліс та максимальну конструктивну швидкість до 25 км/год.

Отже, якщо електросамокат, електровелосипед, електроскутер, гіроборд чи моноколесо відповідає наведеним ознакам легкого персонального електричного транспортного засобу, він є транспортним засобом у розумінні положень статті 130 КУпАП.

Таким чином, сам по собі факт того, що електровелосипед SOK MOTO WOLF має електродвигун потужністю 2 кВт, не свідчить про те, що він не є транспортним засобом у розумінні статті 130 КУпАП.

Більше того, відповідно до частини першої статті 130 КУпАП законодавець встановлює відповідальність за керування саме «транспортними засобами», а не виключно «механічними транспортними засобами». Вказана норма не розмежовує транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи інші залежно від потужності їх двигуна.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний, зокрема, не допускати керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані.

Отже, обов`язок дотримуватися вимог Правил дорожнього руху щодо заборони керування транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язаний саме з фактом керування транспортним засобом, а не з необхідністю отримання посвідчення водія чи здійснення державної реєстрації такого транспортного засобу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом SOK MOTO WOLF з електродвигуном потужністю 2 кВт, без державного номерного знака. При цьому зазначений транспортний засіб використовувався нею для переміщення по дорозі загального користування, тобто вона була безпосереднім учасником дорожнього руху та особою, яка керувала транспортним засобом.

За таких обставин посилання ОСОБА_1 та її представника Хоминської О.С. на те, що для керування вказаним електровелосипедом не вимагається посвідчення водія чи його державна реєстрація, не спростовує того, що такий засіб є транспортним засобом у розумінні статті 130 КУпАП, а особа, яка ним керує, зобов`язана дотримуватися встановлених ПДР вимог.

Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 та її представника Хоминської О.С. про те, що суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, може бути виключно водій механічного транспортного засобу. Зміст зазначеної норми такого обмеження не містить. Навпаки, диспозиція частини першої статті 130 КУпАП прямо пов`язує відповідальність із керуванням транспортним засобом особою, яка перебуває у стані відповідного сп`яніння, а не з видом чи потужністю двигуна такого транспортного засобу.

Відтак суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , керуючи електровелосипедом SOK MOTO WOLF, була водієм транспортного засобу у розумінні положень КУпАП та ПДР, а тому була зобов`язана дотримуватися вимог пункту 2.5 ПДР.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановлено судом з переглянутого відеозапису, під час керування зазначеним транспортним засобом ОСОБА_1 мала явні ознаки алкогольного сп`яніння, крім того вона сама повідомила працівникам поліції, що святкувала розлучення з чоловіком На законну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а також пройти такий огляд у найближчому медичному закладі в КНП «Сновська ЦРЛ» ОСОБА_1 відмовилася. Вказані обставини зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери № 968440.

Таким чином, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та її відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у разі відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння не має визначального значення фактичне встановлення стану алкогольного сп`яніння особи, оскільки самостійною формою об`єктивної сторони цього правопорушення є відмова водія від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Отже, дії ОСОБА_1 , яка, будучи водієм транспортного засобу, відмовилася на законну вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, а її дії правильно кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП.

Органом поліції надано довідку про те, що на ім`я ОСОБА_1 відповідно наявних комп`ютерних даних не мається посвідчення водія.

Згідно частини 4 статті 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Обмеження щодо застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до осіб, яку такого права не мають, положеннями КУпАП не передбачено.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 дійшла висновку, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, підвищений ступінь його суспільної небезпечності, відсутність обставин, що виключають адміністративну відповідальність, а також з метою виховання особи в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір підлягає стягненню з особи, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 401, ст. 130 ч.1, 221, 245-249, 276-295 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суд-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач - ГУК у Чернігів.обл/Черніг.обл/21081300

Код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку (МФО) - 899998

Номер рахунку UA528999980313070149000025001

Код класифікації доходів бюджету 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Реквізити для оплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Штраф, відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, має бути сплачений особою, щодо якої він застосований, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. В разі несплати штрафу у встановлений ч.1 ст.307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст.308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Сновський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.С. Чигвінцев