Рішення № 138760314, 04.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2117/26

Єдиний унікальний № 742/2714/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Бабенко Б.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У травні 2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №53081769 від 06.09.2024 у сумі 17762 грн 50 коп.

Свої вимоги аргументує тим, що 06.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та відповідачем (позичальником) було укладено договір про надання грошових коштів у позику №53081769, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту у розмірі 3500 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит зі сплатою процентів за користуванням кредитом, у строк визначений умовами договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість, що становить 17762 грн 50 коп.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 15.05.2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 10 год 00 хв 04 серпня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

06.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №53081769 від 06.09.2024, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту у розмірі 3500 грн. Кредит надається на строк 360 днів по 01 вересня 2025 року.

Відповідно до п.1.5 договору, денна процентна ставка становить 1 %.

Згідно з п.1.5.1 договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,95 відсотків в день.

Відповідно до 4.2 договору, за порушення строків перерахування коштів на рахунок позичальника, кредитодавець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.10 Договору, ОСОБА_1 підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором 9zrg9wdk(а.с.5-8).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту визначено умови кредитного договору, що є невід`ємною частиною кредитного договору(а.с.8-9).

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» від 09 березня 2026, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9zrg9wdk, 06.09.2024, номер телефону на який відправлений одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 (а.с.9)

Відповідно до листа ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16.02.2026, ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» надано фінансові послуги ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» з перерахування коштів 06.09.2024 у сумі 3500 грн, на картку № НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_1 (а.с.10).

02.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Контрактовий Дім» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про повернення кредиту, в якому останню повідомлено про наявність заборгованості за кредитним договором №53081769 від 06.09.2024, що становить 17762 грн 50 коп та необхідність її повернення(а.с.11).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №53081769 від 06.09.2024 наданого ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №53081769 від 06.09.2024 становить 17762 грн 50 коп, із них: заборгованість за тілом кредиту - 3500 грн, заборгованість за нарахованими відсотками-12512 грн 50 коп, штраф -1750 грн(а.с.2)

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір, згідно з якого товариство надало їй кредит, а відповідач отримав кредит та зобов`язалася його повернути відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач не виконав умови договору та в установлені строки не здійснив погашення кредиту, то заборгованість за тілом кредиту - 3500 грн, заборгованість за нарахованими відсотками-12512 грн 50 коп, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення штрафу

Відповідно до 4.2 договору, за порушення строків перерахування коштів на рахунок позичальника, кредитодавець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача 1750 грн штрафу.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки

(штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки не підлягають задоволенню.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 16012 грн 50 коп, із них: заборгованість за тілом кредиту - 3500 грн, заборгованість за нарахованими відсотками-12512 грн 50 коп.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,2 стаття 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається

на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2399 грн 79 коп, виходячи з розрахунку (90,15 % х 2662 грн 40 коп) в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №0207 від 02 липня 2025 року(а.с.13), акт наданих послуг №1311 від 09.03.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги, детальним описом наданих послуг від 09.03.2026 до акту №1311 від 09.03.2026 з яких вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якої було надано послуги, а саме: усна консультація клієнта щодо спірних правовідносин 30 хв, ознайомлення з матеріалами справи -2 год, погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год 30 хв, загальною вартістю 8000 грн(а.с.13-14)

Судом встановлено, що загальна вартість витрат на правову допомогу становить 8000 грн.

Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6000 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, місто Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, заборгованість за кредитним договором №53081769 від 06.09.2024 у сумі 16012 (шістнадцять тисяч дванадцять) грн 50 коп, із них: заборгованість за тілом кредиту - 3500 грн, заборгованість за нарахованими відсотками-12512 грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, місто Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 2399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) грн 79 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду та 6000 грн витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО