Рішення № 138760286, 29.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/715/26

Єдиний унікальний номер 741/371/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 07.07.2019-100000063 від 07.07.2019 у розмірі 10 680 грн., та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.07.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий Центр») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07.07.2019-100000063 (далі - Договір) шляхом підписання Заявки, яка є невідємною частиною данного Договору.

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн., строк користування кредитом 14 календарних днів. Проценти 1680 грн., що становить 28 % в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка). Сума кредиту 6 000 грн. та проценти 1680 грн. сплачуюься до 20.07.2019 включно.

06.08.2024 між ТОВ «Споживчий Центр» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (фактор) було укладено Договір факторингу № СЦ-060824-13, відповідно до умов якого клієнт відступає Права вимоги до боржника факторові, внаслідок чого клієнт передає, а фактор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором.

Позичальник свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконує.

Станом на 04.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 07.07.2019-100000063 від 07.07.2019 становить 10 680 грн., яка складається з: 6 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 680 грн. - заборгованість по відсотках; 3 000 грн. - штраф.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2026 року в цивільній справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 травня 2026 року. Клопотання представника позивача ТОВ «Новий Колектор» Савченко Т.О. про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2026 року відкладено розгляд справи до 29 липня 2026 року для здійснення повторного виклику відповідача.

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу у відсутності представника ТОВ «Новий Колектор».

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв/клопотань не подав.

Суд не ухвалює заочне рішення у справі, оскільки відсутня згода позивача на ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.07.2019 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферта) № 07.07.2019-100000063 частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта); заявка (а.с. 10-12, 19).

Відповідно до умов Кредитного договору мумиа кредиту 6 000 грн. Строк користування кредитом 14 днів з дати отримання. Проценти 1680 грн., що становить 28 % в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка). Графік платежів: сума кредиту 6 000 грн. та проценти 1680 грн. сплачуються до 20.07.2019 включно.

Кредитний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 1U729.

07.07.2019 ТОВ «Споживчий Центр» перераховано кошти в сумі 6 000 грн. на картку № НОМЕР_1 , призначення: 07.07.2019-10000063, що підтверджується квитанцією № 154511228 (а.с. 7).

На виконання ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, що на імя ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у АТ КБ «ПриватБанк» емітовано карту № НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 . Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 23.04.2026 за договором № б/н за період 07.07.2019-11.07.2019 ОСОБА_1 07.07.2019 на карту № НОМЕР_3 зараховано 6 000 грн. (а.с. 42, 43).

06.08.2024 між ТОВ «Споживчий Центр» (клієнт) та ТОВ «Новий Колектор» (фактор) укладено договір факторингу № СЦ-060824-13, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий Центр» відступило, а ТОВ ««Новий Колектор» набуло право вимоги до боржників, на умовах передбачених договором факторингу, у тому числі і до ОСОБА_1 за Кредитним договом №07.07.2019-100000063 від 07.07.2019 (а.с. 20-23)

З Переліку № 1 до Договору факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 07.07.2019-100000063 від 07.07.2019 складає 10680 грн., з яких: 6 000 грн. - основне зобов`язання; 1 680 грн. - проценти; 3 000 грн. - неустойка (штраф/пеня) (а.с. 8, 9).

Згідно з довідкою № 10587/26-ДПЗ від 04.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 07.07.2019-100000063 від 07.07.2019 станом на 04.03.2026 становить 10 680 грн., з який: 6 000 грн. - тіло кредиту; 1 680 грн. - відсотки; 3 000 грн. - штраф (а.с. 24).

Згідно зі ст.ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У Кредитному договорі сторони погодили порядок повернення кредиту, сплати відсотків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтями 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не сплатив, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення штрафу в розмірі 3 000грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, стягнення штрафу в розмірі 3 000 грн. за Кредитним договором № 07.07.2019-100000063 від 07.07.2019 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 680 грн., з яких: 6 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 680 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом частково задоволено позов (71,91 %), стягненню з відповідача на користь ТОВ «Новий Колектор» підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 914,53 грн. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 139, 92 грн.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-79, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Кредитним договором (оферта) №07.07.2019-100000063 від 07 липня 2019 року в розмірі 7 680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 1 914 (одна тисяча девятсот чотирнадцять) грн. 53 коп. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 139 (сто тридцять девять) грн. 92 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко