Рішення № 138759266, 04.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/8657/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 за №164050005673 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15 липня 1987 року по 26 лютого 2009 року на посаді тракториста відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , виданої 15.07.1987, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 20.04.2026.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Зазначав, що 20.04.2026 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах та інших підприємствах сільського господарства. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким 27.04.2026 прийнято оскаржуване рішення №164050005673.

Вказував, що згідно з розрахунком пенсійного органу його страховий стаж становить 37 років 8 місяців 25 днів, а пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста 15 років 8 місяців 29 днів. До пільгового стажу відповідачем зараховано періоди роботи, зазначені у довідках ТОВ «Агрофірма «Довженка» від 04.02.2026 №194 та від 11.02.2026 №208. Водночас до пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.07.1987 по 26.02.2009 на посаді тракториста в колгоспі імені Чкалова, у подальшому реорганізованому в КСП «Баляcне», ППСС «Баляcне», ТОВ «Баляcне» ВПАФ «Баляcне».

Позивач зазначав, що оспорюваний період роботи підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , згідно із записами якої 15.07.1987 його прийнято на роботу до колгоспу імені Чкалова Диканського району, а на аркуші 6 трудової книжки міститься запис про прийняття на роботу трактористом. Надалі, 26.02.2009, його переведено у ВП АФ «Баляcне» ТОВ імені Довженка трактористом у тракторну бригаду, звідки звільнено 02.12.2014 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України. На думку позивача, зазначені записи трудової книжки безпосередньо підтверджують виконання ним роботи на посаді тракториста у спірний період.

Також позивач посилався на архівну довідку від 14.08.2025 №01-12/113, у якій зазначено, що в книзі обліку трудового стажу і заробітку та книгах розрахунків з оплати праці членів колгоспу імені Чкалова, з подальшою реорганізацією у КСП «Баляcне», ППСС «Баляcне» та ТОВ «Баляcне», містяться відомості щодо відпрацьованих ним трудоднів у 1987 1989 та 1991 2008 роках, а його посада у 1987 2004 та 2005 2008 роках зазначена як тракторист. У довідці також вказано, що відомості про переведення на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем та надання відпусток без збереження заробітної плати відсутні.

Крім того, архівною довідкою від 14.08.2025 №01-12/114 підтверджено відомості про нарахування позивачу заробітної плати як члену колгоспу імені Чкалова та підприємств, утворених унаслідок його реорганізації, за відповідні роки. Архівним витягом від 14.08.2025 №07-01-Д/225 підтверджено, що станом на 1991 рік та до 1999 року позивач був членом колгоспу і працював у ППСС «Баляcне».

Позивач наполягав, що надані ним документи у сукупності містять необхідні відомості про період роботи, займану посаду та характер виконуваної роботи, а також підтверджують, що протягом спірного періоду він працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

На думку позивача, відповідач безпідставно не врахував записи трудової книжки та надані архівні документи, хоча основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність подання уточнюючих довідок виникає лише у разі відсутності в ній відповідних записів або відомостей.

Позивач також зазначав, що він не може нести відповідальність за правильність і повноту оформлення роботодавцем трудової книжки та іншої документації. Недоліки у веденні документів підприємством, які виникли не з вини працівника, не можуть бути підставою для позбавлення його права на пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене позивач вважав, що період роботи з 15.07.1987 по 26.02.2009 підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу як робота трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673 - визнанню протиправним та скасуванню. Пенсію, на думку позивача, належить призначити з дня звернення із заявою, тобто з 20.04.2026.

15.07.2026 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

У відзиві представник відповідача зазначав, що 20.04.2026 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами розгляду поданих документів прийнято рішення від 27.04.2026 №164050005673 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи тривалістю 20 років.

Відповідач зазначав, що страховий стаж позивача становить 37 років 8 місяців 25 днів, а пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста - 15 років 8 місяців 29 днів. До пільгового стажу було зараховано періоди роботи, зазначені у довідках ТОВ «Агрофірма «Довженка» від 04.02.2026 №194 та від 11.02.2026 №208. Водночас період роботи позивача з 15.07.1987 по 26.02.2009 не був зарахований до пільгового стажу, оскільки, на думку відповідача, для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах позивач повинен довести не лише факт роботи на посаді тракториста-машиніста, а й безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду, що має підтверджуватися первинними документами.

Крім того, відповідач зазначав, що позивач не надав ані суду, ані пенсійному органу доказів, які підтверджують сплату внесків на соціальне страхування за себе та довідки, що відповідала б вимогам додатка №5 до Порядку №637, а також документів, які б підтверджували його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста-машиніста у спірний період. З огляду на це відповідач вважав, що діяв у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 20.04.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про призначення пенсії позивачем, зокрема, подано трудову книжку серії НОМЕР_1 , архівні довідки та витяги Комунальної установи «Трудовий архів Диканської селищної ради», а також довідки ТОВ «Агрофірма «Довженка» про підтвердження наявного трудового стажу від 04.02.2026 №194 та від 11.02.2026 №208.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , 15.07.1987 позивача прийнято в члени колгоспу імені Чкалова Диканського району та на роботу трактористом. У подальшому, 26.02.2009, його переведено до ВП АФ «Баляcне» ТОВ імені Довженка трактористом у тракторну бригаду, звідки 02.12.2014 звільнено на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до архівної довідки Комунальної установи «Трудовий архів Диканської селищної ради» від 14.08.2025 №01-12/113, у книзі обліку трудового стажу і заробітку та книгах розрахунків з оплати праці членів колгоспу імені Чкалова, надалі реорганізованого у КСП «Баляcне», ППСС «Баляcне» та ТОВ «Баляcне» Диканського району Полтавської області, містяться відомості про ОСОБА_1 . У довідці зазначено кількість відпрацьованих ним трудоднів за 1987 1989 та 1991 2008 роки; його посада за 1987 2004 роки визначена як тракторист, тоді як за 2005 2008 роки посада не зазначена. Відомості про переведення позивача на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем та надання відпусток без збереження заробітної плати відсутні.

Архівною довідкою від 14.08.2025 №01-12/114 наведено відомості про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати як члену колгоспу імені Чкалова та підприємств, утворених унаслідок його подальшої реорганізації, за відповідні періоди роботи.

Згідно з архівним витягом від 14.08.2025 №07-01-Д/225, на засіданні правління колгоспу 26.08.1991 розглядалася заява ОСОБА_1 про вихід із членів колгоспу, у задоволенні якої було відмовлено. Також у витягу зазначено, що відповідно до протоколу зборів уповноважених ППСС «Баляcне» від 24.12.1999 позивача виключено із членів ППСС за недотримання вимог статуту.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області.

За результатами розгляду заяви та поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 27.04.2026 №164050005673 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673 зазначено, що вік заявника становить 50 років, страховий стаж - 37 років 8 місяців 25 днів, пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста - 15 років 8 місяців 29 днів.

За результатами розгляду поданих документів до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи, зазначені в довідках ТОВ «Агрофірма «Довженка» від 04.02.2026 №194 та від 11.02.2026 №208.

Період роботи позивача на посаді тракториста з 15.07.1987 по 26.02.2009 у колгоспі імені Чкалова, надалі реорганізованому в КСП «Баляcне», ППСС «Баляcне», ТОВ «Баляcне» та ВПАФ «Баляcне», до пільгового стажу не зараховано. У рішенні зазначено, що цей період може бути зарахований за умови підтвердження безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року у тваринництві шляхом надання довідки про підтвердження наявного трудового стажу, а в разі ліквідації підприємства на підставі рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи.

Ураховуючи, що визначений пенсійним органом пільговий стаж позивача становив 15 років 8 місяців 29 днів за необхідності 20 років, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 26 Закон №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Висновки щодо правозастосування

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є:

- досягнення 55 років;

- робота на посаді трактористами-машиністами і безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;

- наявність страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на посаді тракториста-машиніста.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що вік заявника становить 50 років, страховий стаж 37 років 8 місяців 25 днів, а пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста 15 років 8 місяців 29 днів. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи, зазначені у довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.02.2026 №194 та від 11.02.2026 №208, виданих ТОВ «Агрофірма «Довженка». Водночас період роботи позивача з 15.07.1987 по 26.02.2009 у колгоспі ім. Чкалова, з подальшими реорганізаціями у КСП «Балясне», ППСС «Балясне», ТОВ «Балясне», ВПАФ «Балясне», до пільгового стажу не зараховано, оскільки, на думку пенсійного органу, такий період може бути зарахований лише за умови підтвердження безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві шляхом надання довідки про підтвердження наявного трудового стажу, а в разі ліквідації підприємства на підставі рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (20 років) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Оцінюючи доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладені у рішенні про відмову в призначенні пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 ( далі - Порядок № 637), також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17.

Спір у цій справі виник щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи на посаді тракториста з 15.07.1987 по 26.02.2009 у колгоспі ім. Чкалова, який у подальшому був реорганізований у КСП «Балясне», ППСС «Балясне», ТОВ «Балясне», ВПАФ «Балясне», як періоду роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.

Судом встановлено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії були подані, зокрема, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.02.2026 №194 та від 11.02.2026 №208, видані ТОВ «Агрофірма «Довженка», на підставі яких Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було зараховано всі зазначені в них періоди роботи до пільгового стажу позивача. Разом із тим період роботи позивача з 15.07.1987 по 26.02.2009 у колгоспі ім. Чкалова, з подальшими реорганізаціями у КСП «Балясне», ППСС «Балясне», ТОВ «Балясне», ВПАФ «Балясне», до пільгового стажу не зараховано, оскільки, на думку відповідача, такий період може бути врахований лише за умови підтвердження безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду або на підставі рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно з Додатком № 5 до Порядку № 637, яким затверджено форму довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідка підписується керівником підприємства, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером.

Дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд зазначає, що вони є взаємоузгодженими, доповнюють один одного та підтверджують факт роботи позивача на посаді тракториста протягом спірного періоду.

Так, із трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , виданої 15.07.1987, вбачається, що 15.07.1987 позивача прийнято до членів колгоспу ім. Чкалова Диканського району Полтавської області та цього ж дня прийнято на роботу трактористом. У подальшому 26.02.2009 позивача переведено до ВП АФ «Балясне» ТОВ «ім. Довженка» трактористом тракторної бригади, а 02.12.2014 звільнено за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Таким чином, записи трудової книжки підтверджують виконанння позивачем роботи тракториста у спірний період.

Крім того, відповідно до архівної довідки від 14.08.2025 №01-12/113 у книгах обліку трудового стажу та заробітку і книгах розрахунків по оплаті праці членів колгоспу ім. Чкалова, з подальшою реорганізацією у КСП «Балясне», ППСС «Балясне» та ТОВ «Балясне», містяться відомості щодо ОСОБА_1 , його посади та кількості відпрацьованих трудоднів за 1987 1989 та 1991 2008 роки. При цьому за 1987 2004 роки посада позивача зазначена як «тракторист», а також вказано, що у книгах з особового складу ТОВ «Балясне» за 2001 2008 роки відсутні відомості про переведення позивача на іншу роботу, роботу на умовах неповного робочого часу чи надання йому відпусток без збереження заробітної плати.

Архівною довідкою від 14.08.2025 №01-12/114 підтверджено нарахування ОСОБА_1 заробітної плати як члену колгоспу ім. Чкалова, а в подальшому КСП «Балясне», ППСС «Балясне» та ТОВ «Балясне» за відповідні періоди роботи.

Сам факт прийняття позивача на посаду тракториста до колгоспу ім. Чкалова, відсутність будь-яких відомостей про його переведення на іншу роботу чи виконання робіт іншого характеру, а також підтвердження цієї обставини архівними документами щодо займаної посади, відпрацьованих трудоднів та нарахування заробітної плати дають суду підстави дійти висновку, що у спірний період позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, а відтак виконував роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Водночас з архівного витягу від 14.08.2025 №07-01-Д/225 вбачається, що 26.08.1991 правлінням колгоспу розглядалася заява ОСОБА_1 про вихід із членів колгоспу, у задоволенні якої було відмовлено. Крім того, відповідно до протоколу зборів уповноважених ППСС «Балясне» від 24.12.1999 позивача виключено з членів ППСС «Балясне» за недотримання вимог Статуту. Зазначені документи підтверджують, що станом на 1991 1999 роки позивач перебував у членах відповідного сільськогосподарського підприємства, що узгоджується із записами трудової книжки та архівними довідками щодо виконання ним роботи тракториста.

Таким чином, трудова книжка, архівні довідки та архівний витяг не суперечать один одному, а у своїй сукупності підтверджують безперервний характер трудових відносин позивача із сільськогосподарськими підприємствами, його роботу на посаді тракториста, відсутність переведення на іншу роботу чи роботи на умовах неповного робочого часу, а також виконання ним трудових функцій протягом спірного періоду.

Суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2022 у справі №682/51/17 дійшов висновку, що у разі встановлення судами факту роботи особи на посаді тракториста-машиніста у сільськогосподарському підприємстві, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відмова органу Пенсійного фонду у зарахуванні відповідного періоду до пільгового стажу є протиправною.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували відомості, що містяться у трудовій книжці позивача, архівних довідках та архівному витязі, або підтверджували, що у період з 15.07.1987 по 26.02.2009 позивач не працював трактористом чи виконував роботу, яка не належить до робіт, передбачених пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Навпаки, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що протягом спірного періоду позивач працював трактористом у колгоспі ім. Чкалова, а після його реорганізації - у відповідних правонаступниках, що підтверджується записами трудової книжки, архівними довідками щодо займаної посади, кількості відпрацьованих трудоднів та нарахування заробітної плати, а також архівним витягом щодо його членства у колгоспі та ППСС «Балясне».

Додаткові вимоги ГУПФУ в Одеській області надати додаткові документи не грунтуються на жодній нормі жодного нормативно-правового акту, адже наведені вище норми вказують, що ці додаткові документи орган ПФУ має витребувати виключно за відсутності достатності записів у трудовій книжці. В досліджуваному випадку всі записи у трудовій книжці наявні.

У будь-якому разі самі лише зауваження відповідача щодо недостатності окремих документів не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу, оскільки наведені позивачем документи необхідно оцінювати не ізольовано, а у їх взаємному зв`язку та сукупності, які у даному випадку підтверджують як факт роботи позивача на посаді тракториста, так і безперервний характер виконання ним відповідної роботи.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та досліджені у справі докази, суд доходить висновку, що період роботи позивача з 15.07.1987 по 26.02.2009 на посаді тракториста підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також суд враховує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Суд зауважує, що реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз`яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків. Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.

Проте відповідач цього не зробив, а при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, не дав належну оцінку поданим до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні такої пенсії.

Судом встановлено, що період роботи позивача з 15.07.1987 по 26.02.2009 на посаді тракториста підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме записами трудової книжки, архівними довідками про займану посаду, відпрацьовані трудодні та нарахування заробітної плати, а також архівним витягом, який підтверджує перебування позивача у членах колгоспу та подальшу трудову діяльність у господарстві після його реорганізації.

При цьому в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673 не наведено інших підстав для незарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, окрім посилання на відсутність рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому надані позивачем документи належної оцінки не отримали.

Враховуючи викладене, а також встановлені судом обставини щодо підтвердження позивачем виконання роботи на посаді тракториста у спірний період, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню. Підлягає також задоволенню позовна вимога про зобов`язанню відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 15.07.1987 по 26.02.2009.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періодів роботи з 15.07.1987 по 26.02.2009 до страхового та пільгового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.

Крім того, суд зауважує, що відповідач неправильно встановив вік заявника - 50 років. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, на момент звернення зі заявою про призначення пенсії від 20.04.2026 його вік становив 55 років.

У спірному рішенні від 27.04.2026 відповідач встановив:

вік заявника - 50 років;

страховий стаж позивача становить 37 років 8 місяців 25 днів.

пільговий стаж позивача складає: 15 років 8 місяців 29 днів.

Таким чином, на момент звернення до відповідача зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досяг необхідного віку (55 років) мав необхідний страховий стаж не менше 30 років, з них понад 20 років на роботах трактористом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, підприємствах сільського господарства.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

З урахуванням висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи, наведених вище; враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж ті, що зазначались вище та приймаючи до уваги, що судом обраховано страховий стаж (який є більшим за 30 необхідних років) та пільговий стаж позивача (який є більшим за 20 необхідних років), - належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувати періоди роботи з 15.07.1987 по 26.02.2009 до страхового та пільгового стажу.

Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.04.2026 було визначено ГУПФ України в Одеській області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії.

За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що заява позивача датована 20.04.2026.

У спірному випадку пенсія за віком позивачу має бути призначена з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 30.01.2026.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідачів, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 30.01.2026, зарахувавши до страхового та пільгового стажу період роботи з 15.07.1987 по 26.02.2009 в колгоспі ім. Чкалова (пізніше КСП "Балясне", потім ППСС "Балясне", ТОВ "Балясне", ВПАФ "Балясне".

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1333,00грн.

Натомість судовий збір мав бути сплачений за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, і, разом з тим, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись правилами розподілу судових витрат, встановленими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує 1064,96 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Одеській області.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд роз`яснює позивачу про право на повернення надміру сплаченого судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2026 №164050005673 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період роботи з 15.07.1987 по 26.02.2009 на посаді тракториста в колгоспі імені Чкалова, у подальшому реорганізованому в КСП «Балясне», ППСС «Балясне», ТОВ «Балясне», ВПАФ «Балясне», відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 30.01.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 грн 96 коп. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою та восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Cуддя І.С. Шевяков