Рішення № 138759206, 05.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24157/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ,) до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194, місце знаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1,) Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та попередження,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ,) до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194, місце знаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1,) та Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) , в якій позивач просить:

Скасувати як незаконне (протиправне) податкове повідомлення рішення Відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Одеській області №12970/15-32-07-06 від 25.03.2025.

Скасувати як незаконне (протиправне) Попередження Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №9876/15/05/ РРО2957205024-ТД/ДПС від 24.06.2025.

Стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору, витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 23 липня 2025 року головуючим суддею по справі Караваном Р.В. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі розпорядження № 839 від 22.12.2025 року та відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 року, розгляд справи призначено судді Юхтенко Л.Р.

Ухвалою від 25 грудня 2025 року прийнято до провадження та розгляду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ,) до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194, місце знаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1,) та Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Розгляд справи № 420/24157/25 розпочато спочатку.

Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклик) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України за наявними у електронній та паперовій справі матеріалами.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що по відношенню до неї була проведена фактична перевірка Головного управління ДПС в Одеській області (далі в тексті ДПС), за результатами якої складено акт №9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 від 05.03.2025.

У працівників ФОП ОСОБА_2 18.06.2025 Позивач дізналася, що дійсно 05.03.2025 до приміщення магазину приходили працівники ДПС і вони спілкувались з одним із працівників ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

В свою чергу ОСОБА_3 повідомила, що дійсно ДПС проводила якусь перевірку та надала позивачу копію акту перевірки.

Із копії акту перевірки позивач дізналася, що в акті зазначено особу ОСОБА_3 як працівника ФОП ОСОБА_1 , що нібито працює без оформлення трудових відносин і, що ФОП ОСОБА_1 обвинувачено у ненаданні для перевірки табелів обліку робочого часу.

Позивач зазначає, що зазначена інформація не відповідає дійсності:

- ФОП ОСОБА_1 не має жодних трудових відносин з ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_3 фактично працює у іншого суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_2 , з яким укладено трудовий договір (трудовий договір додано до позову);

- Обидва ФОП (Позивач і ОСОБА_2 ) орендують різні частини одного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (договори додано до позову);

- ДПС не надало жодного доказу фактичного виконання ОСОБА_3 трудових обов`язків саме у Позивача;

- ДПС не запитувало у позивача жодних документів.

- Акт перевірки було складено без повідомлення Позивача або її представників про здійснення перевірки.

Позивач зазначила, що вона направила на адресу Держпраці лист із запереченнями та документами, що підтверджують її позицію. Проте всупереч фактичним обставинам справи, відповідач виніс попередження №9876/15/05/РРО/2957205024-ТД/ДПС від 24.06.2025.

Так, позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №12970/15-32-07-06 від 25.03.2025 винесене на підставі акту фактичної перевірки, проведеної контролюючим органом без дотримання вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 81.1 ПКУ, при проведенні фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу зобов`язані надати платнику податків направлення, копію наказу про перевірку, направлення на перевірку, службове посвідчення.

Жодних документів, передбачених 81.1 ПКУ, позивачу вручено не було.

У відповідності до ст. 80.7. ПКУ фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання, його представника або особи, що фактично здійснює розрахункові операції

Таким чином, позивач вважає, що перевірка проведена з порушенням встановленої процедури, і це робить акт перевірки незаконним, а відповідно, податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню як протиправне з підстав недодержання процедури.

Порушення ст. 121.1 ПКУ, яка у відповідності до податкового повідомлення-рішення є підставою для накладання штрафних санкцій, передбачає відповідальність за ненадання документів для перевірки, однак з урахуванням того, що позивач не знав і не міг знати (без належного повідомлення з боку ДПС) про проведення перевірки, він не міг надати документів, тим більше, немає жодного доказу, що працівники ДПС взагалі у будь-кого вимагали табелі обліку робочого часу.

Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №12970/15-32-07-06 від 25.03.2025 є незаконним.

Щодо попередження №9876/15/05/ НОМЕР_2 -ТД/ДПС від 24.06.2025 позивач зазначив, що воно винесено також безпідставно, оскільки в матеріалах справи, яку розглядала посадова особа Держпраці, відсутні обґрунтовані факти чи докази допуску ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудових відносин саме у ФОП ОСОБА_1 і, таким чином, відсутні підстави для застосування до позивача стягнення.

Крім того, як при винесенні податкового повідомлення-рішення, так і при винесенні Попередження, не додержано вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».

У відповідності до ст. 71 Закону про адміністративну процедуру, адміністративний акт складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. Частиною 1 та 2 ст. 72 Закону про адміністративну процедуру встановлено вимоги до мотивувальної частини адміністративного акту. Зокрема такий акт повинен містити 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Позивач звертає увагу, що жодних із перелічених вище складових ані податкове повідомлення-рішення, ані Попередження не містить, як не містить і обґрунтування підстав його прийняття. У відповідності до ч.1 ст. 72 Закону про процедуру мотивувальна частина адміністративного акту є обов`язковою.

До суду 06 серпня 2025 року від відповідача - Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що Головне управління ДПС в Одеській області листом від 16.05.2025 № 9383/5/15-32-07-06-05 надало до Міжрегіонального управління копію Акту (довідки) фактичної перевірки №9876/15/05/PPO/ НОМЕР_1 від 06.03.2025 з додатками щодо фактичної перевірки у господарському об`єкті за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка була проведена у період з 24.02. 2025 по 05.03.2025 (далі Акт).

Пунктом 2.2.20 Акту, ГУ ДПС в Одеській області встановлено використання праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин, а саме продавець ОСОБА_3 не оформлена.

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються, зокрема, на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

До Акту фактичної перевірки фахівцями ГУ ДПС в Одеській області долучені копії направлень на перевірку від 24.02.2025 №№ 3598 - 3599, де ОСОБА_3 зазначила посаду касир, проставила дату 24.02.2025 та підпис.

Представник відповідача звертає увагу, що за відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником засобами електронного зв`язку в електронній формі повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатками 1 і 2 разом з копією в електронній формі.

Разом з тим, за допомого електронного сервісу Пенсійного фонду України за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/ було зроблено запит (тип запиту: «Поточний список працівників страхувальника») за суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 та отримано наступну відповідь: станом на 30.05.2025 13:41 - в РЗО наявна інформація по ОСОБА_4 за звітом страхувальника (ЄДРПОУ 2957205024) за формою Додаток 4 по ЄСВ за квітень 2025. Фахівцями ГУ ДПС в Одеській області також зазначена інформація, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 не є платником ПДВ, система оподаткування спрощена, група платника єдиного податку 2, ставка податку 20 (пункти 2.2.11., 2.2.11.1. та 2.2.11.2. зазначеного Акту).

Зазначена інформація перевірена в сервісі за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/edpod, в реєстрі платників єдиного податку, дата виключення з реєстру відсутня.

Отже, було встановлено, що ОСОБА_3 , яка перебувала на момент фактичної перевірки на території господарської одиниці в магазині за адресою АДРЕСА_2 , та виконувала певні посадові обов`язки в інтересах ФОП ОСОБА_1 , як зазначено у Акті, не перебуває у трудових відносинах зі страхувальником, допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), чим порушено частину четверту статті 24 КЗпП України.

Керуючись Порядком № 509, з урахуванням частини першої статті 69 Закону України «Про адміністративну процедуру», на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП та наказу Міністерства економіки України від 09.03.2023 № 1243, фактів, відображених у Акті фактичної перевірки №9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 від 06.03.2025 було застосовано до ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ), з урахуванням, що вона перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку II групи попередження.

До суду 07 серпня 2025 року від відповідача Головне управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп. 19- 1.1.4, 19-1.1.8, п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) прийнято наказ від 24.02.2025 року № 1951-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )», податкова адреса: АДРЕСА_3 , адреса господарського об`єкту: АДРЕСА_2 з 24 лютого 2025 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 24.02.2022 по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підставою для прийняття даного наказу слугувала інформація отримана від ДПС України (лист від 16.02.2024 № 4194/7/99-00-07-03-01-07), а саме: було рекомендовано забезпечити додатковий аналіз діяльності платників податків з метою виявлення ймовірних фактів порушень вимог трудового законодавства.

У відповідності до даного наказу та направлень на перевірку, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 24.02.2025 року був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Посадовими особами було пред`явлено службові посвідчення та надано копію наказу, Головного управління ДПС в Одеській області від 24.02.2025 року № 1951-п та направлення на перевірку від 24.02.2025 № 3598, № 3599 касиру магазину ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 .

Представник відповідача зазначає, що ознайомившись з відповідними документами Відповідачем було прийняте рішення про допуск посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки, відповідна фактична перевірка була проведена, та за її результатами складено акт від 06.03.2025 № 9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 . Після чого, Головним управлінням ДПС в Одеській області у зв`язку із неможливістю вручити відповідний було складено акт відмови від підписання та отримання акту про результати фактичної перевірки.

Представник відповідача зазначає, що за результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, тобто вимоги надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу необхідні документи та відомості, які стосуються предмету перевірки, за яке передбачена відповідальність згідно ст. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу та складено акт від 05.03.2025 (зареєстрованого 06.03.2025) № 9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 .

Також представник відповідача звертає увагу, що платник податків фактично не заперечує виявлене під час фактичної перевірки, позицією захисту в даному разі виступає саме суб`єктивні сумніви щодо наказу на проведення фактичної перевірки, однак не виявлені порушення.

Враховуючи визначені вимоги законодавства, представник відповідача вважає, що прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 25.03.2025 року № 12970/15-32- 07-06 на суму штрафних санкцій 1020,00 грн. є повністю обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

До суду 15 серпня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення на відзив Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до яких представник просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що перевірка, яка стала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, проведена з грубим порушенням податкового законодавства. Позивача, представника позивача або касира позивача не було повідомлено про цю перевірку. Направлення на перевірку було вручено особі, яка не має жодного відношення до позивача.

Також представник позивача звертає увагу, що відповідач не надавав жодних запитів про надання документів. Зазначений запит було надано ОСОБА_3 , яка не є працівником позивача ні юридично, ні фактично.

Таким чином, представник позивача вважає, що сама перевірка, акт перевірки та податкове повідомлення-рішення є незаконними і, відповідно, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо доказів роботи ОСОБА_3 на позивача, на думку відповідача, такими доказами є:

1. Знаходження ОСОБА_3 в приміщенні магазину. Однак, ця особа працює у ОСОБА_2 , який орендує іншу частину цього ж приміщення.

2. Підписання ОСОБА_3 направлення на перевірку. Це не може бути належним доказом, оскільки не відомо, з яких мотивів ОСОБА_3 підписала цей документ. Вона не мала жодних законних повноважень розписуватися у такому документі.

3. Посадовими особами ДПС, які здійснювали перевірку, зроблено позначку в акті у графі «Журнал реєстрації перевірок контролюючих органів» «надано». Але відповідачем не зазначено, ким і що саме було надано працівникам ДПС, враховуючи, що позивач взагалі не веде такого журналу. Підсумовуючи викладене, прошу суд звернути увагу, що відповідач не надав жодного доказу фактичного виконання ОСОБА_3 обов`язків касира, товарознавця, продавця тощо, а відтак немає жодного доказу законності її участі у фактичній перевірці.

Також до суду 15 серпня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення на відзив Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праціі, відповідно до яких представник просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись, зокрема на те, що хибне твердження відповідача, що саме позивач повинен довести відсутність трудових відносин між ним та ОСОБА_3 , оскільки тягар доведення покладений на суб`єкта владних повноважень.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Сторони не заперечують, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування, група платника єдиного податку 2, ставка податку 20, що підтверджено витягом № 6183 з реєстру платників єдиного податку, та веде господарську діяльність за адресою АДРЕСА_2 .

Позивачем надано договір суборенди № 143-1/22м від 03.01.2022 року, укладений між ТОВ «БЕНЕСТАР-С» (Орендар) та ФОП ОСОБА_1 (Суборендар), відповідно до якого орендар передає суборендарю для здійснення господарської діяльності останнього, в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення, загальною площею 125 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Майно передається в оренду з метою його використання під магазин (п. 1.3. договору).

Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп. 19- 1.1.4, 19-1.1.8, п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) на підставі доповідної записки прийнято наказ від 24.02.2025 року № 1951-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )», податкова адреса: АДРЕСА_3 , адреса господарського об`єкту: АДРЕСА_2 з 24 лютого 2025 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 24.02.2022 по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підставою для прийняття даного наказу слугувала інформація отримана від ДПС України (лист від 16.02.2024 № 4194/7/99-00-07-03-01-07), а саме: було рекомендовано забезпечити додатковий аналіз діяльності платників податків з метою виявлення ймовірних фактів порушень вимог трудового законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі цього наказу та направлень на перевірку, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 24.02.2025 року був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Посадовими особами було пред`явлено службові посвідчення та вручено копію наказу, Головного управління ДПС в Одеській області від 24.02.2025 року № 1951-п та направлення на перевірку від 24.02.2025 № 3598, № 3599 касиру магазину ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 , про що остання розписалась у направленні на перевірку.

Також матеріалами справи підтверджено, що перевіряючими вручено ОСОБА_3 перелік документів, який необхідно надати для перевірки, про отримання якого вона розписалась у примірнику перевіряючих.

Суд встановив, що перевіряючими складено акт фактичної перевірки від 06.03.2025 № 9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано, що в термін проведення перевірки посадовими особами перевіряючим не надано документи в повному обсязі, що стосуються або пов`язані з питаннями перевірки, а саме табель обліку робочого часу працівників; в ході проведення перевірки встановлено особу, яка не оформлена належним чином, а саме ОСОБА_3 касир.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області зроблено виклик по телефону позивача, абонент недоступний, та складено акт відмови від підписання та отримання акту про результати фактичної перевірки від 06.03.2025 № 1614/15-32-07-06-17.

Суд встановив, що на підставі акту фактичної перевірки від 06.03.2025 № 9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2025 року № 12970/15-32-07-06 на суму штрафних санкцій 1020,00 грн. на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 16.05.2025 № 9383/5/15-32-07-06-05 Головне управління ДПС в Одеській області надало до Міжрегіонального управління копію Акту (довідки) фактичної перевірки №9876/15/05/PPO/ НОМЕР_1 від 06.03.2025 з додатками щодо фактичної перевірки у господарському об`єкті за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до зробленого запиту (тип запиту: «Поточний список працівників страхувальника») за суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 та отриманої відповіді вбачається, що станом на 30.05.2025 13:41 - в РЗО наявна інформація по ОСОБА_4 за звітом страхувальника (ЄДРПОУ 2957205024) за формою Додаток 4 по ЄСВ за квітень 2025.

За результатами розгляду вказаного акту фактичної перевірки, результатів слухання справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною 2 ст. 265 КЗпП України, що зафіксовано у протоколі слухання справи від 24.06.2025 року, суд встановив, що Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці дійшло висновку, що ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи ОСОБА_3 без укладення трудового договору.

Тому керуючись Порядком № 509, з урахуванням частини першої статті 69 Закону України «Про адміністративну процедуру», на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП та наказу Міністерства економіки України від 09.03.2023 № 1243, фактів, відображених у Акті фактичної перевірки №9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 від 06.03.2025 було застосовано до ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ), з урахуванням, що вона перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку II групи попередження Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №9876/15/05/ РРО2957205024-ТД/ДПС від 24.06.2025.

Додатково позивачем надано договір суборенди № 14-1/22м від 03.01.2022 року, укладений між ТОВ «БЕНЕСТАР-С» (Орендар) та ФОП ОСОБА_2 (Суборендар), відповідно до якого орендар передає суборендарю для здійснення господарської діяльності останнього, в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення, загальною площею 125 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Майно передається в оренду з метою його використання під магазин (п. 1.3. договору).

Також позивачем надано форму трудового договору між працівниками і фізичною особою, яка використовує найману працю від 17.12.2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - працівником, відповідно до якого на останню покладаються обов`язки продавця непродовольчих товарів, слідкувати за правопорядком, дотримуватися санітарних норм та охорони праці, нести матеріальну відповідальність. Також надано повідомлення ФОП ОСОБА_2 про прийняття працівника на роботу /укладення гіг-контракту працівника ОСОБА_3 , наказ № 51 від 16.12.2024 року, дата початку роботи 17.12.2024 року. Дата формування повідомлення 16.12.2024.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із застосування таких норм матеріального права.

Так, спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі ПК України) та Кодексом законів про працю України.

Частиною 2 статті 2 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 3 статті 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 259 КЗпП передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад (ч. 2 ст. 259 КЗпП).

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509, у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Положеннями пункту 2 Порядку №509 визначені підстави за наявності яких можуть накладатися штрафи, в тому числі за наявності акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю (абзац 7).

Відповідно до п.3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За приписами пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Визначення поняття трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 24 КЗпП України).

В силу статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що роботодавці несуть відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудових відносин у встановленому чинним законодавством порядку, тобто, без укладення трудового договору. При цьому, така відповідальність залежить від встановлення факту використання найманої праці.

Як свідчать матеріали справи, спірні відносини виникли з приводу порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного попередження слугував акт фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, зокрема зафіксований факт використання позивачкою праці неоформленого працівника ОСОБА_3 , яка представилась касиром ФОП ОСОБА_1 , та отримала і розписалась про вручення копії наказу та направлень на фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .

Позивач вважає протиправним попередження з підстав того, що ОСОБА_3 працює у ОСОБА_2 , який орендує іншу частину цього ж приміщення; підписання ОСОБА_3 направлення на перевірку, не є належним доказом, оскільки не відомо, з яких мотивів ОСОБА_3 підписала цей документ, вона не мала жодних законних повноважень розписуватися у такому документі; посадовими особами ДПС, які здійснювали перевірку, зроблено позначку в акті у графі «Журнал реєстрації перевірок контролюючих органів» - «надано». Але відповідачем не зазначено, ким і що саме було надано працівникам ДПС, враховуючи, що позивач взагалі не веде такого журналу. Підсумовуючи викладене, позивач звертає увагу, що відповідач не надав жодного доказу фактичного виконання ОСОБА_3 обов`язків касира, товарознавця, продавця тощо, а відтак немає жодного доказу законності її участі у фактичній перевірці.

На підтвердження цих обставин позивачем надано договір суборенди № 14-1/22м від 03.01.2022 року, укладений між ТОВ «БЕНЕСТАР-С» (Орендар) та ФОП ОСОБА_2 (Суборендар), відповідно до якого орендар передає суборендарю для здійснення господарської діяльності останнього, в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення, загальною площею 125 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Майно передається в оренду з метою його використання під магазин (п. 1.3. договору).

Також позивачем надано форму трудового договору між працівниками і фізичною особою, яка використовує найману працю від 17.12.2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - працівником, відповідно до якого на останню покладаються обов`язки продавця непродовольчих товарів, слідкувати за правопорядком, дотримуватися санітарних норм та охорони праці, нести матеріальну відповідальність. Також надано повідомлення ФОП ОСОБА_2 про прийняття працівника на роботу /укладення гіг-контракту працівника ОСОБА_3 , наказ № 51 від 16.12.2024 року, дата початку роботи 17.12.2024 року. Дата формування повідомлення 16.12.2024.

Оцінюючи надані докази у сукупності, виходячи із обставин справи та висновку щодо застосування норми статті 265 КЗпП України, що роботодавці несуть відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудових відносин у разі встановлення факту використання найманої праці, суд зазначає, що у акті фактичної перевірки від 06.03.2025 № 9876/15/05/РРО/ НОМЕР_1 не зафіксовано факт виконання ОСОБА_3 обов`язку касиру в магазині, що належить ФОП ОСОБА_1 . Також Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано будь-яких інших доказів на підтвердження виконання ОСОБА_3 обов`язку касиру.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що попередження Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №9876/15/05/ РРО2957205024-ТД/ДПС від 24.06.2025 прийнято безпідставно, а тому позовні вимоги щодо скасування як незаконне (протиправне) Попередження Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №9876/15/05/ РРО2957205024-ТД/ДПС від 24.06.2025 є правомірними та належать задоволенню.

Щодо позовних вимог: скасувати як незаконне (протиправне) податкове повідомлення рішення Відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Одеській області №12970/15-32-07-06 від 25.03.2025, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що перевіряючими вручено 24 лютого 2025 року ОСОБА_3 перелік документів, який необхідно надати для перевірки у термін до 04.03.2025 за адресою: АДРЕСА_4 , про отримання якого вона розписалась у примірнику перевіряючих.

Такі документи у встановлений перевіряючими термін, не були надані, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до ч. 121.1. ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Водночас як встановлено судом із наявних у справі доказів, ОСОБА_3 не була уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 та доказів щодо фактичного виконання ОСОБА_3 обов`язку касиру в магазині, що належить ФОП ОСОБА_1 , до суду не надано.

Тому, суд доходить висновку, що відповідачем - Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено факт вручення вимоги щодо надання первинних документів за переліком саме платнику податків.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем - Головним управлінням ДПС в Одеській області безпідставно прийнято відносно позивача податкове повідомлення рішення Відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Одеській області №12970/15-32-07-06 від 25.03.2025, а тому позовні вимоги щодо скасування як незаконне (протиправне) податкове повідомлення рішення Відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Одеській області №12970/15-32-07-06 від 25.03.2025, є правомірними та належать задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовні вимоги належать задоволенню.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір поверненню підлягає.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що у позовній заяві представником позивача наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат. Тому, заява про розподіл судових витрат не розглядається судом разом з ухваленням судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194, місце знаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1), Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та попередження,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Одеській області №12970/15-32-07-06 від 25.03.2025.

Визнати протиправним та скасувати попередження Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №9876/15/05/ РРО2957205024-ТД/ДПС від 24.06.2025.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44742194, місце знаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять від гривні 40 копійок).

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять від гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко