Рішення № 138759030, 04.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 р. № 826/9744/15 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарнавської О.О., представника відповідача Волочай О.А., за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Казенного підприємства "КІРОВГЕОЛОГІЯ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2024,

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство "КІРОВГЕОЛОГІЯ" (далі - Підприємство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, що містить вимоги:

визнати протиправними та скасувати прийняті 14.10.2024 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києва (далі - ДПІ або відповідач) податкові повідомлення-рішення № 104326552201 і № 104226552201.

Ухвалою від 27.05.2015 суд відкрив провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 19.01.2016 суд зупинив провадження у справі до закінчення розгляду кримінальних проваджень № 12014100000000321, № 32014100060000098.

Ухвалою від 21.04.2025 Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 826/9744/15 прийнято до розгляду; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Сторони були зобов`язані до 10.05.2025 письмово повідомити суд про закінчення розгляду кримінальних проваджень № 12014100000000321, № 32014100060000098 та надати відповідні докази.

Ухвалою від 14.05.2025 суд замінив відповідача у справі його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (далі - Управління).

28.01.2026 Управління повідомило суд наявність рішень слідчих про закриття кримінальних проваджень (20.04.2025 та 16.04.2015 відповідно).

Ухвалою від 03.02.2026 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 03.02.2026 суд призначив підготовче засідання на 05.03.2026.

Ухвалою від 05.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 09.04.2026. Позивач був зобов`язаний до 20.03.206 письмово уточнити номери спірних податкових повідомлень-рішень. Підприємство на ухвалу суду не відреагувало.

Про дати, час і місце судових засідань позивач був повідомлений, але правом участі не скористався. Жодних заяв або клопотань від Підприємства до суду не надійшло.

Представник Управління (брала участь в режимі відеоконференції) просила у задоволенні позову відмовити.

Як встановив суд, з 23.04.2014 до 01.07.2014 посадові особи ДПІ провели планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 до 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 до 31.12.2013, результати якої оформили актом від 08.07.2014 № 601/26-55-22-01/14308279 (далі - Акт, т. 1, арк. 18-67).

На стор. 2 Акта вказано, що "… в ході проведення перевірки встановлено, що працівниками СГ ГСУ МВС України в м. Києві вилучені деякі первинні та бухгалтерські документи за період 2012 - 2013 років, які стосуються взаємовідносин КП "Кіровгеологія" з постачальниками та покупцями за відповідний період …".

Доданий до позову текст Акт не містить останнього (останніх) аркуша (аркушів). Аркуш з підписами (т. 1, арк. 67) стосується іншого документа (Довідки).

В тексті Акта є посилання на додатки до нього:

План перевірки - додаток № 1 (стор. 2 Акта) - у справі відсутній.

Довідка про загальну інформацію щодо КП "Кіровгеологія" та результати його діяльності за період, що підлягає перевірці, - додаток № 2 (стор. 5 Акта) - у справі відсутній.

Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки, - додаток № 3 (стор. 5 Акта) - у справі відсутній.

Перелік актів виконаних робіт в розрізі договорів по взаємовідносинам з ТОВ "Сібол" та ТОВ "Київкапіталбуд"; перелік податкових накладних, отриманих ТОВ "Сібол" та ТОВ "Київкапіталбуд", - додаток № 4 (стор. 11, 25 Акта). До заперечень на позов доданий не підписаний "Додаток 4 до акта № 601/26-55-22-01/14308279 від 08.07.2014 Перелік документів, ознайомлення з якими здійснено в приміщенні СГ ГСУ МВС України", далі - Додаток № 4, т. 1, арк. 114-146).

Реєстр направлених запитів в ході проведення планової виїзної перевірки та результатів проведених перевірок контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з такими контрагентами, - додаток № 5 (стор. 48-49 Акта) - у справі відсутній.

У Додатку № 4 наведена інформація про первинні документи (операції з ТОВ "Київкапіталбуд" і ТОВ "Сібол", але загальні суми за актами приймання-передачі виконаних робіт та податковими накладними (180 і 105 позицій відповідно) не зазначені.

У "Висновку" Акта (пункти 1, 2) вказано, що Підприємство порушило:

підпункт 138.1.1 пункту 138.1, пункт 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 3 647 793 грн, в тому числі за ІІ-IV квартали 2011 року - на 84 620 грн, за 2012 рік - на 1 409 386 грн, за 2013 рік - на 2 153 787 грн;

пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3 689 557 грн.

30.07.2014 ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

№ 104226552201, яким збільшила суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на прибуток на 4 559 741 грн (з яких 3 647 793 грн - основний платіж, 911 948 грн - штрафні (фінансові) санкцій (штрафи), пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України), далі - ППР з прибутку;

№ 04326552201, яким збільшила суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на додану вартість на 4 598 501 грн (з яких 3 678 801 грн - основний платіж, 919 700 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України), далі - ППР з ПДВ. Сума основного платежу у цьому рішення не співпадає з сумою, що вказана у "Висновку" Акта.

Рішенням від 08.10.2014 Головне управління Міндоходів у м. Києві, за результатами розгляду первинної скарги Підприємства, скасувала ППР з прибутку в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21 155 грн; скасувала ППР з ПДВ в частині основного платежу в сумі 48 грн та штрафної санкції в сумі 12 грн. Головне управління Міндоходів у м. Києві вказало, що вказана у ППР з ПДВ сума основного платежу - 3 678 801 грн не відповідає сумі, що вказана у "Висновку" Акта, - 3 689 557 грн. Крім того, сума 3 689 557 грн вказана у "Висновку" помилково, а правильною сумою є сума 3 678 753 грн (стор. 22 Акта).

14.10.2014 ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

№ 141326552201, яким збільшила суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на прибуток на 4 538 586 грн (з яких 3 647 793 грн - основний платіж, 890 793 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України), далі - ППР 1;

№ 141226552201, яким збільшила суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на додану вартість на 4 598 441 грн (з яких 3 678 753 грн - основний платіж, 919 688 грн - штрафні (фінансові) санкції штрафи, пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України), далі - ППР 2.

У позовній заяві Підприємство вказало про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2014, але у прохальній частині позову помилково вказало номери податкових повідомлень-рішень від 30.07.2014.

Згідно з Актом, Підприємство зависило валові витрати (2011-2013 роки) на 18 414 995 грн:

2011 рік - 367 915 грн (контрагенти - ТОВ "Київкапіталбуд" і ТОВ "Сібол", стор. 8-14 Акта), сума податку - (23%) - 84 620 грн. Суд зауважив на суперечливість відповідної інформації в Акті. Так, на стор. 8 вказано про те, що за показником валових витрат, які задекларувало Підприємство за ІІ-IV квартали 2011 року, - 3 758 362 грн, встановлено відхилення в сумі 367 915 грн, а на стор. 10 Акта вказано: "… проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 у загальній сумі 3 758 362 грн., не встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 06.2 Декларацій "адміністративні витрати"…" ;

2012 рік - 6 711 360 грн (контрагенти - ТОВ "Київкапіталбуд" і ТОВ "Сібол"), сума податку - (21%) - 1 409 386 грн;

2013 рік - 11 314 480 грн (контрагенти - ТОВ "Київкапіталбуд" і ТОВ "Сібол"), сума податку (19%) - 2 149 751,20 грн;

2013 рік - 21 239,75 грн (сума виплаченого працівникам за рішенням суду середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стор. 14-15 Акта), сума податку (19%) - 4 035,55 грн. Всього сума основного платежу у ППР 1 - 3 647 793 грн.

Висновок про заниження суми ПДВ обрунтований незаконним, на думку ДПІ, декларуванням позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ "Київкапіталбуд" і ТОІ "Сібол" (стор. 21-29 Акта).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з пунктом 3 затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (далі - Порядок), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Усі додатки, які містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, в тому числі інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), та відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Цим вимогам Акт, на підставі якого ДПІ прийняла ППР 1 і ППР 2, не відповідає, що позбавляє його доказової сили.

Стосовно тверджень про виявлені порушення.

В Акті наведений зміст абзаців першого, другого підпункту 138.1.1 пункту 138.1 та абзац перший пункту 138.2 статті 138 та пункт 185.1 статті 186, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (норми, які, за висновком ДПІ, порушило Підприємство):

Витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140-5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є:

Постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митні території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави постачальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185).

Суд зазначив, що позивач придбав у ТОВ "Київкапіталбуд" та ТОВ "Сібол" не товари, а послуги (роботи з проведення експертиз, досліджень та аналізу у сфері геології).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198).

Не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) - пункт 198.6 статті 198.

Також в Акті наведений зміст абзацу другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансова звітність, інші документи, пов`язані з обчисленнями і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством).

Те, що первинні документи Підприємства були вилучені правоохоронними органами, вказано в Акті. Тому платник податків не несе відповідальності за їх ненадання під час перевірки.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення звітності.

Згідно з пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів були вилучені правоохоронними органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Відповідач отримав доступ до перевірки вилучених документів, про що свідчить Додаток № 4 та зміст Акта. Так, в Акті (як в частині, що стосується валових витрат, так і в частині, що стосується податкового кредиту) є посилання на головну книгу, реєстри синтетичного обліку - оборотно-сальдові відомості, аналізи за рахунками, регістри аналітичного обліку, договори про фінансові діяльність, банківські виписки, видаткові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт.

Висновки про завищення валових витрат та про завищення податкового кредиту обґрунтований виключно тим, що:

"Згідно БД "Податковий блок ТОВ "Сібол" … перебуває на обліку в ДПІ у Печерському району ГУ Міндоходів у м. Києві, стан 28, свідоцтво платника ПДВ анульовано, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), чисельність працюючих - 1 особа.

Згідно БД "Податковий блок ТОВ "Київкапіталбуд" … перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, стан 14, свідоцтво платника ПДВ анульовано, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), чисельність працюючих - 1 особа".

На підставі цієї інформації ДПІ зазначила: "… оскільки реальність вчинення господарських операцій між КП "Кіровгеологія" та ТОВ "Сібол" та ТОВ "Київкапіталбуд" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у КП "Кіровгеологія" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій … з приводу встановлених порушень керівником підприємства не надано пояснень. Таким чином, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру …".

Суд ці аргументи відхилив.

По-перше, перевіркою не встановлено відсутність результатів виконаних робіт (наданих послуг), тому підстави для тверджень про безтоварність операцій відсутні.

По-друге, наведена в Акті інформація про постачальників (станом на липень 2014 року) не доводить неможливість/незаконність проведення ними господарських операцій у 2011-2013 роках. Ця інформація не заперечує ані підстави для складення первинних документів, що були враховані позивачем при обчисленні відповідних показників податкових декларацій, ані відповідність первинних документів норм законодавства. Анулювання свідоцтв платника ПДВ (незалежно від причин такого анулювання) у будь-якому випадку відбулося пізніше, ніж в ЄРПН були зареєстровані відповідні податкові накладні.

По-третє, ця інформація не свідчить про порушення Підприємством норм Податкового кодексу України і не доводить факт заниження позивачем податкових зобов`язань.

Щодо незаконності, на думку ДПІ, декларування позивачем витрат в сумі 21 239,75 грн (суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що були виплачені працівникам за рішенням суду) суд вказав таке.

В Акті не вказано, що суму 21 239,75 грн (у відповідних частинах) було задекларовано у складі прямих виплат на оплату праці (собівартість), пункт 138.8, підпункт 138.8.2 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (виплата шліфувальнику гірських порід) або у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, згідно з підпунктом "в" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (виплата бухгалтеру).

Доводи відповідача обґрунтовані зокрема нормами затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 3.9 Інструкції суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, є виплатою, що не належить до фонду оплати праці.

Суд зазначив, що Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розмірі та структуру заробітної плати найманих працівників. Норми Інструкції не визначають правила декларування податку на прибуток.

Пунктом 142.1 статті 142 Податкового кодексу України встановлено, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Крім витрат, передбачених пунктом 142.1 цієї статті? до складу витрат платника податку включаються обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством (пункт 142.2 статті 142 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу

відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку,

обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді

тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та

посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад

установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за

особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і

компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії,

пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать

виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за

спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші

грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного

законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними

актами норми.

Суд погодився з відповідачем у тому, що виплата за рішеннями суду колишнім працівникам середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є виплатою заробітної плати, тому позивач не мав підстав для віднесення цієї виплати до витрат на оплату праці, про які вказано у статті 142 Податкового кодексу України). Проте, про що вказано вище, цей факт перевіркою не встановлений.

Висновок контролюючого органу про те, що Підприємство взагалі не мало права включити до валових витрат суму 21 239,75 грн (як інші витрати операційної діяльності, пов`язані з господарською діяльністю, перелік яких не є вичерпним, підпункт 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України), є безпідставним.

У статті 139 ("Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку") Податкового кодексу України такі витрати відсутні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про протиправність ППР 1 і ППР 2 та про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Казенного підприємства "КІРОВГЕОЛОГІЯ" до Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 14.10.2014 ДПІ у Печерському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення № 141226552201.

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 14.10.2014 ДПІ у Печерському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення № 141326552201.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Казенного підприємства "КІРОВГЕОЛОГІЯ" судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна

Рішення складено в повному обсязі 05.08.2026.