Ухвала суду № 138758838, 04.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/3841/26

У Х В А Л А

з питань залишення зустрічної позовної заяви без розгляду та поновлення пропущеного строку звернення до суду

04 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.

при секретарі судових засідань Горбунову О.С.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача за первісним позовом Підгайного О.І. .

представника відповідача за зустрічним позовом Кіч Ю.Ю.

представника відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом Лосин О.Б.

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом Царук А.П.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду та клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічної позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг до бюджету в розмірі 231 704,60 грн.

Ухвалою суду від 9 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №2309105-2411-1307 UA46060250000025047;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №2309115-2411-1307 UA46060250000025047;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №2309114-2411-1307 UA46060250000025047;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №2309111-2411-1307 UA46060250000025047;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №2309120-2411-1307 UA46060250000025047;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №2309129-2411-1307 UA46060250000025047;

- судові витрати покласти на Позивача.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року прийнято зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом у справі №380/3841/26 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Суд ухвалив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Головне Управління ДПС у Львівській області подало до суд заяву про залишення зустрічного позову без розгляду. Зазначає про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були належним чином направлені ОСОБА_1 рекомендованим листом через АТ «Укрпошта» за його податковою адресою: м. Дубляни, вул. Шевченка, 29, Львівська область, та вручено особисто 22.10.2024, що підтверджується повідомленням про вручення і даними поштового відстеження. Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються врученими належним чином у разі їх направлення рекомендованим листом за податковою адресою платника. Твердження Позивача про неотримання ППР та необізнаність щодо їх існування до 01.04.2026 є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Сам Позивач у зустрічному позові зазначає ту ж адресу проживання, на яку були направлені ППР, що підтверджує правомірність дій контролюючого органу. Оскільки ППР були вручені 22.10.2024, саме з цієї дати розпочався перебіг шестимісячного строку звернення до суду. Ознайомлення Позивача з матеріалами справи у 2026 році не змінює та не поновлює процесуальний строк. Позов подано після спливу встановленого законом строку без належного обґрунтування поважності причин його пропуску, у зв`язку з чим він підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалою від 12 травня 2026 року у справі № 380/3841/26 зустрічну позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень залишено без руху.

Представник ОСОБА_1 подав до суду заяву у якій просив визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із зустрічною позовною заявою у справі та поновити пропущений строк. Зазначає про те, що про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дізнався лише 01.04.2026 після ознайомлення з матеріалами справи, оскільки вони йому не надсилалися та не вручалися. На думку відповідача, матеріали справи не містять належних доказів вручення саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а рекомендованим листом від 22.10.2024 року він отримав інші податкові повідомлення-рішення, які згодом були ним сплачені. Також відповідач зазначає, що доводи позивача про пропуск строку звернення до суду ґрунтуються на недоведених обставинах вручення поштового відправлення та містять посилання на іншу особу й інші податкові повідомлення-рішення, які не є предметом цього спору. У зв`язку з цим вважає, що зустрічний позов подано в межах шестимісячного строку з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, а в разі визнання такого строку пропущеним просить поновити його як з поважних причин.

Представник Головного управління ДПС у Львівській області подав до суду додаткові пояснення у справі у якій зазначає про таке. Аргументи позивача за зустрічним позовом про те, що про спірні податкові повідомлення-рішення він дізнався лише 01.04.2026 під час ознайомлення з матеріалами справи, є непослідовними та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, вказано, що первісний позов про стягнення податкового боргу ґрунтується на податкових повідомленнях-рішеннях від 10.10.2024, серед яких є як оскаржувані, так і інші рішення, а сам позивач у подальших процесуальних документах визнав отримання частини таких рішень, водночас заперечуючи отримання саме тих, які оскаржує. На думку відповідача, така позиція є суперечливою, оскільки всі податкові повідомлення-рішення були винесені однією датою, стосувалися одного платника та одного виду податку й були направлені поштовим відправленням. Крім того, відповідач посилається на наявні у справі докази належного вручення спірних податкових повідомлень-рішень 22.10.2024, зокрема повідомлення про вручення, корінці ППР, підпис отримувача та інші матеріали. Також зазначає, що твердження про відсутність окремих ППР у поштовому відправленні не підтверджені належними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях. У зв`язку з цим відповідач вважає, що строк звернення до суду слід обчислювати саме з дати вручення податкових повідомлень-рішень, а не з моменту ознайомлення з матеріалами справи, а допущені у процесуальних документах технічні описки не впливають на предмет спору, не спростовують факту належного вручення ППР та не є підставою для поновлення строку звернення до суду.

Розглядаючи клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду та про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).

Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Вказаний правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

В свою чергу, згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Суд встановив, що позивач за зустрічним позовом про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дізнався 01.04.2026 під час ознайомлення з матеріалами цієї справи.

На переконання ОСОБА_1 , наведені у його заяві обставини підлягають аналізу в розрізі добросовісності дій заявника.

Водночас у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували направлення чи вручення ОСОБА_1 саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, Головне управління ДПС у Львівській області не надало супровідного листа, опису вкладення до поштового відправлення № 0690077401845 чи інших документів, які б підтверджували, що саме оскаржувані рішення були надіслані або особисто вручені ОСОБА_1 .

У письмових поясненнях представник Головного управління ДПС у Львівській області зазначає, що всі десять податкових повідомлень-рішень були направлені ОСОБА_1 одним рекомендованим поштовим відправленням через АТ «Укрпошта». На підтвердження цього надано повідомлення про вручення поштового відправлення № 0690077401845, яке свідчить виключно про вручення ОСОБА_1 рекомендованого листа 22.10.2024.

Разом із тим суд зазначає про те, що саме по собі повідомлення про вручення поштового відправлення не підтверджує змісту вкладення та не свідчить про те, що у зазначеному листі містилися всі десять податкових повідомлень-рішень.

Отже, твердження представника Головного управління ДПС у Львівській області зазначає, що всі десять податкових повідомлень-рішень були направлені ОСОБА_1 одним рекомендованим поштовим відправленням через АТ «Укрпошта» та отримані ОСОБА_1 будуються лише на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.

Суд вказує, що зазначені ОСОБА_1 обставини є об`єктивно непереборними, не залежали від позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зважаючи на добросовісність дій позивача, його активну поведінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 та наявність підстав для її задоволення.

У зв`язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, суд вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу такий строк звернення.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 229, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду фізичної особи ОСОБА_1 за зустрічною позовною заявою фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень.

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Продовжити розгляд зустрічної позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 5.08.2026.

Суддя Брильовський Р.М.