Ухвала суду № 138758726, 05.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

05 серпня 2026 року справа №380/14477/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Карп`як О.О., розглянувши у м. Львові у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ГенШтабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2),ГенШтабу Збройних Сил України (далі відповідач 3), Військової частини НОМЕР_3 в якому просить:

- визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 навчальний центр) адреса: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 та ГенШтабу Збройних Сил України код ЄДРПОУ 22991050 військова частина НОМЕР_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_6 та Військової частини НОМЕР_3 (до якої він буде відноситися ще тільки формується) що полягає у нерозгляді рапортів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 зокрема рапорт в якому позивач просив відповідача Керуючись статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнити його ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 (призваного по мобілізації на особливий період під час дії воєнного стану) З військової служби за сімейними обставинами так як ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 здійснює постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Мати заявника згідно Довідки МСЕК № 363492 серія ЛВА -1 являється особою з ДРУГОЮ групою інвалідності (пожиттєво) і потребує стороннього догляду. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 ) СИН ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) яка потребує догляду. Інших рідних, які можуть здійснювати такий догляд немає;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 навчальний центр) адреса: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 та ГенШтаб Збройних Сил України код ЄДРПОУ 22991050 військова частина НОМЕР_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_6 та Військову частину НОМЕР_3 (до якої він буде відноситися ще тільки формується) належно розглянути рапорти та погодити рапорти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 зокрема рапорт в якому позивач просив відповідача Керуючись статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнити його ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 (призваного по мобілізації на особливий період під час дії воєнного стану) з військової служби за сімейними обставинами так як ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 здійснює постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Мати заявника згідно Довідки МСЕК № 363492 серія ЛВА -1 являється особою з ДРУГОЮ групою інвалідності (пожиттєво) і потребує стороннього догляду. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 ) СИН ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) яка потребує догляду. Інших рідних, які можуть здійснювати такий догляд немає.

Ухвалою судді від 17.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення виклику сторін.

Відповідач 3 подав на розгляд суду відзив, у якому проти позову заперечив.

Представник позивача подав відповідь на відзив.

Ухвалою судді від 31.07.2026 року залучено співвідповідача по справі - Військову частину НОМЕР_3 .

04.08.2026 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову. У якій просить, дослівно: «заборонити Відповідачам командуванню Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , ГенШтабу Збройних Сил України вчиняти будь-які дій, пов`язані з передислокацією, переведення направлення (відрядження) до інших військових частин без розгляду та прийняття його рапорту щодо звільнення з військової служби та переміщення в зону бойових дій Позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_7 на військовій службі до моменту набрання законної сили рішенням у справі №380/14477/26 в провадженні Львівський окружний адміністративний суд, розглянувши у м. Львові питання про залучення співвідповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) ГенШтабу Збройних Сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії».

Також клопоче, про витребування доказів, а саме, дослівно: «у Військової частини НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) адреса АДРЕСА_2 наступні докази та інформацію : відомості та копію ососбової справи жеребецький олег стефанович ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_7 , інформацію та результати розгляду рапортів жеребецький олег стефанович ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_7 (зокрема рапорту про звільнення з військової служби); інформацію про те, хто являється безпосереднім командиром щодо жеребецький олег стефанович 20.04.1977 р.н. іпн НОМЕР_7 ; інформацію, чому документ сформований в системі «електронний суд» 04.08.2026 6 було позбавлено прав і свобод жеребецький олег стефанович ІНФОРМАЦІЯ_1 іпн НОМЕР_7 (мобільний звязок, право побачення з адвокатом, та ненедання жодної інформації на його запитання щодо того хто є його командиром, ід код командира та яким чином він може подати рапорт)? та відомості та ід код безпосереднього командира на який жеребецький олег стефанович 20.04.1977 р.н. іпн НОМЕР_7 може зареєструвати рапорт через армія + ?».

В обгрунтування заяви вказує, що неодноразово вчинялися спроби відповідачів відрядити його в зону проведення бойових дій. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вчинення відповідачем дій по передислокації позивача в зону бойових дій і це унеможливить реалізацію його прав на звільнення зі служби та зробить неможливим виконання рішення суду. Просить врахувати, що є загроза його переведення до інших військових частин без розгляду та прийняття його рапорту щодо звільнення з військової служби.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 77 КАС України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

На думку суду, у заяві про забезпечення позову відсутнє належне обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що до заяви про забезпечення позову не долучено жодних доказів на підтвердження вимоги забезпечення позову.

Отже, аналізуючи зміст заяви можна дійти висновку, що у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність рішень/дій відповідача, про які стверджує заявник.

Суд також вважає, що доводи заявника не можуть бути визнані переконливими та достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки сформульовані як можливість/ймовірність вчинення дій, ґрунтуються на припущеннях. Зокрема, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з переміщенням позивача до інших військових частин без розгляду та прийняття його рапорту щодо звільнення з військової служби та переміщення в зону бойових дій до моменту набрання законної сили рішенням у справі.

Суд звертає увагу на те, що посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що запропонований заявником захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з переміщенням позивача до інших військових частин без розгляду та прийняття його рапорту щодо звільнення з військової служби та переміщення в зону бойових дій до моменту набрання законної сили рішенням у справі жодним чином не вплине на виконання рішення суду в майбутньому.

Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому, з огляду на вказані в заяві обставини, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

Із системного аналізу наведених вище процесуальних норм убачається, що підстави забезпечення позову, визначені ч. 2 ст. 150 КАС України, мають оціночний характер, у зв`язку з чим суд у кожному конкретному випадку, з урахуванням наданих доказів, повинен встановити та оцінити, чи не призведе застосування заходів забезпечення позову до завдання більшої шкоди, ніж та, якій можливо запобігти.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник зобов`язаний належним чином обґрунтувати причини такого звернення, що, у свою чергу, передбачає подання доказів існування фактичних обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову. Зокрема, заявник повинен надати належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості їх ефективного захисту без вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Представник позивача жодним чином не обґрунтовує заявлене клопотання, не наводить підстав для витребування доказів.

Відтак, суд повертає клопотання про витребування доказів без розгляду.

Керуючись ст. ст. 150-154,167, 248, 256, 294 КАС України, суд -

постановив:

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.

Клопотання про витребування доказів повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Карп`як О.О.