Рішення № 138758696, 05.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 рокусправа № 380/12990/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧДІЕС-ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧДІЕС-ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13528533/45329486 від 23.12.2025 Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 06.10.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 06.10.2025, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧДІЕС-ГРУП», датою її надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.

В обґрунтування позову зазначено про протиправність, на думку позивача, рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вказує, що є виробником спортивного інвентарю (гантелей), виготовляє продукцію власними силами із придбаних сировини та матеріалів і реалізує її покупцю, а тому надані ним документи підтверджують реальність господарської операції. Вважає, що у квитанції про зупинення реєстрації, а також в оскаржуваному рішенні контролюючий орган обмежився загальним посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретної підстави та переліку документів, необхідних і достатніх для реєстрації податкової накладної, чим позбавив позивача можливості надати вичерпний пакет документів. Наголошує, що ним на вимогу контролюючого органу двічі надавалися письмові пояснення та копії первинних документів, а мотиви відмови (розбіжності між даними, відсутність виробничих документів, перевищення обсягів залишків над можливостями зберігання) виходять за межі підстави зупинення реєстрації та фактично становлять оцінку реальності господарської операції, яка може здійснюватися лише за наслідками податкової перевірки. Окремо звертає увагу, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника, яке слугувало підставою для зупинення реєстрації, скасовано рішенням № 3011 від 16.02.2026. Оскільки таке рішення порушує права позивача, він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від представника відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, у яких проти позову заперечено. Відповідачі вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки, на їх переконання, у Комісії були законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з огляду на недостатність поданих позивачем документів. Зазначили, що реєстрацію податкової накладної правомірно зупинено у зв`язку з відповідністю платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що є безумовною підставою для зупинення реєстрації, а квитанція формується автоматизованою системою за встановленою формою та не повинна містити вичерпного переліку документів. Вказали, що саме платник, як обізнана зі змістом господарської операції особа, має визначити перелік документів, тоді як контролюючий орган об`єктивно не може повідомити їх вичерпний перелік. Повідомили, що за результатами аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними податкової накладної, супровідних документів і податкової звітності, відсутність виробничих документів (актів списання сировини, калькуляцій виробництва), а також перевищення задекларованих товарних залишків над можливостями їх зберігання, що у сукупності з рішенням про відповідність критеріям ризиковості свідчить про обґрунтовані сумніви щодо реальності господарської операції. На обґрунтування позиції відповідачі послалися, зокрема, на постанови Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23, від 29.07.2025 у справі № 140/1998/24, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, вказуючи, що доводи позивача ґрунтуються на застарілій судовій практиці, яка не враховує змін до Порядку № 1165 та Порядку № 520, що набрали чинності з 08.03.2023, і що документи, не надані на розгляд Комісії, не можуть свідчити про протиправність її рішення. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну зазначили, що така вимога є передчасною з огляду на дискреційний характер відповідних повноважень, а належним способом захисту вважають зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧДІЕС-ГРУП», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45329486, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 07.12.2023. Основним видом діяльності позивача згідно з кодами видів економічної діяльності є КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; серед інших видів діяльності - виробництво спортивних товарів (КВЕД 32.30).

ТОВ «ЕЙЧДІЕС-ГРУП» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.01.2024, індивідуальний податковий номер 453294813330.

Між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» (покупець) укладено договір поставки № 2024/216181/Р-П від 20.08.2024, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця готову продукцію, аксесуари та запасні частини (товар), а покупець - прийняти товар і сплатити за нього грошові кошти. На виконання договору позивач поставив покупцю товар (гантелі, код УКТ ЗЕД 9506919000), що підтверджується видатковою накладною № INVPO350914801 від 06.10.2025 на загальну суму 160 870,08 грн з ПДВ. Оплату покупцем підтверджено випискою банку про перерахування 10.11.2025 суми 160 870,08 грн, а транспортування товару здійснено ТОВ «Рабен Україна».

У зв`язку із настанням першої події за вказаною господарською операцією ТОВ «ЕЙЧДІЕС-ГРУП» склало та подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 06.10.2025.

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено на підставі відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165), про що позивачу надіслано квитанцію про зупинення реєстрації від 04.11.2025. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з отриманням квитанції позивач направив контролюючому органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, № 1 від 09.12.2025, до якого долучив письмові пояснення та копії первинних документів, зокрема: договір поставки № 2024/216181/Р-П від 20.08.2024, видаткову накладну, банківські виписки про оплату, документи щодо придбання сировини і матеріалів (піску, щебеню, портландцементу), бетонозмішувача та форм для виготовлення продукції, договір оренди нежитлових приміщень № 24/03/01 від 20.03.2024 для зберігання продукції та відповідні розрахункові документи.

Відповідач-1 сформував і направив позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13509676/45329486 від 16.12.2025, на яке позивач надіслав Повідомлення про подання пояснень та копій документів № 1 від 19.12.2025, надавши додатково копії договорів про закупівлю матеріалів і сировини для виготовлення продукції, копію договору та первинних документів щодо оренди складського приміщення, а також розрахункові документи та банківські виписки про рух коштів.

Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13528533/45329486 від 23.12.2025 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 06.10.2025 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У графі «Додаткова інформація» зазначено: «У ході аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними у податковій накладній, супровідних документах та податковій звітності/інформації. Відсутні виробничі документи, акти списання сировини, калькуляція виробництва. У податковій звітності платника наявні залишки товарів, які суттєво перевищують можливості наявних або орендованих місць зберігання. Щодо платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості визначеним постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019».

Крім того, з матеріалів справи слідує, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, на яке посилалася Комісія регіонального рівня, скасовано за результатами розгляду скарги рішенням № 3011 від 16.02.2026.

Не погодившись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок справляння податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1165 від 11.12.2019, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної № 2 від 06.10.2025 зупинено з тієї підстави, що платника віднесено до таких, що відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165), із пропозицією надати пояснення та копії документів.

Пункт 8 додатку 1 до Порядку № 1165 відносить до критеріїв ризиковості платника податку таку обставину: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд враховує, що специфіка критерію, визначеного пунктом 8 додатку 1 до Порядку № 1165, полягає в наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка ставить під сумнів легальність відповідної господарської операції. У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу сумнівів, пов`язаних із легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить підтвердити платнику у своїх поясненнях. Загальне посилання на відповідний пункт Критеріїв, без наведення конкретної підстави та розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 17.04.2025 у справі № 400/802/24.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, встановлено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9, 10 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядає комісія регіонального рівня, яка приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку та зрозумілу підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, а загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів.

З огляду на встановлені обставини суд зазначає, що позивач після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не залишився пасивним, а двічі скористався своїм правом на подання пояснень і документів: спершу направивши Повідомлення № 1 від 09.12.2025 із письмовими поясненнями та копіями первинних документів, а згодом, на повідомлення контролюючого органу від 16.12.2025, - Повідомлення № 1 від 19.12.2025 із додатковими договорами про закупівлю сировини та матеріалів, документами щодо оренди складського приміщення, розрахунковими документами та банківськими виписками. Отже, обставини цієї справи істотно відрізняються від обставин справ, у яких платник узагалі не скористався правом на подання пояснень і документів, а тому доводи відповідачів з посиланням на негативні процесуальні наслідки бездіяльності платника у цій справі застосуванню не підлягають.

Оцінюючи підставу відмови в реєстрації податкової накладної, суд виходить із того, що відмову мотивовано, з одного боку, ненаданням/частковим наданням додаткових пояснень і документів, а з іншого - розбіжностями між даними податкової накладної, супровідних документів і податкової звітності, відсутністю виробничих документів (актів списання сировини, калькуляцій виробництва) та перевищенням задекларованих товарних залишків над можливостями їх зберігання. Суд зазначає, що останні мотиви за своїм змістом становлять оцінку реальності господарської операції та ресурсних і виробничих можливостей платника, а не перевірку відповідності поданих документів формальним вимогам. Водночас у квитанції про зупинення реєстрації та у повідомленні від 16.12.2025 контролюючий орган не витребовував у позивача ані актів списання сировини, ані калькуляцій виробництва, ані документів щодо обсягів зберігання, а тому покладення відсутності таких документів в основу відмови суперечить принципу правової визначеності та позбавляє платника можливості завчасно усунути відповідні сумніви.

Крім того, суд враховує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 16.05.2024 у справі № 400/11727/23.

Суд також зважає на превентивний характер моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, який є заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені копіями документів, складених із порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24.

Стосовно посилання контролюючого органу на податкову інформацію як на підставу для віднесення платника до ризикових суд зазначає, що така інформація має статистичний та інформативний характер і сама по собі не може свідчити про вчинення платником порушень та не підтверджує ризиковості господарської операції за відсутності конкретних встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань або про недостовірність поданих документів.

Окремо суд бере до уваги, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, яке слугувало підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної та на яке контролюючий орган послався в оскаржуваному рішенні, скасовано рішенням № 3011 від 16.02.2026. За таких обставин відпала сама підстава, з якою пов`язувалося зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 06.10.2025, що додатково свідчить про безпідставність оскаржуваного рішення про відмову в її реєстрації.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу первинні та розрахункові документи, які підтверджують як придбання сировини і матеріалів для виготовлення продукції (пісок, щебінь, портландцемент, форми та обладнання), наявність орендованого приміщення для її зберігання, так і реалізацію спірної партії товару покупцю та її оплату. Таким чином, на переконання суду, надіслані позивачем пояснення з копіями документів, а також додаткові пояснення та документи на повідомлення контролюючого органу були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Доводи відповідачів про те, що аргументи позивача ґрунтуються на застарілій судовій практиці, яка не враховує змін до Порядку № 1165 та Порядку № 520 від 08.03.2023, суд відхиляє, оскільки наведені судом вище правові позиції Верховного Суду (зокрема у постановах від 17.04.2025 у справі № 400/802/24, від 16.05.2024 у справі № 400/11727/23 та від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24) сформовані з урахуванням чинної редакції відповідних нормативно-правових актів. Посилання відповідачів на постанови Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23 та у справі № 240/5563/23 суд оцінює критично, оскільки, на відміну від наведених справ, у яких платник не підтвердив настання самої події, що обумовила складення відповідного документа, у цій справі факт постачання товару підтверджено видатковою накладною № INVPO350914801 від 06.10.2025 та банківською випискою про його оплату, а доказів складення поданих позивачем документів із порушенням законодавства контролюючим органом не наведено.

Доводи відповідачів про те, що оскарження рішення про відмову використане позивачем як спосіб легітимізації неправомірного подання податкової накладної, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки факт постачання та оплати спірної партії товару підтверджено первинними документами.

Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні та фінансові документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів контролюючого органу та на скасування рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної № 2 від 06.10.2025.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13528533/45329486 від 23.12.2025.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 06.10.2025 суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків. У той же час наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). При цьому датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як уже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За таких обставин суд вважає, що в цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 06.10.2025, що складена ТОВ «ЕЙЧДІЕС-ГРУП», датою її подання на реєстрацію.

Доводи відповідачів про те, що така вимога є передчасною, а належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної, суд відхиляє, оскільки судом встановлено достатність поданих позивачем документів для реєстрації податкової накладної та відсутність обставин, які б унеможливлювали таку реєстрацію, а тому зобов`язання повторного розгляду не забезпечило б ефективного та остаточного відновлення порушеного права. Висновки суду у цій справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 та від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18. Покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну за встановлених у справі обставин не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328,00 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі, то позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 * 0,8).

Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 3328,00 грн.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі.

Суд зазначає, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13528533/45329486 від 23.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 06.10.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 06.10.2025, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧДІЕС-ГРУП» (ЄДРПОУ 45329486), датою її подання на реєстрацію, а саме 06.10.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧДІЕС-ГРУП» (ЄДРПОУ 45329486) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.