Ухвала суду № 138758670, 05.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

05 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4955/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Міністерства оборони України (надалі відповідач), у якій просить суд, з урахуванням уточнених позовних:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), що полягає в нездійсненні нарахування (перерахунку) та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), що полягає в нездійсненні нарахування (перерахунку) та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), що полягає в нездійсненні нарахування (перерахунку) та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), що полягає в нездійсненні нарахування (перерахунку) та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), що полягає в нездійсненні нарахування (перерахунку) та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 18 червня 2025 року по 01 вересня 2025 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за таємність, премії) за період з 18 червня 2025 року по 01 вересня 2025 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), що полягає в нездійсненні нарахування (перерахунку) та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня кожного відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня кожного відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), що полягає в нездійсненні нарахування та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКГШ: НОМЕР_1 ) індексації-різниці суми грошового забезпечення за період з 19 травня 2018 року по 31 серпня 2025 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексації-різниці суми грошового забезпечення за період з 19 травня 2018 року по 31 серпня 2025 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 22.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

29.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), залучено до участі у справі третю особу.

31.07.2026 відповідач подав суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

На обгрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню встановлений частиною 2 статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.

Стверджує, що ОСОБА_1 31.08.2025 був виключений зі списків особового складу Головного управління та всіх видів забезпечення, здав посаду і справи та вибув до нового місця служби до Національного університету оборони України. Фінансові відносини між ним та Міністерством оборони України були остаточно припинені 31.08.2025, що супроводжувалося видачею грошового атестата. Тому з цієї дати і розпочався перебіг тримісячного строку звернення до суду з вимогами у цій справі. Твердження про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав лише у червні-липні 2026 року з відповідей на його адвокатські запити, вважає безпідставними, адже направлення заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов`язує початок перебігу строку звернення до суду. Крім того, позивач у спірний період особисто обіймав керівні посади фінансово-економічного профілю (начальник відділу, начальник управління фінансово-економічної діяльності), тому об`єктивно не міг не знати про структуру, розмір та порядок нарахування свого грошового забезпечення.

Розглянувши наведені доводи, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача - військову частину НОМЕР_2 здійснити йому перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 01.09.2025.

Отже, спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, яке охоплюється гарантіями законодавства про оплату праці.

Положення статті 122 КАС України не містять спеціальної норми, яка б врегульовувала порядок звернення осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, до адміністративного суду у справах про виплату належного їм грошового забезпечення у разі порушення законодавства про оплату праці. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, право на звернення до суду з вимогами про виплату належного грошового забезпечення за період до 19.07.2022 не було обмежене будь-яким строком.

Водночас відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 233 КЗпП України у цій же редакції встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Таким чином, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячний рядок стосується спорів про виплату сум, належних особі саме у зв`язку зі звільненням та припиненням трудових чи службових відносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України, в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних йому виплат під час дії.

У постанові від 21.01.2026 у справі №420/20606/24 Верховний Суд покликаючись до Рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025, яким частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, зауважив, що "Конституційний Суд України виходив з того, що запровадження тримісячного строку для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат обмежує гарантоване право особи на своєчасне одержання винагороди за працю та уможливлює невиконання роботодавцем обов`язку з оплати праці, зокрема у випадках, коли працівник звертатиметься до суду пізніше ніж через три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Фактично право працівника на одержання винагороди за працю підлягає судовому захисту лише в межах установленого строку звернення до суду, зі спливом якого працівник втрачатиме можливість ефективного та дієвого поновлення своїх прав у спосіб звернення до суду.

Якщо працівник пропустив тримісячний строк звернення до суду, обов`язок роботодавця щодо виплати заробітної плати та інших належних працівникові виплат і право працівника на одержання винагороди за працю не припиняються, тоді як дієвість та ефективність способів поновлення права працівника на одержання винагороди за працю, зокрема у спосіб стягнення заборгованості в судовому порядку, зазнає суттєвого обмеження, оскільки не передбачено поновлення пропущеного строку. Працівник може опинитися в невигідному юридичному становищі, коли після спливу встановленого оспорюваними приписами Кодексу тримісячного строку відповідне право не підлягатиме захисту судом, а подальше отримання працівником сум заробітної плати значною мірою залежатиме від бажання роботодавця виплатити заборгованість в позасудовому порядку.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов`язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.

Наведене свідчить, що Конституційний Суд України розмежував:

тримісячний строк для звернення звільненого працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат;

тримісячний строк для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Останній передбачений частиною першою статті 233 КЗпП України, приписи якої Конституційний Суд України визнав неконституційними".

Згідно довідки про проходження служби (трудову діяльність) від 09.06.2026 та наказу начальника Головного управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки (по стройовій частині) №174 від 31.08.2025 ОСОБА_1 після виключення 31.08.2025 зі списків особового складу Головного управління супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки та всіх видів забезпечення продовжує військову службу у Національному університеті оборони України.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров`я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби.

Згідно із частиною 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 7 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, (далі - Положення №1153/2008) військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

За змістом пункту 40 Положення №1153/2008 у разі переміщення по службі військовослужбовця з однієї військової частини до іншої для дальшого проходження військової служби дія контракту про проходження військової служби не припиняється.

З аналізу наведених приписів слідує, що "переміщення" на нове місце військової служби (в т. ч. з однієї військової частини до іншої) та "звільнення з військової служби" не є тотожними поняттями. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини саме по собі не свідчить про закінчення проходження ним військової служби. Таке виключення може бути зумовлене переведенням до іншої частини, зміною місця проходження служби або іншим адміністративним переміщенням. Натомість лише виключення зі списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням у запас чи відставку, смертю, визнанням безвісно відсутнім чи оголошенням померлим підтверджує закінчення проходження військової служби.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 26.06.2025 у справі №400/8927/23, від 03.02.2026 у справі №400/5149/24.

Матеріали справи не містять доказів звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас або відставку. Навпаки, з наведених позивачем відомостей убачається безперервне подальше проходження ним військової служби у Національному університеті оборони України.

Тому виключення позивача зі списків особового складу Головного управління супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки у зв`язку з переміщенням на інше місце служби не може прирівнюватися до звільнення з військової служби та не зумовлює застосування частини другої статті 233 КЗпП України.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягають застосування положення частини першої статті 233 КЗпП України з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025. Вимоги позивача про перерахунок та виплату належного йому грошового забезпечення, заявлені під час подальшого проходження військової служби, не можуть бути обмежені місячним рядком, встановленим частиною п`ятою статті 122 КАС України, або тримісячним рядком, передбаченим для вимог увільненого працівника.

Доводи відповідача про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, оскільки обіймав керівні посади фінансово-економічного профілю, не змінюють цього висновку, оскільки визначення моменту знання особи про порушення права має значення лише за умови існування строку, яким обмежується відповідне звернення до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позов без розгляду підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки судом не встановлено пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, підстави для застосування статей 123 та 240 КАС України та залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

З огляду на викладене заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 122, 123, 240, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК