Ухвала суду № 138758648, 05.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5301/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними: Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України призначеної і розрахованої в сумі 3973,99 гривень Головним управлінням Пенсійного фонду Кіровоградської обл., як зменшене розміру субсидії на 5423,09 грн, визнати неправомірними та скасувати, та зобов`язати провести перерахунок у відповідності діючих нормативно-правових актів та здійснити виплату житлової субсидії з моменту її зменшення»

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 9 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить її розглядати за правилами адміністративного судочинства, чи подано її у встановлений законом строк та чи відсутні інші підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що її подано без дотримання вимог статей 160, 161 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також докази, що підтверджують указані обставини.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві також має бути наведено обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що особа може просити про захист своїх прав шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта, визнання протиправним та скасування індивідуального акта, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від учинення певних дій, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень або шляхом застосування іншого способу захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити предмет спору та конкретний спосіб судового захисту, обраний позивачем.

Зокрема, позивач просить визнати неправомірною та скасувати суму житлової субсидії у розмірі 3973,99 грн, посилаючись на її зменшення на 5423,09 грн, проте не зазначає, яке саме рішення, дія або бездіяльність відповідача оскаржується, дату та номер такого рішення, період, за який здійснено спірний розрахунок, а також дату, з якої, на переконання позивача, відбулося зменшення житлової субсидії.

Грошова сума як результат розрахунку сама собою не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути скасоване судом. Позивач повинен визначити конкретний індивідуальний акт, дії чи бездіяльність відповідача, які він вважає протиправними.

До позовної заяви додано рішення про призначення житлової субсидії №1025627141-2025-1 від 09 жовтня 2025 року, відповідно до якого позивачу не призначено житлову субсидію у зв`язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід домогосподарства забезпечує можливість самостійно сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Водночас до матеріалів позову додано розрахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09 грудня 2025 року, у якому зазначено про призначення позивачу житлової субсидії на опалювальний період 2025 2026 років у таких розмірах: за жовтень 2025 року 61,52 грн, за листопад 2025 року березень 2026 року по 774,94 грн щомісячно, за квітень 2026 року 37,77 грн.

Також позивачем додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17 липня 2026 року, який містить інформацію про суми призначеної та виплаченої житлової субсидії за окремі місяці з жовтня 2023 року по квітень 2026 року.

Таким чином, додані до позову документи стосуються різних рішень, розрахунків та періодів призначення житлової субсидії, а їхній зміст не дає можливості встановити, чи оскаржує позивач рішення від 09 жовтня 2025 року про непризначення субсидії, подальший розрахунок субсидії на опалювальний період 2025 2026 років, дії щодо щомісячного нарахування та виплати субсидії або лист від 17 липня 2026 року.

Позовна заява містить посилання на опалювальні періоди 2024 2025 та 2025 2026 років, різні розміри житлової субсидії, власні розрахунки позивача та відомості про проведені відповідачем нарахування, однак ці обставини викладені непослідовно та не пов`язані з конкретно сформульованими позовними вимогами.

Крім того, позивач не навів зрозумілого та обґрунтованого розрахунку суми 5423,09 грн, яку вважає недоотриманою, із зазначенням суми житлової субсидії, належної, на його думку, за кожний окремий місяць, суми фактичного нарахування і виплати та відповідної різниці.

Посилання на необхідність проведення перерахунку «у відповідності діючих нормативно-правових актів» не визначає змісту дій, які позивач просить зобов`язати вчинити відповідача. Позивачу необхідно зазначити конкретний період перерахунку, показники, які, на його переконання, відповідач застосував неправильно, та нормативно-правові акти, відповідно до яких має бути проведений такий перерахунок.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити межі заявленого спору, перевірити дотримання правил об`єднання позовних вимог, визначити характер позову та надати відповідачу можливість висловити заперечення щодо конкретних вимог.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення особи до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач посилається на те, що про порушення своїх прав дізнався 25 березня 2026 року після ознайомлення з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок призначення житлової субсидії.

Водночас усвідомлення особою юридичної протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень не є тотожним моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про фактичне порушення свого права.

Для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про відповідне рішення, дію чи бездіяльність, а не момент, коли він з`ясував для себе, що такі рішення або дії є порушенням. Саме по собі звернення до суб`єкта владних повноважень та отримання у відповідь роз`яснювального листа не змінює моменту початку перебігу строку звернення до суду.

Рішення, додане до позову, прийнято 09 жовтня 2025 року, розрахунок житлової субсидії складено 09 грудня 2025 року, а спірні виплати здійснювалися щомісячно починаючи з жовтня 2025 року. Натомість позов подано 31 липня 2026 року.

При цьому позивач не зазначив дати отримання рішення від 09 жовтня 2025 року, розрахунку від 09 грудня 2025 року та кожної зі спірних виплат, а також не надав доказів, які підтверджують момент, коли він фактично дізнався або повинен був дізнатися про застосовані відповідачем показники та розмір призначеної субсидії.

Невизначеність предмета позову також унеможливлює встановлення початку перебігу шестимісячного строку звернення до суду, оскільки щодо різних рішень та щомісячних нарахувань цей строк може обчислюватися з різних дат.

Отже, в уточненій позовній заяві позивачу необхідно зазначити дату отримання кожного рішення або розрахунку, який він оскаржує, та надати відповідні докази. У разі оскарження рішення, дій або нарахувань, щодо яких шестимісячний строк звернення до суду закінчився, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження відповідно до частини шостої статті 161 КАС України.

Позовна заява також не містить передбаченого пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу та підтвердити відповідність копії оригіналу своїм підписом із зазначенням дати засвідчення.

Додані позивачем копії документів у передбаченому КАС України порядку не засвідчені.

Щодо сплати судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку й розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати.

Зі змісту позову вбачається, що вимоги позивача спрямовані на проведення перерахунку житлової субсидії та виплату недоотриманих коштів, розмір яких позивач визначає в сумі 5423,09 грн, тобто мають майновий характер.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3328 грн.

Отже, за подання цього позову підлягає сплаті судовий збір у мінімальному розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн (3328 грн Ч 0,4).

Документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують наявність установлених законом підстав для звільнення від його сплати, позивач до позовної заяви не додав.

Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків, способу та строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

чітко визначити предмет спору та зазначити, яке саме рішення, дія або бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оскаржується;

зазначити номер, дату та зміст кожного оскаржуваного рішення, а в разі оскарження дій щодо нарахування або виплати житлової субсидії конкретний період учинення таких дій;

сформулювати позовні вимоги відповідно до частини першої статті 5 КАС України окремо щодо кожного оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності;

зазначити конкретний період, за який позивач просить провести перерахунок і виплату житлової субсидії;

навести обґрунтований помісячний розрахунок належної, на думку позивача, житлової субсидії, фактично нарахованих і виплачених сум та різниці між ними;

зазначити конкретні нормативно-правові акти та показники, які, на переконання позивача, відповідач застосував неправильно;

зазначити дату отримання кожного рішення, розрахунку або виплати, які є предметом оскарження, та додати докази на підтвердження цих обставин;

надати власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо тих рішень, дій або нарахувань, щодо яких шестимісячний строк звернення закінчився, із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин пропуску;

документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн за реквізитами для сплати судового збору до Кіровоградського окружного адміністративного суду або належно обґрунтованого клопотання про звільнення, відстрочення, розстрочення чи зменшення розміру судового збору з доказами майнового стану;

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА