Рішення № 138758381, 05.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. справа № 300/4285/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2026 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неврахування відомостей заробітної плати, отримуваної ОСОБА_1 на території російської федерації протягом 2006-2008 та 2011-2020 років;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 16.04.2024 (з дати призначення пенсії) з урахуванням відомостей довідок від 25.05.2020 №34 (за 2011-2020 роки) та №027-008-019614 (за 2006-2008 роки), з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмету спору обґрунтовує тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 по справі №300/6233/25 йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 16.04.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи в російській федерації. При цьому, після набрання законної сили рішенням суду, позивач звернувся із запитами до ГУ ПФУ в Черкаській області та до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо стану виконання рішення суду, у відповідь на які отримав відповіді та матеріали пенсійної справи, з яких вбачається, що попри зарахування стажу на території росії, заробітна плата за вказаний період (на території росії) зарахована в нульовому коефіцієнті, тобто ГУ ПФУ в Черкаській області, призначаючи пенсію на виконання рішення суду, не враховано відомості отримуваного ОСОБА_1 доходу, що підтверджені наданими при зверненні за призначенням пенсії документами, зокрема довідками від 25.05.2020 №34 (за 2011-2020 роки) та №027-008-019614 (за 2006-2008 роки). Таку бездіяльність відповідача щодо неврахування відомостей про заробітну плату при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 вважає протиправною.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків, шляхом зазначення власного номеру засобу зв`язку та долучення документу про сплату судового збору в розмірі встановленому підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 «Про судовий збір» або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24.06.2026 позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.06.2026 виконав та усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

У зв`язку із цим, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі, а розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими не погоджуються, із посиланням на відповідні норми права та твердження. Просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №300/6233/25 інших зобов`язань, окрім зарахування стажу та призначення пенсії не містило. Крім того, зазначено, що Заява позивача про виконання рішення суду у справі № 300/6233/25, що подана в порядку Закону України «Про звернення громадян», не є заявою про перерахунок пенсії та не відповідає вимогам Порядку №22-1. При цьому, щодо врахування заробітної плати, отриманої на території російської федерації, для обчислення пенсії, то представник відповідача зазначила, що саме по собі зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російській федерації не може бути підставою для врахування заробітку, отриманого за вказаний період без підтвердження належними доказами відрахувань із заробітної плати позивача в Пенсійний фонд російської федерації, а також утримання відповідних податків із його заробітної плати. За таких обставин, Головне управління ПФУ в Черкаській області просило суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком.

Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 по справі №300/6233/25, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 , задоволено частково та, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 16.04.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи в російській федерації з 01.01.2004 по 01.08.2004, з 02.08.2004 по 31.07.2005, з 01.08.2005 по 30.04.2006, з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 18.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 17.04.2009 по 24.01.2010, з 07.06.2010 по 18.08.2010, з 29.03.2011 по 15.03.2012, з 05.04.2012 по 13.03.2013, з 25.04.2013 по 06.04.2014, з 27.05.2014 по 04.09.2014, з 30.09.2014 по 01.05.2015, з 15.06.2015 по 10.06.2016, з 11.06.2016 по 06.06.2017, з 14.07.2017 по 11.07.2018, з 13.07.2018 по 13.07.2019, з 27.08.2019 по 11.06.2020, з 06.08.2021 по 14.12.2021, а також до пільгового стажу періоди роботи з 20.12.2006 по 18.04.2008, з 28.05.2008 по 24.01.2010, з 29.03.2011 по 15.03.2012, з 05.04.2012 по 13.03.2013, з 25.04.2013 по 06.04.2014, з 27.05.2014 по 04.09.2014, з 30.09.2014 по 01.05.2015, з 15.06.2015 по 06.06.2017, з 14.07.2017 по 11.07.2018, з 13.07.2018 по 13.07.2019, з 27.08.2019 по 22.05.2020 згідно довідок від 17.05.2010 №03-330, від 01.04.2010 №03-301 та від 22.05.2020 №1618.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем призначено позивачу пенсію, що не заперечується учасниками справи.

В подальшому, позивач 01.05.2026 звернувся із запитом до відповідача щодо стану виконання рішення суду, проте відповідачем не надано відповідь на такий запит.

У зв`язку із цим, враховуючи, що на обліку позивач знаходиться в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, останній звернувся із повторним запитом щодо стану виконання рішення суду вже до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, у відповідь на який листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 12.06.2026 позивача повідомлено, що надання інформації на запит в частині пенсійного забезпечення буде здійснюватись за нормами Закону України «Про звернення громадян». При цьому, до вказаного листа було додано протокол призначення пенсії, розрахунок стажу форми РС-право та інформацію про те, за які роки всього страхового стажу ОСОБА_1 відповідачем була зарахована заробітна плата при призначенні пенсії та в якому розмірі (із зазначенням врахованого коефіцієнта при визначенні розміру пенсійної виплати), тобто розрахунок заробітних плат при обчисленні пенсії.

Із вказаного розрахунку заробітних плат при обчисленні пенсії слідує, що попри зарахування Головним управлінням ПФУ в Черкаській області стажу на території росії, заробітна плата за вказаний період (на території росії) зарахована в нульовому коефіцієнті, тобто ГУ ПФУ в Черкаській області, призначаючи пенсію на виконання рішення суду, не враховано відомості мого отримуваного доходу на території росії, що підтверджені наданими при зверненні за призначенням пенсії документами, зокрема довідками про заробітну плату від 25.05.2020 №34 (за 2011-2020 роки) та №027-008-019614 (за 2006-2008 роки).

Вказане не заперечується та підтверджено відповідачем у відзиві, оскільки, на думку пенсійного органу, рішенням суду від 24.02.2026 по справі №300/6233/25 не було покладено зобов`язань щодо врахування такої доходів позивача на території росії.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо не зарахування відомостей про заробітну плату на території росії протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Суд зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 по справі №300/6233/25, яке набрало законної сили 29.04.2026, ОСОБА_1 зараховано до його страхового стажу періоди роботи на території російської федерації протягом 2004-2021 років, а також призначено з 16.04.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.

Водночас, обставини, встановлені згаданим рішенням суду доказуванню в даній адміністративній справі не підлягають та додаткового судового захисту не потребують у відповідності до вимог частини 4 статті 78 КАС України.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV).

Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок від 25.11.2005 №22-1).

Згідно абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку від 25.11.2005 №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 вищевказаного Порядку від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Водночас, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.

Отже, при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що при зверненні позивача 19.03.2024 із заявою про призначення пенсії, останній надав пенсійному органу, серед іншого, довідки про заробітну плату і доходи від 25.05.2020 №34 (за 2011-2020 роки) та №027-008-019614 (за 2006-2008 роки), що не заперечується відповідачем.

При цьому, судом з`ясовано, що вказані довідки, які надавались позивачем при зверненні за призначенням пенсії, видані на підставі особових рахунків та у них вказано, що з усієї заробітної плати здійснювалися відрахування у Пенсійний фонд.

Окрім того, зазначені довідки засвідчені печатками, підписані уповноваженими особами, містять дані про фактичні суми заробітної плати позивача, а також містять інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємств (установ), якими видано такі довідки.

При цьому, пенсійним органом не доведено те, що відомості про розмір заробітної плати, які відображені у спірних довідках, не підтверджуються первинними документами.

Вищенаведене дає підстави зробити висновок про не зарахування заробітної плати Головним управлінням Пенсійного фонду в Черкаській області при призначенні та нарахуванні пенсії ОСОБА_1 згідно спірних довідок, водночас, за умов зарахування стажу, охопленого періодом, зазначеного у вказаних довідках.

Крім того, суд зазначає, що згідно із частиною 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).

За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 16 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20.03.2019 у справі №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Поряд з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, внаслідок чого підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №280/1411/16-а та від 26.10.2022 у справі №808/1735/18.

Більше того, як уже зазначено вище, у довідках про заробітну плату від 25.05.2020 №34 (за 2011-2020 роки) та №027-008-019614 (за 2006-2008 роки) чітко визначено, що із заробітної плати позивача повністю утримані та перераховані страхові внески до Пенсійного фонду російської федерації у відповідності до встановлених тарифів.

До того ж, неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через події, що пов`язані з повномасштабною війною, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки видані належним органом та містять усі необхідні реквізити та відомості.

Суд зазначає, що подібні правові висновки були відображені Верховним Судом у правовідносинах щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).

Позиція Головного управління, яка фактично не стосується допущених зловживань зі сторони позивача, призвела до неспівмірних наслідків у формі зменшення розміру пенсії.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо неврахування під час обчислення пенсії ОСОБА_1 відомостей про його заробітну плату за періоди роботи в російській федерації згідно поданих довідок.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, оскільки в даному випадку предметом розгляду є не питання неврахування додаткових документів, наданих позивачем після призначення пенсії, а бездіяльність відповідача при призначенні пенсії та неврахування відомостей довідок, які надавались позивачем при зверненні за пенсією. Відтак, позивач не має обов`язку звертатись ще із однією заявою (про перерахунок пенсії) у зв`язку із протиправною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його ефективного відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частинами 2, 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з врахуванням змісту заявлених вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а належним способом захисту відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 16.04.2024 (з дати призначення пенсії) з урахуванням відомостей довідок від 25.05.2020 №34 (за 2011-2020 роки) та №027-008-019614 (за 2006-2008 роки), з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів відповідача на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

За таких обставин, суд вважає адміністративний позов позивача обґрунтованим, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач підтвердив сплату судового збору на суму 1 331,20 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неврахування відомостей заробітної плати, отримуваної ОСОБА_1 на території російської федерації протягом 2006-2008 та 2011-2020 років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (індекс 18000, вулиця Смілянська, 23, місто Черкаси, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 16.04.2024 з урахуванням відомостей довідок від 25.05.2020 №34 (за 2011-2020 роки) та №027-008-019614 (за 2006-2008 роки), з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (індекс 18000, вулиця Смілянська, 23, місто Черкаси, код ЄДРПОУ 21366538) сплачений судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.