Ухвала суду № 138758322, 27.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПРОДОВЖЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТРОКУ

ДЛЯ УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ

27 липня 2026 рокуСправа № 280/7319/26 м. Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні позивачу перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані 30 днів основної щорічної відпустки за 2025 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» , яку отримала ОСОБА_1 на день звільнення зі служби цивільного захисту;

зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату ( за вирахуванням отриманих сум) грошової компенсації за невикористані 30 днів основної щорічної відпустки за 2025 рік, виходячи з місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» , яку отримала ОСОБА_1 на день звільнення зі служби цивільного захисту.

Ухвалою суду від 21.07.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України із уточненням найменуванням учасників справи, їх процесуального статусу, та/або прохальної частини позовної заяви, а також докази направлення її на адреси інших учасників справи.

22 липня 2026 року на адресу суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №41753) про усунення недоліків, на обґрунтування якої посилається на практику Верховного Суду та зазначає, що суд, вказуючи про пропуск позивачем строку звернення з позовом, послався на чинники звільнення позивача зі служби 12.07.2025, вручення при звільненні грошового атестату та дату звернення до суду 16.07.2026. При цьому суд правильно послався на ч.2 ст.233 КЗпП. Разом з тим, оскільки позивач є звільненим та спір стосується виплати всіх сум, що належать йому при звільненні, відтак, застосовується ч.2 ст.233 КЗпП, котра нормативно визначає початком обрахунку строків день одержання письмового повідомлення про нараховані та сплачені суми при звільненні. Тобто, посилання суду на дату звільнення не узгоджуються з ч.2 ст.233 КЗпП. Крім того, такі посилання суперечать правовим висновкам, які Верховний Суд виклав у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, де вчинено відступ від правових висновків, які викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 03.01.2025 у справі № 400/4829/24 та від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23, в яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається з дати його звільнення з цієї служби.

З цього приводу, суддя вважає за необхідне зауважити про наступне.

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено лист-відповідь ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 19.06.2026 №53 001-4779/53 08, з якого вбачається, що у зв`язку зі звільненням згідно з наказом від 11.07.2025 за №527-НК/53 05 (по особовому складу) ОСОБА_1 була повідомлена повна інформація щодо грошового забезпечення в розрізі кожної суми, яка була нарахована та виплачена під час звільнення, а також інформація стосовно місяця, який використовувався для розрахунку грошового забезпечення станом на 01.01.2020 по день звільнення. 25.07.2025 ОСОБА_1 був отриманий грошовий атестат №125 з повною інформацією грошового забезпечення в розрізі кожної суми з урахуванням індексації.

Вказані обставини позивачем у поданій заяві заперечені не були.

Таким чином, суд вважає, що відлік тримісячного строку звернення у цьому випадку потрібно обраховувати з 25.07.2027, - дня ознайомлення позивача з грошовим атестатом, оскільки саме із цього документа він набув інформацію про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

В аспекті з`ясування значення грошового атестата в спірних правовідносинах, суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Правила оформлення грошового атестата та обсяг відомостей, який у ньому має зазначатися, встановлено розділом XXХІ «Грошові атестати» цієї Інструкції.

Пунктом 1 розділу XXХІ передбачено, що при переміщеннях по службі, переведеннях, а також при звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий підрозділ (бухгалтерія) зобов`язаний забезпечити їх усіма належними видами грошового забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті (додаток 4).

Відповідно до п. 3 цього ж розділу Інструкції грошові атестати розбірливо заповнюють і підписують керівник органу управління (підрозділу) та керівник фінансового підрозділу, після чого скріплюють печаткою.

При заповненні грошового атестата в пункті 1 зазначаються:

назва органу управління (підрозділу), який видав грошовий атестат, спеціальне звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій видано атестат;

розмір фактично виплаченого грошового забезпечення особі рядового та начальницького складу за останній період служби (в межах місяця, за який проводиться виплата) з розбивкою по видах.

Поряд із сумою фактично виплачених додаткових видів грошового забезпечення зазначаються у відсотках розміри надбавок та доплат, що були фактично встановлені особі відповідно до чинного законодавства (наказів керівника органу управління (підрозділу)).

У п. 2 грошового атестата зазначається вислуга років, що була встановлена особі на день звільнення відповідно до наказу органу управління (підрозділу), із зазначенням дати та номера наказу.

У п. 3 робляться відповідні помітки, якщо з особи проводиться стягнення аліментів відповідно до виконавчих листів.

У п. 4 грошового атестата зазначаються одноразові грошові виплати особі, які були здійснені протягом поточного року, із зазначенням назви одноразової виплати (допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань тощо) та фактичної суми виплати.

У п. 5 зазначається сума непогашених стягнень за збитки, нанесені особою державі, юридичним або фізичним особам.

У п. 6 грошового атестата у разі перебування особи в розпорядженні зазначаються номер та дата наказу відповідного органу управління (підрозділу), згідно з яким особа була зарахована в розпорядження, із зазначенням періоду. Також зазначається остання штатна посада особи рядового та начальницького складу до зарахування в розпорядження.

У пп. 1 п. 7 грошового атестата зазначаються інші відомості, не передбачені п. 1-6.

У пп. 2 п. 7 грошового атестата зазначається грошове забезпечення, що виплачувалось особі за останньою штатною посадою за повний місяць служби.

У п. 8 грошового атестата зазначаються підстави щодо його видачі.

Отже, грошовий атестат за правовою природою є документом про остаточний розрахунок з особами рядового і начальницького складу, який видається, зокрема, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії, та підтверджує виплату належних такій особі складових грошового забезпечення саме на цей день.

З іншого боку, потрібно зауважити, що хоч грошовий атестат і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, тобто є повідомленням про ці суми у значенні, вжитому в ч. 2 ст. 233 КЗпП України, з отриманням якого ця норма пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, однак обсяг відомостей, які у ньому мають відображатися, визначено нормативно і з-поміж таких немає інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби, зокрема, в цьому конкретному випадку, - відомостей про нарахування і виплату позивачеві грошового забезпечення з розшифровкою його складових за період 2025 року.

Позивач доводить, що такі відомості йому стали відомі з отриманого на запит листа відповідача від 19.06.2026 №53 001-4779/53 08, що дозволило з`ясувати застосування неналежного механізму розрахунку грошового забезпечення за названий період, тож, на його переконання, саме із цього моменту потрібно рахувати початок перебігу передбаченого ч. 2 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.

Послуговуючись позицією Судової палати, викладеною в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, Верховний Суд сформував у подібних справах загальний підхід, за якого для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення з позовом, суд має перевірити наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення до моменту отримання відповіді на запит (тобто до 19.06.2026), як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.

Дану справу вирізняє те, що судом встановлено, що позивача було ознайомлено з грошовим атестатом (№125) 25.07.2025. Із запитом про отримання відомостей, які цей документ (у силу нормативно-правового регулювання) не містив, однак інформацію про які потребував позивач для звернення до суду за захистом своїх прав, було направлено відповідачеві лише 15.05.2026, тобто лише через 10 місяців після ознайомлення зі змістом документа «про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні» (у значенні ч. 2 ст.233 КЗпП України). Правової норми, яка б зобов`язувала відповідача при звільненні позивача видавати йому документ іншого змісту (з іншими відомостями), цитовані нормативно-правові акти не містять.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 по справі № 520/25416/25 вказав, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні», водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого «письмового повідомлення», то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум (у розглядуваній справі - з 25.07.2025), як про це зазначила Судова палата в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Таким чином, у ч. 2 ст. 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.

З урахуванням наведеного, суд зазначає про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Водночас, позивач не обґрунтував існування обставин об`єктивного характеру, які б доводили існування поважних причин зволікання з учиненням юридично значимих дій, зокрема отримання інформації, потрібної для звернення до суду із цим позовом, від моменту ознайомлення з грошовим атестатом (25.07.2025) до (щонайменше) травня 2026 року.

Позивач не навів аргументів, які б переконливо вказували на те, що він протягом такого тривалого часу дійсно не міг звернутися до суду, а зробив це одразу, отримавши таку змогу. З урахуванням такого надміру тривалого строку зазначені обставини мають бути дійсно вагомими і доведеними, проте під час судового розгляду їх існування не підтвердилося.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі вищевикладеного, суд визнав за доцільне розглянути питання про продовження пропущеного строку в порядку письмового провадження та вважає за необхідне продовжити процесуальний строк наданий позивачеві для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 21.07.2026 у справі № 280/7319/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, терміном десять днів від дня одержання цієї ухвали суду.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання позивачем суду обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак