Ухвала суду № 138758305, 03.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

03 серпня 2026 року Справа № 280/7075/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, провул. Макаревського Феодосія, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2) в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 11.02.2025 № ЦО-1684/180 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами перевірки обґрунтованості рішення обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 м. Запоріжжя від 08.01.2024 року про не визнання ОСОБА_1 , особою з інвалідністю II групи, з 08.01.2024 без строку переогляду;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 та щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 08.01.2024 по 31.03.2025 у розмірі 126303,73 грн.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, яка була призначена з 08.01.2024 згідно виписки з акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 457867 від 08.01.2024, виданої Запорізькою обласною МСЕК № 1, у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та здійснити виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності, починаючи з 01.04.2025.

Ухвалою суду від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду:

обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин та документу про сплату судового збору в розмірі 2129,92 грн,

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача, адвоката Мар`єнко В.Ю., до суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. №42310), у якій просить прийняти заяву та врахувати її при розгляді справи, поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом та відкрити провадження у справі №280/7075/26.

В обгрунтування заяви зазначає, що позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності 08.01.2024 року безстроково відповідно до довідки до акту огляду обласної МСЕК № 1 м. Запоріжжя серія 12 ААГ № 457867 від 08.01.2024 року, причина інвалідності «загальне захворювання».

Позивач, не отримавши пенсію по інвалідності, перебував у розпачі та переживав вкрай негативні емоції та погіршення самопочуття, пов`язані як з припиненням виплати йому пенсії, так і з загрозою життю та здоров`ю позивача у зв`язку із ракетними обстрілами міста Запоріжжя.

Жодних роз`яснень від відповідача 1 та відповідача 2 стосовно причин того, чому виплату його пенсії припинено, позивач не отримав.

Звертає увагу суду на те, що позивач не має юридичної освіти. Відповідних знань для захисту своїх прав, гарантованих Конституцією та законами України, позивач не має.

Лише в липні 2026 року після отримання копії позовної заяви відповідача 2, та звернувшись до адвоката Мар`єнко В.Ю., позивач отримав консультацію стосовно його пенсійного забезпечення та дізнався про можливість звернутися до суду з метою захисту своїх прав.

Крім того, в період з 15.05.2025 по 22.05.2025, та з 26.06.2025 по 03.07.2025 батько позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР. Також, рідний брат дружини позивача, ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені сімейні обставини також призвели до того, що позивач перебував у розпачі та переживав вкрай негативні емоції та погіршення самопочуття. Зазначені обставини стали перешкодою для своєчасного звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Суд звертає увагу, що за приписами статті 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.

Так, дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Заявляючи публічно-правовий спір у даній справі, позивач просить суд про скасування рішення відповідача 1 від 11.02.2025 № ЦО-1684/180 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами перевірки обґрунтованості рішення обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 м. Запоріжжя від 08.01.2024 року про не визнання ОСОБА_1 , , особою з інвалідністю II групи, з 08.01.2024 без строку переогляду.

З даним позовом позивач звернувся до суду лише 11.07.2026 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), тобто із пропуском 6-місячного строку.

При цьому, позивач в адміністративному позові зазначає, що з квітня 2025 року йому припинено виплату пенсії.

Так, позивач не проявив належної процесуальної активності, не навів переконливих доводів та жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, та не подано належних і допустимих доказів на їх підтвердження.

Так, суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому, обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Відтак, зазначені представником позивача підстави у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогами, не є поважними та не свідчать про наявність у позивача перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти росії ).

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Оскільки позивачем подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені підстави для поновлення йому строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, згідно із частиною 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст. ст. 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Батрак