Рішення № 138758266, 04.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 серпня 2026 року Справа № 280/459/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» (Україна, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ЄДРПОУ 03327121) адвоката Гриценко Олени Іванівни (місто Запоріжжя, РНОКПП 2766411685) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036 м. Запоріжжя б. Примаченко Марії, 20А ЄДРПОУ 40311343) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Водоканал» (далі позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування припису, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 6 від 25.12.2025 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) за актом перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05, виданий комунальному підприємству «Водоканал»;

судовий збір покласти на відповідача.

Позовну заяву мотивовано тим, що 26.12.2025 позивачем отримано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області №6 від 25.12.2025 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) за актом перевірки від 25.12.2025 №42/546/05. Припис винесено в результаті позапланового контрольного заходу - перевірки КП «Водоканал» за фактом звернення фізичної особи ОСОБА_1 . Перевірка тривала з 12.12.2025 по 25.12.2025. КП «Водоканал» вважає, що оскаржуваний припис видано з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відсутні будь-які порушення з боку КП Водоканал щодо розрахунків зі споживачем ОСОБА_1 , при цьому порушено право суб`єкта господарювання - КП «Водоканал» на надання відповідних зауважень до акту перевірки. ГУ ДПСС у Запорізькій області допущено порушення гарантованого статтею 10 Закону № 877-V права КП «Водоканал» як суб`єкта господарювання на захист при проведенні заходу державного нагляду (контролю), а саме надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта. Складання припису за результатами проведеної перевірки на підставі акта перевірки, проте до надання заперечень суб`єкта господарювання, тобто без врахування його позиції, нівелює право суб`єкта господарювання за захист та порушує принцип об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю). Таким чином, даний припис є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач просить суд задовольнити позовну заяву.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

13 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач розглянувши позовну заяву, вважає викладені в ній доводи та позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. На підставі наказу Головного управління від 11.12.2025 №542 Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів від 11.12.2025 №15.1.2-6/32191, направлення від 11.12.2025 №546 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на предмет додержання законодавства у сфері захисту прав споживачів КП Водоканал. Під час проведення позапланової перевірки встановлено недотримання КП Водоканал вимог п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»; пп. 8 п. 50 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 №690 та пп.8-1 п.42 Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.04.2022 (зі змінами та доповненнями). За результатами проведення позапланового заходу складено Акт від 25.12.2025 №42/546/05. Виявлені порушення підтверджується постановою Запорізького апеляційного суду від 01.04.2025 у справі №331/1697/24 задоволено позов ОСОБА_1 до КП «Водоканал» про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок, скасувати нарахування за ненадані послуги. Дії КП «Водоканал» щодо нарахування плати за послуги з водовідведення та водопостачання холодної води за нормативами (нормами) споживання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7, кім.520 визнано протиправними. Зобов`язано КП «Водоканал» провести перерахунок вартості послуг з водовідведення та водопостачання холодної води за особовим рахунком №113310520 за зазначеною адресою, шляхом скасування нарахувань за період часу з 01.09.2022 до 01.02.2024 в розмірі 2 655,54 грн. Однак, після 02.02.2024 КП Водоканал і далі продовжив нараховувати ОСОБА_1 за неотримані нею послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за спірною адресою. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Стосовно порушень органу державного нагляду (контролю), допущених, на думку позивача, при складанні припису. Припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів винесено 29.12.2025, тобто у встановлені законом строки. Під час складання та підписання Акту представнику КП Водоканал була надана можливість викласти на останній сторінці Акту свої зауваження та пояснення. При цьому, Законом № 877-У не встановлено строків складання та надання контролюючому органу суб`єктом господарювання своїх зауважень до Акту перевірки, як і не встановлено строків та порядку розгляду органом державного нагляду таких зауважень. Закон № 877-У не встановлює обов`язку посадової особи органу державного нагляду скласти припис про усунення виявлених порушень виключно після отримання зауважень до акту перевірки від суб`єкта господарювання, як і не передбачено обов`язку такої посадової особи враховувати ці зауваження саме під час складання припису. Закон № 877-У не встановлює обов`язку посадової особи органу державного нагляду скласти припис про усунення виявлених порушень виключно після отримання зауважень до акту перевірки від суб`єкта господарювання, як і не передбачено обов`язку такої посадової особи враховувати ці зауваження саме під час складання припису. З огляду на зазначене, наявність чи відсутність зауважень до акту' перевірки від суб`єкта господарювання на час складання припису ніяким чином не могли вплинути на реалізацію його права на захист, як і на реалізацію закріплених в статті 7 Закону № 877-У повноважень органу державного нагляду стосовно складання такого припису, оскільки єдиною підставою для його складання є виявлене порушення вимог законодавства, зафіксоване відповідним Актом перевірки. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

18 лютого 2026 року позивачем до суду надано відповідь на відзив відповідача. Щодо посилання відповідача на постанову Запорізького апеляційного суду від 01.04.2025 у справі № 331/1697/24 як підставу для звільнення від доказування згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України позивач звертає увагу суду на те, що у справі №331/1697/24 надано правову оцінку обставинам щодо ненадання послуг споживачу та зобов`язано КП «Водоканал» провести перерахунок вартості послуг з водовідведення та водопостачання холодної води за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 7, кім.520., шляхом скасування нарахувань за період часу з 01.09.2022 до 01.02.2024 в розмірі 2655,54 грн., а у даній справі спірним є питання про скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби № 6 від 25.12.2025 як індивідуального акту та щодо періоду з 02.02.2024 по 04.07.2025. Щодо недотримання відповідачем норм чинного законодавства під час здійснення заходу державного контролю позивач звертає увагу на те, що відповідачем у відзиві невірно вказано дату складення припису 29.12.2025, хоча вірною є дата 25.12.2025. Оскаржуваний припис винесений в день складення акту від 25.12.2025, тобто навіть без спроби врахування органом державного нагляду (контролю) при винесенні припису позиції суб`єкта господарювання, викладеної в зауваженнях. Позивач вважає позицію та доводи відповідача, викладені у відзиві такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах, не відповідають нормам чинного законодавства, порушують основні принципи державного нагляду (контролю), визначені ст. 3 Закону № 877, зокрема, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання, об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю) тощо.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2026 вирішено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження у справі, залучено ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та призначено підготовче судове засідання на 28.04.2026 о 10:30 год.

В підготовчому засіданні 28.04.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 12.05.2026 о 10:30 год.

В підготовчому засіданні 12.05.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 26.05.2026 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 26.05.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 16.06.2026 об 11:30 год.

В підготовчому засіданні 16.06.2026 закінчено підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду по суті на 04.08.2026 об 11:00 год.

На адресу суду 07.07.2026 надійшла заява ОСОБА_2 відповідно до якої третя особа ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 є сином та/або правонаступником ОСОБА_1 , а також те, що ОСОБА_2 не порушується питання про заміну правонаступника у справі, судом не вирішується питання правонаступництва ОСОБА_2 в даній справі.

03 серпня 2026 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також, представник відмовився від клопотання про виклик свідка.

Представником позивача в судове засідання 04.08.2026 подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Інші учасники справи та їх представники в судове засідання 04.08.2026 не з`явилися.

З урахуванням положень частини 3 статті 194 та частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач - Комунальне підприємство «Водоканал» (ЄДРПОУ 03327121) (далі КП «Водоканал») зареєстровано як юридична особа 03.09.1993 (дата запису: 21.10.2004, номер запису: 11031200000001262) та знаходиться за адресою: Україна, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61.

Види діяльності: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 35.11 Виробництво електроенергії; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.

У відповідності до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 11.12.2025 №542, абз.5 ч. 1 статті 6, інших норм та вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-У, п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303, наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 №191 Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг, на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 , яке зареєстроване в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 20.11.2025 №Вх-Г-602 та погодження Держпродспоживслужби від 11.12.2025 №15.1.2-6/32191, а також направлення від 11.12.2025 №546 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на предмет додержання законодавства у сфері захисту прав споживачів КП Водоканал.

За результатом проведення перевірки складено Акт від 25.12.2025 № 42/546/05 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів (далі Акт перевірки). Згідно з висновками Акту перевірки в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів Комунальним підприємством «Водоканал» (далі - КП «Водоканал») встановлено, що гр. ОСОБА_1 на праві власності належить приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , за якою жодна особа не зареєстрована. За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно довідок про фактичне місцепроживання гр. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за якою отримує послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та має особовий рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до п.6 ч. І ст.7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», пп.7 п.45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 №690 та пп.11 п.39 Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.04.2022 (зі змінами та доповненнями) споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. В той же час, на заяву гр. ОСОБА_1 від 29.11.2024 (вх.№ 19766 від 29.11.2024) та заяву від 04.07.2025 (вх.№9984 від 04.07.2025) про здійснення перерахунку за невикористані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в житловому приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7, кім.520, до яких було додано довідки про фактичне місце реєстрації та проживання гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , КП «Водоканал» не провів. Встановлено порушення п. 6 ч. 1 ст.7 та п.5 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» №2189-УІІІ від 09.11.2017, пп.7 п.45 та пп.8-1 п.50 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 №690, пп.11 п.39 та пп.81 п.42 Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.04.2022 (зі змінами та доповненнями).

Представник позивача не погодився з встановленими порушення про, що зробив відповідний запис в розділі пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акту перевірки Акту перевірки 25.12.2025.

25 грудня 2025 року представнику позивача вручено припис № 6 від 25.12.2025 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) за Актом перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05. Відповідачем зобов`язано КП «Водоканал» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення гр. ОСОБА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 , шляхом скасування нарахувань з 02.02.2024 по 04.07.2025 на підставі заяв гр. ОСОБА_1 від 29.11.2024 (вх.№ 19766 від 29.11.2024 ) та від 04.07.2025 (вх.№9984 від 04.07.2025) про здійснення перерахунку за невикористання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в житловому приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7, кім.520. Про виконання припису письмово повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, за адресою: 69036, м. Запоріжжя, б. Примаченко Марії, буд. 20-А у термін до 27.01.2026.

29 грудня 2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області складено протокол № 28 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , начальника дільниці реалізації (квартирний облік та приватний сектор) служби реалізації № 2 управління зі збуту КП «Водоканал», за фактом вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155 КУпАП.

30 грудня 2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області отримано заперечення КП «Водоканал» до Акту перевірки додержання законодавства у сфері захисту прав споживачів від 29.12.2025 № 10348/25/09, а також зауваження до припису № 6 від 25.12.2025 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 29.12.2025 № 10346/25/08.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з частиною 2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацами 2, 3 частини 1 статті 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).

Дія цього Закону також не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення податковими органами податкового контролю за дотриманням вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що здійснюються ними у період дії воєнного, надзвичайного стану.

За приписами частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Підпунктами 1 та 2 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 13 частини першої статті 26 Закону № 1023-XII встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі Закон №2189-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі Положення №667, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення №667).

За змістом абзаців 1, 2 підпункту 6 пункту 4 Положення №667, цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №667).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1, у тому числі Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

З аналізу даних правових норм слідує, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи, зокрема і відповідач, уповноважені здійснювати перевірки суб`єктів господарювання за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.

За наведеним у пунктах 2, 5 частини 1 статті 1 Закону №2189-VIII визначенням, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону №2189-VIII).

Норми частини 1 статті 6 Закону №2189-VIII визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлюють, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

За визначенням понять, наведеним у статті 1 Закону №1023-XII послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон № 877-V, у тому числі, в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V, передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону № 877-V).

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення (частина 9 статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), серед іншого, зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Стверджуючи про порушення відповідачем процедури проведення позапланового заходу контролю КП «Водоканал» зазначає про неврахування ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області заперечень КП «Водоканал» на Акт перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05.

Як вже було зазначено судом вище, за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, відповідачем було складено Акт перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05, яким встановлено порушення позивачем:

п. 6 ч. 1 ст.7 (право споживача на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг) та п.5 ч.2 ст.8 (обов`язок виконавця розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг) Закону №2189-VІІІ,

пп.7 п.45 (право споживача на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору) та пп.8-1 п.50 (обов`язок виконавця здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послуги та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору) Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 №690,

пп.11 п.39 (право споживача на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження) та пп.8-1 п.42 (обов`язок виконавця здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послуги та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору) Індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.04.2022 (зі змінами та доповненнями).

Вказаний акт перевірки отримано представником КП «Водоканал» Бурлаченком А.А. 25.12.2025 під особистий підпис із зауваженнями у розділі «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки».

Судом встановлено, що під час підписання Акта перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та представниками КП «Водоканал» взаємно погоджено надання позивачем письмових заперечень до акту перевірки.

Водночас, як вбачається з наданої до матеріалів справи копії оскаржуваного припису № 6 від 25.12.2025 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) за Актом перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05, такий припис складений ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та вручений представнику КП «Водоканал» Бурлаченку А.А. 25.12.2025 відразу після підписання Акту перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05, що підтверджується відеозаписом перевірки «080035_000000_20251225145755_0001_N».

Суд звертає увагу, що абзацом 17 статті 10 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

КП «Водоканал» 29.12.2025 було надано відповідачу письмові заперечення до Акту перевірки за № 10348/25/09, що підтверджується штампом ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 30.12.2025 на вказаних запереченнях та не заперечується сторонами.

Суд зауважує, що в силу приписів частини 6 статті 7 Закону № 877-V зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Натомість, за обставинами даної справи відповідачем при винесенні оскаржуваного припису не взято до уваги положення частини 6 статті 7 Закону № 877-V, оскільки не враховано надані позивачем письмові заперечення до Акту перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05, чим на думку суду порушено гарантоване статтею 10 Закону № 877-V право КП «Водоканал» на надання письмових зауважень до акту перевірки. Доказів протилежного відповідачем під час розгляду справи не надано.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі Закон № 2073-IX, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 Закону № 2073-IX учасники адміністративного провадження мають право, зокрема, бути заслуханими адміністративним органом з питань, що є предметом адміністративного провадження, до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес такого учасника; отримувати та надавати документи, інші докази, що стосуються обставин справи.

Частина 1 ст. 54 Закону № 2073-IX наділяє учасників адміністративного провадження правом подати до адміністративного органу свої пояснення та/або зауваження у справі, включно з доказами, на будь-якому етапі провадження до моменту прийняття адміністративного акта, а в разі проведення слухання у справі - до дня проведення або під час слухання.

Посилання відзиву на те, що під час проведення позапланової перевірки позивач у листі від 17.12.2025 № 10090/25/08 вже виклав свою позицію в даній справі та всі аргументи стосовно обґрунтованості нарахування споживачу ОСОБА_1 , оплати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення суд не приймає.

Відповідно до матеріалів справи КП «Водоканал» ознайомлено з остаточними висновками проведеної ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області перевірки шляхом вручення Акту перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05.

В той же час, лист КП «Водоканал» від 17.12.2025 № 10090/25/08 надано на вимогу посадової особи ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 12.12.2025 № 1/546 про надання інформації по зверненню фізичної особи гр. ОСОБА_1 та є одним з доказів, який мав бути оцінений відповідачем у сукупності з іншими для формування остаточних висновків, викладених в Акті перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05.

Також, судом враховано, що ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V встановлено строк складання припису щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу -протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Загальні правила обрахунку строків встановлені Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, з огляду на те, що ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V пов`язує початок строку складання припису із завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) перебіг такого строку розпочався з наступного робочого дня після завершення перевірки (25.12.2025) 26.12.2026.

Відповідно, складання ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області оскаржуваного припису у день завершення заходу державного нагляду (контролю) свідчить суперечить положенням ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V та є передчасним.

Також, оскільки під час підписання Акта перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та представниками КП «Водоканал» взаємно погоджено надання позивачем письмових заперечень до акту перевірки без визначення конкретного строку для їх подання, а ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V містить чіткі строки для прийняття суб`єктом владних повноважень суд доходить висновку про наявність у КП «Водоканал» законних очікувань щодо можливості подання саме в такий строк заперечень на Акт перевірки, які будуть враховані під час розгляду справи по суті.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведене тлумачення змісту перелічених норм права є релевантним правовому висновку постанови Верховного Суду від 09.05.2024 у справі №580/3690/23, де указано, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» (пункти 70-71) зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, пункт 120; «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, пункт 128; «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04, пункт 72; «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, пункт 51). У цій же справі також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58).

Також суд вважає, що за суттю запровадженого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права негативні наслідки, спричинені неоднозначністю, суперечливістю чи прогалинами в законодавстві у сфері публічно-правових відносин, не можуть застосовуватись на шкоду приватній особі чи бути підставою для розширеного тлумачення повноважень суб`єктів владних повноважень, а натомість - в окресленому випадку підлягає застосуванню принцип «найбільш сприятливого становища для особи» (favor libertatis).

Подібні за суттю правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі №280/7446/24.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 вказала, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що неврахування контролюючим органом поданих КП «Водоканал» письмових заперечень до Акту перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05 свідчить про те, що оскаржуваний припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) за актом перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05 винесено відповідачем з порушенням нормативно закріпленої процедури здійснення державного заходу контролю, що у свою чергу є підставою для його скасування.

Разом із тим, щодо суті встановлених контролюючим органом під час проведення позапланового заходу з державного нагляду (контролю) та зафіксованих в акті перевірки порушень суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VІІІ житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ст. 5 Закону №2189-VІІІ до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2189-VІІІ учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Частиною 4 ст. 23 Закону №2189-VІІІ передбачено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статей 66, 67, 162 Житлового кодексу України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону №2189-VІІІ передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст.7 Закону №2189-VІІІ споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону №2189-VІІІ передбачено обов`язок виконавця розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг).

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону №2189-VІІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та типові договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та форми типових договорів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690 (надалі Правила №690).

Згідно положень пп.7 п.45 Правил №690 споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору).

Вказане право узгоджується з передбаченим пп.8-1 п.50 Правила №690 обов`язком виконавця здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послуги та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору.

Як вже було встановлено вище, за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області було складено Акт перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05, в якому зафіксовано порушення КП «Водоканал» виконання умов типового індивідуального договору про надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.04.2022, який є публічним договором приєднання, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7, кім.520, а саме: пп.11 п.39 (право споживача на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження) та пп.8-1 п.42 (обов`язок виконавця здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послуги та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору).

Згідно з пунктом 5 статті 13 Закону №2189-VІІІ, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Судом встановлено, що 01.04.2022 на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування https://zp.gov.ua та на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» http://www.vodokanal.zp.ua було розміщено текст договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до вимог чинного законодавства, індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з 01.04.2022 вважається укладеним зі співвласниками багатоквартирних житлових будинків.

Згідно з пунктом 14 Правил №690, фактом приєднання споживача до умов публічного договору приєднання (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, внесено зміни до Правил №690 та до умов типових договорів приєднання, зокрема, щодо порядку інформування споживачем виконавця про тимчасову відсутність за місцем проживання понад 30 календарних днів, та проведення виконавцем відповідних перерахунків вартості житлово-комунальних послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладу обліку).

Так, умови публічного договору доповнено обов`язком споживача інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку). При цьому, якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі (підпункт 11 пункту 40 Індивідуального договору).

Також, умови публічного договору доповнено обов`язком виконавця послуг здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послуги та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору (підпункт 8-1 пункту 42 Індивідуального договору).

В результаті прийняття вищезазначених нормативних змін на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» було оприлюднено Повідомлення від 01.01.2024 про внесення змін до договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання.

Відтак, КП «Водоканал» при розгляді заяв ОСОБА_1 поданих після 30.12.2023 було зобов`язане застосовувати норми чинного законодавства, якими на момент звернення споживача врегульовувалися спірні правовідносини, а саме Закону №2189-VIII з урахуванням Правил №690 та приписів Індивідуального договору.

У відповідності до матеріалів справи ОСОБА_1 , яка є власницею кімнати в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , протягом 2023 2025 років неодноразово зверталася до КП «Водоканал» із заявами про перерахунок вартості послуг за вказаною адресою та припинення надання послуг з водопостачання у зв`язку із відсутністю фактичного споживання (позивачка зареєстрована та проживає за іншою адресою, а в АДРЕСА_4 , ніхто не проживає). До заяв споживачка надавала підтверджуючі довідки про фактичне місце проживання/не проживання, про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , акти про не проживання, технічного обстеження водопроводу, які підтверджують відсутність осіб, які б проживали за адресою: АДРЕСА_2 у спірний період.

В ході переговорів між КП «Водоканал» та ОСОБА_1 виконавцем неодноразово було запропоновано споживачу здійснити технічне припинення надання послуг та опломбування всього житлового приміщення через відсутність відгалужень та вводів холодного водопостачання та водовідведення у кімнаті 520.

Також, у своїх відповідях КП «Водоканал» посилалося на рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї» № 142 від 24.03.2017 (було чинним до 31.05.2023), прийнятим на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2015 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», яким було затверджено Порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача(чів) та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації.

Зазначеним Порядком зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача(чів) та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації, окрім іншого було передбачено, що при несвоєчасному зверненні споживача до виконавця послуг з питання оформлення перерахунку за спожиті послуги останній уточнює та вносить зміни до особових рахунків спочатку поточного кварталу. За попередній період перерахунки не проводяться.

Разом із тим, 31.05.2023 виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення №329, яким, зокрема, затверджено «Порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем проживання понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження».

Пунктами 9-10 Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем проживання понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження було передбачено, що перерахунок за надані послуги здійснюється якщо споживач та/або члени його сім`ї фактично мешкають не за адресою реєстрації відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», за наявності наступних документів: письмової заяви споживача про відсутність споживача та/або члени його сім`ї за місцем реєстрації; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з зазначення місця проживання внутрішньо переміщеної особи; витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи (за необхідністю).

Термін дії довідок, зазначених у цьому Порядку складає 90 днів з дати видачі.

При несвоєчасному зверненні споживача до виконавця послуг з питання оформлення перерахунку за спожиті послуги останній уточнює та вносить зміни до особових рахунків спочатку поточного кварталу. За попередній період перерахунки не проводяться.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 11 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII передбачено обов`язок споживача інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 , як споживач послуг з централізованого водопостачання виявляла особисту зацікавленість у належному нарахуванні грошових зобов`язань з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і повідомляла КП «Водоканал» про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7, кім. 520.

Проте, оскільки у кімнаті 520 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7 відсутні відгалуження та вводи холодного водопостачання та водовідведення, що свідчить про те, що зазначені вводи знаходяться у місцях загального користування гуртожитку, а отже для здійснення технічного відключення споживача необхідно опломбувати все приміщення на, що ОСОБА_1 не згодна між надавачем послуг та споживачем не було досягнуто згоди з приводу обліку водопостачання за вказаною адресою.

Водночас, як встановив суд ОСОБА_1 не оскаржувала відмову КП «Водоканал» у здійсненні технічного відключення кімнати 520 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7 від мережі централізованого водопостачання.

Також, суд враховує, що постановою Запорізького апеляційного суду від 01.04.2025 у справі № 331/1697/24 скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2025 та ухвалено нову постанову, якою задоволено позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Водоканал» про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок, скасувати нарахування за ненадані послуги, визнано протиправними дії Комунального підприємства «Водоканал» щодо нарахування плати за послуги з водовідведення та водопостачання холодної води за нормативами (нормами) споживання і зобов`язано Комунальне підприємство «Водоканал» провести перерахунок вартості послуг з водовідведення та водопостачання холодної води за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд.7, кім. 520, шляхом скасування нарахувань за період часу з 01.09.2022 до 01.02.2024 в розмірі 2 655,54 грн.

Однак, вказане рішення не стосується періоду нарахування досліджуваного відповідачем та не має преюдиційного значення щодо встановлених ним обставин.

З огляду на викладене, суд доходить висновків про не обґрунтованість висновків відповідача про порушення прав споживача на перерахування розміру нарахованої плати за послуги та ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Суд наголошує на тому, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (ст. 2 КАС України).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, тобто негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій або рішень суб`єктів владних повноважень.

При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. Відсутність порушення суб`єктивних прав особи, навіть у разі, коли рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства.

Адже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст.5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція аналогічного змісту неодноразово висловлювалася Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постанові від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 31.01.2024 № 640/6129/22, від 20.12.2024 у справі № 815/5751/16, від 18.02.2025 у справі №260/5061/22, від 07.02.2025 у справі №990/54/24.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, це не має самостійного правового значення. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема у постановах 30.10.2019 у справі №316/2721/15-а (2-а/316/90/15), від 11.11.2020 у справі №640/19903/19, від 26.07.2021 у справі № 420/2068/19.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч. 4 ст. 9, абз. 2 ч. 2 ст. 77, частин 3 і 4 ст. 242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку наявність підстав для задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно обсягу задоволених позовних вимог у сумі 2662,40 грн.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Водоканал» (Україна, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ЄДРПОУ 03327121) адвоката Гриценко Олени Іванівни (місто Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036 м. Запоріжжя б. Примаченко Марії, 20А ЄДРПОУ 40311343) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 6 від 25.12.2025 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) за актом перевірки від 25.12.2025 № 42/546/05, виданий комунальному підприємству «Водоканал».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на користь Комунального підприємства «Водоканал» понесені судові витрати за сплату судового збору у сумі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз