Рішення № 138757827, 04.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/15605/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку ("Вас розшукує ТЦК") та щодо направлення електронного звернення № Е2751944 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про необхідність його доставлення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучити (виключити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про перебування ОСОБА_1 у розшуку ("Вас розшукує ТЦК").

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) щодо включення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстру "Резерв +") даних про порушення ним правил військового обліку та оголошення його у розшук. Представник позивача наголошує, що ч.6 ст.258 Кодексу про адміністративні правопорушення України, є імперативною нормою, яка повністю виключає дискреційні повноваження керівника органу ТЦК та СП щодо вибору способу фіксації правопорушення. Звільняючи уповноважену особу від обов`язку складати протокол, закон безальтернативно зобов`язує її прийняти офіційне рішення та винести відповідну постанову по справі.

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в даній адміністративній справі. Постановлено розгляд справу здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

07.05.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов до суду відзив на позов, в якому повідомив, що 05.05.2025 внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та скасовано електронне звернення до органів Національної поліції України.

20.05.2026 від представника позивача надійшла до суду заява про уточнення позовних вимог, яку ухвалою суду від 25.05.2026 задоволено, прийнято до розгляду уточненні позовні вимоги у наступній редакції:

- "Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку ("Вас розшукує ТЦК") та щодо направлення електронного звернення до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про необхідність його доставлення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматись від дій щодо повторного внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку та формування електронних звернень до органів Національної поліції України.".

Крім того, 20.05.2026 у межах адміністративної справи подано заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн та судового збору сплаченого у розмірі 1 064,96 грн за подання до суду даної позовної заяви.

22.05.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду заперечення на клопотання, в яких наголошує про добровільне виконання позовних вимог у повному обсязі та безпідставність прийняття уточнених позовних вимог. Крім того, у прохальній частині позову просить закрити провадження у справі.

Щодо викладеного у прохальній частині відзиву клопотання про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем, у порушення положення статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подане клопотання не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 КАС України. Викладення відповідачем у прохальній частині відзиву інших клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить вимогам статей 162, 164 КАС України. При цьому, недотримання суб`єктом владних повноважень чинних норм процесуального законодавства при поданні заяв по суті справи не має впливати на неналежне виконання стороною у справі своїх процесуальних обов`язків. Суд також звертає увагу відповідача, що недотримання суб`єктом владних повноважень норм процесуального законодавства при поданні відзиву на адміністративний позов, інших заяв та клопотань має наслідком застосування судом положень частини 2 статті 167 КАС України в частині повернення таких заяв по суті справи та інших клопотань без розгляду.

27.05.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) надійшов до суду відзив на позов, в якому наголошує про скасування помилково створеного звернення до органів Національної поліції України щодо розшуку позивача, адміністративного його затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У прохальній частині відзиву на позов просить закрити провадження у справі, дане клопотання відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України підлягає повернення без розгляду.

Положенням ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини, зважає за необхідне вказати наступне.

Як свідчить зміст позовної заяви, у квітні 2026 року відповідно до даних відображених у мобільному застосунку "Резерв+", який забезпечує доступ до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг", ОСОБА_1 стало відомо, що відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_3 внесено відомості "ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК" через нібито непроходження ВЛК. В графі "Причина звернення до Нацполіції" зазначено: "Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК" від 18.03.2026.

Не погоджуючись з такими діями відповідача представник позивача подав до суду позовну заяву, з метою їх оскарження.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 05.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та скасовано електронне звернення до органів Національної поліції України № Е4945441 від 18.03.2026 стосовно розшуку, адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 з підстав "Не проходження (відмова від проходження) ВЛК", причина скасування: помилково створено, що підтверджується відповідним витягом сформованим за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 3 статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

Згідно з п. 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до пункту 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

За правилами пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1. ст. 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами ч.ч.8-9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, п. 20-1 ч.1 ст. 7 Закону № 1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Приписами ч.1 статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Підставою для звернення до суду із даною позовною заявою став факт отримання позивачем відомостей про внесення його до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку та оголошення у розшук.

Суд зазначає, що вимога про визнання протиправними дій щодо внесення спірних відомостей є взаємопов`язаною і становлять одну комплексну немайнову вимогу лише із вимогою щодо зобов`язання виключити ці відомості з Реєстру, оскільки друга вимога спрямована на усунення наслідків першої.

Водночас, у ході судового розгляду справи встановлено, що ТЦК внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та скасовано електронне звернення до органів Національної поліції України № Е4945441 від 18.03.2026 щодо розшуку, адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 з підстав "Не проходження (відмова від проходження) ВЛК". Причинами для скасування такого звернення було помилкове його створення. Скасування електронного звернення №Е4945441 від 18.03.2026 стосовно позивача підтверджується відповідним витягом сформованим за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, копія якого представником відповідача долучена до матеріалів справи.

Тобто, під час судового розгляду спірних правовідносин відповідачем вчинені дії спрямовані на скасування помилково створеного звернення внаслідок відсутності підстав з яких таке надіслано до органів Національної поліції.

Як свідчать матеріали справи, після усунення відповідачем наслідків порушеного права позивача шляхом виключення відомостей про перебування останнього у розшуку, його представник подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, яку прийнято до розгляду.

У той час, щодо виконання відповідачем позовної вимоги про зобов`язання утриматись від дій спрямованих на повторне внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку та формування електронних звернень до органів Національної поліції України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ефективним способом захисту порушеного права є усунення наслідків протиправних дій, зокрема, виключення спірних відомостей з Реєстру та припинення розшуку позивача, що у свою чергу здійснено відповідачем самостійно.

Зобов`язання відповідача утриматись від дій щодо повторного внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування позивача у розшуку та формування електронних звернень до органів Національної поліції України є у даному випадку вимогою на майбутнє, що суперечить принципам адміністративного судочинства.

На час судовому розгляду відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо перебування ОСОБА_1 у розшуку відсутні, а судовому захисту підлягають лише порушені права, не визнані або оспорювані права на момент розгляду справи судом. Даним судовим рішенням не можуть регулюватись відносини на майбутнє.

Таким чином зазначені позовні вимоги слід визнати передчаснимим, оскільки оцінка таким може бути надана лише після вчинення відповідачем дій спрямованих на порушення законодавчо визначених прав.

Внаслідок викладеного, заявлені позовні вимоги щодо утримання відповідача від вчинення певних дій не підлягають задоволенню, оскільки після виключення відомостей з Реєстру та припинення розшуку відсутні правові підстави для застосування до позивача заходів адміністративного впливу.

При цьому, слід врахувати, що обставини за яких відповідачем можуть вчинятися дії спрямовані на внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервистів можуть у подальшому змінюватися, зокрема зміна правового статусу особи.

Враховуючи викладене, вимога про зобов`язання утриматись від дій щодо повторного внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування позивача у розшуку та формування електронних звернень до органів Національної поліції України, заявлена як окремий спосіб захисту, оскільки її задоволення залежить від окремої фактичної передумови - наявності доказів необхідних для повторного звернення відповідача до органів Національної поліції.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд при розгляді справи зобов`язаний вживати всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, а також для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Враховуючи наведене, суд надав оцінку тим обставинам справи, доводам та поясненням сторін, які є вирішальними для правильного вирішення спору та впливають на висновки суду щодо прав та обов`язків учасників правовідносин.

Інші доводи не мають істотного значення для вирішення справи по суті, не підлягають окремому аналізу в тексті цього судового рішення, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин, не впливають на правову кваліфікацію дій відповідача і не змінюють висновків суду.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їхньому безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат підлягає розгляду відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241 246, 257 262 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 04 серпня 2026 р.

04.08.26