Рішення № 138757765, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/11056/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області які полягають у відмові йому в здійсненні перерахунку пенсії, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, із урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 14 561,56 грн;

- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок і виплату пенсії, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, із урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 14561,56 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушуються його права на соціальний захист на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки відповідачем всупереч приписам закону змінено величину оцінки одного року страхового стажу з 1,35% на 1% при перерахунку пенсії. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів шляхом зобов`язання відповідача здійснити йому перерахунок і виплату пенсії, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, із урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 14561,56 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, звернення за перерахунком пенсії здійснюється шляхом подання відповідної заяви та необхідних документів до органу Пенсійного фонду України. Так, страховий стаж позивача становить 24 роки 07 місяців 12 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,24583, а пенсію обчислено відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV із заробітної плати за період з 01.01.1994 по 31.12.1998 із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,25765. З 01.03.2025 пенсію позивача перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115, унаслідок чого загальний розмір пенсійної виплати становив 3 038 грн, з яких 2 755,87 грн - основний розмір пенсії та 282,13 грн - доплата до встановленого розміру. З 01.03.2026 пенсію перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, унаслідок чого середньомісячний заробіток для обчислення пенсії визначено у розмірі 12 566,94 грн, основний розмір пенсії - 3 089,33 грн, а загальний розмір пенсійної виплати - 3 406 грн з урахуванням доплати 316,67 грн. Крім того, відповідач посилається на положення статті 58 Закону № 1058-IV та зазначає, що Пенсійний фонд України має виключну компетенцію щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій, а визначення страхового стажу та розміру пенсії належить до його дискреційних повноважень. Вважає, що суд не може підміняти орган Пенсійного фонду та самостійно здійснювати розрахунок страхового стажу і пенсії. Таким чином, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

20.01.2026 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 13.03.2026 року відповідач повідомив позивача, що за даними його електронної пенсійної справи страховий стаж становить 24 роки 07 місяців 12 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,24583, а пенсію обчислено відповідно до статті 27 Закону №1058-IV із заробітної плати за період з 01.01.1994 по 31.12.1998 із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,25765. Зазначено, що з 01.03.2025 пенсію перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115, унаслідок чого її загальний розмір становив 3 038 грн, з яких 2 755,87 грн - основний розмір пенсії за віком та 282,13 грн - доплата до встановленого розміру. Також повідомлено, що відповідно до постанови КМУ від 25.02.2026 № 236 з 01.03.2026 пенсію перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, унаслідок чого середньомісячний заробіток для обчислення пенсії визначено у розмірі 12 566,94 грн, основний розмір пенсії - 3 089,33 грн, а загальний розмір пенсійної виплати - 3 406 грн, у тому числі 316,67 грн доплати до зазначеного розміру.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

01 січня 2014 року набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного Фонду України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною 1 ст.25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент призначення пенсію позивачу) було визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс = ------------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.

Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до п.4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Отже, п.4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає застосуванню виключно при призначенні пенсії.

Так, позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 02.06.2017, що не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

22 лютого 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році".

Так, абзацом другим п.1 постанови №127 встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Статтею 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу за якою вираховується коефіцієнт страхового стажу, згідно якої за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що у разі перерахунку призначених пенсій застосовується величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, а у разі призначення пенсії, застосовується величина 1,35%.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 17.06.2021 року у справі № 640/5208/20.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

При цьому, нормами п.2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Таким чином, з аналізу наведених норм пенсійного законодавства та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що оскільки Законом № 2148 з 01 жовтня 2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, то відповідач мав правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Відповідно, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у нездійсненні йому перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховний Суд, викладеною у його постановах від 05.02.2020 року у справі №822/3781/17, від 25.09.2023 року у справі №200/10870/20-а та від 08.04.2024 року у справі №580/6509/23.

Таким чином, суд вважає безпідставним і доводи позивача про звуження його прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає повністю.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма