Рішення № 138757691, 05.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/20174/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області від 23.06.2026 №120312000010081 про відкликання посвідки на тимчасове проживання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області усунути правові наслідки, спричинені прийняттям зазначеного рішення, та відновити правове становище ОСОБА_1 , яке існувало до прийняття зазначеного рішення, у спосіб, визначений законодавством України.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області від 23.06.2026 №120312000010081 є протиправним та підлягає скасуванню. Як встановлено з повідомлення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало подання Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області. Разом із тим ні під час прийняття оскаржуваного рішення, ні після його прийняття позивача не було повідомлено, які саме фактичні обставини стали підставою для внесення Управлінням стратегічних розслідувань відповідного подання. Позивачу не було надано копію подання, матеріали, на яких воно ґрунтується, або будь-які інші документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для відкликання посвідки на тимчасове проживання. Після отримання інформації про відкликання посвідки позивач звертався до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області та до Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області з проханням надати відповідні документи та пояснення. Однак станом на день звернення до суду запитувані документи позивачу не надані. За таких обставин позивач зазначає, що позбавлений можливості перевірити фактичні підстави прийняття оскаржуваного рішення та надати свої заперечення щодо них, що істотно обмежує його право на ефективний захист. Відповідач не надав позивачу можливості ознайомитися з документами, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також не повідомив, які саме фактичні обставини були покладені в його основу. Під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не врахував сімейний стан позивача, не оцінив наслідки такого рішення для членів моєї сім`ї, не перевірив можливість застосування менш обтяжливих заходів та не навів у рішенні мотивів, які б свідчили про необхідність і пропорційність саме відкликання посвідки на тимчасове проживання за конкретних обставин цієї справи. Незгода з прийнятим рішенням є підставою для звернення до суду з позовом.

16.07.2026 ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/20174/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувано у Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області:

- належним чином засвідчену копію рішення №120312000010081 від 23.06.2026 про відкликання посвідки на тимчасове проживання разом з усіма матеріалами, що стали підставою для його прийняття;

- копію подання Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області, на підставі якого було прийнято рішення №120312000010081 від 23.06.2026;

- усі документи, висновки, службові записки, рапорти, довідки та інші матеріали, які були використані при прийнятті рішення №120312000010081 від 23.06.2026.

Витребувано від Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України:

- належним чином засвідчену копію подання, направленого до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області щодо відкликання посвідки на тимчасове проживання позивача;

- усі документи та матеріали, що стали підставою для складення та направлення зазначеного подання.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

24.07.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що на адресу Головного управління 16.06.2026 за вхідним №71460/103-2026 надійшов лист Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відкликання посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , у зв`язку із створенням реальної загрози національним інтересам, національній безпеці, порушенню прав і свобод людини і громадянина, сприянню дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширенню впливу організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, підтримує звичаї та традиції злочинного світу, має стійкі зв`язки в кримінальних колах на території України. На підставі подання вищевказаного органу відповідно до пп. 3 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 (далі - Порядок), Головним управлінням прийнято рішення від 23.06.2026 №120312000081 про відкликання вищезазначеної посвідки. Інформація, викладена у листі Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 16.06.2026 за вхідним №71460/103-2026, не може бути залишеною поза увагою та є підставою для відкликання посвідки на тимчасове проживання в Україні ОСОБА_1 . Відповідач стверджує, що отримання посвідки на тимчасове проживання не створює для іноземця безумовного та безстрокового права на перебування в Україні, оскільки законодавством передбачено можливість відкликання такої посвідки у випадку виникнення визначених законом обставин. Оскільки забезпечення національної безпеки належить до завдань Національної поліції України, то органи ДМС України не перевіряють достовірність інформації, наданої іншими уповноваженими на це органами, а оцінюють наявність визначених чинним законодавством підстав для прийняття рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання. ГУ ДМС у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями роз`яснювати або тлумачити подання чи висновки Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, також ГУ ДМС у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями вчиняти будь-які дії що входять до повноважень органів Національної поліції тощо. Отже, відповідач вважає, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про відкликання посвідки на тимчасове проживання прийнято уповноваженим органом у межах компетенції, визначеної законодавством України, та з дотриманням встановленої процедури.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про розгляд справи за участі представника та залучення третьої особи до участі у справі.

27.07.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що законодавство передбачає можливість прийняття рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання на підставі інформації, отриманої від уповноважених державних органів. Однак жодна норма законодавства не звільняє відповідача від обов`язку довести у суді правомірність прийнятого ним рішення, а також надати належні й достатні докази існування саме тих обставин, які стали підставою для застосування пп. 3 п. 63 Порядку №322. Посилання відповідача на компетенцію Управління стратегічних розслідувань саме по собі не підтверджує законності оскаржуваного рішення. Предметом розгляду у цій справі є не законність діяльності Управління стратегічних розслідувань, а законність рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, яке повинно відповідати вимогам законності, обґрунтованості, пропорційності та бути підтверджене належними доказами. Саме тому наведені у поданні твердження не можуть оцінюватися судом лише як такі, що не підлягають перевірці виключно через те, що вони викладені уповноваженим органом. Навпаки, оскільки саме це подання стало єдиною фактичною підставою для прийняття рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання, його зміст, повнота, логічність та достатність підлягають безпосередній судовій оцінці під час вирішення цієї справи. У поданні зазначено, що "за оперативною інформацією" позивач має відношення до злочинної групи осіб, організатором якої названо іншу особу. Позивач вказує, що у поданні не зазначено: у чому саме полягала участь позивача у такій групі; коли, де та за яких обставин позивач нібито вступив до неї; які конкретні дії позивач вчиняв у складі цієї групи; якими доказами підтверджується саме причетність позивача; чи зареєстровано відповідне кримінальне провадження та який його номер; чи набув позивач в ньому будь-якого процесуального статусу; чи проводилися щодо позивача слідчі або процесуальні дії; чи існують судові рішення, які підтверджують наведені обставини. Саме словосполучення "за оперативною інформацією" не розкриває ані змісту такої інформації, ані способу її отримання, ані фактичних даних, на яких вона ґрунтується. Позивач стверджує, що він ніколи свідомо не брав участі у будь-якій діяльності, пов`язаній із незаконним обігом наркотичних засобів, діяльністю організованих злочинних груп чи будь-якою іншою протиправною діяльністю. Особи, про яких ідеться у поданні, позивачу невідомі, а наведені щодо цього твердження стали для нього повною несподіванкою. У поданні не наведено жодних конкретних відомостей про те, які саме адреси проживання або номери мобільного телефону позивач нібито змінював, коли саме це відбувалося, скільки таких випадків було та на підставі яких фактичних даних зроблено висновок про їх систематичність. Крім того, у поданні взагалі не пояснено, яким чином зазначені обставини можуть свідчити про створення позивачем загрози національній безпеці України, громадському порядку чи іншим охоронюваним законом інтересам або підтверджувати наявність підстав, передбачених пп. 3 п. 63 Порядку №322. Позивач зазначає, що номер мобільного телефону, відомий Головному управлінню Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, залишався чинним і використовувався відповідачем для зв`язку з ним. Зокрема, саме за цим номером працівники міграційної служби телефонували позивачу 02.07.2026 у зв`язку з питаннями, що стали предметом цього спору. Посилання відповідача на відсутність у нього повноважень перевіряти оперативну інформацію саме по собі не звільняє його від обов`язку довести у суді наявність достатніх підстав для прийняття рішення, яке стало предметом цього спору. На думку позивача, доводи, наведені відповідачем у відзиві, не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, та не підтверджують правомірності оскаржуваного рішення. Матеріали, подані відповідачем до суду, не містять достатніх фактичних даних, які б дозволяли перевірити обґрунтованість тверджень, покладених в основу рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи за участі представника у справі №160/20174/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 залучено до участі у справі №160/20174/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

30.07.2026 від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов до суду лист, в якому повідомлено, що матеріали, які містять відомості про обґрунтування необхідності прийняття рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають гриф обмеженого доступу «Таємно», надання вказаних документів не видається можливим.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Азербайджанської Республіки, що підтверджується паспортом, виданим Азербайджанською Республікою 01.10.2021 №С03681287.

26.11.2024 між позивачем та громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 26.11.2024 Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою-анкетою №105164128 від 05.11.2025 для обміну посвідки на тимчасове проживання у зв`язку із її закінченням та був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 від 14.11.2025, терміном дії до 13.11.2026, на підставі воз`єднання сім`ї з громадянином України у зв`язку із шлюбом.

На адресу Головного управління 16.06.2026 за вхідним №71460/103-2026 надійшло подання Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про відкликання посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , у зв`язку із створенням реальної загрози національним інтересам, національній безпеці, порушенню прав і свобод людини і громадянина, сприянню дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширенню впливу організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, підтримує звичаї та традиції злочинного світу, має стійні зв`язки в кримінальних колах на території України.

Зокрема, у вищевказаному поданні (листі) зазначались наступні обставини: «Відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 №1126-р, в умовах складного без пекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави організована злочинність становить пряму загрозу для національної безпеки. Особи пов`язані із організацією та скоєнням злочинів, перебуваючи на території України та за її межами, створюють стійкі організовані групи чи злочинні організації, встановлюють корумповані зв`язки з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органів, на виконання завдань спеціальних служб та розвідувальних органів держави-агресора проводять розвідувально-підривну діяльність з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширюють вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, а також в умовах виконання покарань.

За оперативною інформацією, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має відношення до злочинної групи осіб, організатором якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінальне прізвисько « ОСОБА_4 », (позиціонував себе так званим «смотрящим» за бараком № 5 в ДУ «Дніпровська виправна колонія №89»).

ОСОБА_1 за вказівкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кримінальне прізвисько « ОСОБА_6 », надавав послуги з перевезення наркотичних засобів в комендантську годину для подальшої передачі їх вільнонайманому працівнику ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89», який, в свою чергу, доставляв наркотичні засоби на територію колонії та передавав засудженим особам.

Також, за наявною оперативною інформацією відомо, що ОСОБА_1 могли веде скритний спосіб життя, а саме систематично змінює адресу проживання та номер мобільного телефону.

На сьогодні громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 проживає на території України та документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Своїми безпосередніми діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, порушує права і свободи людини і громадянина, сприяє дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширює вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, підтримує звичаї та традиції злочинного світу, має стійкі зв`язки в кримінальних колах на території України.

Відтак, його перебування на території України може призвести до дестабілізації криміногенної ситуації в Україні, підриву державності та загалом національної безпеки.

Підпунктом 3 п. 63 Порядку №322 посвідка відкликається ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: 3) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Враховуючи викладене, керуючись пп. 3 п. 63 Порядку №322, вбачаємо за доцільне прийняти рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 13.11.2025, оформленої громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки дії іноземця загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні».

На підставі листа Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, 23.06.2026 рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №120312000010081 позивачу відкликано посвідку на тимчасове проживання з посиланням на пп. 3 ч. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Не погоджуючись з рішенням рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області від 23.06.2026 №120312000010081 про відкликання посвідки на тимчасове проживання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Положення про Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2011 №28 (в редакції наказу ДМС від 16.09.2024 №239) ГУ ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, а також вищезазначеним Положенням та іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (зі змінами) Кабінету Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правовий статус іноземців та осіб без громадянства, юридичних осіб іноземних держав, які перебувають на території України під час дії воєнного стану, визначаються Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно діючого законодавства України правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV, законними підставами перебування на території України іноземців та осіб без громадянства для реалізації своїх прав на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні є підстави, встановлені Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" або Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право вільно та безперешкодно за своїм бажанням пересуватися територією України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь- який час, крім обмежень, встановлених статтею 12 цього Закону.

Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на вибір житла, в якому вони бажають проживати, крім обмежень, встановлених статтею 13 цього Закону.

Положеннями ч. 3 ст. 9 Закону №3773-VI, передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону №3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Питання щодо оформлення та видачі посвідки на тимчасове проживання іноземцю, визначено Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 (далі - Порядок №322).

Відповідно до пункту 1 Загальної частини Порядку, посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Пунктом 2 Загальної частини Порядку встановлено, що посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пунктами 16 та 19 Порядку встановлено, документи для оформлення посвідки, її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг та територіальних органів/ територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.

Згідно з п. 4 Загальної частини Порядку посвідка видається на строк відповідно до поданих документів, але не більш як на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом.

Судом встановлено, що позивачу видано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 від 14.11.2025, терміном дії до 13.11.2026.

Підпунктом 3 п. 63 Порядку встановлено, що посвідка відкликається ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Відповідно до п. 64 Порядку рішення про відкликання або визнання недійсною посвідки приймається Головою ДМС або уповноваженою ним особою, керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її відкликання або визнання недійсною.

Рішення про відкликання або визнання недійсною посвідки формується засобами Реєстру та підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису. У випадку відсутності технічної можливості підписання рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису таке рішення підписується власноручно та сканується особою, яка його підписала, до заяви-анкети із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.

Згідно з п. 65 Порядку копія рішення про відкликання або визнання недійсною посвідки із зазначенням причин її відкликання або визнання недійсною надсилається ДМС, територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства на адресу особистої електронної пошти або рекомендованим листом (у разі відсутності електронної пошти) невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття (крім випадку, визначеного підпунктом 10 пункту 63 цього Порядку).

На підставі п. 66 Порядку ДМС, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відкликання або визнання недійсною посвідки інформує про це Адміністрацію Держприкордонслужби з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система "Аркан"), або шляхом надсилання листа.

Відповідно до зазначеного подання згідно із Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 №1126-р, в умовах складного безпекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави організована злочинність становить пряму загрозу для національної безпеки.

Особи, пов`язані із організацією та скоєнням злочинів, перебуваючи на території України та за її межами, створюють стійкі організовані групи та злочинні організації, встановлюють корумповані зв`язки з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органів, на виконання завдань спеціальних служб та розвідувальних органів держави-агресора проводять розвідувально-підривну діяльність з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні та поширюють вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, а також в умовах виконання покарань.

Управлінням стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомлено відповідача, що за оперативною інформацією встановлено, щощо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має відношення до злочинної групи осіб, організатором якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінальне прізвисько « ОСОБА_4 », (позиціонував себе так званим «смотрящим» за бараком № 5 в ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89»).

ОСОБА_1 за вказівкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кримінальне прізвисько « ОСОБА_6 », надавав послуги з перевезення наркотичних засобів в комендантську годину для подальшої передачі їх вільнонайманому працівнику ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89», який, в свою чергу, доставляв наркотичні засоби на територію колонії та передавав засудженим особам.

Також, за наявною оперативною інформацією відомо, що ОСОБА_1 могли веде скритний спосіб життя, а саме систематично змінює адресу проживання та номер мобільного телефону.

На сьогодні громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 проживає на території України та документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Своїми безпосередніми діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, порушує права і свободи людини і громадянина, сприяє дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширює вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, підтримує звичаї та традиції злочинного світу, має стійкі зв`язки в кримінальних колах на території України.

Відтак, його перебування на території України може призвести до дестабілізації криміногенної ситуації в Україні, підриву державності та загалом національної безпеки

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №389-VІІІ правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Пунктом 3 цього Указу постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, у період воєнного стану в Україні тимчасово обмежено гарантовані права, визначені ст. 33 Конституції України, якою передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про національну безпеку України» відповідно до ст.ст. 1, 2, 17, 18 та ст. 92 Конституції України визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.

Цим законом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створюється основа для інтеграції політики та процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки та оборони.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» державна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру.

Пунктом 6 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Відповідно до Закону України «Про національну безпеку» до складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

Оскільки забезпечення національної безпеки належить до завдань Національної поліції України, то органи ДМС України не перевіряють достовірність інформації, наданої іншими уповноваженими на це органами, а оцінюють наявність визначених чинним законодавством підстав для прийняття рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання.

ГУ ДМС у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями роз`яснювати або тлумачити подання чи висновки Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, також ГУ ДМС у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями вчиняти будь-які дії що входять до повноважень органів Національної поліції тощо.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 01.11.2023 у справі №160/11245/22, в якій викладено правову позицію, що Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (його територіальні підрозділи) наділений компетенцією щодо надання оцінки наявності в діях відповідного суб`єкта загроз (наявних чи потенційних) національним інтересам та національній безпеці України, а також захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, та відповідно вживати за результатами такої оцінки відповідні дії, спрямовані на попередження таких загроз, їх локалізацію та усунення. В самому поданні Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України вказано, що інформацію отримано за результатами реалізації оперативної інформації, що також відповідає цілям і завданням даного органу.

Отже, після надходження подання Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо наявності підстав для відкликання посвідки на тимчасове проживання позивачу, відповідач діяв відповідно до прямої норми Закону, яка вказує на вчинення певної дії.

Пунктом 33 Указу Президента України від 14.09.2020 №392/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.09.2020 «Про стратегію національної безпеки України», де вказано, що Україна, прагнучи зміцнити заснований на демократичних нормах і цінностях міжнародний порядок, бере активну участь у протидії тероризму, розповсюдженню зброї масового ураження, міжнародній злочинності, наркоторгівлі, торгівлі людьми, політичному та релігійному екстремізму, нелегальній міграції, кіберзагрозам, негативним наслідкам зміни клімату, а також у попередженні та подоланні наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Пунктом 45 Стратегії зазначено, що державний суверенітет, територіальна цілісність, демократичний конституційний лад та інші життєво важливі національні інтереси мають бути захищені також від невоєнних загроз з боку Російської Федерації та інших держав, зокрема спроб спровокувати внутрішні конфлікти.

Пріоритетними завданнями правоохоронних, спеціальних, розвідувальних та інших державних органів відповідно до їх компетенції є:

- активна та ефективна протидія розвідувально-підривній діяльності, спеціальним інформаційним операціям та кібератакам, російській та іншій підривній пропаганді;

- запобігання, виявлення та припинення проявів сепаратизму, тероризму, екстремізму, припинення діяльності незаконних збройних формувань, політично мотивованого насильства та інших зазіхань на конституційний лад;

- отримання повної і достовірної упереджувальної інформації про ситуацію в Україні та світі, протидія зовнішнім загрозам національній безпеці України, сприяння реалізації національних інтересів України.

Пунктом 63 Стратегії передбачено, що для системного захисту України від загроз національній безпеці необхідним є розвиток сектору безпеки і оборони. Для цього Україна:

- зміцнить демократичний цивільний контроль за сектором безпеки і оборони України як запоруку законності та ефективності діяльності його складових, підвищить ефективність управління, зміцнить нагляд і посилить відповідальність посадових і службових осіб органів сектору безпеки і оборони;

- перегляне й забезпечить виконання законодавства у сфері національної безпеки і оборони, зокрема уточнить та імплементує норми Закону України "Про національну безпеку України";

- створить систему ефективного управління та координації діяльності органів сектору безпеки і оборони, удосконалить її архітектуру;

- оптимізує структуру, функції і чисельність Служби безпеки України як спеціально уповноваженого державного органу у сферах контррозвідувальної діяльності та охорони державної таємниці, головного органу у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, що дасть змогу попереджати, своєчасно виявляти зовнішні та внутрішні загрози безпеці України і запобігати їм, припиняти розвідувальні, терористичні та інші протиправні посягання спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усувати умови, що їм сприяють, та причини їх виникнення;

- автоматизує процеси надання адміністративних послуг іноземцям та особам без громадянства, посилить міграційний контроль на державному кордоні і всередині держави для забезпечення дотримання іноземцями та особами без громадянства законодавства України.

Також, для забезпечення високого рівня готовності держави до реагування на широкий спектр загроз забезпечується оцінка ризиків, своєчасна ідентифікація загроз і визначення вразливостей.

Судом встановлено, що Управлінням стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області подання від 16.06.2026 за вхідним №71460/103-2026 щодо відкликання посвідки на тимчасове проживання позивачу.

Зі змісту зазначеного подання встановлено, що воно було підготовлено у зв`язку із отриманням оперативної інформації щодо можливого здійснення позивачем діяльності, яка може створювати загрозу національній безпеці України, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Крім того, у листі зазначено відомості про належність позивача до злочинної групи осіб, що позивач веде скритний спосіб життя, систематично змінює адресу проживання та номер мобільного телефону.

Тобто, оцінка таких відомостей здійснюється не з позиції встановлення вини особи у кримінальному провадженні, а з позиції превентивного захисту публічних інтересів держави.

Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до Положення, затвердженого наказом Національної поліції України №1077 від 23.10.2019 (у редакції наказу №859 від 05.12.2022), є міжрегіональним територіальним органом кримінальної поліції, який здійснює оперативно-розшукову діяльність та бере участь у реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю.

Таким чином, інформація, викладена у поданні від 16.06.2026 за вхідним №71460/103-2026 походить від компетентного органу, який відповідно до законодавства здійснює діяльність із виявлення та попередження загроз державним інтересам.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2024 у справі №344/9604/23 зазначив, що надходження до органу ДМС звернення правоохоронного органу із повідомленням про дії іноземця, які можуть суперечити інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, є підставою для вжиття передбачених законом заходів.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що законодавство у сфері національної безпеки має превентивний характер та спрямоване не лише на реагування на вже вчинені протиправні дії, а й на недопущення реалізації потенційних загроз. При вирішенні даного судового спору суд не здійснює оцінку достовірності оперативної інформації як орган досудового розслідування, оскільки предметом судового контролю є законність прийнятих суб`єктами владних повноважень рішень, наявність повноважень та дотримання процедури їх прийняття.

Суд також вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що посилання позивача на тривале проживання в Україні, наявність шлюбу з громадянкою України та соціальних зв`язків свідчить про інтеграцію позивача у суспільство України, однак самі по собі не виключають можливості застосування до нього передбачених законом заходів міграційного контролю у випадку встановлення компетентними органами обставин, пов`язаних із загрозою державним інтересам.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справ щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті такі рішення, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а також чи є вони обґрунтованими та пропорційними.

При цьому суд виходить із того, що у справах цієї категорії обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим специфіка правовідносин, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки України, полягає у тому, що відповідні рішення можуть прийматися на підставі інформації, яка отримана компетентними правоохоронними органами під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та яка не підлягає розголошенню у зв`язку з її віднесенням до інформації з обмеженим доступом.

Як видно з матеріалів справи, Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області повідомило суд про неможливість надання матеріалів, які стали підставою для внесення подання, оскільки вони містять відомості з грифом обмеження доступу «Таємно».

Сам по собі факт ненадання таких матеріалів позивачу або суду не свідчить про відсутність підстав для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки законодавством про державну таємницю встановлено спеціальний порядок доступу до інформації такого характеру, а суд не наділений повноваженнями вимагати розсекречення матеріалів оперативно-розшукової діяльності лише з підстав розгляду адміністративного спору.

Суд також враховує, що рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання не є заходом кримінальної відповідальності, не передбачає встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та не пов`язане із застосуванням презумпції невинуватості у її кримінально-правовому розумінні.

Метою такого рішення є реалізація державою превентивних заходів, спрямованих на захист національної безпеки, громадського порядку та інших публічних інтересів, а тому достатньою підставою для його прийняття є наявність інформації компетентного правоохоронного органу про існування відповідних ризиків.

Посилання позивача на те, що він не є підозрюваним або обвинуваченим у будь-якому кримінальному провадженні, не спростовує правомірності спірного рішення, оскільки застосування пп. 3 п. 63 Порядку №322 законодавець не поставив у залежність від повідомлення особі про підозру, обвинувального вироку суду або іншого процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Не заслуговують на увагу й доводи позивача про недостатню конкретизацію обставин, викладених у поданні Управління стратегічних розслідувань, оскільки наведені доводи фактично зводяться до необхідності перевірки оперативної інформації по суті та встановлення її достовірності, що виходить за межі предмета доказування у цій адміністративній справі та повноважень адміністративного суду.

Водночас відповідач діяв у межах компетенції, визначеної Порядком №322, отримавши від уповноваженого правоохоронного органу подання про наявність передбачених законом підстав для відкликання посвідки на тимчасове проживання та прийнявши відповідне рішення у встановлений законом строк.

Стосовно доводів, викладених у поданні Управління стратегічних розслідувань, про те, що позивач систематично змінює номер мобільного телефону, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що у заяві-анкеті №105164128 від 05.11.2025 позивачем було зазначено номер телефону НОМЕР_3 , тоді як у позовній заяві ним зазначено інший номер телефону - НОМЕР_4 .

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт використання позивачем різних номерів мобільного телефону у різні періоди часу.

Разом з тим наведена обставина сама по собі не є самостійною підставою для відкликання посвідки на тимчасове проживання, а оцінюється судом лише у сукупності з іншими відомостями, викладеними у поданні Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яке стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. При цьому суд враховує, що саме на зазначену обставину позивач посилався у відповіді на відзив як на один із доводів на підтвердження необґрунтованості інформації, отриманої відповідачем від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Судом не встановлено порушень процедури прийняття рішення від 23.06.2026 №120312000010081, а також перевищення відповідачем наданих йому законом повноважень.

Оцінюючи принцип пропорційності втручання у права позивача, суд виходить із того, що забезпечення національної безпеки України та правопорядку в умовах дії правового режиму воєнного стану є легітимною метою, яка може обумовлювати застосування передбачених законом обмежень щодо перебування іноземців на території України.

За наведених обставин суд робить висновок, що відповідачем доведено наявність визначених законодавством підстав для прийняття рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання, а доводи позовної заяви не спростовують його правомірності та зводяться переважно до незгоди із висновками компетентного правоохоронного органу.

Враховуючи викладене, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (пр-т Пилипа Орлика, буд. 11, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ 43305056) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський