Рішення № 138757670, 05.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/838/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо не розгляду заяви позивача від 24.10.2025 року про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) розглянути заяву позивача від 24.10.2025 року про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 ) та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повні та достовірні відомості щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 ) відповідно до паперового військово-облікового документа.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 за зареєстрованим місцем проживання. ОСОБА_1 сформував новий електронний військово-обліковий документ в електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8», що функціонує на виконання вимог Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», однак у ньому зазначено, що інформація відносно позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів неповна. В розширених даних Реєстру відносно позивача зазначено в категорії обліку: «не на обліку», в категорії дата взяття на облік: «10.03.2009». Також, в Реєстрі відсутня вся інформація відносно позивача, окрім контактних даних. При цьому, згідно наявного у ОСОБА_1 паперового військово-облікового документу, він був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня назва ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - 22.06.2006 року. Наголошував на тому, що ним ніякі протиправні дії не вчинялись, жодних повісток, сповіщень тощо, зокрема і щодо необхідності проходження ВЛК, уточнення даних тощо на його адресу не надходило. 24.10.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно нього достовірної інформації, однак відповідачем відповідь не була надана та не було вчинено будь-яких дій стосовно внесення достовірної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки останній незаконно, без встановлених чинним законодавством України причин, залишив без належного розгляду заяву позивача, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судом після відкриття провадження по справі встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 27.01.2026 року позивач виправив вказані недоліки згідно уточненої позовної заяви від 10.02.2026 року вх.№10689/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року продовжено розгляд справи №160/838/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 у справі №160/838/26, розгляд справи розпочато спочатку. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (направлений відповідачем 28.02.2026 року), в якому відповідач позов не визнає та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив обґрунтовано тим, що заява позивача від 24 жовтня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходила. Окрім того, з матеріалів даної справи не вбачаються: заява позивача від 24.10.2025; докази того, що позивач не отримував відповіді відповідача; наявність оригіналів документів (до позову додані лише копії, які не засвідчені належним чином і деякі з них мають погану якість копій та достеменно не читаються); паперовий військово-обліковий документ позивача, форма якого передбачена Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559, а міститься лише приписка до призовної дільниці. Відтак, на думку відповідача, позивачем порушені вимоги ч.1 ст.77 КАС України і підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Окремо зауважив, що до відповідача 27.10.2025 надійшла заява позивача від 27 жовтня 2025 року - вх. № 22940/1. Листом від 04.11.2025 року № 4/9311 ІНФОРМАЦІЯ_1 направлена відповідь на вищезазначену заяву позивача, що безперечно підтверджується роздруківкою з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год. Отже, відповідачем дотримані строки розгляду звернень громадян, регламентовані ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» (навіть якщо припустити, що вихідною датою заяви позивача є 24.10.2025, яка ним зазначена у позові, а не 27.10.2025). Окрім того, відповідно до ст.96 ЦК України відповідач не несе відповідальність за роботу/дії/бездіяльність електронної скриньки позивача. В даному випадку адреса електронної пошти, на яку здійснено відповідачем відправлення відповіді, відповідає адресі електронної пошти, самостійно вказаної позивачем у заяві від 27.10.2025. Наголошував на тому, що відповідно до роздруківки із застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_8», сформованої 01.08.2025 і наданої позивачем до суду, датою взяття позивача на військовий облік є 10.03.2009, коли йому було 19 років. Позивач перебуває на військовому обліку відповідача з 10.03.2009, внаслідок чого безпідставні вимоги щодо взяття ОСОБА_1 його на військовий облік. При цьому, у посвідченні про Приписку до призовної дільниці міститься дата взяття позивача на військовий облік 22.02.2006, коли йому було 16 років та він мав статус «ПРИЗОВНИК», що відповідало нормам ст.14 Закону України « Про загальний військовий обов`язок і військову службу», які діяли на той час. Позивач звернувся до суду у січні 2026 року у віці 36 років і відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має правовий статус щодо військового обов`язку «військовозобов`язаний», і не може перебувати у військовому статусі «призовник» в силу свого віку. При цьому, паперовий військово-обліковий документ, форма якого передбачена Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559, позивачем до суду не надана і в матеріалах даної справи відсутня. Відтак, вимоги позивача внести дані відповідно до паперового військово-облікового документу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем такий документ не наданий. Позначка у застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_8» про неповну інформацію щодо позивача відповідає дійсності, оскільки позивач з 2006 року до теперішнього часу жодного разу не проходив ВЛК і жодного разу особисто не з`являвся до відповідача з оригіналами документів (які повинні надаватися відповідачеві для огляду) для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Також позивач в порушення Правил військового обліку жодного разу не звіряв свої персональні дані та не повідомляв відповідача у термін, передбачений чинним законодавством України, про зміни, які в нього відбуваються. Докази протилежного в матеріалах даної справи відсутні. Зазначене вище, на думку відповідача, свідчить про протиправну бездіяльність позивача, що і призвело до наявності неповної інформації щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 року у ІНФОРМАЦІЯ_1 було витребувано належним чином засвідчену копію роздруківки з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год. та зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

До суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання документів, разом з яким надано копію листа відповідача від 04.11.2025 №4/9311, копію роздруківки з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год., яка є доказом направлення позивачу відповіді на його електронну адресу, роздруківку із застосунка «ІНФОРМАЦІЯ_8», сформованої 01.08.2025 о 10.10 год, роздруківку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача, з якої вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку у відповідача та 13.06.2024 зазначив електронну адресу, яка зазначена і в заяві позивача від 27.10.2025, і в роздруківці із застосунку «Резерв +». У клопотанні відповідач зазначив, що надані суду документи безперечно підтверджують факт розгляду заяви позивача та направлення йому відповіді в межах строків, визначених Законом України «Про звернення громадян». Окремо відповідач наголошував на тому, що військово-облікові документи в паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних, резервістів вважаються недійсними. Тоді як громадяни України є особисто відповідальними за їх взяття на загальний військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем проживання, проходження медичного огляду ВЛК та оформлення військово-облікових документів про виконання військового обов`язку. Також відповідач просив врахувати судову практику, зокрема висновки зроблені судом апеляційної інстанції по справі №160/11871/25, зокрема про те, що не заперечується можливість військовозобов`язаного реалізувати своє право на внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів певних відомостей, пов`язаних з військовим обліком, проте таке право має бути ним реалізовано у встановлений законом спосіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року поновлено провадження у справі №160/838/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року витребувано у відповідача докази направлення позивачу документів, які були надані до суду та зареєстровані 14.04.2026 року. Зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 року вдруге витребувано у відповідача докази направлення позивачу документів, які були надані до суду та зареєстровані 14.04.2026 року. Продовжено строк зупинення провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, разом з яким надано лист відповідача від 08.06.2026 №13/6298 та докази його направлення, разом із додатками, позивачу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 року поновлено провадження у справі №160/838/26.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці від 22.03.2006 року був взятий на військовий облік, як призовник, ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня назва ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

При формуванні електронного військово-облікового документа в електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8», позивач отримав повідомлення, що інформація в реєстрі ІНФОРМАЦІЯ_10 неповна і йому необхідно звернутися в ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.

В розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців та резервістів відносно ОСОБА_1 зазначено в категорії обліку: «не на обліку», в категорії дата взяття на облік: «10.03.2009». Також, в Реєстрі відсутня вся інформація відносно нього, окрім контактних даних.

24.10.2025 року позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача заяву від 24.10.2025 року, яка отримана відповідачем 27.10.2025 року та зареєстрована за вх. № 22940/1. У заяві ОСОБА_1 просив внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно нього щодо перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також персональні дані відносно нього згідно долучених до заяви копій документів. Відповідь на вказану заяву просив надати у встановлені чинним законодавством України строки на адресу: АДРЕСА_2 . Окрім того у заяві позивач зазначив адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_7

Листом від 04.11.2025 року №4/9311 відповідач, за результатами розгляду заяви позивача від 27.10.2025 року, повідомив що задля усунення порушень військового обліку ОСОБА_1 необхідно особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_3 . При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу та наявний військово-обліковий документ.

Зазначений лист від 04.11.2025 року було направлено на електронну адресу позивача, зазначену ним у заяві, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви позивача від 24.10.2025 року про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації стосовно ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою, другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частинами 1-3 статті 1 Закону №2232-ХІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_9;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Правила військового обліку №1487).

Відповідно до підпунктів 1, 4, 10 пункту 1 Правил військового обліку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу);

- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово лікарських комісій районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

- звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до частини 11 статті 38 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок №1487), в якому зазначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зобов`язані особисто прибути до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_9 для взяття на військовий облік.

Згідно зі ст. 42 Закону №2232-ХІІ та пункту 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

З вищевикладених норм випливає висновок, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік чи перебувають на військовому обліку зобов`язані були уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_9.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці від 22.03.2006 року був взятий на військовий облік, як призовник, ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня назва ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Проте, при формуванні електронного військово-облікового документа в електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8», позивач отримав повідомлення, що інформація в реєстрі ІНФОРМАЦІЯ_10 неповна і йому необхідно звернутися в ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.

Водночас, у витязі з електронного військово-облікового документа в електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8» міститься інформація, що дані уточнено вчасно, дата уточнення даних - 13.06.2024 року.

В розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців та резервісті відносно ОСОБА_1 зазначено в категорії обліку: «не на обліку», в категорії дата взяття на облік: «10.03.2009». Також, в Реєстрі відсутня вся інформація відносно нього, окрім контактних даних.

Наведені обставини свідчать про те, що відносно позивача не було здійснено належну електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, у зв`язку з чим ОСОБА_1 отримав повідомлення, що інформація в реєстрі ІНФОРМАЦІЯ_10 неповна і йому необхідно звернутися в ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.

24.10.2025 року позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача заяву від 24.10.2025 року, яка отримана відповідачем 27.10.2025 року та зареєстрована за вх. № 22940/1. У заяві ОСОБА_1 просив внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно нього щодо перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також персональні дані відносно нього згідно долучених до заяви копій документів. Відповідь на вказану заяву просив надати у встановлені чинним законодавством України строки на адресу: АДРЕСА_2 . Окрім того у заяві позивач зазначив адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_7

Листом від 04.11.2025 року №4/9311 відповідач, за результатами розгляду заяви позивача від 27.10.2025 року, повідомив що задля усунення порушень військового обліку ОСОБА_1 необхідно особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_3 . При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу та наявний військово-обліковий документ.

Зазначений лист від 04.11.2025 року було направлено на електронну адресу позивача, зазначену ним у заяві, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год.

Слід зазначити, що норми чинного законодавства України не покладають на відповідача обов`язок направляти відповідь на звернення громадян у спосіб та на адресу, визначену заявником, а також відповідач не несе відповідальність за роботу електронної скриньки позивача.

В даному випадку адреса електронної пошти, на яку здійснено відповідачем відправлення відповіді, відповідає адресі електронної пошти, самостійно вказаної позивачем у заяві від 24.10.2025, а також визначена позивачем у застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_8» у розділі контакті дані, що на переконання суду свідчить про належне виконання обов`язку відповідача по направленню відповіді.

Позивач у цій справі оскаржує бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви позивача від 24.10.2025 року про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації стосовно ОСОБА_1 та просить зобов`язати відповідача розглянути відповідну заяву та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повні та достовірні відомості щодо ОСОБА_1 відповідно до паперового військово-облікового документа.

Водночас, з наданих відповідачем документів встановлено, що заява позивача була належним чином розглянута відповідачем та надана відповідь про необхідність позивачу особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 задля усунення порушень військового обліку.

Отже, доводи позивача про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду його заяви від 24.10.2025 року спростовуються наданими відповідачем доказами, які свідчать про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог позивача, які стосуються зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повні та достовірні відомості щодо ОСОБА_1 відповідно до паперового військово-облікового документа, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить зобов`язати відповідача внести дані щодо нього на підставі паперового військово-облікового документа, а саме Посвідчення про приписку до призовної дільниці, виданого 22.02.2006 року, тобто виданого позивачу у віці 16 років коли він мав статус «призовник».

Тоді як, із заявою до відповідача щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звернувся у віці 36 років і відповідно Закону №2232-ХІІ має правовий статус щодо військового обов`язку «військовозобов`язаний» та не може перебувати у військовому статусі «призовник» в силу свого віку.

При цьому, паперовий військово-обліковий документ, форма якого передбачена Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559, ОСОБА_1 ні відповідачу, ні до суду не надав.

Водночас, як зазначалось вище, відносно позивача не було здійснено належну електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а інформація в реєстрі ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо нього неповна, що зумовлює необхідність особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.

Проте доказів того, що позивач особисто з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних, позивач до суду не надав.

Також слід зазначити, що до обов`язків військовозобов`язаних, окрім уточнення персональних даних, входить також проходження медичного огляду та звірка не рідше одного разу на п`ять років власних персональні дані з обліковими даними районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9.

Проте доказів проходження позивачем медичного огляду та звірки власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 позивач до суду також не надав.

При цьому, необхідність особистої участі призовника, військовозобов`язаного чи резервіста під час взяття на військовий облік чи ідентифікації його даних зумовлена тим, що наведені вище заходи, які проводяться, стосуються особисто особи і не передбачають можливості його участі дистанційно.

Незважаючи на викладені обставини, позивач не з`явився особисто до відповідача для оновлення та уточнення даних, не оформив належним чином військово-обліковий документ, дані якого підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не пройшов медичний огляд та звірку власних персональних даних, а тому суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повні та достовірні відомості щодо ОСОБА_1 відповідно до паперового військово-облікового документа, виданого 22.02.2006 року, так як він містить не актуальні на цей час дані стосовно позивача.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви позивача від 24.10.2025 року та про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 24.10.2025 року та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повні та достовірні відомості щодо ОСОБА_1 відповідно до паперового військово-облікового документа, отже позовна заява є необґрунтованою та безпідставною, а підстави для її задоволення відсутні.

Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволення позовної заяви слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних з розглядом цієї справи відсутні, отже розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса