Рішення № 138757660, 05.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/12888/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26 ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

14.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову викладену у листі від 09,.04.2026 р. за №41613 26518/Р-01/8-0400/26 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні, ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 15.08.2005 по 15.01.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати, ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 15.08.2005 року по 15.01.2020 року починаючи з 28.02.2026, з дати призначення пенсії та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що позивач звернувся до Відповідача з заявою від 13.03.2026, в якій просила повідомити як зараховано стаж в медичному закладі, і якщо його не зараховано, зарахувати в подвійному розмірі. Листом від 09.04.2026 року відповідач повідомив, що весь стаж та період роботи було зараховано в подвійному розмірі тільки для визначення права, тобто всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, з чим позивач не погоджується та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 20 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі та справу № 160/12888/26 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.03.2026 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила повідомити як зараховано стаж в медичному закладі, і якщо його не зараховано, зарахувати в подвійному розмірі. Листом від 09.04.2026 року відповідач повідомив, що весь стаж та період роботи було зараховано в подвійному розмірі тільки для визначення права, тобто всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, з чим позивач не погоджується та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні певного періоду роботи у подвійному стажі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із статєю 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , позивач:

- з 15.08.2005 року прийнята на посаду молодшої медичної сестри перев`язувального загального хірургічного відділення

- 18.09.2006 року переведена на посаду молодшої сестри з догляду за хворими рентгенологічного відділення

- 15.01.2020 року звільнена.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до загального страхового стажу період роботи з 15.08.2005 року по 15.01.2020 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає таке.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідачем не оспорюється, що протягом спірного періоду позивач працювала в інфекційних закладах охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 7 і 12 статті 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» № 4565-IV від 22.03.2012 року туберкульоз соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріами туберкульозу; а протитуберкульозні заклади лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз.

Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Отже, за приписами ст. 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 РозділуXV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

З огляду на викладене, суд зазначає, що ефективним способом захисту порушеного права Позивача буде визнання протиправною відмову викладену у листі від 09,.04.2026 р. за №41613 26518/Р-01/8-0400/26 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні, ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 15.08.2005 по 15.01.2020 і, як наслідок, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати, ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 15.08.2005 року по 15.01.2020 року починаючи з 28.02.2026, з дати призначення пенсії та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Згідно з матеріалами справи позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

З огляду на викладене вище, суд зробив висновок, що з відповідача треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 139, 241-246 , 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 26 ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову викладену у листі від 09,.04.2026 р. за №41613 26518/Р-01/8-0400/26 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні, ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 15.08.2005 по 15.01.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати, ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 15.08.2005 року по 15.01.2020 року починаючи з 28.02.2026, з дати призначення пенсії та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук