Рішення № 138757613, 05.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/8071/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

01.04.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №262/0406 від 08.01.2026, прийнятого Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, відповідно до якого зобов`язано Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787) сплатити штраф у сумі 20 104,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 08.01.2026 не було взято до уваги приписи ст.112-1.1.3 та п. 113.6 ст.113 ПК України. Згідно вимог ст.112.1.3 ПК України самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу) належить до обставин, що пом`якшують відповідальність особи. Крім того, на підставі наданих пояснень, згідно вимог ст. 112-1.2 ПК України, контролюючий орган може визнати обставинами, що пом`якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті. Відповідно до п. 113.6 ст. 113 ПК України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу. Листами від 24.10.2023 № 12-01/6662 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №21606/6 від 24.10.2023) , від 18.03.2024 №1201/1994 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №8482/6 від 18.03.2024), від 03.06.2024 №12-01/3988 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №15101/6 від 03.06.2024), від 02.09.2024 №1201/5911 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №23009/6 від 02.09.2024) , від 21.11.2024 №12-01/7364 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №32754/6 від 21.11.2024) та від 03.03.2025 №1201/1380 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №8277/6 від 03.03.2025) ДП «СхідГЗК» на підставі ст.112-1.1.3 ПК України на адресу ГУ ДПС у Кіровоградській області були надані Повідомлення щодо порушення термінів сплати податків по підрозділам підприємства, що розташовані та території Кіровоградській області та пояснення щодо причин виникнення надважкого фінансового стану підприємства. Додаток №11: Лист №12_01_6662 від 24.10.2023. Отже, зазначені обставини свідчать про наявність об`єктивних та незалежних від ДП «СхідГГЗК» перешкод для своєчасного виконання податкових зобов`язань. В свою чергу податковий орган, не взяв вищезазначені обставини при прийнятті оскаржуваного рішення.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі № 160/8071/26, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

22.04.2026 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов письмовий відзив проти позову, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі з огляду на наступне. Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчиненні податкового правопорушення. Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПКУ, необхідною умовою притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках, визначених пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125.2 - 125?.4 статті 125 ПКУ. Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПКУ у постановах від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 160/24147/21. Позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає у тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПКУ, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Заява ДП «СХІД ГЗК», щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, не подавалась.

Враховуючи вищевикладене Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування.

24.02.2026 року ДП «Східний гірничо збагачувальний комбінат» подано відповідь на відзив проти позову, в якому позивач зазначає, про пропуск встановленого судом строку на подання відзиву проти позову. Також позивач повторно звертає увагу, що факт самостійного повідомлення про вчинене ним правопорушення є однією з обстивни, що пом`якшує відповідальність, а тому розмір штрафу повинен становити 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього кодексу.

Так, суд зазначає, що відзив на позовну заяву як процесуальний документ у всіх юрисдикціях це фактично заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог, а також позиція стосовно визнання позову повністю або частково, а неподання відповідачем відзиву може бути розцінено судом як визнання позову за замовчуванням або за законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати процесуальними правами (ч. 2 ст. 45 КАС України).

Суд зауважує, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, але разом з тим суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ст. 9 КАС України). Відтак, з огляду на визначені принципи адміністративного судочинства суд вважає доцільним прийняти до розгляду відзив проти позову з метою дотримання гласності процесу та забезпечення права відповідача на доведення переконливості своєї правової позиції.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Державне підприємство «Східний гірничо збагачувальний комбінат» зареєстровано як юридична особа за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1002251070128000004 та має основний вид діяльності добування уранових і торієвих руд ( код КВЕД 07.21).

Головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях добувної, переробної, будівельної промисловості та постачальників комунальних послуг управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області Мостовою Тетяною проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання за період з 01.08.2022 по 05.12.2025 року з рентної плати за видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки від 19.12.2025 №20611/11-28-04-06/3/14309787 (далі - Акт перевірки від 19.12.2025).

Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки від 19.12.2025, «Перевіркою встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» код ЄДРПОУ 14309787, несвоєчасно сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання по рентній платі за видобування корисних копалин загальнодержавного значення по Первозванівській ТГ за період з 01.08.2022 по 05.12.2025 року, чим порушено п.54.1 ст.54, п. 57.1 ст.57 та п.257.5 ст.257 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), таким чином до платника застосовується штрафна санкція по рентній платі за видобування корисних копалин загальнодержавного значення по Первозванівській ТГ в розмірі 10 % в сумі 20104,43 грн.».

Не погодившись з висновками, викладених в Акті перевірки від 19.12.2025 щодо наявності порушень податкового законодавства, ДП «СхідГЗК» подало до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Заперечення на Акт перевірки від 19.12.2025.

За результатами перевірки та розгляду заперечень на Акт перевірки від 19.12.2025 (Лист №149/6/11-28-04-06-03 від 06.01.2026) Головним управління ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №262/0406 від 08.01.2026, відповідно до якого, «нараховано штрафну санкцію визначеного підпунктом пунктом 257.5 статті 257 Податкового кодексу України та на підставі 124.1. статті 124 Податкового кодексу України», та зобов`язано ДП «СхідГЗК» сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 20 104,43 грн.

ДП «СхідГЗК» не погодилося з прийнятим ГУ ДПС у Кіровоградській області податковим повідомленням-рішенням. А тому у порядку та у строки визначених чинним законодавством України була подана скарга до Державної податкової служби України.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги №5980/6/99-00-06-03-02-06 від 06.03.2026, яким залишила без змін ППР ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08.01.2026 №262/0406, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями про застосування штрафних санкцій та вважаючи їх протиправними ДП «Східний гріничо збагачувальний комбінат» звернулось з цим позовом до суду.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.217 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що рентна плата це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Згідно з п.251.1 статті 251 ПК України рентна плата складається з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин,- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України,- рентної плати за спеціальне використання води,- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитно транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Так, відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктів (ділянок) надр.

Відповідно до пп. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПК України, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПК України граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПК України, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додатки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл (п. 252.23 ст. 252 ПК України).

Статтею 4 Конституції України визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Водночас п. 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Таким чином податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб`єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл (в тому числі на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб`єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб`єкт господарювання господарську діяльність).

Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) період корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п.252.6 ст.252 ПК України).

Величина ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках) та коефіцієнти, що застосовуються для визначення податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначені п.252.20 та п.252.22 ст.252 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункту 124.3 статті 124 ПК України).

Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», в Податковий кодекс України внесено нову статтю 112-1, яка передбачає обставини, що пом`якшують відповідальність платника за вчинення правопорушень.

Так, статтею 112-1 Податкового кодексу України до обставин, що пом`якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:

- вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

- вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

- самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1).

При цьому контролюючий орган може визнати обставинами, що пом`якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.

Відповідно до п.113.6 ст.113 ПК України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що Головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях добувної, переробної, будівельної промисловості та постачальників комунальних послуг управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області Мостовою Тетяною проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання за період з 01.08.2022 по 05.12.2025 року з рентної плати за видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки від 19.12.2025 №20611/11-28-04-06/3/14309787 (далі - Акт перевірки від 19.12.2025).

Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки від 19.12.2025, «Перевіркою встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» код ЄДРПОУ 14309787, несвоєчасно сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання по рентній платі за видобування корисних копалин загальнодержавного значення по Первозванівській ТГ за період з 01.08.2022 по 05.12.2025 року, чим порушено п.54.1 ст.54, п. 57.1 ст.57 та п.257.5 ст.257 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), таким чином до платника застосовується штрафна санкція по рентній платі за видобування корисних копалин загальнодержавного значення по Первозванівській ТГ в розмірі 10 % в сумі 20104,43 грн.».

При цьому на думку позивача відповідно до п. 113.6 ст. 113 ПК України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

Листами від 24.10.2023 № 12-01/6662 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №21606/6 від 24.10.2023) , від 18.03.2024 №1201/1994 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №8482/6 від 18.03.2024), від 03.06.2024 №12-01/3988 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №15101/6 від 03.06.2024), від 02.09.2024 №1201/5911 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №23009/6 від 02.09.2024) , від 21.11.2024 №12-01/7364 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №32754/6 від 21.11.2024) та від 03.03.2025 №1201/1380 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №8277/6 від 03.03.2025) ДП «СхідГЗК» на підставі ст.112-1.1.3 ПК України на адресу ГУ ДПС у Кіровоградській області були надані Повідомлення щодо порушення термінів сплати податків по підрозділам підприємства, що розташовані та території Кіровоградській області та пояснення щодо причин виникнення надважкого фінансового стану підприємства. Отже, зазначені обставини свідчать про наявність об`єктивних та незалежних від ДП «СхідГГЗК» перешкод для своєчасного виконання податкових зобов`язань.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що до проведення камеральної перевірки, 24.10.2023 позивачем, в рамках приписів п.п.112-1.1.3 п. 112.1.1 ст. 112-1 ПК України, було направлено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області повідомлення №12-01/6662 (реєстраційний індекс ГУ ДПС у Кіровоградській області №21606/6 від 24.10.2023) щодо порушення термінів сплати податків по підрозділам підприємства, що розташовані та території Кіровоградській області та пояснення щодо причин виникнення надважкого фінансового стану підприємства.

Водночас означене повідомлення фактично не було досліджено відповідачем, також податковим органом не висновувалось жодних суджень з приводу такого повідомлення безпосередньо в акті камеральної перевірки, що на переконання суду свідчить про залишення відповідачем поза увагою такого повідомлення.

Допущена контролюючим органом у цьому конкретному випадку неповнота дослідження обставин фактичної дійсності зумовила за суттю явний та очевидний, а за характером нездоланний і непереборний дефект у реалізації владної функції контролю за дотриманням податкової дисципліни, котрий не може бути усунутий адміністративним судом з огляду на положення ст.ст. 6, 8, 19, 124 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 2, абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (що зумовлює неможливість підміни судом у ході відправлення правосуддя досягнутих органом публічної адміністрації процедурних результатів функції контролю) та на неприпустимість зміни судом юридичних та фактичних мотивів вчинення управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації за рахунок іншої кваліфікації/перекваліфікації як складу податкового правопорушення, так і обставин скоєння протиправного діяння.

Вказана обставина є окремою, самостійною і цілком достатньою підставою для визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

За вказаних обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №262/0406 від 08.01.2026, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, відповідно до якого зобов`язано Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787) сплатити штраф у сумі 20 104,43 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Східний гірничо збагачувальний комбінат» ( 52210, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, 2, код ЄДРПОУ 14309787) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2662,40грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук