Ухвала суду № 138757603, 05.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

05 серпня 2026 року Справа № 160/5908/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. від розгляду справи № 160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Апарату Верховної Ради України (далі - відповідач), в якому позивач просить зобов`язати Апарат Верховної Ради України на підставі статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утриматися від вчинення будь-яких організаційних, розпорядчих та реєстраційних дій щодо опрацювання (включно з реєстрацією в системі електронного документообігу), тиражування та підготовки до винесення на розгляд Верховної Ради України проектів, постанов, чи інших документів про підготовку або призначення виборів Президента України до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2026 року адміністративну справу № 160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій передав на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 квітня 2026 року відмовив у прийнятті до свого провадження справи № 160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій та повернув її до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 1 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року залишила без змін.

При цьому 11 травня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 6 травня 2026 року про відвід судді Турової О.М.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 3 серпня 2026 року:

- визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. в адміністративній справі № 160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій;

- передав матеріали адміністративної справи № 160/5908/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2026 року для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. визначено суддю Чернявську Т.І., яка не входить до складу суду, що розглядає справу.

Згідно з частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абзац перший частини четвертої статті 40 КАС України).

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).

Частиною дванадцятою статті 40 КАС України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі положень частин восьмої, одинадцятої статті 40 КАС України заява ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. розглядається судом в порядку письмового провадження.

В заяві про відвід судді позивач зазначив, що ним заявлений відвід у зв`язку з обставинами, що викликають об`єктивні сумніви у неупередженості та професійній об`єктивності судді під час розгляду цієї справи.

На обґрунтування наявності підстав для відводу судді від справи позивач вказав на:

1) встановлення судом вищої інстанції факту порушення норм права - ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року у справі № 160/5908/26 встановлено, що ухвала судді Турової О. М. від 16 березня 2026 року прийнята без урахування вимог статті 266 КАС України. Вища інстанція констатувала неправильне застосування норм процесуального права суддею першої інстанції. Участь судді у розгляді заяви про роз`яснення власного рішення, яке офіційно визнано незаконним у частині застосування права, виключає можливість об`єктивного та неупередженого розгляду;

2) наявність правової суперечності у діях судді - на цей момент суддя Турова О. М. має надати роз`яснення ухвали, правове обґрунтування якої повністю спростовано висновками Верховного Суду. Ситуація, за якої суддя має роз`яснювати механізм виконання рішення, що суперечить закону, створює правовий тупик та унеможливлює подальший рух справи у правовому полі;

3) негативні наслідки та порушення прав станом на 6 травня 2026 року - станом на 6 травня 2026 року дії судді Турової О. М. призвели до суттєвого порушення процесуальних прав та законних інтересів позивача:

- порушення права на розгляд справи належним судом - через неправильне визначення підсудності суддею ОСОБА_2 справа не розглядається по суті протягом 55 календарних днів, що є прямим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та статті 55 Конституції України;

- позбавлення права на невідкладний судовий захист - оскільки позивач є військовослужбовцем ЗСУ та виконує бойові завдання, штучне затягування відкриття провадження позбавило його можливості реалізувати право на забезпечення позову. Це створює пряму загрозу безпеці позивача через відсутність правового захисту системи військового управління (С2 згідно Доктрини НАТО АЇР-З) в умовах воєнного стану;

- завдання матеріальної шкоди - помилкові процесуальні дії судді змусили позивача понести додаткові майнові витрати на виправлення цих помилок у судах вищих інстанцій (поштові витрати, виготовлення копій матеріалів справи), що підтверджується наявними фіскальними чеками;

4) відсутність процесуальної прозорості - стан розгляду поданих позивачем заяв не відображається у встановленому порядку (у відповідні терміни) в онлайн-реєстрах судової влади, що свідчить про неналежну організацію судового процесу та обмеження мого права на інформацію про хід справи перебуваючи на фронті.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М., зважаючи на зазначені в ній мотиви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в пунктах 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява № 33949/02), пункті 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року (заява № 16695/04). На додачу, в пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

При вирішенні справи «Білуха проти України» ЄСПЛ у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з частинами першою, другою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною першою статті 36 КАС України регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою, третьою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як слідує із норми статті 36 КАС України, метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що підставою для відводу є незгода заявника з вирішенням судом процесуальних питань під час розгляду справи, що відповідно до положень частини четвертої статті 36 КАС України не може слугувати підставою для відведення судді як такого, що викликає сумнів у його неупередженості.

Незгода із процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи є підставою для оскарження рішення суду у порядку, встановленому процесуальним законодавством, чим позивач і скористався у цій справі.

Отже, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід судді Турової О.М. обставини не свідчать про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України та інших підстав для відводу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. від розгляду справи № 160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська