Рішення № 138757365, 05.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа №160/12171/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), у якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати відмову Регіонального Сервісного Центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), викладену у листі від 15.04.2026 за № 31/29/30/К-1587/10-2026-2184-2026, в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2026 року;

зобов`язати Регіональний Сервісний Центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлену Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2026 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунком посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії для проведення з 01 лютого 2026 року перерахунку його основного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України з 24 грудня 2002 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII). Розмір його пенсії обчислено з грошового забезпечення, складові якого визначено станом на 01 січня 2022 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481,00 грн. Оскільки статтею 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі - Закон № 4695-IX) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328,00 грн, розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які визначаються шляхом множення цієї розрахункової величини на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704), зросли, а відтак у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, та похідне від нього право на перерахунок пенсії. Позивач наполягає, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яким розрахункову величину замінено на фіксований розмір 1762,00 грн, суперечить Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і застосуванню не підлягає, а тому пункт 4 постанови № 704 має застосовуватися у первісній редакції. Уповноваженим органом, зобов`язаним оформити та направити таку довідку до органу Пенсійного фонду України, позивач вважає відповідача, проте останній у її оформленні відмовив.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Позиція відповідача щодо заявлених вимог відображена у наявному в матеріалах справи листі від 15 квітня 2026 року за № 31/29/30/К-1587/10-2026-2184-2026 і зводиться до того, що довідки про розмір грошового забезпечення готуються уповноваженими органами після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, а будь-яких інших підстав для їх виготовлення законодавством не передбачено; за період з 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України таких рішень не приймав, у зв`язку з чим підстави для виготовлення довідки станом на 01 січня 2026 року відсутні; крім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 № 432 регіональні сервісні центри ГСЦ МВС (філії ГСЦ МВС) уповноважено на видачу довідок про розмір грошового забезпечення за березень 2019 року та листопад 2019 року, а за інші періоди - на розгляд звернень про видачу таких довідок та надання роз`яснень.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України з 24 грудня 2002 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 160/1151/23, яке набрало законної сили 11 травня 2023 року, Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС у Дніпропетровській області» оформлено на ім`я позивача та у червні 2023 року направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 09 травня 2023 року №33/24/С-10309 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2022 року.

Зазначеною довідкою позивачу визначено такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 7150,00 грн та оклад за спеціальним званням (підполковник внутрішньої служби) - 1980,00 грн. Ці розміри обчислено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн), помноженого на тарифний коефіцієнт 2,88, що відповідає 24 тарифному розряду за посадою, яку позивач займав на час звільнення зі служби (головний спеціаліст відділу Державної пожежної охорони на закритих об`єктах УПБ УМВС України по Дніпропетровській області), згідно зі схемою тарифних розрядів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.03.2018 № 179, та на тарифний коефіцієнт 0,8 згідно з додатком 14 до постанови № 704.

Статтею 7 Закону № 4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328,00 грн.

17 березня 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, станом на 01 січня 2026 року, із включенням до неї складових грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за спеціальне звання), визначених постановою № 704 та Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), із застосуванням як розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, тобто 3328,00 грн.

Листом від 15 квітня 2026 року за № 31/29/30/К-1587/10-2026-2184-2026 відповідач відмовив позивачу в оформленні та направленні такої довідки, зазначивши, що довідки про розмір грошового забезпечення готуються уповноваженими органами після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, яких за період з 21 лютого 2018 року не приймалося, а також пославшись на обсяг повноважень регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС, визначений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 у редакції наказу від 21.06.2024 № 432.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, є Закон № 2262-XII. У його преамбулі зазначено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунку призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсії проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Суд ураховує, що зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103), зокрема до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45, визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, а пункт 3 постанови № 103 визнано протиправним і скасовано частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019. Відтак діє редакція додатка 2 до Порядку № 45, яка передбачає зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення посадового окладу, підвищення посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.

Згідно з пунктом 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, у порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII; пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Пунктом 24 Порядку №3-1 передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повідомити про це орган, що призначає пенсії; після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Із наведеного слідує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера і додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, а здійснюють нарахування пенсії на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках (постанова Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 21-322а14). Отже, розмір складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії визначається уповноваженим органом.

Процедуру організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262-XII, визначає Інструкція про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760 (далі - Інструкція № 760), пунктом 2 розділу II якої передбачено, що при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 № 432 Головний сервісний центр МВС уповноважено на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення, а також на здійснення розгляду звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди, з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

За таких обставин саме відповідач є уповноваженим органом, до компетенції якого належить оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, а тому є належним відповідачем у цій справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов таких висновків:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII) обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року; розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

У подальшому аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом у ряді постанов, зокрема від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, від 19.09.2023 у справі № 160/15756/21.

Окрім того, Верховний Суд розглядав справи, правовідносини у яких виникли у зв`язку із відмовою уповноваженого органу сформувати та видати особі, яка отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про бюджет на відповідний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, і, зокрема, у постанові від 02.04.2024 у справі № 340/608/23 дійшов висновків про наявність у таких осіб права на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір окладу, який визначається шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для його визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

До того ж Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку справу № 520/5814/24 та ухвалив постанову від 17.02.2026, у якій вирішив спір, що виник у зв`язку з відмовою компетентного органу оформити та направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного відповідно до постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, і, серед іншого, зазначив, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до територіального органу Пенсійного фонду України такої довідки, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 постанови № 704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - постанова № 481), якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Тобто Верховним Судом чітко сформований правовий підхід про те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, виникає право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, та право на перерахунок пенсії на їх підставі.

Отже, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, для визначення грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідній категорії осіб, застосуванню підлягає пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

При цьому суд ураховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», якою скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови № 704, викладено абзац перший у такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови № 481 неправомірними та визнано протиправним і нечинним пункт 2 постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704. У розумінні положень частини другої статті 255 та частини першої статті 325 КАС України вказане рішення суду у справі №320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025.

При цьому Верховний Суд постановою від 16.07.2026 скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і ухвалив постанову, якою у задоволенні позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови № 704 відмовив. Отже, у період з 18.06.2025 по 15.07.2026 положення пункту 2 постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови № 704 були нечинними.

У свою чергу, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004, Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016).

Так, у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави; потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.2015 № 4-рп/2015, надаючи офіційне тлумачення основних визначальних норм у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, констатував єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43 Закону № 2262-XII), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 Закону № 2262-XII). У Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, а звуження обсягу прав і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод.

У первинній редакції пункту 4 постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (стаття 2 Закону № 2017-III). Згідно з приписами статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість пункт 4 постанови № 704 в редакції пункту 2 постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт, як прожитковий мінімум, на сталу величину 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття постанови № 704 як такої. Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення скасовує основну новелу пункту 4 постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення від негативних економічних факторів.

Приписи пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заміна встановленого законом соціального стандарту (прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня календарного року) на фіксовану, «заморожену» чи технічну величину, що призводить до зменшення або штучного стримування реального розміру оплати праці, є протиправною та є прямим обмеженням уже гарантованих прав у розумінні статті 22 Конституції України. Заміна динамічного соціального стандарту на статичний показник, який ігнорує ріст цін, фактично означає директивне знецінення праці, що суперечить статті 43 Конституції України.

У свою чергу, відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, пункт 2 постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704 із заміною встановленого законом соціального стандарту як прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, на фіксовану величину в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Таким чином, пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того, чи був він чинним, чи ні на момент виникнення спірних відносин.

При цьому, суд наголошує на тому, що саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа діючих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу має збільшуватись рівень грошового забезпечення, що зумовлює виникнення права на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

У свою чергу, суд зазначає, що прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн, і саме виходячи з цієї величини визначено складові грошового забезпечення позивача у довідці від 09 травня 2023 року № 33/24/С-10309. Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та становив 3028 гривень; станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений у статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», залишився незмінним і становив 3028 гривень, що не зумовило підвищення у 2025 році посадового окладу та окладу за спеціальним званням.

При цьому у 2026 році статтею 7 Закону № 4695-IX визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн, що свідчить про його зростання порівняно з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого у 2024-2025 роках відповідними законами про Державний бюджет України на відповідні роки в розмірі 3028 гривень, а також порівняно з розміром 2481,00 грн, застосованим при визначенні складових грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року.

Таким чином, з 01.01.2026 через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законом № 4695-IX, та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку їх пенсії, визначеного станом на 01.01.2026, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Ураховуючи, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, а складові його грошового забезпечення визначені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2022 року, зростання цієї розрахункової величини з 01 січня 2026 року є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії, а тому позивач має право на оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2026 року, із визначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704, та із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, для проведення з 01 лютого 2026 року перерахунку основного розміру його пенсії відповідно до статті 51 Закону № 2262-XII.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно, в належний та якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, пункт 128, «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, пункт 51). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З огляду на задоволення позову понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45291657), викладену у листі від 15 квітня 2026 року за № 31/29/30/К-1587/10-2026-2184-2026, в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2026 року.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45291657) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01 січня 2026 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунком посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 лютого 2026 року перерахунку основного розміру його пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 45291657) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова