Ухвала суду № 138757117, 05.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 серпня 2026 р. Справа № 120/11643/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 30.07.2026 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Разом із тим, 04.08.2026 року представником позивача повторно подано заяву про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність повторного звернення із вказаною заявою представник позивача зазначає, що у межах поданої позовної заяви позивач оскаржує правомірність прийнятих постанов Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області №000004, №000005, 000006 та №000007, якими до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 68000,00 гривень за кожне порушення.

Крім того, останній вказує, що 24.07.2026 року Могилів-Подільським відділом державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №81588063 з примусового виконання постанови №00007 від 28.04.2026 року, якою передбачено стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 68000,00 гривень.

Представник позивача наголошує, що у межах виконавчого провадження №81588063 винесено постанову про накладення арешту на кошти позивача та направлено платіжні інструкції на примусове списання коштів та звертає увагу на те, що у разі задоволення позову та прийняття рішення судом про скасування оскаржуваних постанов стягненні кошти не буде автоматично повернено позивачу. Відтак для поновлення порушених прав позивачу потрібно буде докласти значних зусиль.

За наведених обставин заявник вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.04.2026 року, яка оскаржується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

Отже, забезпечення позову - це надання позивачу тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

Крім того, суд зауважує, що сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Аргументація заяви про забезпечення позову не повинна ґрунтуватися на припущеннях позивача та повинна підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Суд зауважує, що підставою для подання вказаної заяви є те, що з позивача будуть стягнуть кошти на підставі постанови, із якою вона не погоджується.

Судом враховано, що оскаржувані постанови є самостійним виконавчими документами і пред`явлена до виконання органам державної виконавчої служби в будь-який час в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Водночас, при вирішенні заяв про забезпечення позову суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, тощо. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З наданих заявником матеріалів виконавчого провадження, зокрема постанови про арешт коштів боржника, вбачається, що у межах відкритого виконавчого провадження з примусового виконання однієї із оскаржуваних у цій справі постанови про накладення штрафу накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 75110,00 гривень.

Між тим, представником позивача не додано жодних доказів наявності на рахунку позивача коштів у цій сумі, як і не доведено те, що у розпорядженні позивача відсутні кошти понад суму, на яку накладено арешт за постановою державного виконавця.

Крім того також слід зазначити, що питання повернення коштів регулюється Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Згідно даного порядку, у разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України "Про виконавче провадження", такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви.

Таким чином, дослідивши мотиви поданої заяви, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

Наведені заявником доводи підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна