Рішення № 138757067, 05.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 серпня 2026 р. Справа № 120/5627/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "МАГДЕНКО Л.М.", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення суми надмірно сплаченої орендної плати,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Фермерського господарства "МАГДЕНКО Л.М.", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення суми надмірно сплаченої орендної плати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що після державної реєстрації Фермерського господарства «Магденко Л.М.» до нього в силу закону перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки, у зв`язку з чим саме господарство фактично користувалося земельною ділянкою та у 2018 році належним чином сплатило орендну плату. Незважаючи на це, контролюючим органом фізичній особі ОСОБА_1 було додатково нараховано орендну плату за той самий період, яку вона також сплатила на виконання податкового повідомлення-рішення. На думку позивача, з моменту такої повторної сплати кошти, раніше сплачені фермерським господарством, набули статусу помилково (надміру) сплачених, а тому підлягають поверненню.

Позивач вказав, що звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області із заявою про повернення помилково сплаченої орендної плати, однак податковий орган фактично відмовив у її задоволенні та не підготував висновок про повернення коштів до органу Казначейства, чим допустив протиправну бездіяльність. Вважає, що строк, встановлений статтею 43 Податкового кодексу України для звернення із заявою про повернення надміру сплачених коштів, слід обчислювати з дня повторної сплати орендної плати фізичною особою 14.02.2025, оскільки саме з цього моменту виникла переплата. У зв`язку з цим просить визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов`язати його підготувати та направити до органу Казначейства висновок про повернення надміру сплаченої орендної плати, стягнути відповідні кошти на користь фермерського господарства, а також відшкодувати судові витрати.

Ухвалою судді Слободонюка М.В. від 01.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачі подали відзиви на позовну заяву.

ГУ Казначейства у відзиві заперечило проти позову, зазначивши, що не є належним відповідачем, оскільки не приймало жодних рішень стосовно прав та інтересів позивача, а повернення коштів здійснюється ним виключно на підставі висновку контролюючого органу; заявлені позивачем вимоги про зобов`язання підготувати висновок та про стягнення тієї самої суми одночасно є взаємовиключними і в разі їх сукупного задоволення призведуть до подвійного стягнення однієї суми.

ГУ ДПС у відзиві також заперечило проти позову, вказавши, що подана позивачем 16.12.2024 уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2018 рік на зменшення нарахувань до нуля не була прийнята у зв`язку зі спливом строку давності, встановленого статтями 50, 102 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим переплата за кодом бюджетної класифікації 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» в особовому рахунку позивача відсутня (за виключенням 349,45 грн); заявник (фізична особа) та позивач (юридична особа) є різними платниками податків, що обліковуються за різними кодами бюджетної класифікації, а тому сплата фізичною особою ОСОБА_1 відповідної суми сама по собі не породжує права позивача на повернення коштів; зобов`язання підготувати висновок втручається у дискреційні повноваження контролюючого органу; вимога про стягнення 26 680,00 грн, сплачених за листопадгрудень 2017 року, є необґрунтованою, оскільки ця сума не була визначена в заяві позивача від 12.03.2025 № 35 про повернення коштів; вимоги про зобов`язання підготувати висновок та про стягнення коштів є взаємовиключними; вимога про подання звіту про виконання ще не ухваленого рішення є передчасною; позивачем не використано порядку оскарження бездіяльності у порядку підлеглості; заявлений розмір витрат на правничу допомогу (20 000 грн) є непідтвердженим і завищеним.

У відповідях на відзиви представник позивача не погодився з наведеними запереченнями, зазначивши, зокрема, що держава бере участь у справі через уповноважені органи, а тому визначення ГУ Казначейства співвідповідачем є правомірним; факт неподання ГУ ДПС висновку до Казначейства відповідачами не заперечується і свідчить про протиправну бездіяльність; право на звернення до суду не обумовлене використанням порядку оскарження у підлеглості; зобов`язання вчинити дію, передбачену законом за наявності визначених ним умов, не є втручанням у дискреційні повноваження; вимога про подання звіту про виконання рішення суду ґрунтується на статті 382 КАС України і не є передчасною; подвійна сплата орендної плати за одну земельну ділянку за один і той самий період є порушенням, яке підлягає усуненню шляхом повернення надміру сплаченої суми.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 01.01.2026 № 1 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв`язку із тим, що суддя Слободонюк М.В. відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 № 034-К виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду та суддя позбавлений можливості здійснювати розгляд адміністративних справ та нерозглянутих заяв, призначено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ та нерозглянутих заяв, переданих на розгляд Протоколом передачі раніше визначеному складу суду, за результатами якого матеріали справи передано на розгляд судді Жданкіній Н.В.

Ухвалою від 06.01.2026 адміністративну справу № 120/5627/25 прийнято до свого провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до Договору оренди землі від 03.04.2007, укладеного між Липовецькою районною державною адміністрацією та громадянкою ОСОБА_1 , останній надано в оренду земельну ділянку площею 99,4535 га (кадастровий номер 0522286800:02:000:3203) для ведення фермерського господарства. Додатковими угодами № 1-246 від 06.10.2015, № 76 від 26.02.2019 та № 106/08.06 від 04.11.2021 до договору внесено зміни щодо сторони орендодавця (в подальшому Липовецька міська рада) та розміру орендної плати.

23.05.2007 ОСОБА_1 створено та зареєстровано Фермерське господарство «Магденко Л.М.», право оренди земельної ділянки за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2021.

20.02.2018 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік, самостійно визначивши річну суму орендної плати за спірну земельну ділянку в розмірі 160 068,55 грн; за даними інтегрованої картки платника ця сума за кодом бюджетної класифікації 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» сплачена позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем 1.

30.09.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 1055596-2412-0228-UA05020110000052014, яким фізичній особі ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» нараховано орендну плату за ту саму земельну ділянку за той самий 2018 рік у розмірі 160 068,55 грн. Скаргу ОСОБА_1 на це податкове повідомлення-рішення рішенням ДПС України від 10.02.2025 № 3902/6/99-00-06-01-02-06 залишено без задоволення. 14.02.2025 ОСОБА_1 сплатила нараховану суму в повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що за одну й ту саму земельну ділянку за один і той самий податковий (звітний) 2018 рік орендну плату в розмірі 160 068,55 грн фактично сплачено двічі: позивачем (як юридичною особою) у 2018 році та третьою особою ОСОБА_1 (як фізичною особою) 14.02.2025 на виконання податкового повідомлення-рішення від 30.09.2024.

16.12.2024 позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік на зменшення самостійно нарахованих зобов`язань до нуля, яка не була прийнята контролюючим органом з посиланням на сплив визначеного статтями 50, 102 Податкового кодексу України строку давності для подання уточнень.

12.03.2025 (вх. № 17716/6 від 13.03.2025) позивач звернувся до ГУ ДПС із заявою № 35 про повернення на його поточний рахунок надміру сплаченої суми орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік у розмірі 160 068,55 грн, зазначивши підставою повернення сплату цього ж зобов`язання фізичною особою ОСОБА_1 .

Листом від 18.03.2025 № 11249/6/02-32-04-05-16 ГУ ДПС повідомило позивача про наявність у нього переплати за відповідним кодом бюджетної класифікації лише в розмірі 349,45 грн, фактично відмовивши в задоволенні заяви в іншій частині. Станом на час розгляду справи висновок про повернення коштів ГУ ДПС до органу Казначейства не подавало, що відповідачем 1 не заперечується.

Не погоджуючись з отриманою відмовою та вважаючи дії (бездіяльність) ГУ ДПС у Вінницькій області протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також, судом встановлено, що у позовній заяві позивач визначив до стягнення (повернення) суму 173 443,00 грн, яка перевищує суму 160 068,55 грн, зазначену ним у заяві від 12.03.2025 № 35 до контролюючого органу, на 13 374,45 грн. При цьому частина долучених до позову платіжних документів (платіжні інструкції № 316 від 27.11.2017 та № 330 від 27.12.2017 на загальну суму 26 680,00 грн) стосується сплати орендної плати за листопадгрудень 2017 року, тобто за інший звітний період, і ця сума не була визначена позивачем у заяві до контролюючого органу від 12.03.2025 № 35.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується наступним.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

За змістом підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Правовий механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань визначений статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 цього Кодексу.

За правилами пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок реалізації зазначених норм визначений Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець пов`язує виникнення у контролюючого органу обов`язку сформувати висновок про повернення коштів не лише з поданням платником відповідної заяви, а й з наявністю встановленого факту існування у такого платника помилково чи надміру сплаченої суми, яка обліковується в інформаційних ресурсах контролюючого органу.

При цьому контролюючий орган не наділений дискреційними повноваженнями щодо вирішення питання про доцільність повернення коштів. Якщо законом визначені всі необхідні умови для їх повернення, контролюючий орган зобов`язаний сформувати відповідний висновок та направити його органу Казначейства. Водночас за відсутності передбачених законом умов такий обов`язок не виникає.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свій податковий обов`язок, самостійно задекларувавши та сплативши орендну плату за земельну ділянку за 2018 рік у сумі 160068,55 грн.

Також судом встановлено, що у 2024 році контролюючим органом фізичній особі ОСОБА_1 було визначено аналогічне грошове зобов`язання щодо тієї ж земельної ділянки за той самий податковий період, яке останньою було сплачено 14.02.2025.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт подвійного надходження до бюджету коштів у сумі 160068,55 грн за один і той самий об`єкт оподаткування та за один податковий період.

Разом з тим суд звертає увагу, що спір у цій справі стосується не правомірності визначення грошового зобов`язання фізичній особі ОСОБА_1 , а наявності у Фермерського господарства «МАГДЕНКО Л.М.» права на повернення коштів у порядку статті 43 Податкового кодексу України.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що юридична та фізична особи є різними платниками податків, суд зазначає таке.

Дійсно, облік податкових зобов`язань фізичної та юридичної особи здійснюється окремо, а відповідні платежі зараховуються за різними кодами бюджетної класифікації.

Однак сам по собі факт такого окремого обліку не може бути достатньою підставою для відмови у поверненні коштів, якщо внаслідок дій самого контролюючого органу до бюджету фактично двічі надійшла одна й та сама сума орендної плати за один і той самий об`єкт оподаткування та один і той самий податковий період.

Держава не може отримувати майнову вигоду внаслідок власних помилок чи неузгодженості дій її органів, а ризик таких помилок не може покладатися на платника податків.

Принцип належного урядування, який є складовою принципу верховенства права, вимагає від органів державної влади діяти послідовно, добросовісно та у спосіб, який не допускає необґрунтованого покладення негативних наслідків діяльності державного апарату на приватну особу.

Отже, подвійне надходження до бюджету орендної плати за один і той самий податковий період саме по собі свідчить про виникнення надміру сплаченої суми, незалежно від того, що така ситуація виникла внаслідок окремого адміністрування податкових зобов`язань фізичної та юридичної особи.

Разом із тим суд погоджується з доводами відповідача лише в тій частині, що поверненню може підлягати виключно сума, щодо якої платником було дотримано процедуру, визначену статтею 43 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, у заяві від 12.03.2025 № 35 позивач просив повернути 160068,55 грн орендної плати за 2018 рік.

Натомість у позовній заяві позивач просить стягнути вже 173443,00 грн.

При цьому різниця між зазначеними сумами не була предметом звернення до контролюючого органу, а платіжні документи на суму 26680,00 грн стосуються сплати орендної плати за листопад-грудень 2017 року, тобто іншого податкового періоду.

Відтак у контролюючого органу не виникало обов`язку перевіряти наявність підстав для повернення зазначених сум, а тому вимоги позивача у цій частині є передчасними.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача про пропуск позивачем строку, встановленого пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України.

У спірних правовідносинах надміру сплачена сума виникла не в момент первісної сплати орендної плати позивачем у 2018 році, коли такий платіж був належним виконанням податкового обов`язку, а лише після повторної сплати тотожного податкового зобов`язання фізичною особою 14.02.2025, внаслідок чого до бюджету фактично надійшла подвійна сума платежу.

Саме з цього моменту у позивача виникло право вимагати повернення надміру сплаченої суми, а відтак подана 12.03.2025 заява подана у межах 1095-денного строку, встановленого статтею 43 Податкового кодексу України.

За таких обставин лист Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.03.2025, яким фактично відмовлено у поверненні коштів з посиланням виключно на відсутність переплати в інтегрованій картці платника, не відповідає вимогам статті 43 Податкового кодексу України, оскільки контролюючим органом не було враховано фактичне подвійне надходження до бюджету коштів за один і той самий податковий обов`язок.

Отже, бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка полягає у неподанні до органу Казначейства висновку про повернення надміру сплаченої суми орендної плати у розмірі 160068,55 грн, є протиправною.

Разом із тим суд погоджується з доводами відповідачів про те, що заявлені позивачем вимоги про одночасне зобов`язання контролюючого органу сформувати висновок про повернення коштів та безпосереднє стягнення цих самих коштів з бюджету є альтернативними способами судового захисту одного й того самого порушеного права.

Задоволення обох вимог одночасно може призвести до подвійного виконання одного й того самого обов`язку держави, що не відповідає меті адміністративного судочинства.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Вінницькій області та зобов`язання останнього сформувати і направити до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення позивачу 160068,55 грн надміру сплаченої орендної плати, тоді як у задоволенні позовної вимоги про безпосереднє стягнення зазначених коштів з бюджету слід відмовити як передчасній.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи зазначене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 6056 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 3028 грн. (1/2 задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо не оформлення та не направлення для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення Фермерському господарству «Магденко Л.М.» на підставі заяви від 12.03.2025 помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку площею 98,4507 га , кадастровий номер 0522286800:02:000:3203 у сумі 160068,55 грн (сто шістдесят тисяч шістдесят вісім гривень 55 копійок).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області оформити та направити для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Фермерському господарству «Магденко Л.М.» на підставі заяви від 12.03.2025 помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку площею 98,4507 га , кадастровий номер 0522286800:02:000:3203 у сумі 160068,55 грн (сто шістдесят тисяч шістдесят вісім гривень 55 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Магденко Л.М.» судовий збір в розмірі 3028 грн (три тиячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Фермерське господарство "МАГДЕНКО Л.М." (вул. Мигуна Юрія, 123, с. Щаслива, Вінницький район, Вінницька область, 22500, код ЄДРПОУ 35097563)

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ ВП 4406915)

Відповідач 2: Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37979858)

третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна