Ухвала суду № 138756750, 04.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5245/26 04.08.2026

н\п 1-кс/490/3218/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , законного представника - ОСОБА_6 , психолога ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Іванівського району Одеської області, громадянина України, учня 8 класу Камянського закладу ЗСО І-ІІІ ступеня Чорноморської сільської ради Миколаївської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України, за наступних обставин.

Так, 24.02.2022 року Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 року, який в подальшому був неодноразово продовжений та безперервно триває до цього часу.

За ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України та власності за наступних обставин.

Встановлено, що у ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.06.2026, якому було достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти власності, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, та пошкодження, знищення чужого майна шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.

Так, 04.06.2026 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 отримав повідомлення на власний мобільний телефон марки «Moto g04» в застосунку «Telegram» від користувача « ОСОБА_9 », який запропонував ОСОБА_4 за грошову винагороду у розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США здійснювати підпали транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань на території с. Кам`янка Миколаївського району Миколаївської області.

Після чого, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, а також з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти власності, використовуючи застосунок «Telegram», повідомив користувачу « ОСОБА_9 » про те, що він готовий здійснювати підпали транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.

Так, 05.06.2026 приблизно о 02:00 годині (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 пішов з місця свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де рухаючись по вулиці Набережна виявив вантажний автомобіль марки «Ford Transit», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , припаркований поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , який мав на даху маскувальну сітку, номерний знак «ЗСУ» та є на балансі військової частини НОМЕР_2 .

В подальшому, маючи протиправний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань та пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_4 , використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя вчинення злочину - легкозаймисту речовину, вилив її на капот вказаного транспортного засобу, а потім підпалив її за допомогою газової запальнички зеленого кольору, але не довів дії до кінця з причин, які не залежали від його волі, а саме через неякісну концентрацію горючої суміші.

Після вказаних дій, ОСОБА_4 з місця скоєння правопорушення зник.

Свої протиправні дії ОСОБА_4 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Moto g04», фіксував за допомогою відеозйомки, та через застосунок «Telegram» та надіслав користувачу « ОСОБА_9 » відео спроби підпалу транспортного засобу на підтвердження виконання завдання з метою отримання коштів.

Крім того, 05.06.2026 приблизно о 04:45 годині (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_10 пішов з місця свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де рухаючись по вулиці Шевченка, виявив автомобіль марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер: НОМЕР_3 , припаркований поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , який мав темний маскувальний колір, яким користувалась ОСОБА_11 , командиру взводу БПЛА 2 БПС військової частини НОМЕР_2 .

В подальшому, маючи протиправний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань та знищення чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_4 , використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя вчинення злочину - легкозаймисту речовину, вилив її на капот вказаного транспортного засобу, а потім підпалив її за допомогою газової запальнички зеленого кольору.

Після всіх вказаних дій ОСОБА_4 з місця скоєння правопорушення зник.

Внаслідок умисного знищення майна, шляхом підпалу, потерплій ОСОБА_11 спричинено матеріальні збитки.

Свої протиправні дії ОСОБА_4 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Moto g04», фіксував за допомогою відеозйомки, та через застосунок «Telegram» надіслав користувачу « ОСОБА_9 », відео підпалу транспортного засобу на підтвердження виконання завдання з метою отримання коштів.

06.06.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст.208, 615 КК України та 07.06.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України.

10.06.2026 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .Строк дії ухвали - до 04 серпня 2026 року включно.

31.07.2026 р. постановою керівника Миколаївської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026152100000080 продовжено до 3 місяців, до 07.09.2026 включно.

В обґрунтування клопотання вказано, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали щодо застосування запобіжного заходу не представляється можливим у зв`язку з тим, що необхідно виконати процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме: закінчити проведення та отримати висновки судової пожежно-технічної та авто товарознавчої експертиз; виконати інші слідчі та процесуальні дії; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, який в межах строку досудового розслідування скерувати до суду, проте на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

В судовому засідання прокурор клопотання підтримала з підстав у ньому викладених, просила про його задоволення.

Підозрюваний, його захисник та законний представник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та додані матеріали кримінального провадження, вважаю за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України підтверджується даними:

-протоколу огляду місця події від 06.06.2026 року, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено пошкодження автомобіля «Ford Transit», реєстраційний номер: НОМЕР_4 ,внаслідок пожежі (підпалу);

-протоколу огляду місця події від 06.06.2026 року, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено знищення автомобіля «Nissan Pathfinder» р/н НОМЕР_3 внаслідок пожежі (підпалу);

-протоколу допиту потерпілої ОСОБА_11 06.06.2026 року, яка пояснила, що автомобіль «Nissan Pathfinder» р/н НОМЕР_3 пошкоджений (вигорів повністю) внаслідок підпалу;

-протоколу додаткового огляду місця події від 06.06.2026 року, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого малолітній ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон марки «Moto g04» по якому здійснювалося листування з невідомою особою щодо підпалу транспортних засобів;

-протоколу огляду предмету від 06.06.2026, а саме мобільного телефону «Moto g04», в ході якого виявлено відеозаписи спроби підпалу та підпалу двох автомобілей , а також фрагмент листування з користувачем « ОСОБА_9 » у застосунку «Telegram»;

-протоколу допиту малолітнього свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що приблизно 01.06.2026 ОСОБА_4 розповідав йому та іншим дітям про легкий підзаробіток, а саме фотографування автомобілей ЗСУ;

-протоколу допиту малолітнього свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що 03-04 червня ОСОБА_4 показував йому крипто-гаманець у своєму телефоні, на якому було 20 доларів та розповідав, що підзаробляє, але яку саме роботу виконує не повідомив;

-протоколу допиту малолітнього свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що 02.06.2026 ОСОБА_4 показував йому крипто-гаманець у своєму телефоні, на якому було 20 доларів та розповідав, що підзаробляє; показував відео, на якому невідомі особи підпалювали автомобілі ЗСУ;

-протоколу допиту малолітнього свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що 01.06.2026 ОСОБА_4 розповідав йому про легкий підзаробіток, а саме фотографування автомобілей ЗСУ та що ОСОБА_4 має виконати подібну роботу;

-протоколу огляду від 19.06.2026 мобільного телефону ОСОБА_4 «MOTO G04», синього кольору, в чохлі, з сім-картками НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , яким встановлено наявність чату у месенджері «Telegram» із користувачем « ОСОБА_16 » (ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також наявність у галереї мобільного телефону двох відеозаписів, датованих 05.06.2026 (тривалістю 01 хв. 40 с.) та 06.06.2026 (тривалістю 00 хв. 43 с.), на яких ОСОБА_4 особисто за фільмував процес підпалів транспортних засобів;

-протоколу слідчого експерименту від 13.07.2026 із підозрюваним ОСОБА_4 , в ході якого останній детально відтворив обставини вчинення підпалів 05 та 06 червня 2026 року, та показав власні протиправні дії у їх послідовності, також зазначив детально які саме засоби та знаряддя використовувались ним під час таких протиправних дій.

При цьому, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і до кримінальної відповідальності притягується вперше, є неповнолітнім, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що свідчить про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а у зв`язку з введенням в країні воєнного стану підвищує ризик втечі на тимчасово непідконтрольну Україні територію.

Також, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив вказаний злочин з корисливих мотивів, зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі в частині Миколаївської області, останній перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти дії, направлені на пошкодження військових транспортних засобів ЗСУ, та які перебувають у використанні військових підрозділів з метою виконання завдань спрямованих на захист держави, та злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена лише за втручання співробітників правоохоронних органів, крім того досудове розслідування кримінального провадження триває і на даний час не встановлено осіб, які надавали конкретні завдання ОСОБА_4 використовуючи месенджер «Телеграм», за такого слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно неповнолітнього підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а також вимоги п. «а`ч.1 ст.37, ч.1 ст.40 Конвенції про права дитини, згідно з якими жодна дитина не може піддаватись катуванню та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання, а також на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.

Строк досудового розслідування з урахуванням обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу від 10.06.2026 р., продовжено постановою керівника Миколаївської обласної прокуратури до 3 місяців, до 07.09.2026 включно.

З урахуванням продовження існування вищевказаних ризиків, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, особи підозрюваного, який є неповнолітнім того, що хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що саме така міра запобіжного заходу, як домашній арешт, є обґрунтованою, і, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом цілодобово у межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця навчання (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатися за межі с. Кам`янка Миколаївського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Строк дії ухвали по 07 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1