Рішення № 138756267, 04.08.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/812/26

пров. №2/478/551/2026

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

22 червня 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 21 травня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2318695 за продуктом «NewShort» в електронній формі в особистому кабінеті, шляхом підписання сторонами електронним підписом створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Згідно умов вказаного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язалося надати позичальнику кредитні кошти на вказану ним банківську карту № НОМЕР_1 у сумі 3300 грн строком на 360 днів до 16 травня 2026 року, зі сплатою передбачених договором відсотків, а позивачльник зобов`язався у визначений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, перерахувавши на банківську карту позичальника кредитні кошти у сумі 3300 грн. Водночас ОСОБА_1 не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №26-11/25, за умовами якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №2318695 від 21 травня 2025 року.

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2318695 від 21 травня 2025 року у розмірі 15132 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 3300 грн, заборгованості за відсотками 11832 грн, судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 9000 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662 грн 40 коп.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 21 травня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2318695 за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого на умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.1. Договору).

Згідно п.п.1.2.-1.4. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 2700 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 18 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до п.п.1.5.-1.11. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2768.19% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 12420 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та що Товариство і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені Договором.

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п.3.1. Договору).

Пунктом п.1.4.1. Договору визначено, що у споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Згідно 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір про надання споживчого кредиту №2318695 за продуктом «NewShort» підписано ОСОБА_1 21.05.2025 о 15:14:29 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С343, а також в розділі 10 «Реквізити та підписи сторін» відображено особисті відомості позичальника, зокрема РНОКПП, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання, номери мобільних телефонів, електронну пошту.

Згідно Додатку №1 до Договору Графіка платежів розрахована сума до сплати 16 травня 2026 року за користування кредитом становить 12420 грн, з яких: тіло кредиту 2700 грн, проценти за користування кредитом 9720 грн.

Згідно Паспорта споживчого кредиту встановлено інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

28 травня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту №2318695 за продуктом «NewShort».

Пунктом 1. Додаткової угоди визначено, що сторони домовились збільшити суму кредиту на 600 грн, у зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору:

Згідно п.1.1. Додаткової угоди викласти п.1.2. Договору в новій редакції: «1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3300 грн. Типкредиту кредит.».

Відповідно до п.1.3. Додаткової угоди денна процентна ставка складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день. Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 11832 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в Договорі на дату його укладення, складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2758.96% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення, збільшиться та складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 15132 грн.

Згідно Додатку №1 до Додаткової угоди до Договору Графіка платежів розрахована сума до сплати 16 травня 2026 року за користування кредитом становить 15132 грн, з яких: тіло кредиту 3300 грн, проценти за користування кредитом 11832 грн.

За змістом копії листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251127-1676 від 27.11.2025 відповідно до Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 2700 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - b26e2765-f1e5- 4395-884f-5b4db7aa0fb0. Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 7690718bc1c708e4a1e7d088531c0a1d. Session ID 031955573961. Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua. Код авторизації - 509336. Банк-еквайр - АТ «ПУМБ». Дата і час створення - 2025-05-21 15:16:16. Дата і час прийняття в роботу - 2025-05-21 15:16:19. Дата і час виконання - 2025-05-21 15:17:26. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4790700035822874.

Крім того, за копії листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251127-1677 від 27.11.2025 відповідно до Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 600 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 87d9d07d-5b03-4aae-9b93-ae332abd39e5. Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 924e5629ca599dba7756475210c9ae12. Session ID 032109972562. Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua. Код авторизації - 509395. Банк-еквайр - АТ «ПУМБ». Дата і час створення - 2025-05-28 16:14:08. Дата і час прийняття в роботу - 2025-05-28 16:14:10. Дата і час виконання - 2025-05-28 16:14:15. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4790700035822874.

Отже, свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту №2318695 за продуктом «NewShort» від 21 травня 2025 року та Додаткової угоди до Договору про надання споживчого кредиту №2318695 за продуктом «NewShort» від 21 травня 2025 року від 28 травня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало в повному обсязі та у строк визначений умовами Договору, а відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Фактор) було укладено Договір факторингу №26-11/25, за умовами якого Клієнт Первісний Кредитор відступає за плату право грошової вимоги, а Фактор - Новий кредитор приймає право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у відповідності до реєстру боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджується з Реєстру боржників до Договору факторингу №26-11/25 від 26 листопада 2025 року.

Положеннями ст.512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, за положеннями ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно умов вищевказаного договору факторингу у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу нового кредитора.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За положеннями ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №2318695 від 21 травня 2025 року, станом на 03.06.2026 становить у розмірі 15132 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 3300 грн, та заборгованості за відсотками 11832 грн.

На теперішній час зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 залишаються не виконаними.

Стаття НОМЕР_2 закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У даній справі Договір про надання споживчого кредиту №2318695 від 21 травня 2025 року у встановленому законом порядку відповідачем не визнавався недійсним.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17).

Крім того, позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підтверджено перерахування кредитних коштів на рахунок, який зазначено в договорі.

Натомість відповідачем ОСОБА_1 жодним чином не спростовано отримання вказаних коштів за Договором про надання споживчого кредиту №2318695 від 21 травня 2025 року як і не надано доказів про повернення отриманих у кредит коштів, що є його процесуальним обов`язком.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 15132 грн, так відповідач порушив вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2318695 від 21 травня 2025 року у розмірі 15132 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 3300 грн, та заборгованості за відсотками 11832 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

За правилами оцінки доказів, встановлених ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такого висновку дійшла ВП ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 9000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №466 від 01 травня 2026 року, та копію Акта №35 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, згідно умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у зявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Факт надання послуг за Договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та насилається Клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога (п.4.3. Договору).

Відповідно до п.4.2. Договору Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським об`єднанням послуги після надання Адвокатським об`єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати.

Згідно п.4.5. Договору сума, визначена в Акті про надання юридичної допомоги, є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Заявкою на надання юридичної допомоги №466 від 01 травня 2026 року, сторони погодили між собою надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів 2 год., вартість одиниці виміру 1500 грн, вартість 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 год., вартість одиниці виміру 3000 грн, вартість 6000 грн.

Згідно Витягу з Акту №35 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року, сторони погодили між надання наступних правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариству у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6000 грн.

Отже, з матеріалів справи слідує, що сторони у тексті Договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, а саме у пункті 4.2. такого, дійшли згоди, що Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським об`єднанням послуги після надання Адвокатським об`єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати, що не суперечить принципу свободи договору.

Крім цього, така домовленість сторін узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема із вищезгаданою постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі №757/29103/20.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.4, 5 ст.137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23, провадження №14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Як вбачається із акта наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги, які надавалися адвокатом складаються, зокрема з надання усної консультації та складання позовної заяви про стягнення боргу.

Суд вважає, що усна консультація на суму 3000 грн охоплюється послугою складання позовної заяви про стягнення боргу, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду оцінена у 6000 грн, що також є завищеною сумою, з огляду на ціну позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №0659200056 від 15 червня 2026 року.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 3000 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. №6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №2318695 від 21 травня 2025 року у розмірі 15132 (п`ятнадцять тисяч сто тридцять дві) грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 3300 грн, та заборгованості за відсотками 11832 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 3000 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2662 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Повний текст заочного рішення складено 04.08.2026 року.

Суддя І.П. Сябренко