Постанова № 138755747, 05.08.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/821/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.08.2026 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.5 ст.126 КУпАП, -

встановив:

07.05.2026 року о 12 год. 50 хв. в м.Погребище Вінницької області по вул.Н.Присяжнюк водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, не будучи пристебнутим пасивним ременем безпеки, чим порушив вимоги підпункту «в» п.2.3 ПДР.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, тобто порушення правил користування ременями безпеки.

Крім того, 07.05.2026 року о 12 год. 50 хв. в м.Погребище Вінницької області по вул.Н.Присяжнюк водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , за відсутності страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги підпункту «ґ» п.2.1 ПДР.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має при собі полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також 07.05.2026 року о 12 год. 50 хв. в м.Погребище Вінницької області по вул.Н.Присяжнюк водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка 04.04.2026 року вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, повторно керував автомобілем марки Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту п.2.1 ПДР.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень визнав повністю за обставин, викладених у протоколах, підтвердив ту обставину, що 07.05.2026 року о 12 год. 50 хв. в м.Погребище Вінницької області по вул.Н.Присяжнюк керував автомобілем марки Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , щиро розкаювався, просив його суворо не карати. Будь яких клопотань не заявляв, відзначив, що його мати ОСОБА_2 знала про час та місце розгляду справи, однак не змогла з`явитися в судове засіданні за станом здоров`я.

Заслухавши учасника справи, дослідивши матеріали справи, суддею встановлено, що окрім пояснень ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, підтверджується в сукупності іншими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 659530 від 07.05.2026 року, в якому викладено суть правопорушення, час, місце та обставини його вчинення (а.с.10);

- поясненнями законного представника ОСОБА_2 від 07.05.2026 року (а.с.23);

- записом із нагрудної камери поліцейського від 07.05.2026 року, що міститься на СD-диску (а.с.15).

Окрім пояснень ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, підтверджується в сукупності іншими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 659523 від 07.05.2026 року, в якому викладено суть правопорушення, час, місце та обставини його вчинення (а.с.20);

- поясненнями законного представника ОСОБА_2 від 07.05.2026 року (а.с.23);

- записом із нагрудної камери поліцейського від 07.05.2026 року, що міститься на СD-диску (а.с.25).

В свою чергу, окрім пояснень ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується в сукупності іншими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 659514 від 07.05.2026 року, в якому викладено суть правопорушення, час, місце та обставини його вчинення (а.с.1);

- поясненнями законного представника ОСОБА_2 від 07.05.2026 року, в якому вона не заперечувала керування транспортним засобом її сином ОСОБА_1 (а.с.23);

- записом із нагрудної камери поліцейського від 07.05.2026 року, що міститься на СD-диску (а.с.6);

- довідкою ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.5);

- постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 07.05.2026 року у справі №143/400/26, згідно із якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме в тому, що він 04.04.2026 року керував автомобілем марки Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування, без посвідчення водія відповідної категорії, та застосовано до нього захід впливу у виді попередження (а.с.30).

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення означених адміністративних правопорушень не досяг віку вісімнадцяти років.

За ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Зважаючи на характер окреслених правопорушень, які вчинені повторно ОСОБА_1 , котрий 04.04.2026 року уже вчиняв правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, ураховуючи їх кількість, та беручи до уваги, що останній не взяв до уваги винесене судом попередження щодо недопущення вчинення в подальшому правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, належних висновків для себе не зробив, а навпаки продовжив вчиняти аналогічні правопорушення, суд не вбачає підстав для застосування до нього заходів впливу, передбачених ст.24 1 КУпАП.

В ч.1 ст.33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

В силу ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно із довідкою ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував (а.с.5).

У той же час, суддя звертає увагу на правову позицію, висловлену у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах №753/18479/16-к від 22.05.2018 року, №171/869/21 від 21.06.2022 року, яка зводиться до того, що рівними перед законом у частині призначення покарання та реалізації своїх прав будуть як особи, які на час вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, мали право на керування транспортним засобом, так і особи, які його не мали. Тому та обставина, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 286-1 КК України, не маючи права на керування транспортними засобами, не є перешкодою для застосування до нього обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки після відбуття основного покарання останній може мати змогу набути відповідне право, отримавши посвідчення водія.

Сталість та послідовність вказаної позиції знайшла своє відображення й у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, де викладено висновок про те, що виходячи із системного аналізу законодавчих норм, об`єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286,286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК.

У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Як висновок, об`єднана палата зазначила, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому, безпосередньо у ст.30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.

Отже, вище окреслені норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винної особи, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Згідно із довідкою ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області інформація щодо належності транспортного засобу ОСОБА_1 відсутня (а.с.5).

Ураховуючи характер вчинених правопорушень, які складають ідеальну сукупність, особу порушника, який є неповнолітнім, ступінь його вини, та зважаючи на те, що він не вперше вчинив правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, щиро розкаявся, суддя вважає, що за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.5 ст.126 КУпАП, на нього слід накласти стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 27, 40-1, 124, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., який стягнути в дохід держави (отримувач ГУК у Вінницькій області/м. Погребище/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 528999980313070106000002892, код класифікації доходів бюджету: 21081100), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави «Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106» 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя