Ухвала суду № 138755207, 31.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11928/25

Провадження № 1-кп/761/651/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження №12024100100001432, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, одруженої, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Києва, одруженої, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12024100100001432, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні, в межах вказаного кримінального провадження, прокурор заявив суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_12 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 під вартою. Крім того, вказали, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені, у зв`язку з чим просили застосувати відносно їх підзахисних більш м`які запобіжні заходи.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримали думку захисників.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2025 року призначено судовий розгляд кримінального провадження №12024100100001432, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року призначено судовий розгляд кримінального провадження №12025100100000754, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Водночас ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2026 року об`єднано в одне провадження для спільного розгляду кримінальне провадження №12024100100001432, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України (справа №761/11928/25, провадження №1-кп/761/651/2026), та кримінальне провадження №12025100100000754, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (справа №761/15118/26, провадження №1-кп/761/3698/2026).

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до матеріалів провадження відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 було застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк якого неодноразово продовжувався судом.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Разом з тим, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 з урахуванням тяжкості інкримінованих їм злочинів, пов`язаних з розповсюдженням психотропних, наркотичних речовин, з врахуванням даних про їх особу та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, при вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обраного відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , суд враховує тяжкість злочинів, обставини вчинення кримінальних правопорушень та відомості, що характеризують особу обвинувачених, а отже вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 відносно останніх необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України

На думку суду, ризик переховування ОСОБА_10 , ОСОБА_12 від суду підтверджується тією обставиною, що дане кримінальне провадження знаходиться на розгляді в суді та у випадку доведеності їх вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, останнім загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, з конфіскацією майна, що може спонукати останніх до переховування з метою уникнення настання можливого покарання.

Ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, обґрунтовується тим, що судовий розгляд триває, а тому з метою зміни останніми своїх показань обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом можуть вчиняти вплив на таких осіб. Крім того, на даний час свідки у судовому засіданні допитані не були та здійснення впливу на них має наслідки для судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, сукупність вказаних обставин вказує на наявність ризиків щодо продовження ними протиправної діяльності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_12 підлягає продовженню з врахуванням наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які на час проведення судового розгляду судом не відпали.

Зокрема інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом, та високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованих злочинів.

Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених у ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_10 та ОСОБА_12 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, характеризуючі дані обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 не нівелюють можливих ризиків неправомірної їх поведінки та ризику переховування від суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій, які безпосередньо пов`язані із воєнним станом, що триває, є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, що також може призвести до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків. За таких обставин суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності актуальності ризиків, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.

Зважаючи на суспільний інтерес щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, воєнний стан запроваджений у державі, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що визначення розміру застави для обвинуваченої ОСОБА_10 не може гарантувати виконання останньою покладених на неї обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Враховуючи стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_12 , суд доходить висновку про можливість визначення їй застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень. На переконання суду, визначення застави саме у такому розмірі є співмірним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а також гарантуватиме виконання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Крім того, застосовуючи щодо ОСОБА_12 альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на неї такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду; утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 177-178, 183, 197, 199, 206 КПК, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_10 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 28 вересня 2026 року включно.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_12 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 28 вересня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинувачену, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_12 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Судді

__ __ __

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3