Ухвала суду № 138754636, 30.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

30.07.2026 Справа № 756/13049/26

Справа № 756/13049/26

Провадження № 1-кс/756/2331/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Васильків, громадянки України, з вищою освітою, офіційно працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка є підозрюваною у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100050000448 від 04.03.2026 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, зокрема у тому, що вона діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими учасниками групи, з корисливих мотивів, визначила спосіб створення для ОСОБА_9 штучної документальної підстави для отримання відстрочки від призову під час мобілізації та подальшого виїзду за межі України, організувала його знайомство з жінкою з інвалідністю й іншими учасниками механізму, надала поради та вказівки щодо укладення шлюбу без наміру створення сім`ї, координувала підготовку до державної реєстрації такого шлюбу, а після його укладення одержала документи для оформлення відстрочки, чим організувала незаконне переправлення особи через державний кордон України, керувала такими діями та сприяла їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів і усуненням перешкод.

Так, у невстановлену дату, час та місці, однак не пізніше кінця лютого - початку березня 2026 року, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню шляхом надання порад, вказівок, засобів і усунення перешкод, вчинених за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Злочинний план полягав у створенні для військовозобов`язаних чоловіків штучних документальних підстав для отримання відстрочки від призову під час мобілізації шляхом організації укладення шлюбу без наміру створення сім`ї з жінкою, яка є особою з інвалідністю, подальшого оформлення на підставі такого шлюбу відстрочки від мобілізації у зв`язку з доглядом такої особи та використання отриманих документів для безперешкодного виїзду за межі України в умовах дії воєнного стану.

Розуміючи, що реалізація такого механізму потребує чітких та узгоджених дій декількох осіб, ОСОБА_4 вступила у попередню змову із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншими на цей час невстановленими особами, які надали згоду на спільну участь у протиправному механізмі та виконання визначених їм ролей.

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_4 повинна була підшукувати військовозобов`язаних чоловіків, зацікавлених у незаконному отриманні відстрочки від мобілізації та подальшому виїзді за межі України; здійснювати з ними первинну комунікацію; повідомляти спосіб реалізації механізму; надавати вказівки щодо необхідних дій і документів; організовувати зустрічі з іншими учасниками групи та жінкою з інвалідністю; після укладення шлюбу отримувати документи й забезпечувати їх подання для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації та отримувати грошові кошти у якості неправомірної вигоди за вчинення вище перелічених дій.

Отже, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими учасниками групи, з корисливих мотивів, визначила спосіб створення для ОСОБА_9 штучної документальної підстави для отримання відстрочки від призову під час мобілізації та подальшого виїзду за межі України, організувала його знайомство з жінкою з інвалідністю й іншими учасниками механізму, надала поради та вказівки щодо укладення шлюбу без наміру створення сім`ї, координувала підготовку до державної реєстрації такого шлюбу, а після його укладення одержала документи для оформлення відстрочки, чим організувала незаконне переправлення особи через державний кордон України, керувала такими діями та сприяла їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів і усуненням перешкод.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, запобігти спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, здійснити знищення або спотворення документів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, прокурор просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням підозрюваній застави 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 04.03.2026 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України (кримінальне провадження № 12026100050000448).

28.07.2026 о 11 год. 51 хв. ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

28.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

29.07.2026 захиснику та підозрюваній було надано копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявою ОСОБА_9 , рапортами про виявлене кримінальне правопорушення та щодо обставин його вчинення, протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 23.06.2026 та 24.06.2026, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколом огляду мобільного телефону, копіями квитанцій АТ КБ «ПриватБанк», протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи від 22.05.2026, 16.06.2026, 17.06.2026, 23.06.2026, 24.06.2026, 09.07.2026, 10.07.2026 та іншими, протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, протоколом проведення обшуку за місцем проживання підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 від 28.07.2026, протоколами затримання підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 від 28.07.2026, іншими матеріалами у їх сукупності.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щобзабезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Заслухавши виступ прокурора, який обґрунтовував обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України та зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, думку захисника, який посилаючись на недоведеність підозри та відсутність зазначених у клопотанні ризиків, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави, думку підозрюваної, яка підтримала захисника, вивчивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, здійснити знищення або спотворення документів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства чи суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину в якому вона підозрюється, з огляду на вірогідність переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, здійснити знищення або спотворення документів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Так, вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, її вік, стан здоров`я, майновий стан, матеріали, що її характеризують, вчинення даного злочину в умовах воєнного стану, що дає підстави вважати, що застосування останній більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, її спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, здійснити знищення або спотворення документів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому вважаю за необхідне клопотання про застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави у кримінальному провадженні з урахуванням ч. 5 ст. 182 КПК України, та покласти на ОСОБА_4 зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки.

Розмір застави щодо особи, що підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо, суд встановить, що застава у значених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

За загальним правилом, визначеним ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, а у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання уникнути правосуддя та будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, при визначенні розміру застави підозрюваній ОСОБА_4 , з урахуванням обставин кримінального провадження, її майнового та сімейного стану, тяжкості вчиненого інкримінованого їй кримінального правопорушення, суспільної небезпечності діяння, особи підозрюваної, характеризуючих її матеріалів приходжу до висновку, що відповідним та достатнім розміром застави за встановлених обставин є 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 996 800 грн. 00 коп., оскільки вказаний розмір застави є значним, достатнім і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а ризик втрати грошових коштів буде достатнім фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

При цьому, дані, що підозрювана не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах клопотання відсутні.

Керуючись статтями 177, 178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 , закінчується 25 вересня 2026 року включно.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України - 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 996 800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість вісімсот тисяч) гривень 00 копійок (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Києва, МФО - 820172).

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту місця його проживання (м. Васильків Київської обласі) без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, окрім, як під час спільної участі у процесуальних діях.

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

У разі сплати підозрюваною застави, зобов`язати Обухівське РУП ГУНП в Київській області поставити ОСОБА_4 на облік.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі невиконання нею покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя

Повний текст ухвали проголошено 03.08.2026.