Рішення № 138753658, 04.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р.м. ХарківСправа №922/1947/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" про визнання припиненими корпоративних відносин

за участю представників:

позивача Фадєєв О.П.

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ", в якій просить суд:

- визнати припиненими корпоративні відносини (правовідносини з управління) між ОСОБА_1 та ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" з дати набрання рішенням законної сили;

- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» відомості про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) та представника ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" з дати набрання рішенням законної сили.

Фактичними підставами позову є позбавлення позивача можливості самостійно припинити трудові відносини з відповідачем за власним бажанням, оскільки останнім не було прийнято рішення про його звільнення у зв`язку з непроведенням загальних зборів учасників такого товариства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1947/26.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/1947/26 та призначений розгляд справи по суті на 04.08.2026 о 12:00 год.

Присутній у судовому засіданні по суті 04.08.2026 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 04.08.2026 відповідач не скористався, відзив не надав, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Заслухавши вступне слово представника позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Згідно з Протоколом загальних зборів від 28.01.2014 №б/н вирішено, зокрема, заснувати ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ"; обрати Головою Товариства громадянина Турецької республіки Ершіт ОСОБА_2 ; призначити Директором Товариства з дати державної реєстрації ОСОБА_1 .

У відповідності до пунктами 1.5., 4.1. Статуту ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" (далі - Статут) засновником (учасником) товариства є: громадянин Турецької республіки Ершіт ОСОБА_2 з розміром частки в статутному капіталі - 100%.

Пунктом 5.1. Статуту передбачено, що органами управління та контролю Товариством є: Загальні збори учасників - вищий орган; Дирекція - виконавчий орган; Ревізійна комісія - контрольний орган.

Згідно з пунктами 7.1., 7.2. Статуту виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Дирекція, яка здійснює керівництво його поточною діяльністю. Дирекція створюється (обирається, призначається) за рішенням Загальних зборів Учасників строком на один рік. До складу Дирекції входить та очолює її Директор.

09.04.2026 позивачем як Директором ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" було надіслано на адресу єдиного учасника ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" Повідомлення від 09.04.2026 про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" з наступним порядком денним: 1. Про звільнення директора ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" ОСОБА_1 за власним бажанням з 10.05.2026; 2. Про призначення директора ТОВ "ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ".

Також, 09.04.2026 позивачем була підписана заява про звільнення його з посади директора ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

10.05.2026 Директором ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" був складений Акт від 10.05.2026 про неприбуття єдиного учасника (засновника) ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" на позачергові загальні збори. Згідно з якого вбачається, що єдиний учасник (засновник) Товариства Ершіт Онур Джіван не прибув, своїх уповноважених представників не направив.

Посилаючись на наведені вище обставини та вказуючи на те, що позачергові загальні збори учасників ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" не відбулися, а отже можливість вирішити питання щодо звільнення позивача з посади Директора Товариства відсутня, позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими корпоративних відносин (правовідносин з управління).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову в даній справі є вимога керівника (директора) товариства з обмеженою відповідальністю про визнання припиненими корпоративних відносин (правовідносин з управління) із ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ", а також виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) та представника ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ".

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац 1 частини першої статті 19 ЦПК України).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому п. 3.2 рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч.3 ст. 99 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч.1 ст. 98 та ч.1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч.1 ст. 23, п. «г» ч.5 ст. 41, ч.1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і ч.5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України у відповідному рішенні наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 14.06.2023 у справі №443/362/22, звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. У п.55 відповідної постанови зауважено, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Зважаючи на зазначене, а також враховуючи положення пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України яка відносить до повноважень господарського суду розгляд справи у спорах між юридичною особою та посадовою особою, розгляд даного спору належить до компетенції саме господарського суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Як вже зазначалося, рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ", яке оформлено протоколом від 28.01.2014 №б/н, було вирішено, зокрема, призначити Директором Товариства з дати державної реєстрації Фадєєва Олександра Павловича.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 викладена позиція про те, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Тобто відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У відповідності до частини першою статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Частинами другою-п`ятою статті 32 вказаного Закону передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 дійшла висновку, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

За приписом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Згідно зі Статутом єдиним учасником ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" є громадянин Турецької республіки Ершіт ОСОБА_2 з розміром частки в статутному капіталі - 100%.

Положеннями підпункту 6.2.1. пункту 6.2. Статуту передбачено, що учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників. Повідомлення надсилається учаснику рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.

Умовами підпункту 6.6.4. пункту 6.6. Статуту визначено, що збори учасників Товариства скликаються також на вимогу виконавчого органу.

09.04.2026 позивачем, як директором ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" було направлено засобами поштового зв`язку на адресу учасника ОСОБА_3 повідомлення від 09.04.2026 про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства на 10.05.2026 із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення директора товариства.

З огляду на це, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем порядку скликання позачергових Загальних зборів ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ", як того передбачає Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і Статут Товариства.

Скликані позивачем на 10.05.2026 позачергові загальні збори учасників ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" не відбулися, у зв`язку з неявкою єдиного учасника Товариства, про що позивачем був складений відповідний Акт від 10.05.2026.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Суд звертає увагу, що з огляду на те, що позачергові загальні збори учасників ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" для розгляду питання щодо звільнення позивача не відбулися, наявним є пряме порушення гарантованого позивачу Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 ГПК України на підтвердження розгляду заяви позивача про звільнення з посади директора ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" за власним бажанням, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" на підставі рішення загальних зборів учасників товариства у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.

Як вже було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З огляду на те, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив учасника ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням, скликав загальні збори учасників Товариства, однак останні не були проведені внаслідок неявки єдиного учасника, суд дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання припиненими корпоративних відносин (правовідносин з управління) між ОСОБА_1 та ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" з дати набрання законної сили рішенням суду у справі, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість даної позовної вимоги та наявність підстав для її задоволення.

Стосовно позовної вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу «Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» відомості про Фадєєва О.П., як про директора (керівника) та представника ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ", суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною першою статті 25 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №333/3177/22).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) та представника ТОВ "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ", оскільки рішення про припинення повноважень директора, після набрання законної сили, є підставою для вчинення цим органом відповідних реєстраційних дій, з урахуванням вимог частини першої статті 25 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у справі.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн за одну вимогу немайнового характеру підлягаю стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині (2.662,40 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити частково.

2. Визнати припиненими корпоративні відносини (правовідносини з управління) між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" (Україна, 62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Деповська, буд. 127, код ЄДРПОУ 39073605) з дати набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРШІТ ОНУР КОМПАНІ" (Україна, 62433, Харківська обл., м. Люботин, вул. Деповська, буд. 127, код ЄДРПОУ 39073605) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "05" серпня 2026 р.

СуддяН.С. Добреля