Ухвала суду № 138753637, 05.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

05.08.2026м. ХарківСправа № 922/2739/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникВідділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради (56663, Миколаївська обл., с. Костянтинівка, вул. Незалежності, буд. 29-А) боржникТовариство з обмеженою відповідальністю "Фул Фьюжн" (61045, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13) про стягнення 64615,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить суд:

1. Видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фул Фьюжн" (код ЄДРПОУ 45153578, місцезнаходження: 61045, Харківська обл., м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 18-Г) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради (код ЄДРПОУ 44057323, місцезнаходження: 56663, Миколаївська обл., Миколаївський район, с. Костянтинівка, вул. Незалежності, 29-А) заборгованості у розмірі 64615,00 грн., як повернення коштів за непогашені (невикористані) талони на пальне, отоварення яких боржник заблокував.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фул Фьюжн" (код ЄДРПОУ 45153578, місцезнаходження: 61045, Харківська обл., м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 18-Г) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради (код ЄДРПОУ 44057323, місцезнаходження: 56663, Миколаївська обл., Миколаївський район, с. Костянтинівка, вул. Незалежності, 29-А) судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування заяви про видачу судового наказу зазначено про неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань за договором №0202-2 від 02.02.2026 та виникнення заборгованості у розмірі 64615,00 грн., як повернення коштів за непогашені (невикористані) талони на пальне, отоварення яких боржник заблокував.

Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у його видачі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до частини 1, 2, 4 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються ГПК України.

Порядок та форма звернення з заявою про видачу судового наказу до суду визначені ГПК України, зокрема, розділом II "Наказне провадження".

Відповідно до частини 1, 2 статті 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Частиною 2 статті 41 ГПК України передбачено, що при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Відповідно до частини 3 статті 147 ГПК України заявником та боржником у наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно зі вимогами статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, у наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Разом з тим, стаття 150 ГПК України регулює питання форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Пунктом 1 частини 3 статті 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 2-1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Відтак, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу складає 332,80 грн.

Також, суд приймає до уваги, що згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Заява про видачу судового наказу надійшла до господарського суду через систему "Електронний суд", а тому за подання даної заяви повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 266,24 грн.

Натомість в якості доказів сплати судового збору до заяви про видачу судового наказу додано квитанцію про сплату №Q69L-K42K-UKDE від 31.07.2026 на суму 264,16 грн. Про сплату зазначеної суми судового збору також зазначено у заяві про видачу судового наказу.

Відтак, суд дійшов висновку про ненадання заявником належних доказів сплати судового збору за подану заяву у встановленому законом порядку та розмірі, що суперечить вимогам пункту 1 частини 3 статті 150 ГПК України.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з частиною 6 статті 150 ГПК України якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. Якщо заявником є фізична особа або фізична особа - підприємець, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про відсутність такого рахунку. За відсутності рахунку заявник зазначає у заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення заяви.

Однак, заява про видачу судового наказу не містить зазначення реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про відсутність такого рахунку, що суперечить частині 6 статті 150 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до частини 1 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Таким чином, відмова у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 ГПК України не перешкоджає заявнику повторно звернутися з такою самою заявою після усунення її недоліків, що свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.

Керуючись ст. ст. 12, 150, 152-154, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради про видачу судового наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255 - 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 05.08.2026 р.

СуддяСальнікова Г.І.