Ухвала суду № 138753560, 05.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" серпня 2026 р. Справа № 918/949/26

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"

до Фізичної особи - підприємця Стрибулевич Віталіни Віталіївни

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Стрибулевич Віталіни Віталіївни в якій просить стягнути 248 163,37 грн з яких: 208 363,26 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,11 грн - заборгованість по процентах, 39 800,00 грн - заборгованість по комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.12.2024 р. між АТ "Таскомбанк" та ФОП Стрибулевич В.В. було укладено Заяву-договір №ID30008701 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит у сумі 300 000,00 грн із терміном повернення не пізніше 17.12.2027 р., а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору. Відповідачем умови Кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення кредиту) строки не повернуті, зокрема з 15.11.2025 р. позичальник перестав сплачувати основний борг та з 10.12.2025 р. не сплачує проценти. Станом на 18.06.2026 р. загальна заборгованість позичальника за кредитним договором становить 248 163,37 грн.

Одночасно з позовною заявою до господарського суду Акціонерним товариством "Таскомбанк" подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт:

- на майно, що належить відповідачу (позичальнику) - Стрибулевич Віталіні Віталіївні, а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2646253956080, Тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 5621889200:02:002:0042, опис об`єкта: площа (га): 0.01, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2489830256080, тип об`єкта: будівля, магазин, об`єкт житлової нерухомості: ні, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 32.5, матеріали стін: газоблок цегла, опис: А-1 - магазин; І - площадка адреса: АДРЕСА_1 Номер обєкта в РПВН: 31003766

- на грошові кошти, що належать відповідачу (позичальнику) - ОСОБА_1 , які (кошти) знаходяться на всіх її (відповідача) рахунках в усіх банківських або інших фінансовокредитних установах в межах суми позову.

В обґрунтування заяви АТ "Таскомбанк" зазначає, що умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті (що, власне, і слугувало підставою для звернення з позовом до суду). Відповідач повністю уникає своїх обов`язків з повернення кредиту, заборгованість постійно збільшується.

Заявник вказує, що існує обґрунтована ймовірність неможливості (або неспроможності) виконання рішення суду про стягнення коштів відповідачем (зокрема, через недобросовісність позичальника), у зв`язку із чим Позивач змушений звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову та накладення арешту на майно боржника. Також позивач змушений додатково звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які (кошти) знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми позову.

За твердженням заявника, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його (позивача) користь.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано ст. 136-146 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 р. у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 р. у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 р. у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 р. у справі № 916/2239/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 р. у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 р. у справі №914/970/18, від 10.11.2020 р. у справі №910/1200/20.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 р. у справі № 921/40/20.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову АТ "Таскомбанк" зазначає про не виконання умов Кредитного договору відповідачем та ймовірністю неможливості (або неспроможності) виконання рішення суду про стягнення коштів відповідачем (зокрема, через недобросовісність позичальника), а також припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За змістом ст.ст. 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що предметом заявленого позову є вимоги позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 248 163,37 грн.

Проте, заявником не обґрунтовано та не підтверджено жодними належними доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, а саме, вчинення відповідачем дій спрямованих на реалізацію та відчуження належного відповідачу майна, зняття грошових коштів та інших дій, які можуть свідчити про реальну загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, сам по собі факт наявності заборгованості та невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову слід враховувати, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, та у випадку дійсного порушення права заявника, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.

Суд зазначає, що заявником не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду, у разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що твердження заявника викладені в заяві про забезпечення позову є лише припущеннями, не підтвердженими жодними вірогідними засобами доказування.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку, що необхідність у застосуванні визначених заявником заходів не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального підтвердження наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин, з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк