Рішення № 138753534, 05.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/627/25(559/1807/26)

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-фінанс"

до відповідача: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості за кредитним договором

у межах справи про неплатоспроможність: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

секретар судового засідання: С.Коваль

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОПИС СПОРУ

В провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/627/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-фінанс" звернулось до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 20 193,58 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-фінанс та ОСОБА_1 08.01.2025 року уклали кредитний договір №69866444, відповідно до умов якого позичальнику (відповідачу) надано кредит у розмірі 4 000,00 грн.

В свою чергу ОСОБА_1 допущено неналежне виконання зобов`язань за договором у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 20 193,58 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за кредитом, 13 593,58 грн заборгованість за відсотками, 600,00 грн заборгованість за комісією та 2 000,00 грн штрафи.

Відповідач у своєму відзиві на позов вказав, що провадження у справі в порядку цивільно-процесуального судочинства підлягає до закриття з огляду на затвердження господарським судом плану реструктуризації боржника (відповідача).

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 червня 2026 року суд вирішив матеріали цивільної справи №559/1807/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - надіслати до Господарського суду Рівненської області, в провадженні якого знаходиться справа №918/627/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 липня 2026 року суд прийняв справу №918/627/25(559/1807/26) до провадження у справі в межах справи про неплатоспроможність: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначив на 04 серпня 2026 року.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились.

Сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи (а.с. 48).

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

8 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про споживчий кредит №69866444, відповідно до предмету якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000 гри у валюті: Українська гривня.

Кредит надається/видається 2025 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 08.01.2025. Строк на який надається окрема частика кредиту встановлюється графіком платежів.

Дата надання кредиту: 08.01.2025 року. У випадку, якщо товариство здійснює перерахування коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів піддягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредитування (кількість днів), зазначений в п.1.3. договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу позичальника.

Повернення кредиту сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання графіку платежів: 03.01.2026.

Позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії до 07.02.2025 року та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме 03.01.2026.

Сторони погодили, що плата за надання кредиту є економічною сутністю комісії за надання кредиту, при цьому базою розрахунку комісії за наданий кредиту є сума (загальний розмір) кредиту визначеного у п. 1.2. цього договору. Комісія за надання кредиту розраховується як фіксований відсоток від суми (загального розміру), у будь-якому разі комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу кредитодавця.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми, (тіла) кредиту) складає 14 232,00 гривень в грошовому виразі та 2 654.66 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18 232,00 гривень. Денна процентна ставка становить 0,99 %. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до графіку платежів.

Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0,8 відсотків в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає; 600,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього договору.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350.4 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п.2.2.2,- 2.2.З цього договору.

Пільговий період - це період, який обирає позичальник, у особистому кабінеті на сайті кредитодавця. При цьому, строк пільгового періоду починається з дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного позичальником строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів.

Стандартний період - це період, який починається з наступного дня після закінчення строку пільгового періоду і діє до закінчення строку кредитування, якщо інше не визначено договором.

Рекомендованою датою внесення споживачем грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом є будь який день, згідно з графіком платежів, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 договору

Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання повернення, кредиту та сплати інших платежів за умови виконання пункту 1.4. договору та дотримання графіку платежів.

Закінчення стандартного періоду та/або порушення графіку платежів приводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов`язань позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 8 договору.

Порядок нарахування платежів, сплата яких передбачена договором, включно з платежами за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором:

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, яка розраховується за формулою: ДПС (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії договору: 14 232,00 грн) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Позики): 4000 грн.) / (строк дії договору: 360 днів) х 100% - 0,99 відсотків в день.

Комісія за надання кредиту дорівнює 15% та розраховується в процентах з використанням наступної формули: Комісія = ЗРК х %, де ЗРК - загальний розмір кредиту;

% - розмір відсотків зазначений у п.1.5.2. договору.

Штрафи передбачені п.4.6. та п.4.6.1. договору, нараховуються за формулою: Штраф = (СКх10%) та (СКх40%), де СК = сума кредиту, а процент визначається умовами п. 4.6. та п.4.6.1. договору. Застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту, комісії за надання кредиту для позичальника є репрезентативними та базуються на обраних позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені цим договором.

Згідно з умовами пункту 2.2. договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1, 1.5.2., 1.6. договору відповідно. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. База для нарахування 4000.

За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 0,8% за 1 користування кредитом, яка застосовується лише протягом користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка.

Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.96% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.

Відповідно до пункту 2.4.1. договору, позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.7. договору у разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. кредитного договору на один (один) календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 10% від суми отриманого кредиту (п. 1.2 договору).

Згідно з умовами пункту 4.7.1. договору, у разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 40% від суми отриманого кредиту (п. 1.2 договору).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на час пред`явлення позову становить 4 000,00 грн заборгованість за кредитом, 13 593,58 грн заборгованість за відсотками, 600,00 грн заборгованість за комісією та 2 000,00 грн штрафи.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються правовідносин з надання кредитних послуг.

Спірний характер договірних правовідносин базується на тому, що з огляду на неповернення кредитних коштів та сплати відсотків, позивач вважає свої права порушеними.

Частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до приписів частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статті 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію", який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Як установив суд, договір про споживчий кредит підписаний 08.01.2025 року Мулик Сніжаною Миколаївною електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з інформаційною довідкою ТОВ "ФК Контрактовий Дім" перерахувало Мулик Сніжані Миколаївні 4 000,00 грн.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та Мулик Сніжана Миколаївна підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Отже, відповідач уклав договір про споживчий кредит та підписав його у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих у кредит коштів, а тому відповідач зобов`язаний повернути отримані ним кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Тому, на думку суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 4 000,00 грн заборгованість за кредитом, 13 593,58 грн заборгованість за відсотками, 600,00 грн заборгованість за комісією.

Звертаючись до суду із позовом ТОВ "Фінансова Компанія "Тайгер Фінанс" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за штрафами в сумі 2 000,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафу, відтак позивачу слід відмовити у стягненні штрафу в розмірі 2 000,00 грн.

Щодо аргументів відповідача про необхідність закриття провадження у справі з огляду на затвердження господарським судом плану реструктуризації боржника (відповідача), суд зазначає, що затвердження плану реструктуризації боржника, яким є відповідач у цій справі, за правилами КУзПБ та ГПК України, не є підставою для закриття провадження у справі щодо майнового спору, стороною в якому є боржник.

Висновки суду

Встановлені обставини справи дають підстави зробити висновок про порушення відповідачем прав позивача.

Розглянувши матеріали справи суд установив обґрунтованість позову про стягнення 4 000,00 грн заборгованість за кредитом, 13 593,58 грн заборгованість за відсотками, 600,00 грн заборгованість за комісією.

У задоволенні вимог про стягнення 2 000,00 грн штрафів суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір судового збору становить 2 662,40 грн, оскільки до обрахунку розміру судового збору слід застосовувати коефіцієнт 0,8.

Судові витрати у вигляді судового збору суд розподіляє пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2 398,71 грн суд покладає на відповідача, решту 263,69 грн на позивача.

У своєму позові позивач також заявив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Розглянувши подану заяву про розподіл судових витрат суд зауважує таке.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правової допомоги від 2 липня 2025 року №0207, акт приймання - передачі наданих послуг №1503 від 09.03.2026 року, детальний опис.

Згідно з умовами договору про надання правової допомоги клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової допомоги. Строк дії даного договору становить 3 роки. Строк може бути змінено шляхом укладенням додаткової угоди.

Порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком №1 до договору. Вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складав: 8 000,00 грн без ПДВ. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у акті наданих послуг. Термін оплати послуг вказаний у акті наданих послуг.

Згідно з актом приймання - передачі наданих послуг, підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правової допомоги №0207 від 02 липня 2025 року.

Виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договору про надання правової допомоги: боржник: Мулик Сніжаною Миколаївною; рнокпп: НОМЕР_1 .; кредитний договір: № 69866444 від 08.01.2025 року; сума наданих коштів відповідно до договору складає: 8 000,00 грн.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У постанові ВС від 13 лютого 2024 року у справі №910/12155/22 зазначені висновки про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Підсумовуючи наведене, беручи до уваги ціну позову та характер спірних правовідносин, суд вважає, що в даному випадку 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є доведеним, співмірними зі складністю справи та покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись положеннями статті 129 ГПК України суд здійснює пропорційний розподіл судових витрат, а саме 7 207,67 грн суд покладає на відповідача та 792,33 грн на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Мулик Сніжани Миколаївни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-фінанс" (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код 43561909) 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп заборгованості за кредитом, 13 593 (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн 58 коп заборгованості за відсотками, 600 (шістсот) грн 00 коп заборгованості за комісією, 2 398 (дві тисячі триста дев`яносто вісім) грн 71 коп судового збору та 7 207 (сім тисяч двісті сім) грн 67 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволені вимог про стягнення 2 000,00 грн штрафів відмовити.

4. Судові витрати позивача у вигляді судового збору в розмірі 263,69 грн та 792,33 грн витрат на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-фінанс" (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код 43561909).

Відповідач (Боржник): Мулик Сніжана Миколаївна ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Андрій КАЧУР