Рішення № 138753484, 22.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 Справа № 917/1925/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОР-АГРО СІВЕР", ел. пошта fazaragro2018@gmail.com, тел. 0505008182, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, село Дробишів, вул. Молодіжна, буд. 1-А, 16000, ЄДРПОУ 39552516

до Фермерського господарства "Еко-край", 37522, Полтавська область, Лубенський р-н, с. Засулля, вул. Харківська, 11А, ЄДРПОУ 40536115

про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності.

За участю представників сторін:

не з`явились.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНКОР-АГРО СІВЕР" звернулося з позовом до Фермерського господарства "Еко-край", в якому просить:

- визнати недійсним договір №10/08 про відступлення права вимоги від 10.08.2023, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНКОР-АГРО СІВЕР» та ФГ «Еко-Край»;

- стягнути з ФГ «Еко-Край» на користь ТОВ «ВІНКОР-АГРО СІВЕР» 4 600 000 (чотири мільйони шістсот тисяч) грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» (Новий кредитор, позивач) та Фермерське господарство «Еко-Край» (Первісний кредитор, відповідач) уклали договір №10/08 про відступлення права вимоги. Відповідно до умов цього договору відповідач передав позивачеві право вимоги грошових коштів у розмірі 4 600 000,00 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Зоря-Агро» за договором купівлі-продажу №1/3012 від 30.12.2021.

На виконання умов оспорюваного договору колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» ОСОБА_1 перерахував на користь Фермерського господарства «Еко-Край» грошові кошти в загальній сумі 4 600 000,00 грн.

Втім, позивач стверджує, що оспорюваний правочин є значним для товариства (згідно з положеннями пункту 9.2.5 та розділу 14 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» правочини, сума яких перевищує 500 000,00 грн / 4 500 000,00 грн, потребують попередньої згоди загальних зборів учасників). Натомість рішення Загальних зборів учасників про надання згоди на укладення договору № 10/08 від 10.08.2023 не приймалося, а подальше схвалення правочину в порядку статті 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не відбулося.

Позивач стверджує, що оспорюваний договір вчинений колишнім керівником з перевищенням повноважень, за зловмисною домовленістю з керівником відповідача ( ОСОБА_2 ), який на момент укладення угоди був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» із часткою 10 % статутного капіталу і достеменно знав про статутні обмеження. Позивач вважає, що угода позбавлена господарської доцільності та відбулася без зустрічного рівноцінного виконання.

З огляду на це, позивач, посилаючись на статті 92, 203, 215, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтю 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», просить суд визнати договір № 10/08 про відступлення права вимоги від 10.08.2023 недійсним та застосувати наслідки реституції (стягнути з відповідача 4 600 000,00 грн безпідставно одержаних коштів).

Відповідач (Фермерське господарство «Еко-Край») у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, зазначаючи про їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, стосовно наявності повноважень на укладення договору зазначає, що схвалення правочину за статтею 241 Цивільного кодексу України та статтею 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» необхідне лише тоді, коли уповноважений орган не надавав попередньої згоди. Проте Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» прийняли рішення, оформлене Протоколом від 04.07.2023, яким надали попередню згоду на укладення з Фермерським господарством «Еко-Край» договору про відступлення права вимоги коштів у розмірі 4 600 000,00 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Зоря-Агро» та зняли будь-які обмеження щодо повноважень директора ОСОБА_1 під час його підписання. Зазначене рішення органів управління є чинним і в судовому порядку не скасовувалося, що підтверджує презумпцію легітимності рішень юридичної особи.

Стосовно відсутності порушеного права позивача відповідач вказує, що позивач не навів та не довів конкретних фактів порушення його майнових прав чи інтересів внаслідок укладення оспорюваного договору. Отримавши право вимоги до боржника на суму 4 600 000,00 грн, позивач жодним чином не зазначив у позові про негативні наслідки угоди чи стан реалізації набутого права вимоги. За усталеною практикою Верховного Суду відсутність порушеного або оспорюваного права є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.10.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі № 917/1925/25, справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 15:10 25.11.2025.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.01.2026 суд задовольнив клопотання ФГ «ЕКО-КРАЙ» про зупинення провадження у справі (вх. № 14953 від 20.11.2025). Зупинив провадження у справі № 927/1925/25 до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОР-АГРО СІВЕР" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНКОР-АГРО СІВЕР", що оформлене протоколом від 04.07.2023 б/н.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2025 у справі № 927/702/25 про задоволення позову залишене без змін.

27.03.2026 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку із усуненням обставин, що зумовили її зупинення та копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.04.2026 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 14:30 22.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.05.2026 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1925/25 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14:30 22.07.2026.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Суд розглянув матеріали справи та

УСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» (надалі - позивач) стало відомо про допущені зловживання колишнього керівника підприємства ОСОБА_1 за такими фактами:

10.08.2023 ОСОБА_1 , діючи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер», проте всупереч інтересам підприємства і всупереч встановленому як на підприємстві, так і в законодавстві порядку, не маючи на це повноважень, уклав з Фермерським господарством «Еко-Край» договір № 10/08 про відступлення права вимоги.

Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору було визначено, що первісний кредитор (ФГ «Еко-край») передає належне йому право вимоги грошових коштів у розмірі 4 600 000 (чотири мільйони шістсот тисяч) грн 00 коп. з ПДВ 14 % до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Зоря-Агро» у вигляді попередньої оплати, яку первісний кредитор здійснив згідно з рахунком-фактурою № 49 від 30.12.2021 за пшеницю озиму, поставка якої повинна була відбутися у майбутньому згідно з умовами договору купівлі-продажу № 1/3012 від 30.12.2021 (далі - Основний договір), але так і не відбулася, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за основним договором.

На виконання зазначеного договору ОСОБА_1 (колишній директор ТОВ «Вінкор-Агро-Сівер») перерахував в безготівковому порядку ФГ «Еко-край» (відповідачу) 4 600 000 (чотири мільйони шістсот тисяч) грн наступними платежами:

2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1662 від 21.08.2023;

300 000 (триста тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1668 від 21.08.2023;

300 000 (триста тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1674 від 21.08.2023;

300 000 (триста тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1677 від 21.08.2023;

300 000 (триста тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1678 від 21.08.2023;

300 000 (триста тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1681 від 21.08.2023;

300 000 (триста тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1685 від 21.08.2023;

300 000 (триста тисяч) грн - згідно з платіжною інструкцією №1687 від 21.08.2023.

Згідно з усіма платіжними документами призначення платежу визначено як «відступлення права вимоги, згідно з договором про відступлення прав вимоги від 10.08.2023…».

Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер» не давали згоди на укладення зазначеного правочину.

На момент проведення платежів від імені позивача ОСОБА_1 (колишній директор) достеменно знав про прийняте загальними зборами учасників рішення про його звільнення з посади директора та припинення повноважень як виконавчого органу.

Отже, був обізнаний, що його повноваження припинені ще з 15.08.2023, відповідно до рішення загальних зборів Учасників ТОВ "Вінкор-Агро Сівер".

Ця обставина підтверджується протоколом № 07/23 від 15.08.2023, нотаріально посвідченим, яким оформлене рішення загальних зборів Учасників ТОВ "Вінкор-Агро Сівер".

Керівник ФГ "Еко-край" ОСОБА_2 одночасно на момент укладення спірного договору (10.08.2023 та на момент його виконання ОСОБА_1 ) був учасником ТОВ «Вінкор-Агро Сівер» і володів часткою 10 % статутного капіталу позивача. Тобто, був обізнаний про наявність обмежень у Статуті позивача щодо порядку укладення значних правочинів.

Ця обставина підтверджується не лише змістом спірного договору, а й підписом ОСОБА_2 на відповідній редакції Статуту ТОВ "Вінкор-Агро Сівер".

Так, частиною 13 пунктом 9.2.5 Статуту ТОВ «Вінкор-Агро Сівер» передбачено, що до компетенції Загальних зборів Учасників товариства належить надання згоди на укладення Директором Товариства від імені та в інтересах Товариства правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, а також договорів (угод, контрактів), сума яких перевищує 500 000 (п`ятсот тисяч) грн.

Разом з цим розділом 14 Статуту позивача установлено порядок визначення, укладення значних правочинів, а саме: «п. 14.1. Статутом Товариства установлено особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами Товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини)», «п. 14.3. Рішення про надання згоди на укладення Директором Товариства від імені та в інтересах товариства договорів (угод, контрактів), сума яких перевищує 4 500 000 (чотири мільйони п`ятсот тисяч) грн, приймаються Загальними зборами Учасників».

Проте таке рішення не приймалося уповноваженим органом стосовно спірного договору.

Статут позивача містить підпис директора ФГ «Еко-край» ОСОБА_2 , що свідчить про обізнаність останнього з його положеннями.

Відповідно, колишній керівник позивача ОСОБА_1 також був обізнаний із зазначеними правилами Товариства щодо значних правочинів.

Однак усупереч встановленому порядку, зазначені особи підписали спірну угоду.

Позивач не погоджується зі зміною своїх прав і обов`язків спірним договором, стверджує, що уповноваженим органом позивача, а саме Загальними зборами Учасників ТОВ «Вінкор-Агро Сівер», не приймалося рішень про надання згоди ОСОБА_1 чи іншій особі на укладення спірного договору № 10/08 про відступлення права вимоги від 10.08.2023.

Кошти, перераховані за оспорюваною угодою №10/08 про відступлення права вимоги від 10.08.2023 між ТОВ «Вінкор-Агро Сівер» та ФГ «Еко-край», позивач вважає такими, що отримані безпідставно.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 927/702/25 рішення Загальних зборів учасників від 04.07.2023 визнано недійсним.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Перелік обставин, що підлягають доказуванню:

- наявність та характер обмежень повноважень органу управління (директора);

- обставини щодо обізнаності контрагента (відповідача) про наявні обмеження;

- обставини щодо наявності чи відсутності згоди на вчинення правочину;

- фактичне виконання договору та розміру переданого майна (коштів);

- повноваження директора на момент здійснення розрахунків;

- наявність чи відсутність згоди Загальних зборів на укладення правочину.

Перелік доказів: Статут ТОВ «Вінкор-Агро Сівер»; договір № 10/08 про відступлення права вимоги від 10.08.2023; Витяг з ЄДРПОУ; Статут ТОВ «Вінкор-Агро Сівер»; Протокол Загальних зборів учасників ТОВ «Вінкор-Агро Сівер» від 04.07.2023 (надавався відповідачем як доказ нібито наявності попередньої згоди учасників на укладення спірного договору та зняття обмежень з директора); Постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 927/702/25 (визнано недійсним рішення Загальних зборів від 04.07.2023); платіжні інструкції від 21.08.2023 № 1662, 1668, 1674, 1677, 1678, 1681, 1685, 1687) підтверджують факт перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача на загальну суму 4 600 000,00 грн із призначенням платежу «на виконання договору № 10/08»; виписки з банківських рахунків ТОВ «Вінкор-Агро Сівер» (підтверджують вибуття вказаної суми з володіння позивача); Протокол Загальних зборів учасників ТОВ «Вінкор-Агро Сівер» № 07/23 від 15.08.2023 (підтверджує припинення повноважень директора ОСОБА_1 до моменту здійснення оплати; наказ про звільнення / трудова книжка / дані ЄДР (підтверджують відсутність у ОСОБА_1 права розпоряджатися коштами товариства на дату проведення банківських операцій).

Оцінка аргументів позивача.

Доводи позивача стосовно того, що спірний договір є значним правочином і підписаний директором із перевищенням повноважень за відсутності згоди Загальних зборів (пункти 9.2.5, 14.3 Статуту), суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.

Суд установив, що сума договору (4 600 000,00 грн) перевищує встановлені Статутом ліміти (500 000 грн та 4 500 000,00 грн).

Відповідно до статей 44, 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статей 92, 203 Цивільного кодексу України, укладення такого правочину без згоди вищого органу товариства свідчить про відсутність у керівника необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення цієї дії.

Стосовно аргументу позивача, що відповідач (ФГ «Еко-Край») достеменно знав про наявні статутні обмеження керівника позивача, слід зазначити, що Керівник відповідача ( ОСОБА_2 ) на момент укладення угоди був учасником позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОР-АГРО СІВЕР"), з часткою 10 % статутного капіталу та підписував його Статут. Отже, відповідно до частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, презумпція добросовісності спростована, оскільки відповідач не міг не знати про обмеження повноважень директора.

Стосовно аргументу позивача, що перерахування коштів здійснювалося після припинення повноважень директора (рішення від 15.08.2023), суд враховує як додатковий доказ неправомірності дій виконавчого органу. Оскільки договір підлягає визнанню недійсним з моменту укладення (10.08.2023) через відсутність згоди загальних зборів учасників, здійснення платежів 21.08.2023 за недійсним правочином, звільненим керівником додатково підтверджує безпідставність вибуття коштів з володіння позивача.

Оцінка аргументів відповідача (ФГ «Еко-Край»).

Аргумент відповідача стосовно того, що згода на укладення договору надавалася рішенням Загальних зборів учасників від 04.07.2023, яке зняло обмеження з директора, суд відхиляє, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 927/702/25, яка набрала законної сили, рішення Загальних зборів учасників від 04.07.2023 визнано недійсним. Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України ця обставина є преюдиційною та не потребує повторного доказування. Визнання рішення зборів недійсним підтверджує відсутність юридичної згоди Товариства з моменту його прийняття.

Аргумент відповідача, що позивач діє всупереч презумпції правомірності рішень органів управління, суд відхиляє, оскільки презумпція правомірності рішення органів управління діє лише до моменту спростування такого рішення в судовому порядку. Оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 927/702/25 рішення від 04.07.2023 визнано судом недійсним, ця презумпція є повністю спростованою.

Аргумент відповідача про відсутність доказів порушення майнових прав позивача укладенням спірного договору, суд відхиляє, оскільки перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 4 600 000,00 грн за правочином, вчиненим з порушенням закону та Статуту, становить пряме вибуття майнових активів товариства без належної цивільно-правової підстави, що є беззаперечним порушенням його майнових інтересів та прав власності.

Отже, відповідач порушив майнові права та законні інтереси позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор-Агро Сівер», зокрема, порушені права власності та майнові інтереси товариства внаслідок незаконного та безпідставного вибуття з його володіння грошових коштів у розмірі 4 600 000,00 грн на користь відповідача.

Мотивом для висновку про наявність порушеного права позивача слугувала сукупність встановлених обставин, а саме:

1. Відсутність юридичної підстави для вчинення правочину:

Суд установив, що договір № 10/08 від 10.08.2023 є значним правочином, укладення якого згідно з пунктами 9.2.5 та 14.3 Статуту вимагало згоди Загальних зборів учасників;

Рішення Загальних зборів від 04.07.2023, яким нібито надавалася така згода, визнано недійсним у судовому порядку (постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 927/702/25, що має преюдиційне значення відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України). Відтак, згода Товариства була відсутня з моменту прийняття такого рішення, а правочин вчинено з недодержанням вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

2. Недобросовісність відповідача:

Оскільки керівник відповідача особисто є учасником позивача та підписував його Статут, відповідач знав про обмеження повноважень директора позивача. Поведінка відповідача не відповідає критеріям добросовісності

3. Реальний характер майнового збитку:

На виконання недійсного договору відповідач безпідставно отримав 4 600 000,00 грн коштів позивача. Оскільки за статтями 216 та 1212 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, утримання відповідачем цих коштів позбавляє позивача його майна та порушує законне право володіння, користування і розпорядження власними активами.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до приписів статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено наступні правила вчинення значного правочину товариств: 1. Законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). 2. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. 3. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними зборами учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства. 4. Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним. 5. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству. Разом з цим приписи статті 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачають порядок схвалення значного правочину та правочину із заінтересованістю. Так, значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також п

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Стаття 92 Цивільного кодексу України визначає цивільну дієздатність юридичної особи. Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. 4. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на викладене, аргументи позивача підтверджені належними та допустимими доказами. Заперечення відповідача повністю спростовані матеріалами справи та судовим рішенням у справі № 927/702/25, яке набрало законної сили.

За таких обставин вимога про визнання договору недійсним підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з ФГ «Еко-Край» на користь ТОВ «ВІНКОР-АГРО СІВЕР» 4 600 000 (чотири мільйони шістсот тисяч) грн, слід зазначити таке.

Враховуючи, що договір № 10/08 від 10.08.2023 підписано від імені позивача з порушенням статутних обмежень та вимог закону, суд задовольнив позов в частині визнання його недійсним.

Факт виконання позивачем спірного правочину підтверджується належними, достовірними та допустимими доказами, а саме банківськими документами, що підтверджують факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 4 600 000 (чотири мільйони шістсот тисяч) грн.

Положеннями статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України визначено підстави та правові наслідки отримання безпідставно набутого майна.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією з сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе 6 за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1213. Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, отримавши кошти без достатньої правової підстави, відповідач діяв недобросовісно та був обізнаний про відсутність правових підстав для отримання і подальшого утримання спірних коштів.

Станом на час розгляду цієї справи відповідач не повернув кошти позивачу.

Отже, вимога про стягнення на користь позивача 4 600 000,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір № 10/08 про відступлення права вимоги від 10.08.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНКОР-АГРО СІВЕР" та ФГ "Еко-Край".

Стягнути з Фермерського господарства "Еко-Край" (37522, Полтавська область, Лубенський р-н, с. Засулля, вул. Харківська, 11А, ЄДРПОУ 40536115) на користь ТОВ "ВІНКОР-АГРО СІВЕР" (Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, село Дробишів, вул. Молодіжна, буд. 1-А, 16000, ЄДРПОУ 39552516) 4 600 000,00 (чотири мільйони шістсот тисяч) грн та 57 622,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.08.2026.

Суддя Дмитро СІРОШ