Ухвала суду № 138753175, 05.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2026/26

За позовом Національної спілки композиторів України (м. Київ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "ГАЛС" (м. Харків)

2) ОСОБА_1 (Київська обл., селище Ворзель)

про визнання недійсним договору дарування та витребування нерухомого майна

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання Стадник А.Ю.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Національна спілка композиторів України звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "ГАЛС" та ОСОБА_1 , відповідно до прохальної частини якого заявлено вимоги про визнання недійсним Договору дарування від 29.05.2019, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "ГАЛС" та витребування від ОСОБА_1 об`єкту нерухомого майна, який відповідач-2 набула за Договором купівлі-продажу громадського будинку від 06.12.2019, укладеного з відповідачем-1.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк і спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 05.08.2026.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява містить недоліки - позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, заявляє позовну вимогу про витребування від відповідача-2 об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1938347232109, яким є громадський будинок з господарськими (допоміжними будівлями) та спорудами, що складається з наступних об`єктів: гараж літ. «К», площею 185,0 кв.м., котельня літ. «Л» площею 180,4 кв.м., теплиця-оранжерея літ. «М», площею 77,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, заявлена позовна вимога про витребування майна є вимогою майнового характеру, оскільки її предметом є право на майно, що підлягає грошовій оцінці.

У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем визначена ціна позову 175909,00 грн, з якої розрахований та сплачений судовий збір у загальному розмірі 16 523,65 грн (з яких 3 328,00 грн сплата судового збору за позовну вимогу немайнового характеру).

Водночас, позивачем не наданий належний обґрунтований розрахунок ціни позову щодо вартості спірних 13/100 часток у праві власності на будівлі і споруди будинку творчості композиторів, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, сел. Ворзель, вул. Соснова (раніше Ворошилова), 87.

В п. 7 Договору № 574 вартість нерухомого майна складає 175 909,00 грн. Водночас, в п. 8 Договору, загальна вартість предмету Договору дарування відповідно до звіту № 2-026/2019 Про оцінку майна складено ФОП Козачок Ф.Д. від 31.03.2019 становить 175 909,00 грн. Однак позивачем до позовної заяви не додано даний звіт про оцінку майна, що не дає можливості встановити дійсну суму для розрахунку сплати судового збору.

Водночас, в Договорі купівлі продажу від 06.12.2019 в п. 5 зазначено суму 175 909,00 грн, яка встановлена на підставі Довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "ГАЛС" про балансову вартість відчуженого нерухомого майна № 01 від 03.12.2019.

Отже, зазначена позивачем ціна позову визначена виходячи з договірної та балансової вартості спірного нерухомого майна, наведеної у правочинах, укладених у 2019 році.

Водночас до позовної заяви не додано звіту про оцінку спірного нерухомого майна чи інших доказів, які б надавали суду можливість установити його дійсну вартість станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що майновий позов це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну, а судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення нерухомого майна визначається з урахуванням вартості такого майна.

Таким чином, позовна вимога про витребування нерухомого майна є вимогою майнового характеру, а ціна позову в цій частині має визначатися виходячи з дійсної вартості майна, що витребовується.

Залишкова вартість майна (балансова вартість) це сума, за якою майно обліковується в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Вона визначається як різниця між первісною вартістю об`єкта (ціною його придбання чи створення) та сумою накопиченого зносу (амортизації) за весь період його експлуатації.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху за такими недоліками: відсутні докази правильності визначення ціни позову та сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Способом усунення вказаних недоліків визначається: надання суду належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна (ціни позову) та докази сплати судового збору із розрахунку 1,5 відсотка обґрунтованої ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надіслання копій цих доказів відповідачу та надання суду доказів такого надіслання.

Відповідно до частин 11-13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про залишення позову без руху.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 175, 176, 177, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви: 5 днів з дня вручення цієї ухвали, встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна (ціни позову) та докази доплати судового збору із розрахунку 1,5 відсотка обгрунтованої ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надіслання копій цих доказів відповідачам та надання суду доказів такого надіслання.

Ухвала набирає законної сили 05.08.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Іванов