Ухвала суду № 138752981, 03.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання рішення суду

м. Київ

03.08.2026Справа № 910/9974/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/9974/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар М» (вул. Вишнева, буд. 15, смт. Широке, Дніпропетровська обл., 53700; ідентифікаційний код 42306230)

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)

про стягнення 1 501 080, 66 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кордюмов Михайло Миколайович

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар М» (далі за текстом - ТОВ «Солар М», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (далі за текстом - АТ «Гарантований покупець», Відповідач) про стягнення 1 501 080, 66 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/2992/24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 позов задоволено частково, стягнуто з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Солар М» інфляційні втрати - 966 553,80 грн та судовий збір - 11 598 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 заяву ТОВ «Солар М» про розподіл судових витрат у справі № 910/9974/25 задоволено частково, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Солар М» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 317 грн 16 коп. У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 у справі № 910/9974/25 - частково задоволено, змінено та викладено в іншій редакції.

01.07.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025, яке змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 видано накази.

01.07.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 на один рік з моменту його ухвалення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 розгляд заяви АТ «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/9974/25 призначено на 13.07.2026.

13.07.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Позивача на заяву про відстрочення виконання рішення суду та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн за розгляд даної заяви.

У судовому засіданні 13.07.2026 судом оголошено перерву до 03.08.2026.

24.07.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 03.08.2026 представник заявника надав додаткові пояснення по суті поданої заяви, просив суд відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Представник Позивача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Розглянувши подану ДП «Гарантований покупець» заяву та заслухавши пояснення представника сторони, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ДП «Гарантований покупець» посилається на наступне:

- відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану джерела для покриття витрат на оплату 3 % річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії;

- необхідність підтримання ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;

- фінансування діяльності Гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором;

- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати електричної енергії та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»;

- участь ДП «Гарантований покупець» у функціонуванні критичної сфери інфраструктури та забезпечення населення України доступною енергією за фіксованим, пільговим тарифом;

- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, що істотно ускладнює виконання рішення суду.

При цьому, Відповідач звертає увагу суду на здійснення ним часткової оплати вартості послуг за спірний період Позивачу.

Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви про відстрочення виконання рішення суду твердження зводяться до відсутності відповідного фінансування.

Водночас, Позивач, заперечуючи щодо відстрочення виконання рішення суду, стверджує, що Відповідачем не наведено жодного обґрунтування щодо обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Усі аргументи Відповідача не підтверджені належними доказами.

Недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення Відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за «зеленим тарифом» отриманої від Позивача.

Разом з тим, Відповідачем взагалі не враховано фінансовий стан Позивача та наявність у нього кредитних зобов`язань. Так, ураховуючи затримки з оплатою від Відповідача за поставлену Позивачем електроенергію протягом декількох років, починаючи з 2021 року, що призвело до постійної нестачі обігових грошових коштів для нормального функціонування підприємства та підтримання обладнання для генерації електроенергії у належному стані, Позивачем протягом 2019 - 2024 років було укладено: договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 05.03.2019 № 50319; договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 07.12.2021 №071221; договір від 17.09.2024 № 17092024-01 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за яким у Позивача і на сьогодні не виконані зобов`язання.

Окрім викладеного, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн за розгляд даної заяви.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частинами 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подана ДП «Гарантований покупець» заява є необґрунтованою та не містить відповідних доказів задля підтвердження викладених в ній обставин, а тому не підлягає задоволенню.

Недостатність чи відсутність коштів у ДП «Гарантований покупець» не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між Позивачем та Відповідачем виникли господарські відносини, які не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Суд також звертає увагу на положення частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника

Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Наведені заявником доводи щодо відсутності його вини у невиконанні зобов`язання не є підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки ДП «Гарантований покупець» не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.

За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 7 статті 331 ГПК України встановлено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Що стосується питання відшкодування витрат Позивача, понесених на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У якості доказів понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу щодо розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду до справи надано:

- рахунок на оплату № 327 від 10.07.2026 на суму 18 000 грн;

- акт приймання - передавання наданих адвокатських послуг від 10.07.2026 на суму 18 000 грн, підписаний стороною клієнта (Позивача) та адвокатом.

Суд зазначає, що зазначений акт складено в межах виконання договору про надання правової допомоги від 20.02.2024 № 246/2024, який наявний в матеріалах справи оскільки був предметом дослідження при ухваленні судом додаткового рішення від 28.10.2025.

Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги від 20.02.2024 № 246/2024 визначено, що гонорар клієнт оплачує в розмірі та в порядку згідно додатку № 2 до договору, пунктом 1 якого закріплено фіксований розмір гонорару адвоката - 3 000 грн за годину роботи;

Згідно акту приймання - передавання наданих адвокатських послуг від 10.07.2026 у вартість витрат на професійну правничу допомогу в розмірі18 000 грн включено:

- підготовка та подання заперечень на заяву про відстрочку виконання рішення вартістю 15 000 грн із затратою п`яти годин робочого часу;

- участь адвоката у засіданні 3 000 грн із затратою однієї години робочого часу.

Заперечення Відповідача щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу ґрунтуються на тому, що останні понесені стороною у зв`язку з розглядом заяви про відстрочення виконання рішення суду, тобто під час здійснення процесуальних дій на стадії виконання судового рішення.

Верховний Суд у постановах від 03.04.2024 у справі № 755/3829/18 та від 10.09.2025 у справі № 1001/1095/2012 дійшов висновку, що під час розгляду процесуальних питань, пов`язаних зі стадією виконання судового рішення, відсутні правові підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що заявлений до відшкодування розмір витрати не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності.

В сукупності зазначеного вище та враховуючи відмову суду у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку щодо необхідності відшкодувати Позивачу витрати пов`язані із розглядом такої заяви, враховуючи наявність відповідного клопотання сторони Позивача та фактичне надання адвокатом послуг з професійної правничої допомоги.

Судом досліджено судову практику у справах № 755/3829/18 та № 1001/1095/2012, на яку посилається сторона Відповідача та встановлено, що остання не підлягає застосуванню до спірних правовідносин оскільки правовідносини у в казаних справах та у даній справі не є тотожними.

Так, Верховний Суд у постанові від 10.09.2025 у справі № 1001/1095/2012 дійшов висновку, під час розгляду заяв для вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень (зокрема, заяв про видачу дубліката виконавчого листа) положення статей 133, 141 ЦПК України не застосовуються, оскільки сторін на такому етапі цивільного судочинства немає.

У постанові від 03.04.2024 у справі № 755/3829/18 Верховний Суд, змінюючи додаткову

Постанову та виклавши її мотивувальну частину в редакції постанови суду касаційної інстанції, відмовив у відшкодування витрат не з підстав неможливості відшкодування останніх з огляду на стадію виконання рішення, а з огляду на невідповідність заяви вимогам частини 1 статті 134 ЦПК України.

Однак, на переконання даного складу суду, етап господарського судочинства наразі наявний, завданням якого в свою чергу є ефективний захист порушених прав і законних інтересів Позивача.

Крім того, судом враховано, що заява про відстрочення виконання рішення суду розглядалась судом за участю представників сторін, розгляд якої в свою чергу є складовою судового процесу оскільки стосується безпосередньо виконання судового рішення.

Водночас, суд не погоджується із розміром заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та вважає їх надмірними та неспівмірними.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи погодинну форму оплати роботи адвоката, визначення останнім 5 годин робочого часу вартістю 15 000 грн за складання заперечень по суті заяви про відстрочення виконання рішення суду не є обґрунтованим та пропорційним, враховуючи характер та суть такої заяви (пункт 2 частини 5 статті 129 ГПК України), а тому суд не вбачає підстав покладати обов`язок з відшкодування на Відповідача у повному розмірі.

Відтак, обґрунтованим та таким, що не матимуть надмірного та штучного характеру є покладання на сторону Відповідача відшкодування витрат Позивача у загальному розмірі 6000 грн (3 000 грн за участь у судовому засіданні та 3 000 грн за складання заперечень по суті поданої Відповідачем заяви).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/9974/25 - відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар М» про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу - задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар М» (вул. Вишнева, буд. 15, смт. Широке, Дніпропетровська обл., 53700; ідентифікаційний код 42306230) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 6 000 (шість тисяч) грн.

4. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

5. Видати наказ на виконання даної ухвали.

Ухвала набрала законної сили 03.08.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали підписано: 05.08.2026

Суддя Антон ПУКАС