Рішення № 138752968, 04.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026Справа № 910/5292/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І.П.С. ТРЕЙД»

до Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод»

про стягнення 121 520,55 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «І.П.С. ТРЕЙД» до Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» про стягнення 121 520, 55 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 120 000,00 грн, 3% річних у розмірі 246,58 грн та пеня у розмірі 1273,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконав грошові зобов`язання за Специфікацією № 8 до Договору поставки №12/12 від 12 грудня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 відкрито провадження у справі № 910/5292/26, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу строк для подання відповіді на відзив, відповідачу - строк для подання заперечень.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, враховуючи наявність у Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» електронного кабінету, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 про відкриття провадження у даній справі була направлена до електронного кабінету відповідача та отримана ним 11.05.2026 о 19.00.

Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

12.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «І.П.С. ТРЕЙД» (надалі - постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Київський маргариновий завод» (надалі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 12/12 (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу дозатори з гвинтовим ковпачком (надалі - товар), а відповідач - прийняти належний товар та оплатити його на умовах цього Договору.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.2. Договору умови поставки товару викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» (у редакції 2010 року) та застосовуються з урахуванням особливостей внутрішньодержавних поставок DDР, за адресою: місто Київ, проспект Науки, будинок 3, - якщо інше не вказано в замовленнях і специфікаціях до цього Договору. Поставка товару здійснюється відповідно до замовлення, яке надсилається покупцем засобами електронної пошти.

Копія замовлення, підписана покупцем та направлення електронною поштою, вказаною в даному Договорі, має юридичну силу (п. 3.3. Договору).

В п. 3.4. Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний підтвердити прийняття замовлення не пізніше 2 (двох) днів з дня, коли замовлення було надіслане покупцем, листом на електронну пошту, вказану в цьому Договорі. Після підтвердження постачальником замовлення, сторони підписують Специфікацію на поставку товару.

Датою переходу ризиків випадкового знищення та пошкодження товару, а також права власності на товар, є дата підписання сторонами видаткової накладної. Дійсність видаткової накладної підтверджується підписами уповноважених представників сторін (п. 3.10. Договору).

За умовами пунктів 4.1. та 4.2. Договору ціна, асортимент та інші характеристики товару, що постачається, відображаються у видатковій накладній на відповідну партію товару, дані якої мають відповідати погодженій сторонами специфікації. У разі, якщо асортимент чи кількість поставленого товару не відповідає узгодженому в специфікації, покупець має право не приймати товар або прийняти ту частину, що відповідає специфікації. Загальна ціна договору складається із суми вартості всіх поставок товару, здійснених відповідно до цього Договору та розраховується шляхом складання сум, зазначених у підписаних видаткових накладних на всі поставки товару протягом строку дії цього Договору.

Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 21.11.2025 визначено, що покупець здійснює оплату вартості поставленого товару на умовах відтермінування платежу протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати, зазначеної у підписаній сторонами видатковій (товарній) накладній.

До моменту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) покупець має право притримати оплату вартості товару в частині суми податкового кредиту з ПДВ. У цьому разі покупець не несе відповідальності за прострочення оплати (пп. 5.1.2. п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.3. Договору визначено, що підписанням цього Договору постачальник підтверджує своє зобов`язання надавати податкові накладні без окремої письмової вимоги покупця.

Підписанням цього договору покупець підтверджує, що особи, які будуть підписувати видаткові накладні, товарно-транспортні накладні про приймання товару від його імені, мають відповідні повноваження на таке підписання і приймання товару в інтересах та на користь відповідача (п. 6.5. Договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності) і діє до 31 грудня 2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 21.11.2025).

Сторонами було погоджено Специфікацію № 8 від 09.01.2026, якою затверджено найменування, характеристики, номенклатуру та загальну вартість партії товару, що поставляється, а саме: дозатор з гвинтовим ковпачком у кількості 200 000 одиниць загальною вартістю 120 000,00 грн з ПДВ.

В п. 3 вказаної Специфікації погоджено, що покупець має провести оплату товару протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту його поставки покупцю. Дата відвантаження: 09.01.2026; строк поставки товару - 7 календарних днів з моменту підтвердження покупцем замовлення.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Специфікації позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлений товар на загальну суму 120 000,00 грн (разом із ПДВ), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № 3 від 09.01.2026. Зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками без зауважень і претензій щодо кількості, асортименту та якості переданого товару.

Крім того, суд встановив, що позивач на виконання умов Договору та вимог податкового законодавства, зареєстрував податкову накладну № 3 від 09.01.2026 на поставку товару загальною вартістю 120 000,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів за товар в обумовлений строк, позивач 27.04.2026 направив відповідачу претензію щодо погашення заборгованості за поставлений товар від 21.04.2026 № 1/21-04/2026, у якій вимагав протягом 5 банківських днів з моменту отримання даної претензії сплатити суму заборгованості у розмірі 120 000,00 грн.

Оскільки вищевказані вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, Товариство з обмеженою відповідальністю «І.П.С. ТРЕЙД» звернулося із даним позовом до суду, у якому заявило до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» суму основного боргу за товар у розмірі 120 000,00 грн, а також нараховані за прострочення оплати 3% річних у розмірі 246,58 грн та пеню у розмірі 1273,97 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за укладеним з позивачем Договором у розмірі 120 000,00 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення зазначеної суми. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 246,58 грн 3% річних.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Враховуючи положення вищевказаних приписів чинного законодавства та підпункту 5.1.1. пункту 5.1. Договору, останнім днем строку оплати поставленої позивачем продукції було 09.04.2026. Відтак, прострочення відповідачем виконання його грошового зобов`язання слід обраховувати з 10.04.2026 відповідно.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем оплати заборгованості за загальний період прострочки у розмірі 246,58 вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки розрахунок здійснено вірно.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 273,97 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 10.04.2026 по 04.05.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов`язань за цим Договором, останній сплачує на вимогу постачальника пеню у розмірі облікової ставки НБУ від несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки розрахунок здійснено вірно.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати коштів за поставлений за Договором товар.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов`язки за Договором, позовні вимоги, з урахуванням вищенаведених обставин, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно з пп. 1 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 328,00 грн.

При цьому, за ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему «Електронний суд» до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом позивач сплатив 3 328,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 05.05.2026 № 27170 на вищевказану суму.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи заяви позивача про повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у визначеному законодавством розмірі, а саме - 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3; ідентифікаційний код 00333581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І.П.С. ТРЕЙД» (46005, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька бічна, будинок 10; ідентифікаційний код 45143198) 120 000,00 грн основної заборгованості, 246,58 грн трьох процентів річних, 1 273,97 грн пені та 2662,40 судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 04.08.2026.

Суддя Трофименко Т.Ю.