Ухвала суду № 138752725, 04.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

04.08.2026 Справа № 905/164/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю помічника судді Золотар В.В. (за дорученням виконує функції секретаря судового засідання), розглянувши

заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область,

до боржника Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763642, м. Краматорськ, Донецька область,

про визнання кредиторських вимог у сумі 37253908,33грн

у справі №905/164/25

про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763642, м. Краматорськ, Донецька область,

ліквідатор Татіщев О.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.03.2025 суд відкрив провадження у справі №905/164/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763642, м. Краматорськ, Донецька область.

01.04.2025 за №75647 на офіційному веб-сайті судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №905/164/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод».

За результатами попереднього засідання суд постановив ухвалу від 19.06.2025, якою визнав та встановив розмір і перелік вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, які звернулись до суду з заявами в межах строків, визначених ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства.

Постановою від 24.06.2026 суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців; ліквідатором боржника призначив арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

16.07.2026 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область, надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 37253908,33грн.

Ухвалою від 20.07.2026 суд призначив заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до розгляду в судовому засіданні на 04.08.2026.

Повідомлення учасників та їх представників про призначення судового засідання суд здійснив шляхом направлення ухвали від 20.07.2026 до електронних кабінетів в системі «Електронний суд» (за наявності кабінетів), засобами поштового зв`язку та шляхом розміщення оголошення для учасників на офіційному вебсайті судової влади України (за відсутності кабінетів в системі «Електронний суд»).

23.07.2026 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли документи з пенсійних справ пенсіонерів (список №1), який з технічних причин неможливо відкрити в додатках під номером Д11 до заяви. Суд долучив ці документи до матеріалів справи.

23.07.2026 через систему «Електронний суд» до суду від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання вимог кредитора на суму 37253908,33 грн в повному обсязі, з яких: 34868835,56 грн капіталізовані платежі (друга черга задоволення), 2385072,77грн відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (четверта черга задоволення).

У судовому засіданні 04.08.2026 в режимі відеоконференції взяли участь ліквідатор боржника Татіщев О.Є. (проти визнання кредиторських вимог не заперечив), представники заявника, Головного управління ПФУ у Донецькій області Максюта М.О. та Бабійчук Т.В. (підтримала заяву про визнання кредиторських вимог), представники кредиторів: Головного управління ДПС у Донецькій області Козир Н.О., Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації Шипенко М.С., Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» Засядьвовк А.І. (проти визнання кредиторських вимог не заперечили). Інші учасники справи у судове засідання представників не направили. Явку учасників справи суд обов`язковою не визнавав, про дату, час та місце судового засідання учасники були повідомлені належним чином, підстав для відкладення судового засідання суд не встановив, отже, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази в цілому дозволяють надати правову оцінку правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про розгляд заяви про визнання кредиторських вимог Головного управління ПФУ у Донецькій області у даному судовому засіданні за відсутності тих кредиторів, які не забезпечили явку їх представників у судове засідання.

Судом встановлено, що в обґрунтування кредиторських вимог у сумі 34868835,56грн зі сплати капіталізованих платежів заявник посилається на обставини перебування на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області 53 потерпілих осіб, які отримують страхові та соціальні виплати у зв`язку з отриманням трудового каліцтва (професійне захворювання) під час перебування в трудових відносинах з боржником.

Своєю чергою в обґрунтування вимог на суму 2385072,77грн заявник посилається на наявність у боржника заборгованості з відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за періоди квітень 2025 травень 2026 за списком №1 в сумі 1675484,11 грн та за списком №2 в сумі 709588,66грн.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Частиною 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

З матеріалів справи судом встановлено, що заявлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області грошові вимоги є поточними в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (31.03.2025).

Розглядаючи заяву кредитора Пенсійного фонду України в Донецькій області, м.Слов`янськ, Донецька область, про визнання кредиторських вимог в частині вимог на суму 34868835,56грн, суд виходить з такого.

За приписами п. 2 ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства у другу чергу задовольняються, зокрема, вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Відповідно до ч.2 Постанови Кабінету міністрів України №95 від 04.02.2023 капіталізація платежів у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку із банкрутством) страхувальника для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованих осіб, здійснюється до Пенсійного фонду України в порядку, встановленому постановою Кабінету міністрів України №986 від 04.12.2019 (далі Порядок №986).

Відповідно до абз.2 п.8 Порядку №986 суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються територіальному органу виконавчої дирекції Пенсійного фонду України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Згідно зі ст.72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» одним з джерел формування коштів Пенсійного фонду є надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичне страхування, а також капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення соціальних послуг, страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, щомісячна страхова виплата, витрати на надання соціальних послуг догляду вдома та натуральної допомоги, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Згідно з п. 4 Порядку №986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:

1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку з розміру щомісячної страхової виплати потерпілого або особи, яка отримує страхові виплати в разі смерті потерпілого на дату проведення розрахунку;

2) витрати на соціальні послуги догляду вдома та натуральної допомоги відповідно до медичного висновку згідно з нормами, встановленими законодавством на дату проведення розрахунку.

Відповідно до п.п. 7, 8 Порядку №986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме виплат за листками непрацездатності, страхової виплати у разі переведення потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу. У кредиторських вимогах Пенсійного фонду України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Отже наведеними нормами передбачений обов`язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їхнього життя.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (і у разі визнання останнього банкрутом, і за власним рішенням).

Як свідчать матеріали заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв`язку з визнанням Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» банкрутом заявником здійснено розрахунок сум капіталізованих платежів щодо 53 осіб, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , які перебувають на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як потерпілі, що отримали трудове каліцтво під час перебування в трудових відносинах з боржником, про що складено відповідні акти за формою Н-1.

Факт отримання вказаними особами травм та встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відповідних розмірах (%) довічно підтверджується виписками з акту огляду МСЕК.

Розрахунок сум платежів, що підлягають капіталізації, був здійснений з урахуванням необхідності виплати вищезазначеним потерпілим майбутніх платежів, тобто щомісячних страхових виплат.

Розрахунок капіталізації платежів складений з урахуванням вимог Порядку № 986. Протилежне з матеріалів справи не вбачається.

Ліквідатор боржника у повідомленні про результатами розгляду вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на суму 34868835,56грн, вказані вимоги визнав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині визнання грошових вимог до боржника на суму 34868835,56грн.

Розглядаючи заяву Пенсійного фонду України в Донецькій області, м.Слов`янськ, Донецька область, про визнання кредиторських вимог в частині вимог на суму 2385072,77грн, суд виходить з такого.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058.

На підставі Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі Інструкція) Приватну акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» зобов`язане вносити до Пенсійного фонду обов`язкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а» та п.п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов`язкове пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п. 1 і 2 ч.1 ст. 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до п.п. 2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов`язкове пенсійне страхування» визначено, що на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Тобто на боржника покладено обов`язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 6.1 Інструкції для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 812/1112/17, суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Як вбачається з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 та списком № 2 за відповідний період.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (пункт 6.5 Інструкції).

У п. 6.7 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (п. 6.8 Інструкції).

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Кредитором надано суду копії розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за періоди квітень 2025 травень 2026 за списками №1 та №2.

Як вказує заявник кредиторських вимог сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказані періоди за списком №1 становить 1675484,11 грн, за списком №2 709588,66грн.

На підтвердження направлення розрахунків та їх отримання боржником надано відповідні листи, рекомендовані листи з конвертами та з відміткою про отримання вказаних документів.

Ліквідатор боржника у повідомленні про результатами розгляду вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на суму 2385072,77грн вказані вимоги визнав.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність у боржника зобов`язань з відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період квітень 2025 травень 2026 за списком №1 в сумі 1675484,11грн та списком №2 в сумі 709588,66грн. Ці зобов`язання боржника є доведеними матеріалами заяви, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за наведені періоди, виданими Приватним акціонерним товариством «Старокраматорський машинобудівний завод».

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що визнанню підлягають вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на суму 37253908,33грн, з яких: 34868835,56грн вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, як вимоги другої черги задоволення; 2385072,77грн зобов`язання з відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2 як вимоги четвертої черги задоволення (вимоги, не забезпечені заставою).

При цьому судом враховано правову позицію, наведену в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 904/1200/21.

Суд також бере до уваги, що при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області згідно з платіжною інструкцією №6274 від 09.07.2026 сплачений судовий збір в розмірі 5324,80грн.

Сплачений заявником судовий збір у відповідності до п.1 ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства є витратами, пов`язаними з провадженням у справі про банкрутство, отже підлягає визнанню як вимоги першої черги задоволення.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 4 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеною ст.64 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, м. Слов`янськ, Донецька область, у сумі 37253908,33грн, з яких: 34868835,56 грн капіталізовані платежі (вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян) як вимоги другої черги задоволення, 2385072,77 грн відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 1 та № 2 (вимоги, не забезпечені заставою) як вимоги четвертої черги задоволення, а також 5324,80 грн судовий збір (витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство) як вимоги першої черги задоволення.

У судовому засіданні 04.08.2026 суд проголосив та підписав скорочену ухвалу.

Повну ухвалу суд склав та підписав 05.08.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова