Рішення № 138752649, 30.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026м. ДніпроСправа № 904/3426/24 (904/3096/26)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ляєк Груп" (49069, м.Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд.49, ідентифікаційний номер юридичної особи 41499588)

про стягнення відсотків річних, інфляційних втрат та пені за несвоєчасне повернення безпідставно набутих грошових коштів

в межах справи №904/3426/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.66, ідентифікаційний номер юридичної особи 39820081)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" (49051, м.Дніпро, вул.Олександра Оцупа, буд.4, ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Піхтін Д.С.

Представники:

від позивача: Саутенко С.С., свідоцтво №216 від 20.02.2013

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3426/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.66, ідентифікаційний номер юридичної особи 39820081) до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" (49051, м.Дніпро, вул.Олександра Оцупа, буд.4, ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678) про визнання банкрутом.

Повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" покладені на арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича, свідоцтво №216 від 20.02.2013.

Ліквідатор Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" - арбітражний керуючий Саутенко Сергій Олегович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ляєк Груп" (49069, м.Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд.49, ідентифікаційний номер юридичної особи 41499588) (далі - відповідач), за змістом якого заявник просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ляєк Груп" (код ЄДРПОУ 41499588, адреса: 49069, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 49) на користь ТОВ "Ем Груп Україна" (код ЄДРПОУ 39836678, місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4) грошові кошти в сумі 253 639,05 грн. (двісті п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять дев`ять гривень 05 коп.);

- грошові кошти в сумі 253 639,05 грн. (двісті п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять дев`ять гривень 05 коп.) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ляєк Груп (код ЄДРПОУ 41499588, адреса: 49069, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 49) на ліквідаційний рахунок ТОВ "Ем Груп Україна" (код ЄДРПОУ 39836678, місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4) за реквізитами: НОМЕР_1 (980 - українська гривня), відкритий в АТ "ОТП Банк", МФО банку 300528;

- розподілити судові витрати та покласти їх сплату на Відповідача.

02.06.2026 Господарський суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 30.06.2026; учасникам справи подати до суду: відповідачу надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду); позивачу надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позов, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду).

03.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання ліквідатора ТОВ "ЕМ Груп Україна" - арбітражного керуючого Саутенка С.О. про участь в судовому засіданні, призначеному на 30.06.2026 о 10:30год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 04.06.2026 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "ЕМ Груп Україна" - арбітражного керуючого Саутенка С.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.07.2026.

28.07.2026 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 30.07.2026.

В судовому засіданні 30.07.2026 присутній представник позивача.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, ухвали суду по справі, зокрема і ухвала від 28.07.2026 надіслана судом в зареєстрований Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 28.07.2026 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - 28.07.2026.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 28.07.2026 вважається врученою відповідачу 28.07.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, відповідно до якої ухвала суду від 28.07.2026 доставлена до Електронного кабінету відповідача 28.07.2026.

Також, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3426/24 (904/3096/26) надіслано судом, зареєстровано в реєстрі та оприлюднено, отже у відповідача наявні всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За викладених обставин, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч.9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 30.07.2026 позивач підтримує позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3426/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" (49051, м.Дніпро, вул.Олександра Оцупа, буд.4, ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2024 року у справі №904/3426/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича (свідоцтво № 216 від 20.02.2013 року).

Арбітражним керуючим, ліквідатором ТОВ "Ем Груп Україна" Саутенко С.О. було проаналізовано рух грошових коштів по банківським рахункам боржника та виявлено, що ТОВ "Ем Груп Україна" було перераховано на користь ТОВ "Ляєк Груп" (код ЄДРПОУ 41499588) грошові кошти у загальному розмірі 294 960,00 грн., а саме:

- 21.02.2022 року згідно платіжної інструкції № 584 на рахунок ТОВ "Ляєк Груп" була перерахована оплата "надання фін. доп. за дог. № 210222 від 21.02.2022 р. Без ПДВ" в сумі 144 960,00 грн. (р/р № НОМЕР_2 в АТ "Радабанк", рядок 1049);

- 23.02.2022 року згідно платіжної інструкції № 596 на рахунок ТОВ "Ляєк Груп" була перерахована оплата надання фін. доп. за дог. № 230222 від 23.02.2022 р. Без ПДВ" в сумі 150 000,00 грн. (р/р № НОМЕР_2 в АТ "Радабанк", рядок 1080).

З банківських виписок по рахункам ТОВ "Ем Груп Україна" вбачається, що грошові кошти за даними договорами повернуто не було.

Зважаючи на відсутність правових підстав для збереження ТОВ "Ляєк Груп" грошових коштів у розмірі 294 960,00грн. перерахованих ТОВ "Ем Груп Україна", ліквідатор ТОВ "Ем Груп Україна" звернувся з позовами про стягнення безпідставно збережених грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 року по справі №904/3426/24 (904/4857/25) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ляєк Груп" (49069, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 49; ідентифікаційний код юридичної особи 41499588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678) суми безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 150 000, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 року по справі №904/3426/24 (904/4855/25) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ляєк Груп" (49069, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 49; ідентифікаційний код юридичної особи 41499588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678) суми безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 144 960,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Вищезазначені рішення набрали законної сили, видано накази на їх виконання.

23.02.2026 року на рахунок ТОВ "Ем Груп Україна" надійшли грошові кошти згідно наказів по справам №904/3426/24 (904/4857/25) та № 904/3426/24 (904/4855/25), що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ "Ем Груп Україна" за період з 23.02.2026 року по 24.02.2026 року.

Оскільки грошові кошти у розмірі 294 960,00 грн., які утримувалися відповідачем без правової підстави, були фактично повернуті лише через 4 роки після їх отримання відповідачем, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення відсотків річних, інфляційних втрат та пені.

За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18 та від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16.

Обставини, встановлені в рішеннях Господарського суду міста Дніпропетровської області від 03.11.2025 у справі № 904/3426/24 (904/4855/25) та від 03.11.2025 у у справі №904/3426/24 (904/4857/25), мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки підтверджують наявність у відповідача обов`язку повернути безпідставно набуті кошти.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (див. висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі №539/3403/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/16334/19, від 04.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.12.2021 у справі №910/13182/20).

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, у відповідача, у зв`язку з набуттям грошових коштів без достатньої правової підстави, виникло зобов`язання повернути безпідставно отриманні кошти.

Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідно до частин 1, 2 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що зобов`язання відповідача з повернення безпідставно набутих коштів у сумі 294 960,00грн. було виконане 23.02.2026.

При цьому, зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів виникає безпосередньо в момент отримання грошових коштів набувачем або в момент, коли правова підстава набуття таких коштів відпала.

З огляду на викладене, у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти в момент їх безпідставного отримання, тобто, 21.02.2022 року (на суму 144 960,00грн.) та 23.02.2022 року (на суму 150 000,00грн.).

Відтак період прострочення виконання відповідачем зобов`язання, передбаченого ст. 1212 Цивільного кодексу України, тривав з 22.02.2022 по 22.02.2026 (на суму 144 960,00грн.) та з 24.02.2022 по 22.02.2026 (на суму 150 000,00грн.).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відтак позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 549 ЦК України (введеним в дію 28.08.2025 року), боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, оскільки відповідачем кошти не були повернуті своєчасно, позивачем нараховано пеню на суму заборгованості, на підставі положень статті 549 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наявних в матеріалах справи розрахунок суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в розмірі 173 846,72грн., 3% річних у розмірі 35 394,79грн. та пеня на суму 44 397,54грн.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ляєк Груп" (49069, м.Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд.49, ідентифікаційний номер юридичної особи 41499588) про стягнення відсотків річних, інфляційних втрат та пені за несвоєчасне повернення безпідставно набутих грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ляєк Груп" (49069, м.Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд.49, ідентифікаційний номер юридичної особи 41499588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" (49051, м.Дніпро, вул.Оцупа Олександра, буд.4, ідентифікаційний номер юридичної особи 39836678) на ліквідаційний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "ОТП Банк", МФО банку 300528 інфляційні втрати в розмірі 173 846,72грн., 3% річних у розмірі 35 394,79грн., пеню у розмірі 44 397,54грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 043,67грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.08.2026

Суддя А.В. Суховаров